Україна станом на 21 лютого з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 28,219 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,528 млн тонн було відвантажено у поточному місяці, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на Державну митну службу.
Згідно із повідомлення, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 27,627 млн тонн, у т.ч. в лютому – 3,751 млн тонн.
При цьому у розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 11,714 млн тонн (у лютому – 910 тис. тонн), ячменю – 2,113 млн тонн (49 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 13,954 млн тонн (1,561 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 21 лютого оцінюється у 46,4 тис. тонн (у лютому – 2,9 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 42,9 тис. тонн (2,8 тис. тонн).
Імпорт олова та олов’яних виробів у січні 2025 року зменшився на 11,5% порівняно із січнем 2024 року – до $230 тис. У грудні 2024 року цей показник становив $338 тис. Експорт олова в січні був відсутній, як і в грудні.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
У Німеччині відкрилися виборчі дільниці на дострокових виборах до бундестагу. Вони пропрацюють до 18.00 неділі. Загалом у виборах беруть участь 29 політичних партій.
З 08.00 неділі, 23 лютого, по всій Німеччині відкрилися виборчі дільниці для голосування на дострокових виборах до бундестагу. Вони пропрацюють до 18.00.
У країні близько 59,2 млн виборців. З них 24,9 млн (42%) – старші за 60 років. Близько 2,3 млн виборців (3,9%) – молоді люди, які досягли 18 років і вперше отримали право голосу на федеральних виборах.
Для голосування за кордоном зареєструвалося ще близько 200 000 громадян ФРН. Їхнє загальне число оцінюють приблизно в 3-4 млн. Причина низької явки серед них – бюрократичні труднощі та необхідність висилати бюлетень на батьківщину поштою.
Загалом у виборах беруть участь 29 політичних партій. У всіх 16 федеральних землях виступлять 10 із них: Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), «Союз-90»/«зелені», Вільна демократична партія (ВДП), “Альтернатива для Німеччини » (АДГ), Ліва партія, Союз Сари Вагенкнехт (ССВ), Вільні виборці, Volt, Марксистсько-ленінська партія Німеччини, Альянс Німеччина. Християнсько-демократичний союз (ХДС) бере участь у виборах у 15 землях, крім Баварії. Там виступає сестринський йому Християнсько-соціальний союз (ХСС).
Передвиборчі опитування обіцяли найбільшу підтримку консервативному блоку ХДС/ХСС. За ним слідувала ультраправа АдН. Потім – лівоцентристська СДПН і ліволіберальні «Зелені». Рейтинг Лівої партії, лівопопулістської ССВ і ліберальної ВДП коливався в районі 5%, необхідних для проходження в бундестаг. Згідно із соціологами, близько 20% виборців до останнього не могли вирішити, за кого голосувати і чи йти взагалі на вибори.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group раніше випустили відео аналіз найважливіших виборів у світі у 2025 році https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
Джерело: https://amp.dw.com/ru/v-germanii-nacalos-golosovanie-na-vyborah-v-bundestag/a-71717875
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (імпорт) у січні-вересні 2024 року, тис. Дол США
Джерело: Open4Business.com.ua
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2023-2024 році
Джерело: Open4Business.com.ua
Світ у 2025 році входить у фазу політичних змін. У різних країнах відбуватимуться важливі вибори, результати яких можуть суттєво вплинути як на геополітику, так і на внутрішні процеси держав. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній у новому відео на YouTube проаналізували головні політичні події року та можливі наслідки для України.
Після скандального скасування результатів президентських виборів у грудні 2024 року в Румунії заплановано повторне голосування. Вибори принесли несподівані результати, а кампанія переможця першого туру велася виключно через TikTok. Це викликало дискусії у світі, адже вперше соціальна мережа відіграла ключову роль у політичному процесі. Проте Конституційний суд країни скасував результати виборів через виявлений російський вплив, а нове голосування призначено на травень 2025 року.
“Ситуація в Румунії є безпрецедентною, адже Конституційний суд анулював перший тур виборів. Це може викликати політичну турбулентність, що вплине на зовнішню політику країни”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
У свою чергу, Олександр Позній підкреслив, що цей випадок доводить, що технології впливу змінюються, а соціальні мережі, такі як TikTok, можуть стати ключовим інструментом мобілізації виборців.
“Це небезпечний сигнал і для України, адже ми бачимо, що політичні сили починають використовувати цю платформу як спосіб маніпуляції громадською думкою”, – додав Позній.
23 лютого відбудуться позачергові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції у 2024 році. Головна боротьба розгорнеться між Християнсько-демократичним союзом (CDU) та Соціал-демократичною партією Німеччини (SPD), але важливу роль може зіграти і права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка має антиміграційну та проросійську риторику.
“Боротьба між ХДС і СДПН буде напруженою. Якщо AfD отримає друге або навіть перше місце, це може змінити політику Німеччини щодо України. Поки що основні партії не готові створювати з ними коаліцію, але їхній вплив зростає”, – вважає Максим Уракін.
Парламентські вибори в Молдові також визначать зовнішньополітичний курс країни.
“Молдова стоїть перед вибором між європейським шляхом та проросійським вектором. Цей вибір суттєво вплине на регіональну політику. Вибори мають вирішити, чи продовжить країна європейський курс під керівництвом президента Маї Санду, чи натомість соціалісти, які представляє Ігор Додон, зможуть повернути владу”, – зазначає Олександр Позній.
Він також підкреслив, що Молдова — парламентська республіка, і навіть якщо Санду перемогла на президентських виборах, це не гарантує, що її політична сила збереже більшість.
18 травня поляки обиратимуть нового президента, оскільки Анджей Дуда не може балотуватися втретє. Експерти вважають, що це одні з найважливіших виборів для України, адже польська підтримка є стратегічною. Напружене протистояння між “Правом і справедливістю” та опозицією визначить майбутнє польсько-українських відносин. Українське питання відіграватиме важливу роль, але виборці більше зосереджуються на внутрішніх проблемах, таких як ситуація з польськими фермерами, які незадоволені українським імпортом зерна.
“Кандидати будуть змушені маневрувати між підтримкою України та захистом національних інтересів.”, – зазначає Олександр Позній.
Сербія — одна з небагатьох країн Європи, що продовжує балансувати між ЄС і Росією. Президент Александр Вучич двічі натякав на можливість позачергових виборів у 2025 році, особливо на тлі протестів та загострення ситуації з Косово.
У жовтні також відбудуться вибори в Канаді та Аргентині, які можуть змінити зовнішньополітичні курси цих країн. 8 вересня голосуватимуть у Норвегії, а 16 листопада – у Чилі.
“Для України важливими є вибори в Канаді, оскільки від них залежатиме подальша допомога. Також варто стежити за процесами в Норвегії, яка підтримує європейську безпеку”, – підсумовує Максим Уракін.
2025 рік обіцяє бути насиченим важливими політичними подіями, які можуть змінити міжнародний порядок денний. Україна має враховувати можливі наслідки виборів у стратегічних для себе країнах та готуватися до нових викликів на світовій арені.
Більш детально про вибори, що відбудуться цього року, можна подивитись у відео:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
