Державний і гарантований державою борг України з 2009 по червень 2023 року (млн. грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Інвестиційна Horizon Capital повідомила про третій етап закриття нового фонду Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV), за підсумками якого його розмір зріс із $254 млн до $298 млн, повідомила засновниця і CEO компанії Олена Кошарна у Facebook у четвер.
“Нам вдалося залучити понад 65% капіталу приватного сектору від провідних установ, сімейних офісів, фондів та інших інвесторів, а також отримати поповнення в розмірі $10 млн від ЄБРР, що підвищує їхні зобов’язання з $40 млн до $50 млн”, – зазначила вона.
Вона подякувала інвесторам за можливість продовжити фінальний етап залучення інвестицій до 31 грудня 2023 року.
“Horizon Capital твердо вірить в Україну та Молдову, у переконливі інвестиційні можливості від засновників світового рівня на наших основних ринках, а також у здатність забезпечувати прибуток і вплив на наших інвесторів, що підтверджується внеском нашої команди HCGF IV, який зараз перевищує 4% зібраних коштів”, – додала Кошарна.
Як повідомлялося, наприкінці квітня Horizon Capital повідомила про закриття другого раунду інвестицій і залучення у фонд $254 млн за його цільового розміру в $250 млн.
Відтоді HCGF IV повідомив про одну інвестицію – в українську компанію Preply, провідну глобальну платформу для вивчення іноземних мов онлайн, без уточнення конкретної суми.
IFC, як один з інвесторів, уточнював, що фонд буде інвестувати $10-30 млн для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній в Україні та Молдові із середньою капіталізацією і вартістю $50-150 млн. Згідно з матеріалами корпорації, HCGF IV є наступником EEGF III на $200 млн, формування якого було завершено у 2017 році, і буде слідувати аналогічній інвестиційній стратегії, орієнтованій на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари і фінтех.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,4 млрд, серед яких також – WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) і EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано в більш ніж 160 компаній, у яких працевлаштовано понад 77 тис. осіб, в Україні та Молдові.
Нью-Йорк знову посів перше місце в списку найбільших фінансових центрів світу, йдеться в огляді фінансової консалтингової компанії Z/Yen Group, яка розраховує індикатор Global Financial Centres Index (GFCI).
Нью-Йорк обігнав Лондон у рейтингу восени 2018 року і відтоді зберігає за собою лідерство.
Порівняно з попередньою версією рейтингу, опублікованою в березні цього року, кількість балів у Нью-Йорка збільшилася до 763 з 760, а в Лондона, який посідає другу позицію, – до 744 з 731.
Трійку лідерів, як і раніше, замикає Сінгапур, який додав 19 балів. На четвертому місці розташувався Гонконг, який продемонстрував аналогічну динаміку. Далі йдуть Сан-Франциско, Лос-Анджелес і Шанхай.
На відміну від березневого видання, на восьмому місці опинився Вашингтон, який змістив Чикаго на одну позицію і піднявся одразу на три рядки вгору.
Дебютантом топ-10 фінансових центрів світу цього року стала Женева: столиця однойменного швейцарського кантону злетіла на 13 рядків, збільшивши кількість набраних балів на 29.
Ще більш стрімке зростання показав Дублін, який перемістився з 48-го на 25-те місце.
Найрізкіше падіння в рейтингу – на 35 позицій – у Москви (114-е місце). Санкт-Петербург, зі свого боку, опустився зі 115-го на 118-й рядок. Серед фінансових центрів Східної Європи та Центральної Азії лідирує Астана (60-те місце, +48 балів).
У вересні до списку вперше увійшов Маямі, який посів 24-ту позицію.
Серед фінансових центрів, які в найближчі два-три роки можуть збільшити свій вплив, опитані Z/Yen Group респонденти найчастіше називали Сеул, Сінгапур і Дубай.
Індекс світових фінансових центрів було вперше опубліковано 2007 року, його оновлюють щопівроку (нинішній випуск став 34-м). Рейтинг складається на основі різних статистичних даних та опитувань.
ПрАТ “Нафтогазвидобування”, основний виробничий актив “ДТЕК Нафтогаз”, у першому півріччі 2023 року збільшило інвестиції в розвиток газовидобутку на 35% – майже до 1 млрд грн на тлі зниження фінансових показників порівняно з тим самим періодом попереднього року.
