Нідерландський Харлем став першим містом у світі, у якому в рамках боротьби зі змінами клімату Землі заборонили рекламу м’ясних виробів на вулицях містах.
У місті, де проживає близько 160 тис. осіб, відповідну рекламу заборонять розміщувати на автобусах, на розтяжках та білбордах у громадських місцях. Щоправда, захід набуде чинності з 2024 року, коли закінчаться контракти з рекламодавцями.
Раніше цю ініціативу запропонувала політична активістка із партії GroenLinks Зіггі Клазес. Вона зізналася, що не думала про майбутній успіх цього починання в Харлемі.
“Ми не дивимося, що люди печуть і смажать вдома, якщо люди хочуть продовжувати їсти м’ясо, чудово… звичайно, багато людей вважають це рішення обурливим та патерналістським, але також є багато людей, які вважають його чудовим”, – зауважила вона.
Наприклад, виробники м’яса звинуватили муніципальну владу в тому, що вони “зайшли надто далеко, говорячи людям, що їм краще”. Критики також заявили, що заборона порушує свободу слова та є лицемірством.
Раніше автори низки досліджень заявили, що глобальне виробництво продовольства відповідає за третину парникових викидів, що розігрівають планету. Зокрема, звинувачення “подали” скотарству: ліси, що абсорбують вуглекислий газ, вирубують на пасовища; добрива, з яких вирощують корм худобі, забруднюють довкілля, а самі стада виробляють метан – сильний парниковий газ.
Нова заборона також торкнеться реклами польотів на Різдво, викопного палива та автотранспорту, що пересувається на ньому.
У Greenpeace заявили, що якщо ЄС хоче до 2050 року скоротити до нуля викиди парникових газів, річне споживання м’яса треба скоротити в перерахунку на одну людину з 82,5 кг до 24 кг. У Нідерландах, які є найбільшим імпортером м’яса в ЄС, цей показник тепер становить 75,8 кг.
Оподатковуваний імпорт в Україну коштів наземного транспорту в січні-серпні 2022 року скоротився на 53% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 2,191 млрд дол.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), при цьому легкових автомобілів (код УКТЗЕД 8703) було ввезено на $1,088 млрд – на 63% менше, ніж роком раніше, а сумарно (з урахуванням періоду пільгового розмитнення – ІФ-У) до країни ввезено автомобілі на $2,091 млрд, тоді як експортовано на $22,89 млн.
Легкові авто в січні-серпні-2022 поралися переважно з Німеччини (29,8%), США (14%) та Японії (11,5%).
У свою чергу, вантажних автомобілів зі сплатою податків ввезено на 63% менше – на $123,75 млн, а сумарно їх імпортовано на $224,49 млн (зокрема 27% – з Німеччини, 10% – з Польщі, 9% – з Франції).
Автобусів в Україну за вісім місяців ввезено на $29 млн, при цьому їх імпорт з оподатковування скоротився на 61% – до $12,46 млн. Автобуси ввозилися переважно з Німеччини (30,2%), Туреччини (17,2%) та Білорусі (12 %). Експорт цієї техніки становив лише $1,66 млн, з яких понад 94% припало на Польщу.
Крім того, в Україну було ввезено причепи та напівпричепи (та інші несамохідні транспортні засоби) на $183,76 млн – переважно з Польщі (29%), Німеччини (27%) та Туреччини (10,7%). При цьому ця група товарів показала приріст імпорту оподатковуваного на 5% порівняно з січнем-серпнем-2021 – до $144,05 млн.
Оподатковуваний імпорт тракторів скоротився на 16% – до $415,05 млн, а сумарно їх було ввезено на $451,55 млн, зокрема 19,4% із Німеччини, 13% – із США, 12,2% – із Нідерландів. Експорт тракторів склав $4,79 млн, постачалися вони переважно до Молдови, Нігерії та Туреччини.
За даними ГТС, за січень-серпень 2022 року суттєво скоротився оподатковуваний імпорт велосипедів – на 79%, до $6 млн, кузовів для транспортних засобів – на 61%, до $21,4 млн, мотоциклів (включаючи мопеди) – на 59%, $21,18 млн.
Девід Раш із американського штату Айдахо зламав 139 сірників за 30 секунд і побив рекорд Гіннеса.
Житель Айдахо розламав 139 сірників навпіл за півхвилини, щоб стати світовим рекордсменом. На рахунку Девіда, слід сказати, вже 250 світових рекордів Гіннесса.
Попередній рекорд за 30 секунд становив 83 сірники.
Надихнувшись рекордом, Раш вирішив спробувати й однохвилинну версію в цій категорії.
Він сказав, що “десятки” спроб не були зараховані через те, що сірники не зламалися повністю, а іноді за раз він ламав одразу два сірники.
Негативні наслідки кризи на ринку праці під час війни відчула на собі переважна більшість українців. Зупинка роботи підприємств внаслідок воєнної агресії рф, внутрішня та зовнішня релокація громадян та загальний стан економіки призвели до призупинення трудових відносин з персоналом, скорочень посад та зниження заробітних плат. Через півроку війни більшість з тих компаній, які мали змогу поновити роботу, адаптувалися до діяльності в нових умовах та почали пошук персоналу. Є підстави стверджувати, що ситуація на ринку праці більш-менш стабілізувалася, відбувається відновлення, проте активність роботодавців та, зокрема, кількість нових пропозицій роботи досі у три рази менша, порівнюючи з довоєнним періодом.
