Закарпатська обласна державна адміністрація (ОДА) вивчає питання про виділення земельної ділянки для будівництва на березі Тиси річкового порту і мультимодального терміналу.
Про це повідомляють у Facebook ОДА з посиланням на заступника голови адміністрації Мирослава Білецького.
Перспективи реалізації проєкту обговорювали під час наради з профільними департаментами управління басейном водних ресурсів Тиси та Державною прикордонною службою.
Проєкт може стати складовою в організації міжнародних перевезень Тисою з виходом до великих судноплавних річок.
“Річковий порт і мультимодальний термінал стануть першими об’єктами такого типу в межах Закарпаття. Його важливість для міжнародних перевезень для країни та нашого краю, зокрема, важко переоцінити. Вивчаємо документальну базу, проблемні питання, спілкуємося з усіма зацікавленими структурами, щоб розробити стратегію якнайшвидшої реалізації проєкту”, – наводяться в повідомленні слова Білецького.
Ініціатором будівництва річкового порту та мультимодального терміналу на березі Тиси виступило підприємство “Адміністрація річкових портів”. Воно звернулося до ОДА із запитом про виділення земельної ділянки для об’єкта.
Вступна кампанія до аспірантури пройде на основі конкурсних випробувань, зокрема, іспиту з іноземної мови, інформує Міністерство освіти і науки України.
Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, вступники, які планують вступати до аспірантури, мають: надати результати єдиного вступного іспиту (ЄВІ), складеного 2023 або 2024 року, де оцінка за тест з іноземної мови повинна становити щонайменше 130 балів, а за тест загальної навчальної компетентності – щонайменше 100 балів.
Зазначається, що дані про результати ЄВІ буде внесено до картки фізичної особи в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).
У Міносвіти уточнили, що вступники, які вже мають міжнародні сертифікати з іноземної мови (TOEFL, IELTS, Cambridge English, TestDaF, DELF, DALF), що підтверджують знання мови на рівні не нижчому за B2, звільняються від іспиту з іноземної мови.
“Зазначені сертифікати розглядаються як еквівалент вступного іспиту з іноземної мови на найвищий бал, інформація про міжнародний сертифікат також буде внесена до ЄДЕБО. Такі вступники можуть проходити інші вступні іспити до аспірантури та не складають ЄВІ”, – йдеться в повідомленні.
Збори акціонерів ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА-Життя” (Київ) 25 березня ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу в 2,56 раза, до 49,625 млн грн, шляхом додаткової емісії акцій на суму 30,240 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), додатковий випуск акцій буде проведено за рахунок частини нерозподіленого прибутку за 2014-2019 роки.
Як повідомлялося, у січні-вересні 2023 року “АСКА-Життя” зібрала чистих і валових страхових премій на суму 117,5 млн грн, що на 49% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
За вказаний період СК виплатила клієнтам 8,376 млн грн (36% більше). Адміністративні витрати компанії зросли на 15,4% – до 9,436 млн грн, витрати на збут скоротилися в 2,2 раза – до 98,9 млн грн.
При цьому фінансовий збиток від операційної діяльності за дев’ять місяців-2023 скоротився до 12,6 млн грн з 15,7 млн грн. Чистий збиток склав 1,058 млн грн, що в 6,5 раза менше, ніж за січень-вересень 2022 року.
СК “АСКА-Життя” зареєстрована 2003 року, спеціалізується на страхуванні життя.
Згідно з даними НКЦПФР, станом на другий квартал 2023 року 55,6667% компанії належать SCM Finance Limited, 44,3333% – Сосісу Олександру.
Україна станом на 28 березня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 476,7 тис. га, що на 8,3% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, темпи посіву гороху на 51,1% перевищують минулорічні станом на ту саму дату та становлять 81,8 тис. га, ячменю – на 35,6% більші й сягнули 291,5 тис. га, пшениці на 27,8% більше – 68,3 тис. га, вівса на 17,6% – 28,7 тис. га.
Лідирують у проведенні весняної посівної аграрії Одеської області. Вони вже посіяли 7 тис. га пшениці, 41,5 тис. га ячменю, 28,4 тис. га гороху і 1,5 тис. га вівса.
У Миколаївській області посіяно 2,2 тис. га пшениці, 33,4 тис. га ячменю, 17,6 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Хмельницькій – 7,2 тис. га пшениці, 23,7 тис. га ячменю, 0,8 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Полтавській – 6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 0,8 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Полтавській – 6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 4,7 тис. га гороху і 2,3 тис. га вівса; у Тернопільській – 14,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 3,1 тис. га гороху і 2,3 тис. га вівса; на Вінниччині – 5,9 тис. га пшениці, 27,1 тис. га ячменю і 2,3 тис. га гороху.
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 262,2 тис. га. У лідерах Полтавщини, там засіяно 44,2 тис. га.
Лідирує Полтавська область і серед посівів цукрових буряків – уже засіяно 10,2 тис. га. До сівби цієї культури також приступили у Вінницькій, Волинській та Рівненській областях.
Аграрії Київської області почали сіяти соняшник, а Вінницької – сою.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” (Донецька обл.) за підсумками роботи у 2023 році скоротило чистий прибуток на 28,9% порівняно з попереднім роком – до 24,049 млн грн із 33,832 млн грн.
Як повідомляється в офіційній інформації компанії до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 29 квітня, нерозподілений прибуток заводу на кінець минулого року становив 404,126 млн грн.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи у 2023 році, затвердити звіти і визначити плани на 2024 рік.
Також планується отриманий у 2023 році прибуток залишити без розподілу, дивіденди не нараховувати і не виплачувати.
Акціонери ухвалять рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, що можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати ухвалення такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.
Дружківський метизний завод випускає машинобудівні та залізничні кріплення.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності фізособи Олексія Спиридонова перебувало 14,9949% акцій підприємства, Олени Міщенко-Солоної (резидентка Іспанії) – 13,0304%, Ірини Міщенко – 24,5167%, Сергія Попкова – 5,8611%, Антона Малікова – 9,75%, Олени Малікової – 8,25%, Валерія і Дмитра Малікових – по 9,774%.
Статутний капітал підприємства – 3,323 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,05 грн.
Держмитслужба інформує про можливі проблеми при переміщенні товарів під процедурою спільного транзиту через глобальний збій роботи систем на рівні DG TAXUD
Держмитслужба отримала інформацію від DG TAXUD щодо глобального збою у роботі центральних додатків систем, включаючи NCTS, починаючи з 16:30 год. 28 березня 2024 року.
В результаті збою повідомлення до митниць транзиту та митниць призначення по деклараціях, які оформлялись після зазначеного часу, могли бути не доставлені іншим країнам-учасницям Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Станом на ранок 29 березня проблеми з обміном повідомленнями з іншими країнами в рамках NCTS все ще спостерігаються. Орієнтовні терміни повноцінного відновлення обміну повідомленнями з іншими країнами наразі невідомі.
Зважаючи на зазначене, компаніям, у разі відсутності інформації про переміщення товарів під процедурою спільного транзиту у митниці транзиту, по деклараціях, оформлених після 16:30 год. 28 березня 2024 року, рекомендується розглянути питання щодо відкриття нових декларацій в пункті пропуску суміжної сторони з відповідним ініціюванням скасування української Т1.
НОВИНА НА САЙТІ ДЕРЖМИТСЛУЖБИ: https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/informuiemo-pro-mozhlivi-problemi-pri-peremishchenni-tovariv-pid-protseduroiu-spilnogo-tranzitu-cherez-globalnii-zbii-roboti-sistem-na-rivni-dg-taxud-1542#scrollTop=0