Згідно зі звітом компанії на біржі, компанія продовжила інвестувати в розвиток, незважаючи на зниження чистого прибутку “ДТЕК Нафтогаз” на 66% (до 2,38 млрд грн) і виручки на 31,5% (до 13,11 млрд грн) у першому півріччі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Зазначається, що кошти було спрямовано на збільшення програми буріння та геологорозвідувальних робіт для повернення до динаміки зростання видобутку в середньостроковій перспективі.
У компанії також повідомили, що вона сплатила до держбюджету понад 5 млрд грн податків, зокрема понад 2,2 млрд грн ренти за користування надрами, частина якої (5%) спрямовується до місцевих бюджетів.
Зниження фінансових показників у “ДТЕК Нафтогазі” пояснили падінням ціни на газ на ринку 2023 року.
“За перше півріччя 2023 року основний виробничий актив “ДТЕК Нафтогаз” збільшив обсяг інвестицій у розвиток газовидобутку на 35%. Минулого року через проблеми з реалізацією газу ми змушені були скоротити нашу програму буріння. Цього року компанія робить основний акцент саме на збільшенні обсягу бурових робіт. У наступні 2-3 роки це дасть нам змогу повернутися до динаміки зростання для подальшого зміцнення енергетичної безпеки України”, – прокоментували в компанії.
“ДТЕК Нафтогаз” є найбільшою приватною газовидобувною компанією в Україні. До портфеля її активів входять “Нафтогазвидобування” і “Нафтогазрозробка”, що здійснюють розвідку і видобуток вуглеводнів на трьох ліцензійних ділянках у Полтавській і Харківській областях.
Як повідомлялося, “ДТЕК Нафтогаз” у 2022 році збільшив чистий прибуток на 70,6% – до 11,46 млрд грн за зростання виручки у 2,2 раза – до 36,00 млрд грн.
За час війни прямі та непрямі збитки агросектору сягнули $40,2 млрд, однак це не остаточні цифри, оскільки українські території ще перебувають у тимчасовій окупації, тож повною мірою збитки прорахувати складно, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“Підтверджені прямі збитки аграрної галузі перевищили $8,7 млрд. Йдеться про руйнування інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, знищення та розкрадання ворогом зерна і сільгосптехніки. А ще є непрямі збитки – щонайменше в $30,5 млрд. І це, на жаль, не остаточна цифра. Коли ми точно підрахуємо збитки, завдані внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, сума буде набагато більшою”, – сказав депутат у середу на конференції “18 місяців війни. Збиток агросектору і перспективи відновлення галузі”.
За його словами, складно оцінити наслідки забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, руйнування верхніх шарів ґрунту через “прильоти” і підриви під час розмінування.
“Ми бачимо, що велика територія замінована. Потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами 174 тис. квадратних кілометрів українських земель. І це без урахування тимчасово окупованих регіонів”, – зазначив депутат і повідомив про підготовку законопроєкту “Про якість ґрунтів”.
Гайду також наголосив, що держава поки що не може самостійно покрити потреби постраждалих фермерів і пообіцяв залучати міжнародних партнерів до підтримки агросектору.
“Акцентував увагу на доцільності розмежування програм для фермерів. Адже потреби аграріїв дуже різняться. Наприклад, ті фермерства, які ведуть свою діяльність на деокупованих територіях, не можуть залучати інвестиції, адже фінустанови здебільшого не хочуть із ними співпрацювати. Хоча вони першими повертаються на місця після звільнення регіону, щоб відновлювати свою діяльність і наповнювати місцеві бюджети”, – написав він у Facebook.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що одним із механізмів відшкодування завданих збитків можуть стати “зернові репарації” – механізму, який надалі допоможе аграріям отримати компенсацію за зруйновані підприємства.
АТ “Укрпошта” в січні-червні 2023 року збільшило чистий збиток на 27,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 653,7 млн грн.
Згідно зі звітом держкомпанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід зріс на 20,0% – до 5 млрд 580,13 млн грн.