Згідно останнього дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua, лише кожен п’ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. При цьому частина з них отримувала неповну заробітну плату від початку війни, але зараз компанія повернула докризову суму компенсації. Є випадки затримки заробітної плати.
Більше 40% українців залишилися без роботи. Втратили роботу через припинення діяльності компанії 19% опитаних. Ще майже 11% українців залишилися без роботи через те, що їх посади скоротили. Кожен десятий (11,3%) втратив роботу внаслідок переїзду.
Не втратили роботу, проте зазнали зниження заробітної плати 22,5% респондентів.
Ще 2,7% опитаних зараз перебувають або у безоплатній відпустці, або призупинили трудові відносини через те, що компанія тимчасово припинила свою діяльність. Зовсім невелика частка (1,4% ) українців не побоялася у період кризи звільнитися за власною ініціативою через те, що компанії не виплачували їм заробітну плату.
Кризовий стан ринку праці позначається на настроях працівників. Так, неоптимістичні прогнози озвучують 26,8% опитаних, вони зазначили, що побоюються скорочень їх посад у найближчі півроку.
Відсутність роботи, або незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії та умовами праці спонукає українців до активного пошуку нового робочого місця. Їх не зупиняє менша кількість вакансій, або повна їх відсутність, а також підвищена конкуренція серед кандидатів. Більше половини (52,3%) опитаних зазначили, що вже зараз перебувають у активному пошуку роботи. Ще 16% респондентів планують шукати нову роботу найближчим часом.
Дані отримані у результаті дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua у серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей в усіх регіонах України.
Україна у січні-серпні 2022 року збільшила виторг від експорту електроенергії в 1,7 раза (на $115,664 млн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $278,75 млн, свідчать дані Державної митної служби.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, до Польщі за вісім місяців поставлено електроенергії на $92,689 млн., Словаччину – на $59,364 млн., Угорщину – на $44,688 млн., інші країни – на $82,009 млн.
У серпні цього року виторг від експорту е/е склав $73,112 млн проти $27,474 млн у серпні-2021.
Крім того, Україна в січні-серпні-2022 імпортувала електроенергію на $119,067 млн. проти $59,394 млн. за аналогічний період минулого року. У тому числі з Білорусі – на $100,414 млн (у січні-лютому), Бельгії – на $12,259 млн, Молдови – на $4,695 млн, інших країн – на $1,698 млн.
Минулого місяця Україна імпортувала електроенергію на $11,135 млн. проти $0,336 млн. у серпні-2021.
Як повідомлялося, Україна в 2021 році знизила виторг від експорту електроенергії на 8,5% (на $23,89 млн) порівняно з 2020 роком – до $256,941 млн. Крім того, Україна в 2021 році імпортувала електроенергію на $87,345 млн проти $131,60 2020-й.
Україна у 2021 році знизила експорт електроенергії на 26,5% (на 1 млрд 258,7 млн кВт-год) порівняно з 2020 роком – до 3 млрд 495,4 млн кВт-год, імпорт – на 25,9% (на 591,3 млн кВт-год), до 1 млрд 693,6 млн кВт-год.
15 вересня 2022 року. Мобільний оператор lifecell першим з українських мобільних операторів запускає RCS-розсилки для бізнесу через платформу Omnicell.
RCS (rich communication services) – це протокол обміну повідомленнями від Google, завдяки якому Android-пристрої можуть обмінюватися повідомленнями мультимедіа та іншим різноманітним наповненням, а саме картинками, відео, екшн-кнопками, через інтернет.
Ця технологія дає значно більше можливостей для бізнесу, ніж звичайна розсилка простих повідомлень. При цьому використовується додаток для повідомлень, встановлений за замовчуванням, тобто абонентам не потрібно нічого додатково встановлювати.
Відтепер завдяки новому каналу RCS в Omnicell компанії отримують такі можливості:
RCS уже підтримується на великій кількості Android-пристроїв, тож новий канал відкриває ще більше можливостей для бізнесу в Omnicell.
«Ми як мобільний оператор хочемо надавати найбільш сучасні послуги і своїм абонентам, і бізнес-клієнтам. Тому ми запускаємо RCS-розсилки на платформі Omnicell, яку раніше наші бізнес-клієнти вже успішно використовували для розсилок SMS і повідомлень у різні месенджери», — прокоментував Олександр Мельниченко, керівник проєктів та програм департаменту продуктів lifecell.
Мобільний оператор запрошує охочих приєднатися до тестування. Для цього необхідно залишити заявку на сайті платформи.
***
lifecell — український телекомунікаційний оператор, що надає послуги мобільного зв’язку та передачі даних на базі швидкісного інтернету. Компанія розвиває інноваційну екосистему телекомунікаційної галузі, реалізовуючи проєкти, спрямовані на розвиток «розумного міста», «розумного регіону», покращення безпеки громадян і розгортання мережі IoT (інтернету речей).
Діджитал-оператор lifecell пропонує зручні та вигідні тарифи і послуги для користувачів розумних пристроїв. До цифрового портфоліо компанії входять: багатофункціональний месенджер BiP, захищене хмарне сховище lifebox, мобільний платіжний сервіс, застосунки TV+, lifecell music тощо.
Станом на кінець другого кварталу 2022 року активна 3-місячна абонентська база lifecell становила 8,4 млн користувачів.
lifecell належить Turkcell — найбільшому турецькому постачальнику конвергентних телекомунікаційних і технологічних послуг. Акції Turkcell котируються на Нью-йоркській фондовій біржі (NYSE) та турецькій фондовій біржі Borsa Istanbul (BIST).
