Швеція, яка головує в Європейській раді, офіційно повідомляє про ухвалення для Росії десятого пакета санкцій.
“Минув рік з моменту жорстокого і незаконного вторгнення Росії в Україну. Сьогодні ЄС схвалив 10-й пакет санкцій проти Росії”, – йдеться на офіційній сторінці президентства у Твіттері.
При цьому уточнюється, що пакет містить, наприклад, посилення експортних обмежень щодо подвійного призначення і технологій, адресні обмежувальні заходи проти фізичних і юридичних осіб, які підтримують війну, поширюють пропаганду або доставляють безпілотники, що використовуються Росією у війні, а також заходи проти російської дезінформації.
“Разом держави-члени ЄС запровадили найрішучіші та далекосяжні санкції за всю історію, щоб допомогти Україні виграти війну. ЄС єдиний з Україною та українським народом. Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – сказано в повідомленні.
Україна в січні поточного року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 29,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,073 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні скоротився на 47,4% – до $48,513 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в Іспанію (38,10% поставок у грошовому виразі), Польщу (37,40%) та Італію (21,10%).
У першому місяці року Україна не імпортувала чавун, як і в січні-2022.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Імпорт товарів у січні-жовтні 2022 р. за найважливішими позиціями та відносно аналогічного періоду 2021 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.
“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.
При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.
Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.
Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.
Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
Україна в січні поточного року знизила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному вираженні до мінімуму – до 235 тонн з 44 тис. тонн в аналогічному періоді минулого року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди і концентрату за вказаний період склав $38 тис., тоді як у січні-2022 – $5,827 млн.
При цьому весь імпорт здійснювався зі Словаччини (100% поставок у грошовому виразі).
Минулого місяця Україна не поставляла марганцеву руду і концентрат на експорт, як і в січні-2022.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному виразі на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 135,798 тис. тонн, у грошовому виразі – на 66,4% – до $18,098 млн. Основний імпорт здійснювали з Гани (99,16% постачань у грошовому виразі), Словаччини (0,71%) і Бельгії (0,10%). У серпні-листопаді-2022 імпорт марганцевої руди майже не здійснювався.
За 2022 рік Україна не постачала марганцеву руду і концентрат на експорт.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.