Зазначається, що в першому півріччі цього року єдиним клієнтом, доходи від якого перевищували 10% сукупного доходу “Укрпошти”, залишався Пенсійний фонд. Сума винагороди від нього за доставку пенсій та інших соціальних виплат становила 1,421 млрд грн проти 1,423 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Уточнюється, що доходи від надання послуг національної пошти зросли на 33,2% – до 3 млрд 2,92 млн грн грн. Зокрема, від доставки посилок і дрібних пакунків – на 46,5%, до 1 млрд 581,85 млн грн, від розповсюдження письмової кореспонденції – на 3,1%, до 667,46 млн грн, від міжнародного поштового обміну – майже в 2,1 разу, до 456,57 млн грн, тоді як від оформлення за передоплатою та доставлення періодичних друкованих видань скоротився на 45,1% – до 103,7 млн грн.
Фінансові та пов’язані з ним послуги принесли “Укрпошті” в січні-червні-2023 всього на 0,3% більше, ніж у січні-червні-2022, – 2 млрд 89,83 млн грн, багато в чому через стабільність винагороди Пенсійного фонду.
Водночас доходи від поштових переказів зросли на 75,9% – до 130,9 млн грн, тоді як приймання платежів принесло на 7,1% менше – 497,37 млн грн.
Нарешті продаж власних і комісійних товарів зріс на 54,6% – до 486,62 млн грн.
“Укрпошта” зазначила, що частка зарубіжних доходів у виручці зросла в першому півріччі цього року до 8,2% з 4,7% у першому півріччі минулого і сумарно сягнула 456,57 млн грн. Зокрема, доходи від контрагентів у Латвії підскочили майже в 4,4 раза – до 228,17 млн грн, в Естонії – в 62 рази, до 56,63 млн грн, у Польщі – в 2,3 раза, до 28,4 млн грн, у Німеччині – на 33,8%, до 15,48 млн грн.
Компанії в I півріччі 2023 року вдалося вийти на валовий прибуток 31,15 млн грн проти 32,3 млн грн валового збитку в I півріччі 2022 року.
Однак через зростання адмінвитрат і витрат на збут операційний збиток навіть дещо зріс порівняно з аналогічним звітним періодом минулого року – на 9,8%, до 747,04 млн грн.
Повідомляється, що станом на 30 червня 2023 року поточні зобов’язання “Укрпошти” перевищували її оборотні активи на 2,81 млрд грн, тоді як на 31 грудня 2022 року – на 1,97 млрд грн.
Компанія зазначила, що продовжує працювати в умовах військового конфлікту з РФ. Станом на дату подання звітності окупованими залишаються частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, на території яких розташовано близько 12% відділень поштового зв’язку. Наразі працює майже 25,5 тис. точок присутності (у них працює 45 тис. співробітників), ідеться у звіті.
Зазначається, що “Укрпошта” продовжує реалізацію основних стратегічних інвестиційних проектів. Зокрема, завершено перехід на пересувні відділення в сільській місцевості – проєкт реалізовувався за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком планується автоматизація пересувних відділень до кінця 2023 року, що дасть змогу повністю автоматизувати мережу “Укрпошти”.
Компанія повідомила також про впровадження модуля ERP-системи, у третьому кварталі 2023 року заплановано закінчення переходу на нову централізовану структуру без окремих філій. Також, поступово оновлюються інші критичні бекові та транзакційні IT-системи для поліпшення якості надання послуг.
“Після певної паузи у зв’язку з російською агресією, “Укрпошта” відновила проєкт із модернізації логістичної мережі (оренда сучасних логістичних центрів та встановлення нового сортувального обладнання) Уже запущено 3 посилкові сортувальні лінії та до першого кварталу 2024 року заплановано повну автоматизацію основних сортувальних хабів, що покриють усю територію країни”, – сказано у звіті.
Зазначається також, що 2021 року компанія уклала попередній договір купівлі/продажу контрольної частки в одному з приватних комерційних банків для отримання можливості надавати банківські послуги в мережі відділень. “Угода відбудеться тільки за умови отримання дозволу від Національного банку України та виконання інших умов договору. На дату затвердження фінансової звітності керівництво компанії не отримало відповідних дозволів”, – уточнили в “Укрпошті”.
Щодо облігацій компанія повідомила, що в обігу перебувають облігації серії “С” на 3,3 млн грн за номіналом із погашенням 18 листопада цього року.
