Україна у 2022/2023 маркетинговому році збільшила виробництво та експорт соняшникової олії на 25,4% порівняно з 2021/2022 МР, повідомила пресслужба асоціації “Укроліяпром”.
“Однією з основних особливостей 2022/23 МР стало значне нарощування переробки насіння соняшнику на вітчизняних потужностях, починаючи з 2023 року, після заборони його ввезення деякими країнами ЄС. Це дало змогу суттєво збільшити переробку насіння соняшнику всередині країни та, відповідно, – виробництво олії та її експорт на 25,4%, соняшникового шроту – на 27,3% проти 2021/22 МР”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з ним, за вісім місяців 2023 року експорт насіння соняшнику скоротився проти відповідного періоду 2022 року на 58%. Це дало можливість значно наростити його переробку на вітчизняних потужностях і, відповідно, виробництво та експорт продукції з високою доданою вартістю.
У 2022/23 МР виробництво та експорт соєвої олії зросли на 18%, шроту соєвого – на 19,4%.
Ці показники могли бути вищими за умови збільшення переробки сої всередині країни, особливо з огляду на те, що експорт продуктів її переробки здійснюється, головним чином, автомобільним і залізничним транспортом, зазначили в асоціації.
Крім того, Україна 2023 року збільшила переробку насіння ріпаку, що підтверджується зростанням експорту ріпакової олії в липні-серпні цього року більш ніж у 20 разів проти відповідного періоду 2022 року.
“Укроліяпром” прогнозує, що у 2023/2024 МР в Україні виробництво основних видів насіння олійних культур зросте на 18,8%. Це відбудеться завдяки розширенню на 12,1% виробничих площ і за рахунок зростання врожайності в середньому на 5,7%, чому посприяли сприятливі погодні умови. Найбільше зростання виробництва очікується по насінню соняшнику – на 15%.
Як повідомлялося, “Укроліяпром” очікує, що в сезоні-2023/2024 в Україні може бути вироблено до 5 млн тонн соняшникової олії, при цьому експорт може досягти 4,7 млн тонн.
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив про занепокоєння зміцненням гривні і розраховує на ослаблення курсу до 41,4 грн/$1.
“Нас турбує зміцнення гривні… На наступний рік передбачаємо курс 41,4 грн/$1”, – сказав він на зустрічі Європейської бізнес асоціації “EBA Global Outlook: Нова економіка України” в Києві в понеділок.
Міністр уточнив, що йдеться про прогноз Мінекономіки та інших уповноважених структур, на які орієнтується Мінфін.
Марченко уточнив журналістам, що йдеться про середньорічний курс.
Говорячи про стурбованість зміцненням гривні, очільник Мінфіну наголосив, що для цього “немає жодних фундаментальних чинників”. За його словами, це мінус для експортно-орієнтованого бізнесу і загалом для економіки країни. Марченко додав, що “експорт не зростає взагалі”, тоді як ситуація з імпортом зворотна.
Водночас міністр уточнив, що не виступає за якусь різку девальвацію.
Нацбанк утримує фіксований офіційний курс гривні на рівні 36,57 грн/$1 з кінця липня 2022 року. На готівковому ринку цього року курс стабілізувався на рівні до 38 грн/$1, тоді як минулого року він знижувався до 39 грн/$1 і навіть більше.
Члени Європейської бізнес асоціації у вересневому опитуванні спрогнозували середньорічний курс на 2024 рік 41 грн/$1, тоді як рік тому на 2023 рік вони очікували 43 грн/$1.
Білірубін утворюється в печінці при розпаді червоних кров’яних тілець(еритроцитів) і виводиться з організму з жовчю. Підвищення білірубіну може бути викликане такими причинами:
Хвороби печінки, наприклад, гепатит, цироз печінки;
Захворювання жовчних шляхів, наприклад, холецистит, холангіт;
Гемоліз еритроцитів;
Вплив деяких лікарських препаратів;
Новоутворення в печінці або жовчних шляхах;
До симптомів підвищення білірубіну відносять жовтяницю (пожовтіння шкіри, склер очей, слизових оболонок), потемніння сечі, світлий кал, свербіж шкіри, нудота, блювота, біль у правому підребер’ї тощо.
Якщо у вас є якісь з цих симптомів, важливо звернутися до лікаря для обстеження та здати комплексний аналіз на визначення рівня білірубіну в крові https://csd.im/npcu
І не забувайте, що будь-яку хворобу можна попередити. Щоб запобігти підвищенню білірубіну, важливо вести активний спосіб життя, харчуватися здоровою їжею, уникати надмірного вживання алкоголю та регулярно проходити медичні огляди і приділяти увагу своєму здоров’ю.
Українські підприємства в січні-серпні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 117,464 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період становив $34,127 млн (збільшення в 2,7 раза).
При цьому з березня фіксувалося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні було експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, у лютому – 16,5 тис. тонн, у березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, у травні – 21,003 тис. тонн, у червні – 14,6 тис. тонн, у липні – 9,567 тис. тонн, у серпні – 15,849 тис. тонн.
