АТ “Укрзалізниця” (УЗ), за умови європейського та державного співфінансування, планує у майбутні два роки реалізувати проєкт Мостицька-Скнилів та далі розвивати коридору Львів-Ужгород-Чоп і Львів-Чернівці-Вадул-Сірет (Румунія), що дозволить Україні почати відновлювати і реалізувати унікальний географічний статус, повідомив директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” Олег Яковенко.
“Ми плануємо також отримати грантові кошти на проєкт Мостицька-Скнилів, який пов’яже 80 км європейської колії між польським кордоном і Львовом. Далі ми проводимо зараз техніко-економічні дослідження по коридорам, які пов’язують Львів, Чернівці і Румунію”, – сказав Яковенко під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) у четвер, 16 жовтня.
За його словами, в межах інтеграції України в Європейський Союз УЗ планує розвиток колії 1435мм і європейських транспортних коридорів на території України. Також євроінтеграційна реформа залізничної галузі передбачає докорінну зміну функціонування всієї моделі залізниці в Україні.
“Перш за все, йде мова про проведення ринкової реформи, – це виділення оператора інфраструктури в рамках “Укрзалізниці”, відділення від оператора інфраструктури перевізників. Це дозволить на майбутньому лібералізувати ринок. А також дозволить нам створити ринкові механізми саме в перевезеннях”, – пояснив Яковенко.
Іншим елементом реформи він назвав впровадження європейських правил технічної сумісності інтероперабельності. Мова йде про технічні стандарти безпеки, а також зміни системи організації безпеки.
Директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” зазначив, що наразі планується внесення законопроєкту “Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України”, щоб прийняти його до кінця року, тоді як наступного року компанія очікує на внесення закону про лібералізацію ринку.
Як пояснив Яковенко, очікується формування так званого тарифу доступу до інфраструктури, за яким учасники ринку зможуть купляти у оператора інфраструктури певний доступ до маршрутів перевезення на конкурентній основі.
“Ці тарифи будуть регульованими, тобто вони будуть формуватися згідно порядку формування тарифів, вони будуть відображати економічно обґрунтовані тарифи саме по європейським правилам “, – наголосив представник “Укрзалізниці”.
Зазначається, що у новій системі запровадять окремі PSO-контракти (Public Service Obligation) між пасажирськими перевізниками і державою на національному рівні, і також перевізниками, і органами місцевого самоврядування. Це повинно зняти фінансове навантаження з вантажних перевезень.
Як повідомлялось, у вересні було відкрито ділянку залізниці стандартної (“європейської”) колії 1435 мм між Ужгородом і Чопом Закарпатської області, що дозволить організувати безпересадкове залізничне сполучення між Ужгородом і низкою столиць країн Європи.
Крім того, у січні 2025 року повідомлялось перенесення реконструкції залізничної колії на ділянці “Держкордон Польщі – Мостиська II – Скнилів (Львів)” на 2026 рік, хоча у лютому 2024 року тоді віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков заявив про початок будівництва до кінця 2024 року. Пізніше стало відомо, що Україні не вдалося залучити для реалізації проєкту фінансування Connecting Europe Facility (CEF). Повідомляли, що можливість профінансувати 50% вартості проєкту вивчало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), але наразі воно вже ліквідовано.
Первинні реєстрації нових і вживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у вересні 2025 року скоротились на 6% порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 233 од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Порівняно з серпнем поточного року, коли було зареєстровано 259 автобусів, ринок скоротився на 10%.
Частка нової техніки у вересневому обсязі становила 58%, тоді як торік була 63%.
В лідери серед нових автобусів вийшли вітчизняні ЗАЗ з реєстрацією 38 машин, тоді як у вересні-2024 ці автобуси займали третю сходинку рейтингу з 24 машинами.
Другими стали нові автобуси Ataman заводу “Черкаській автобус” – 29 од., які торік також займали другу сходинку з продажем 37 машин.
Третіми серед нових автобусів стали Etalon – 19 од., які рік тому були лідерами з 60 автобусами.
Серед вживаних у вересні найчастіше реєструвались Mercedes-Benz – 49 од.; VDL та Van Hool – по 8 од.
За даними “УкрАвтопрому”, всього у січні-вересні-2025 автобусний парк України поповнили 1888 автобусів (+33% до аналогічного періоду 2024 року). З них: нових – 935 од. (+16%); вживаних – 953 од. (+56%).
Як повідомлялося, у 2024 році первинні реєстрації нових і вживаних автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема нових – на 24%, до 1,296 тис., вживаних – на 12%, до 945 од.
Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародна компанія Alcazar Energy, що працює, зокрема, і в Сербії, має намір збільшити обсяг інвестицій в Чорногорію з раніше запланованих 200 млн до 500 млн доларів, повідомив співзасновник і керуючий партнер компанії Даніель Калдерон в інтерв’ю ЗМІ.
За словами Калдерона, компанія приступить до будівництва вітропарку Bijela потужністю 118,8 МВт вже в першому кварталі 2026 року. Обсяг інвестицій в проект складе близько 200 млн доларів.
«Ми готуємо майданчик і ведемо закупівлі обладнання — це великий і стратегічно важливий проект. Але це лише перша частина наших вкладень в Чорногорію», — зазначив Калдерон.
Він додав, що протягом найближчих п’яти років інвестиції компанії можуть зрости до півмільярда доларів, а загальний обсяг вкладень у розвиток відновлюваних джерел енергії в Чорногорії до 2040 року може досягти 4–5 млрд доларів.
