Україна в січні-липні поточного року збільшила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 23,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 299,458 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 40,5% – до $260,870 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (57,24% поставок у грошовому виразі), Туреччини (11,36%) і Нідерландів (6,76%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 4,379 тис. тонн цієї продукції, що на 72,9% менше порівняно із січнем-липнем-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 69% – до $18,561 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Вірменії (18,37%), Індії (17,86%) і Китаю (15,15%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $564,136 млн. Водночас основні постачання здійснювалися до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Ціна бензину в серпні цього року може сягнути позначки в 60,86 грн/л, дизпалива – 55,61 грн/л, газу – 26,63 грн/л, свідчать дані консалтингової групи А-95, розміщені її директором Сергієм Куюном у його Facebook у п’ятницю.
Він прокоментував, що найпотужніший імпульс для руху цін на АЗС створюють “відкладена інтеграція підвищених податків і зростання світових котирувань”.
“Якщо скласти все до купи, перспектива вийти на 60 грн/л бензину і 55 грн/л ДП абсолютно реальна. Так, думаю, до 3 грн/л буде амортизовано за рахунок роздрібної націнки, але це таке заспокійливе”, – написав Куюн.
За його підрахунками, подорожчання в липні бензину менш ніж на 4 грн/л, дизпалива – трохи більше ніж на 4 грн/л і автогазу на 1,5 грн/л, незважаючи на прогнози, які передбачали принаймні зростання цін удвічі, пов’язано з продажем гравцями ринку запасів палива, сформованих у травні й червні – до скасування пільгових податків.
“Ключовий внесок у липневу стабільність зробили ОККО, WOG і “Укрнафта”, які добре підготувалися, завдяки яким ціни досі не перетнули позначку в 50 грн/л”, – зазначив експерт.
Водночас він зазначив, що липневе пальне дедалі більше заміщає попередні обсяги з низькою собівартістю, до середини серпня цей процес завершиться остаточно.
Іншим фактором прогнозованого підвищення ціни на моторне паливо він назвав його подорожчання на світовому ринку.
“Бензин і дизпаливо додали по $130-140/т, а це в середньому 5 грн/л (звісно, з новим 20% ПДВ). Газ злетів на $70/т (1,7 грн/л). Йдемо в сезон максимально споживання в усьому світі, тому сподіватися на істотне охолодження цін, на мій погляд, не варто”, – зазначив директор А-95.
Крім того, він звернув увагу на обстріли росіянами українських портів, унаслідок чого власники танкерів, за його словами, втратили бажання везти пальне до румунських портів і молдовського Джурджулешти.
“Хто погоджується, підняли фрахти майже на 50% (а деякі, кажуть, і на 100%) і вимагають страхування життів усієї команди, включно з сім’ями. Зрозуміти можна: що тій ракеті перелетіти через Дунай… Також зафіксовано випадки прямих погроз цивільним суднам з боку російських військових кораблів. Проблеми на півдні також триматимуть ціни в тонусі”, – описав ситуацію експерт.
На його думку, щоб подолати ці проблеми, які він назвав не новими для українського ринку, потрібно збільшувати контракти на суходолі, на північному та західному напрямках.
Крім того, він висловився за консолідацію трейдерів, які разом могли б укласти довгострокові договори на великі танкерні партії, зокрема, з американськими компаніями.
“Це гарантувало б ресурс і непогану ціну на великому обсязі. Крім того, цей продукт гарантовано замістив би різні токсичні ресурси дизпалива з Туреччини, Індії, Саудівської Аравії, які відверто пахнуть “вузьким” душком”, – підсумував Куюн.
Як повідомлялося, у середині березня 2022 року Рада ухвалила закон про додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни, спрямований, зокрема, на утримання цін на паливо. Згідно з ним, тимчасово, на період дії воєнного стану, на паливо встановлювали нульовий акциз і ПДВ у 7% замість 20%.
Рада 21 вересня 2022 року ухвалила законопроєкт №7668-д про повернення акцизів на моторне пальне, встановивши їх на бензин і дизель у розмірі EUR100 (тут і далі – за 1 тис. літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне пальне і біодизель – EUR100. ПДВ для всіх видів палива при цьому залишився на рівні 7%.
Однак згідно з цим документом, з 1 липня 2023 року рівень податків на пальне повернувся до довоєнного рівня: ПДВ – до 20%, акциз на бензин – до EUR213, на дизпаливо – до EUR140 за 1 тис. л.