Експорт металобрухту здійснювався до Польщі (86,20%), Греції (7,91%) і Болгарії (3,19%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-серпні ввезла 681 тонну брухту на $261 тис. (49,43% зі Словаччини, 21,07% з Польщі, 10,73% з Естонії).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас минулого року країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $19,271 млн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
15 вересня 2023 року у Києві пройде Конференція «Зерно. Свині. М’ясо – 2023».
Конференція для аграріїв, які планують піти у свинарство, щоб зберегти прибутковість рослинництва та збільшити свій прибуток за рахунок свинарства, що рік складає понад 200%, організовує Асоціація «Мʼясної галузі» разом з Центром підвищення ефективності в тваринництві.
Важливою є участь у конференції і діючих свинокомплексів, як тих, хто хоче масштабувати свій бізнес, так і тих, хто хоче, щоб свинарство залишалося високорентабельним в довгій перспективі.
Багато свинарів кажуть, що свинарство прибуткове лише рік від року, а чи правда це? Ні, переконані організатори конференції. Свинарство не було збитковим в Україні з 2010 року – жодного року. Як не потрапити в число тих бізнесів, які заробляють на вирощуванні свиней лише рік від року, ви дізнаєтесь на конференції.
На Конференції буде сформована спільна стратегія розвитку всього ланцюга «від лану до столу» (рослинництво – свинарство – м’ясна галузь). Галузі повинні домовитися, як їм розвиватися зараз в умовах війни та працювати з прибутком в довгостроковій перспективі.
Не будь байдужим, не залишайся осторонь, принцип «моя хата скраю, нічого не знаю» – в першу чергу нашкодить тобі.
Модераторами СЕСІЇ 1 «РОЗВИТОК МʼЯСНОЇ ГАЛУЗІ ТА СВИНАРСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ. РОЛЬ ВЛАДИ ТА ЗУСИЛЛЯ БІЗНЕСУ» будуть Микола Бабенко – директор Асоціації «Мʼясної галузі» та СІАВ, Владислав Качмар – директор German Genetic Ukraine.
Також на конференції поговоримо відверто про Африканську чуму свиней (АЧС). АЧС – донедавна непоборний ворог свинарів. Однак експерти переконані, що понад половини випадків АЧС на українських свинокомплексах – надумані. Чому на свинокомплексі з’являється АЧС, як запобігти появі «надуманої» АЧС, як перша в світі вакцина проти АЧС допоможе українському свинарству – ще одне питання визначене організаторами, як найважливіше.
Модераторами СЕСІЇ 2 «ПОПЕРЕДЖЕННЯ АЧС, ЯК СТИМУЛ РОЗВИТКУ СВИНОКОМПЛЕКСІВ» буде Андрій Бузун – Керівник лабораторії ННЦ “ІЕКВМ” НААН України з вивчення хвороб свиней та Микола Бабенко директор Асоціації «Мʼясної галузі» та СІАВ.
«З 2024 року дефіциту свиней не буде, а ціни на свиней обваляться» – чи правдиве таке ствердження? Яку роль у збереженні прибутковості свинарства може зіграти експорт? Чи є м’ясокомбінати готові врятувати прибутковість свинарів? Що має зробити влада для збереження прибутковості всього ланцюга в довготривалій перспективі? Які саме м’ясокомбінати вже працюють для відкриття експорту українській свинині?
СЕСІЮ 3. «ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ЕКСПОРТУ ТА РОЗВИТКУ РИНКІВ ЗБУТУ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ» проведе Ігор Ляховський засновник ТзОВ «Агро-Інвест», керівник групи з експорту мʼяса Асоціації «Мʼясної галузі». Участь в сесії візьмуть Ольга Шевченко – т.в.о. голови Держпродспоживслужби та м’ясокомбінати із досвідом ЗЕД Асоціації «Мʼясної галузі».
СЕСІЯ 4. ГРАНТИ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ – допоможе знайти фінансування проектів з розвитку свинарства.
15 вересня, м. Київ, чекаємо всіх зацікавлених на конференції «Зерно. Свині. Мʼясо – 2023».
Реєстрація на сайті: https://meatindustry.com.ua
Або по телефону: +380505024662
Південна Корея надасть Україні $2,3 млрд на післявоєнне відновлення: початкові $300 млн у 2024 році у вигляді гуманітарної допомоги, а решту – у вигляді кредитів під низькі відсотки з 2025 року, повідомив президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, пише південнокорейське агентство Yonhap.
“Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у неділю пообіцяв надати Україні додаткові $2,3 млрд, щоб допомогти країні відновити мир і відновитися після війни з Росією. Юн оголосив про цю обіцянку під час сесії саміту G20 у Нью-Делі, заявивши, що Південна Корея надасть початкові $300 млн 2024 року як гуманітарну допомогу, а решту $2 млрд – як довгострокову допомогу – кредити під низькі відсотки через Фонд економічного розвитку та співробітництва (EDCF), починаючи з 2025 року”, – ідеться в повідомленні агентства.
“Це продемонструє нашу відповідальну роль як глобальної стрижневої держави у провідній допомозі для відновлення миру в Україні та закладе основу для нашої повноцінної участі у відновленні України”, – заявив Юн Сок Йоль.
Як повідомлялося, раніше Сеул збільшив розмір фінансової допомоги Україні в рамках державного бюджету до $393 млн у 2024 році.
