Згідно з квітневим звітом Всесвітньої золотої ради (World Gold Council), Узбекистан знову став світовим лідером за обсягами продажу золота.
У квітні 2025 року сукупні закупівлі золота центральними банками по всьому світу склали 12 тонн, що на 12% менше, ніж у березні, і суттєво нижче середнього показника за останні 12 місяців (28 тонн). Це вже другий місяць поспіль, коли фіксується зниження обсягів закупівель.
Експерти WGC вважають, що зменшення попиту може бути пов’язане з рекордними цінами на золото, зафіксованими на початку року. Хоча центробанки зазвичай дотримуються довгострокової стратегії, зростання вартості золота могло тимчасово знизити інтерес до активних закупівель.
Найбільшу покупку у квітні здійснив Національний банк Польщі, збільшивши свої резерви на 12 тонн — до 509 тонн. Це перевищило обсяги Європейського центрального банку, у якого 507 тонн. Загалом з початку року Польща закупила 61 тонну золота.
Серед інших помітних покупців — центробанки Чехії (+3 тонни), Китаю (+2 тонни), Туреччини (+2 тонни), Киргизстану (+2 тонни), Казахстану (+1 тонна) та Йорданії (+1 тонна).
На тлі загальної обережності на ринку золота Центральний банк Узбекистану продовжив розпродаж своїх резервів: у квітні було реалізовано ще 11 тонн. Таким чином, третій місяць поспіль республіка утримує позицію найбільшого продавця дорогоцінного металу. З початку року обсяги золотих резервів скоротилися на 26 тонн — до 356 тонн.
Узбекистан зберігає статус найбільшого експортера золота у 2025 році.
Станом на 1 травня загальний обсяг золотовалютних резервів країни досяг $49,25 млрд, що еквівалентно 15 місяцям імпорту. При цьому валютні резерви перевищують $11 млрд.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” трансформує свої бізнес-процеси за допомогою штучного інтелекту (ШІ) через автоматизацію, використання дронів й залучення цих інструментів у фінансовій сфері.
“У 2020 році ми могли автоматизувати близько 70% процесів, а 30% залишалося недоступними через обмеженість технологій. Сьогодні цей показник зріс до 95%. Це відкриває зовсім інші можливості, і ми активно рухаємося в цьому напрямку”, – сказав керівник команди з розроблення R&D продуктів “Метінвест Діджитал” Антон Іщенко на XIII Щорічному форумі фінансових директорів України в Києві.
За його словами, за п’ять років роботи з інтелектуальної автоматизації процесів впроваджено понад 500 рішень на різних технологіях, що дало змогу автоматизувати близько 200 тисяч годин роботи – еквівалент приблизно 100 штатних співробітників.
Він зазначив, що сучасна інтелектуальна автоматизація у “Метінвесті” ґрунтується на поєднанні RPA (роботизації рутинних операцій), low-code платформ (швидке розроблення рішень без складного кодування), Process та Task Mining (аналіз процесів для виявлення неефективностей) і ШІ (автоматизація складних завдань та оброблення даних у реальному часі).
Однією з головних інновацій є активне залучення співробітників до процесу автоматизації. У “Метінвесті” працівники самостійно записують свої бізнес-процеси та робочі дії за допомогою Task Mining, Power Automate і SAP Scripts. Це дає змогу формувати якісні та структуровані вимоги до автоматизації з перших рук, зменшувати навантаження на бізнес-аналітиків, а також пришвидшує перехід від ідеї до готового рішення. Зібрані дані та процеси аналізуються автоматизовано з використанням ШІ, після чого швидко трансформуються в робочі автоматизовані сценарії. Тож витрати часу й ресурсів на розроблення й впровадження знижуються на десятки відсотків. В умовах обмеженості бюджетів бізнесу цей підхід став вкрай важливим, підкреслив Іщенко.
Результатом такої практики є створення корпоративної платформи Application Warehouse – централізованого сховища універсальних застосунків для автоматизації типових бізнес-процесів у різних підрозділах компанії. Це значно підвищує доступність цифрових інструментів: нові рішення швидко впроваджуються, поширюються серед співробітників і не потребують розроблення з нуля для кожного завдання. Нині платформою користується близько тисячі співробітників.
“Ми продовжуємо інвестувати в дослідження та розвиток, щоб створювати бізнес-цінність і залишатися серед лідерів цифрової трансформації”, – резюмував Іщенко.