Українські підприємства в січні-липні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 101,615 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період становив $29,807 млн (збільшення в 2,4 раза).
При цьому з березня фіксувалося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні було експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, в лютому – 16,5 тис. тонн, то в березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, у травні – 21,003 тис. тонн, у червні – 14,6 тис. тонн, але в липні знизилося до 9,567 тис. тонн.
Експорт металобрухту в січні-липні-2023 здійснювався в Польщу (87,70%), Грецію (5,80%) і Болгарію (3,65%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-липні ввезла 573 тонн брухту на $222 тис. (45,05% зі Словаччини, 21,62% з Польщі, 12,61% з Естонії).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас за минулий рік країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному виразі у 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у грошовому виразі – до $1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $1,824 тис. тонн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
Службові автомобілі марки Renault отримали спеціалісти виробничого та елеваторного напрямків ГК Прометей.
На трьох Renault Express будуть їздити механіки та агроном, які обслуговують виробничі підприємства компанії, а ключі від двох Renault Duster отримали регіональні директори елеваторного напрямку.
Службові автомобілі підвищать ефективність менеджерів середньої ланки Прометея, зроблять виконання обов’язків більш продуктивним та оперативним.
Авто були придбані за рахунок лізингового ліміту від ОТП-ЛІЗИНГ, загальний обсяг якого становить $3 млн.
Агрохолдинг KSG Agro завершив збиральну кампанію озимих культур – ячменю, ріпаку та пшениці – на загальній площі близько 6,34 тис. га, зокрема ячмінь – з 1,1 тис. га, ріпак – з 2,138 тис. га, пшениця – з 3,1 тис. га, повідомляється в прес-релізі групи в середу.
Уточнюється, що врожайність ячменю становила 3 т/га, ріпаку – 2,5 т/га, що відповідає торішнім показникам. Урожайність озимої пшениці вдвічі вища за минулорічну і продемонструвала 5 т/га.
Ефективна робота колективів господарств холдингу та погодні умови з достатньою кількістю дощів дали змогу отримати гарний результат урожаю. Незважаючи на песимістичні настрої щодо озимих культур восени та взимку, пов’язані з подорожчанням добрив і ЗЗР, ми вийшли на точку беззбитковості та навіть залишилися в плюсах”, – процитувала пресслужба агрохолдингу керівника рослинницького дивізіону Дмитра Ємельченка.
У збиральній кампанії було задіяно 13 комбайнів – 2 з яких John Deerе, а інші – Claas Lexion. Крім того, було застосовано 4 бункери-перевантажувачі та близько 50 вантажних автомобілів для вивезення врожаю.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Минулий рік KSG Agro через розпочату Росією повномасштабну війну завершив 2022 рік із чистим збитком $1,68 млн порівняно з $17,71 млн чистого прибутку 2021 року, його EBITDA скоротилася в 5,5 раза – до $1,79 млн, а виручка – на 47,3%, до $16,2 млн.
У січні-березні 2023 року агрохолдніг отримав $1,53 млн чистого прибутку, що на 17% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Його EBITDA зросла на 23% – до $1,87 млн. Виручка зросла на 45% до січня-березня минулого – до $5,12 млн, валовий прибуток – на 46%, до $2,06 млн і операційний – на 37%, до $1,54 млн.
Українські аграрії 2023 року виростили 1,45 млн т овочевих культур, збір яких здійснено з 88,4 тис. га (23,2% від загальних посівних площ) за середньої врожайності 163,9 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Згідно з повідомленням, загалом в Україні вирощено: 105,4 тис. т – капусти, 310,3 тис. т – огірків, 175 тис. т – помідорів, 428 тис. т – цибулі, 51,7 тис. т – моркви, 35,3 тис. т – столових буряків і 344,3 тис. т – інших овочів.
За даними міністерства, на 9 серпня в Україні зібрано огірків на площі понад половину – 51,4%. Аграрії Вінниччини та Івано-Франківщини повністю завершили їх збирання.
Аналогічна ситуація з урожаєм цибулі, яку зібрано на 51,4% площ. Її закінчили збирати в Івано-Франківській та Харківській областях і майже завершили в Херсонській області.
Картоплі накопано 711,5 тис. тонн за середньої врожайності 13,9 т/га. Найвища врожайність картоплі в господарствах Хмельницької області – 29 т/га, констатували в Мінагрополітики.