«Ми розраховуємо, що близько 10% цих інвестицій припадуть на проекти Alcazar Energy, і це будуть перші кроки у великій енергетичній трансформації регіону», — зазначив Калдерон.
За його словами, компанія розглядає можливість реалізації декількох додаткових проектів у Чорногорії, але подробиці поки не розголошуються.
На конференції ЄС – Чорногорія було представлено 14 спільних проєктів з європейськими компаніями, половина з яких пов’язана з інвестиціями у вітроелектростанції, сонячні парки та системи зберігання енергії.
Alcazar Energy – міжнародна компанія, що спеціалізується на розробці, будівництві та управлінні об’єктами відновлюваної енергетики.
Заснована в 2014 році, штаб-квартира — в Дубаї (ОАЕ). Компанія активно працює в регіоні MENAT (Близький Схід, Північна Африка, Туреччина) і на Балканах.
Серед ключових проектів — вітропарки та сонячні електростанції в Сербії, Йорданії, Єгипті та Туреччині. Нещодавно Alcazar розпочала будівництво найбільшої вітроелектростанції на Західних Балканах у Північній Македонії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1587
Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» 16 жовтня оголосила про намір укласти з СК «ВУСО» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії становила 391,2 тис. грн за очікуваної вартості 1,234 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Інтер-Поліс» із пропозицією 402 тис. грн і СК «Арсенал Страхування» – 641,1 тис. грн, “Країна”-667,5 тис. грн, «Оранта»-682,4 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у серпні 2025 року зросли на 5,4% порівняно з серпнем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у серпні-2025 до серпня-2024 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 5,7%, у нежитловому – 5,5%, в інженерному – 5,2%. Водночас порівняно з липнем поточного року ціни зросли відповідно на 0,2%, 0,1% та 0,6%.
У серпні-2025 до грудня-2024 ціни на будмонтажроботи зросли на 4%, тоді як за підсумками восьми місяців 2025 року ціни на будівництво зросли на 6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, у 2024 році ціни на будівельно-монтажні роботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а у 2023-му – виросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат вказав, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Група компаній ОККО, в яку входить оператор однойменної мережі АЗК “Концерн “Галнафтогаз”, планує здати в експлуатацію свою першу ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області до кінця 2025-першому кварталі 2026рр., повідомив СЕО холдингу OKKO GROUP, співзасновник GORO Mountain Resort Василь Даниляк.
“Сподіваюся, до кінця цього року, а можливо перейде на перший квартал наступного, здамо в експлуатацію вітрокомплекс на 147 МВт, який ми будуємо спільно з ЄБРР, МФК і ЧБТР”, – сказав Даниляк під час Київського міжнародного економічного форуму в Києві у четвер.
За його словами, Група вже “стартувала” з новим вітроенергетичним проєктом по сусідству з першим – ВЕС Затуринці 192 МВт.
Крім того, Даниляк зазначив, що ОККО закінчила будувати першу чергу свого біоетанольного заводу і “хорошими темпами” будує готельний комплекс GORO Mountain Resort.
“Ми збудували силосну частину і зробили будівельні роботи по самому приміщенню великого біоетанольного заводу, і плануємо здавати його в роботу наступного року. Наш готель вже рік як будується, дуже хороші темпи. Сподіваюся, найближчими роками поставимо жирну туристичну відмітку на карті не тільки України, а й Європи”, – поділився планами глава ОККО.
Він зазначив, що робити великі інвестиції Групу спонукають нові можливості, які відкрилися останнім часом.
“З одного боку, війна – це велика біда, яка оголила низку проблем в різних галузях, зокрема в енергетиці. Виявилося, що величезні об’єкти радянської енергетики виявилися вразливими. Тому уряд і Міненерго дали вектор розвитку в децентралізацію генерації Це дуже правильно. Ми ж на той момент мали паливний ринок, який скорочується, і вирішили працювати в дотичних до нас галузях”, – пояснив Даниляк.
Запорукою успішності ОККО та активної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями він назвав, зокрема, прозорість діяльності компанії, чітке виконання своїх зобов’язань та професійну мотивовану команду.
Як повідомлялося, за наступні п’ять років ОККО планує мати орієнтовно 600 МВт потужності у вітроенергетиці, 200 МВт – сонячній енергетиці та 150 МВт – в установках зберігання енергії (УЗЕ),
Зокрема, Група ОККО будує ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області загальною вартістю EUR225 млн (без ПДВ) та шукає фінансування для свого другого вітроенергетичного проекту у цій області – ВЕС Затуринці 192 МВт, який оцінюється в EUR250 млн (без ПДВ).
Група також виграла п’ятирічний спецаукціон НЕК “Укренерго” з надання послуг балансування енергосистеми, на якому заявила установку зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт. Про введення в експлуатацію УЗЕ заявлялося у квітні.
Крім того, група планує відкрити новий елеватор на 60 тис. тонн до осені 2025 року та біоетанольний завод улітку 2026 року. Важливою складовою аграрного портфеля OККО є партнерство з підприємством “Гадз-агро” в Тернопільській області, до капіталу якого компанія увійшла в 2023 році. Підприємство обробляє 26 тис. га землі, має близько 10 тис. голів великої рогатої худоби, з яких 5 тис – дійні корови. Також це одне з найбільших садівницьких господарств України, проте частину бізнесу, пов’язану із садівництвом, OKKO вирішила не інтегрувати.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує майже 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
