Вироблену в Україні свинину, яловичину та продукти переробки цих видів м’яса можна експортувати до третіх країн транзитом через територію Європейського Союзу, її ввезення та транзит до кінця воєнного стану в Україні можливий за допомогою поромного сполучення через румунський пункт пропуску “Ісакча”-“Орлівка”.
Відповідне рішення ухвалено за результатами переговорів України з Європейською комісією та країнами-членами ЄС, повідомляється на сайті Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у вівторок увечері.
Уточнюється, що домовленостей досягнуто для транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів та композитних продуктів цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F.
“Проте враховуючи, що Україна не авторизована на експорт цих видів товарів до ЄС у частині проходження аудиту країни щодо здоров’я тварин, як виняток на час воєнного стану і деблокади українських портів, дозволено транзит виключно через порти Румунії”, – наголосила Держпродспоживслужба в повідомленні.
Водночас вантажі мають відповідати таким вимогам: супроводжуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом, якого вимагає країна-імпортер; транспортуватись у закритих контейнерах; оператор ринку має завчасно повідомляти через інформаційну систему ЄС – TRACES NT відповідний прикордонний пункт контролю про ввезення таких вантажів; ввозитися та вивозитися з території ЄС через схвалені прикордонні пункти контролю.
Відомство нагадало, що така необхідність оновлення умов транзиту м’яса з України пов’язана з втратою традиційних шляхів експорту української продукції морським транспортом, спричиненою російською військовою агресією.
“Ввезення та транзит до/через ЄС здійснюється виключно через схвалені прикордонні пункти пропуску для визначених категорій товарів. На час дії воєнного стану до основних пунктів додаються тимчасові пункти пропуску (для Польщі – “Шегині”, для Румунії – “Орлівка” та “Вадул-Сірет”)”, – нагадала Держпродспоживслужба.
Національний банк України (НБУ) цього тижня вп’яте з початку війни викупив військові облігації уряду – цього разу відразу на 30 млрд грн, випливає з інформації на його сайті.
У результаті цього загальна сума прямого фінансування Нацбанком дефіциту держбюджету досягла 100 млрд грн. Зокрема, облігації на перші 20 млрд грн НБУ придбав 8 березня, наступні – 12 квітня та 20 квітня, а потім 27 квітня ще 10 млрд грн.
Як повідомлялося, загальний обсяг випуску військових облігацій – до 400 млрд грн.
На ринкових аукціонах із 1 березня їх обсяг продажу становив 43,72 млрд грн, $144,1 млн та EUR176,5 млн.
Уряд України заявив про необхідність покривати дефіцит держбюджету в найближчі три-чотири місяці обсягом майже $5 млрд за місяць (приблизно 146,25 млрд грн за зафіксованим НБУ курсом).
Національний банк України (НБУ) цього тижня вп’яте з початку війни викупив військові облігації уряду – цього разу відразу на 30 млрд грн, випливає з інформації на його сайті.
У результаті цього загальна сума прямого фінансування Нацбанком дефіциту держбюджету досягла 100 млрд грн. Зокрема, облігації на перші 20 млрд грн НБУ придбав 8 березня, наступні – 12 квітня та 20 квітня, а потім 27 квітня ще 10 млрд грн.
Як повідомлялося, загальний обсяг випуску військових облігацій – до 400 млрд грн.
На ринкових аукціонах із 1 березня їх обсяг продажу становив 43,72 млрд грн, $144,1 млн та EUR176,5 млн.
Уряд України заявив про необхідність покривати дефіцит держбюджету в найближчі три-чотири місяці обсягом майже $5 млрд за місяць (приблизно 146,25 млрд грн за зафіксованим НБУ курсом).
Асоціація IT Ukraine відзначає високу стійкість ІТ-ринку України в умовах активної фази воєнних дій.
“За нашими новими даними, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, а на зростання на 5-30% цього року очікують 56% із них”, – наведено слова виконавчого директора IT Ukraine Костянтина Васюка в повідомленні на сайті асоціації.
У IT Ukraine наголосили, що у нових воєнних реаліях індустрії вдалося консолідуватися та швидко переформатуватися завдяки антикризовим бізнес-планам.
“Більшість компаній зберегли клієнтів та обсяги своїх контрактів. Завдяки цьому, галузь залишається фінансово стабільною, забезпечує регулярні валютні надходження до економіки України і державного бюджету, та сплачує податки наперед”, – зазначають в асоціації.
Так, за наведеними IT Ukraine даними (з посиланням на дані НБУ), у березні 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп’ютерних послуг ($522 млн) порівняно з аналогічним періодом минулого року ($546 млн).
“Зумовлене війною скорочення валютної виручки у березні лише на 38% у порівнянні з рекордним показником зростання лютого, а також з рівнем падіння інших експортних галузей на 50-60%, демонструє, насправді, запас стійкості ІТ-індустрії”, – наголошують в асоціації.
В IT Ukraine також зазначили, що згідно з даними Національного банку України, експортна ІТ-індустрія забезпечила рекордні $2 млрд надходжень за перший квартал 2022 року, незважаючи на воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію бізнесу та команд.
Аналогічний показник у 2021 році становив 1,44 млрд дол. США. Фактично обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%.
Посольство Греції в Україні відновлює роботу в Києві, повідомило Міністерство закордонних справ Греції.
“Посольство Греції в Києві, керівництво якого залишило місто з міркувань безпеки незабаром після вторгнення Росії в Україну, знову відкривається в місті з необхідним персоналом”, – йдеться в повідомленні на сайті МЗС у вівторок.
Посольство спільно з генеральним консульством в Одесі, яке працює у звичайному режимі, і далі надаватиме посильну допомогу громадянам Греції, а також експатріантам в Україні.
Президент США Джозеф Байден у понеділок, 9 травня, має намір підписати закон S. 3522 “Акт про ленд-ліз на захист демократії в Україні від 2022 року”, повідомляється в публічному розкладі Байдена на понеділок.
Як зазначається, підписання відбудеться о 14.45 (21.45 за Києвом).