У свою чергу фінансова директорка групи Юлія Данкова вказала на комплексне впровадження технологій комп’ютерного зору (Computer Vision) та інтелектуального оброблення документів (Intelligent Document Processing) у фінансові та виробничі процеси компанії. За її словами, сучасні рішення на базі Computer Vision дають змогу миттєво зчитувати, аналізувати та класифікувати документи з різних джерел – від сканерів до корпоративної пошти – без потреби попереднього навчання.
З 2023 року “Метінвест” використовує власну інтелектуальну систему оброблення документів myOCR. Платформу, яка щомісяця обробляє до 40 тисяч сторінок документів, зокрема й конфіденційних, впроваджено на семи великих підприємствах групи. Вона заощаджує близько 20 тис. годин робочого часу на рік та інтегрована з універсальним перекладачем з іноземних мов на українську. Містить модулі ідентифікації штампів, підписів, контекстуального аналізу, класифікації документів, звірки даних та їхнього вилучення. А головним її ядром виступають передові моделі ШІ.
“Наприклад, підприємство проводить операцію імпортування з італійського заводу – автоматизований процес приймає пакет документів італійською та англійською мовами, звіряє їх із даними облікової системи, формує та додає до пакета аутентичний переклад українською, переносить до системи зберігання електронних документів. Для фінансових підрозділів це стало справжнім проривом у швидкості та зручності документообігу”, – констатувала фіндиректор.
CFO додала, що в компанії запровадили єдине рішення для систем комп’ютерного зору SPAIS. Ця система допомагає виявляти порушення безпеки на виробництві – наприклад, перебування працівників у небезпечних зонах або без засобів індивідуального захисту. Під час фіксації порушення програма сигналізує про це та зберігає дані у відповідних системах. Таке рішення вже використовується на кількох українських підприємствах групи. Також SPAIS допомагає виявляти пошкодження на виробництвах “Метінвесту” за допомогою дронів.
Ще одне рішення з родини систем комп’ютерного зору на підприємствах “Метінвесту”, яке пройшло пілотне тестування і впроваджується для промислового застосування, – автоматичний контроль якості слябів.
Данкова наголосила, що активи групи працюють суто на перевірених, нескомпрометованих ліцензійних системах. Пріоритетними технологіями в цій сфері визнано рішення Microsoft, а також власні розробки, що базуються на технологічному стеку Microsoft.
Акціонери ПрАТ СК “ПЗУ Україна страхування життя” (Київ) на зборах 6 червня ухвалило рішення щодо спрямування 84,549 млн грн отриманого прибутку за результатами 2023-2024 років на виплату дивідендів.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), загальний розмір дивідендів на одну просту іменну акцію ПрАТ СК “ПЗУ Україна страхування життя” встановлено у розмірі 452,10 грн.
Виплата дивідендів буде здійснюватись безпосередньо акціонерам у порядку, передбаченому законодавством України.
Як повідомлялося, “ПЗУ Україна страхування життя” у 2024 році зібрала 312,913 млн грн премій, що на 29,2% більше, ніж у 2023 році. Виплатила клієнтам 55,6 млн грн, що на 9,2 млн грн більше, ніж 2023-го
Фінансовий результат страховика до оподаткування становив 104,136 млн грн, тоді як роком раніше – 176,805 млн грн.
Компанія повідомляла також, що вона завершила минулий рік із чистим прибутком 84,136 млн грн, що на 41,8% менше, ніж у 2023 році.
ПрАТ “СК “ПЗУ Україна страхування життя” працює з 2003 року. Входить до складу групи PZU – однієї з найстаріших і найбільших у Польщі за обсягом підписаних брутто-премій (згідно з даними Комісії з фінансового нагляду Польщі).
Напередодні Курбан-хайїта до Ташкента прибула група українських дітей на відпочинок і відновлення за запрошенням узбецької сторони.
До складу групи увійшли діти з регіонів України, які постраждали внаслідок воєнних дій — Харкова, Херсона, Миколаєва, Запоріжжя, Сум, Хмельницького, Львова та Києва.
Протягом 12 днів діти пройдуть програму оздоровлення та психологічної підтримки.
Кожен день буде присвячений окремій темі — від Дня національних традицій до Дня спорту й здоров’я, із творчими конкурсами та пізнавальними екскурсіями.
Гуманітарна місія спрямована на те, щоб допомогти дітям відновити внутрішню рівновагу та хоча б на деякий час забути про тривоги й обстріли.
В міжнародному аеропорту Ташкента дітей та супроводжуючих урочисто зустріли, після чого вони вирушили до оздоровчого табору в передгір’ї Тянь-Шаню.
До реалізації програми залучені майже всі профільні міністерства та відомства Узбекистану.
Аптечні продажі в Україні за підсумками квітня 2025 року у грошовому вираженні знизилися на 6,7% порівняно з березнем поточного року – до 16,96 млрд грн, в натуральному залишилися на 94,562 млн упаковок, що на 0,41% більше, ніж в березні.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками квітня склала 179,36 грн, що на 7,1% менше, ніж в березні.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів в квітні 2025 року становили більше 13,071 млрд грн, що на 8% менше, ніж в березні. У натуральному вираженні аптечні продажі ліків за квітень скоротилися на 2,15% порівняно з березнем – до 65,742 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками квітня склала 198,83 грн за одиницю товару, що на 6,09 менше, ніж в березні.
Аптечний продаж БАДів у квітні у грошовому вираженні скоротився на 6,47% – до 1,952 млрд грн, у натуральному – скоротився на майже на 1,74%, до 8,368 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті за підсумками квітня скоротилась на 4,82% порівняно з березнем – до 232,82 грн за одиницю товару.
При цьому за даними “Бізнес Кредит” в квітні в аптечному сегменті спостерігалося зростання цін порівняно з березнем на дерматокосметику (на 11,9%), косметику (на 5,54%) медичну техніку (на 5,74%).
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2024 року зросли в грошовому вираженні на 10,67% порівняно з 2023 роком – до 192,843 млрд грн, в натуральному скоротилися на 5% – до понад 1,157 млрд упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2024 року склала 166,59 грн – на 16,53% більше, ніж за 2023 рік.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у 2024 році становили 151 млрд грн, що на 10,83% більше, ніж роком раніше, проте в натуральному вираженні аптечні продажі ліків скоротилися на 5,64% – до 810,155 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2024 року склала 186,39 грн за одиницю товару, що на 17,45% більше, ніж у 2023 році.
Аптечний продаж БАДів за 2024 рік у грошовому вираженні зріс на 11,06% – до 19,992 млрд грн, в натуральному скоротився на майже на 3,06% – до 99,012 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 2024 року зросла на 14,56% порівняно з 2023 роком – до 201,92 грн за одиницю товару.
За даними МОЗ, станом на кінець квітня з кінця лютого спостерігається Суттєве зниження цін на лікарські засоби, які ввійшли до переліку топ-100 найбільш популярних та з додаткового переліку з 200 препаратів. Відпускні ціни на препарати з додаткового переліку (понад 200 українських) впали на 30%.
У лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з цим рішенням, уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня буде знижено ціни на 30%. Також передбачалося встановити з 1 березня заборону на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Президент Сербії Олександр Вучич найближчим часом має намір здійснити офіційний візит до України, про що повідомляють сербські та українські джерела. Головною метою поїздки стане участь у заходах високого рівня в Києві та проведення переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.
Основні очікування від візиту:
Двостороння зустріч із Зеленським У центрі порядку денного — обговорення поточної геополітичної ситуації, перспектив європейської інтеграції, гуманітарної взаємодії та питань регіональної стабільності. Візит розглядається як крок у напрямку поглиблення політичного діалогу між країнами.
Участь у міжнародній конференції
Очікується, що Вучич візьме участь у конференції з питань відновлення України, де Сербія може представити ініціативи у сфері гуманітарної допомоги, інфраструктурного співробітництва та освіти.
Контекст і значення візиту:
• Політика нейтралітету Незважаючи на те, що Сербія не приєдналася до санкцій проти Росії, країна продовжує підтримувати територіальну цілісність України і брати участь у наданні гуманітарної допомоги. Цей візит може зміцнити міжнародну позицію Белграда як конструктивного посередника в європейській політиці.
• Поглиблення європейського курсу На думку аналітиків, підготовлюваний візит також пов’язаний з курсом Сербії на зближення з ЄС. Він може бути сприйнятий як дипломатичний сигнал про прихильність Белграда європейським цінностям, особливо напередодні важливих рішень про майбутнє розширення союзу.
Можливі наслідки:
Сербія – Україна
Візит може надати нового імпульсу відносинам, особливо в гуманітарній сфері та освіті.
Сербія – ЄС
Це стане символічним підтвердженням європейського вектора, зміцнюючи довіру з боку Брюсселя.
Внутрішня політика Сербії
Вучич демонструє баланс між східними і західними партнерами, що може посилити його позиції всередині країни.
Белград. 10 червня. СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ
