Водії вантажівок перекрили трасу на польському пункті пропуску “Ягодин-Дорогуськ” та влаштували страйк з вимогою покращити роботу польського фітосанітарного та ветеринарного контролю, повідомив заступник міністра інфраструктури України Мустафа Найєм.
“Польські водії висунули три вимоги: прискорити фітосанітарний та ветеринарний контроль та перевести службу цілодобовий режим роботи”, – написав він у Фейсбуці у понеділок.
За словами Найєма, щогодини водії пропускають по 2 автомобілі: 1 з товаром і 1 порожній.
Він уточнив, що зараз на кордоні з Польщею перед пунктом пропуску “Ягодин” на виїзд до Польщі чекають 2650 вантажних автомобілів, тоді як на в’їзд в Україну – 300 вантажівок. При цьому черга за останній день збільшилася на 8 км та сягає 53 км.
Найм підкреслив, що причиною страйку залишається байдужість польської влади і вдавання “нічого не відбувається”.
За словами заступника міністра інфраструктури, до війни контроль проходили до 80 вантажівок на добу, а останніми днями – від 12 до 25.
“Якщо є об’єктивні причини такого уповільнення роботи, то ми готові зробити від себе все, що залежить для прискорення процесу і збільшення пропускної спроможності пункту пропуску. Але разом з тим ми чекаємо і від усіх служб з польської сторони такого ж прогресу”, – заявив Найєм.
Він додав, що страйкуючі польські водії також хочуть, щоб до Польщі порожній транспорт виїжджав з України позачергово.
Водночас, наголосив заступник міністра, Україні теж дуже важливо, щоб товари виїжджали з країни на експорт якнайшвидше.
“Ми повинні експортувати свою продукцію. Наші перевізники повинні перетинати кордон у нормальні терміни. Тому що коли вони чекають по 7-10 днів у черзі, то щодня втрачають приблизно 400 євро на кожному автомобілі. За тиждень у черзі перевізник втрачає не просто гроші , але й будь-який сенс працювати взагалі”, – зазначив Найєм.
За його словами, проблему багатоденного простою перевізників на в’їзді до Польщі має вирішити налагодження цілодобового фітосанітарного та ветеринарного контролю.
Крім того, заступник міністра наголосив, що про скасування “транспортного безвізу” не йдеться. “Швидше за все, це політична вимога польських перевізників. Мета – чинити додатковий тиск на польський уряд для вирішення зазначених проблем”, – вважає Найєм.
Напередодні він заявив, що українська сторона багаторазово, на багатьох закритих, відкритих, спільних та двосторонніх зустрічах пропонувала польській стороні просте рішення – збільшити кількість працівників фітосанітарних та ветеринарних служб, надати українських експертів, які б допомагали польським колегам, або вивести цей контроль за межі пунктів перепустки вглиб країни. Однак поки що ситуація лише погіршується.
Державне підприємство “Морський торговельний порт “Південний” 5 вересня оголосив тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням, у системі електронних держзакупівель Prozorro очікувана вартість закупівлі послуг становить 307,256 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій 16 вересня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру на рік раніше була СК “ВУСО”.
Роздрібний фармацевтичний ринок України у березні-червні 2022 року знизився на 30-40% у грошовому вираженні та на 20-30% у натуральному порівняно з аналогічним періодом 2021 року, обсяги госпітальних закупівель знизилися на 70-80%.
Такі оцінки розвитку фармринку України у першому півріччі 2022 року озвучили агенції “Інтерфакс-Україна” в Асоціації індійських фармацевтичних виробників (Indian Pharmaceutical Manufacturers Association, IPMA).
“Фармринок України в першому півріччі 2022 року, окрім січня та лютого, знизився на 30-40%. Обсяг продажу безрецептурних та рецептурних препаратів знизився на 30-40% у перерахунку на вартість та в упаковках до 20-30%, обсяги госпітальних поставок лікарських коштів упали на 70-80%”, – розповіли в IPMA.
При цьому в асоціації зазначають, що “канал дистрибуції було порушено, довелося компенсувати дистриб’юторам та аптечним мережам збитки через бомбардування їхніх складів та аптек”.
За оцінкою учасників IPMA, продаж в перші два місяці з початку війни в грошах і упаковках впали на 70%. У наступні місяці падіння трохи знизилося, але середній рівень падіння за шість місяців близько 40%.
“Це пояснюється кількома факторами, по-перше, різким падінням попиту, відтоком населення, бойовими діями у значній частині України та, по-друге, проблемами постачання продукції. У перші місяці було проблематично відвантажити продукцію навіть з локального складу, оскільки територія Києва була під обстрілами, майже всі працівники були не на роботі, мобілізовані чи задіяні на місцевих громадських роботах чи територіально переміщені”, – зазначили в асоціації.
За оцінкою експертів IPMA, надалі на перший план вийшли проблеми з логістикою до України, оскільки основні логістичні канали через морські порти та авіа заблоковані.
“Логістику довелося вибудовувати з нуля через європейські порти з наступною авто доставкою в Україну. Загальна вартість логістики зросла в кілька разів”, – повідомили в IPMA.
Зокрема у компанії-учасниці IPMA “Конарк Інтелмед” (Харків)/Euro Lifecare PVT ltd. (Індія, представництво у Києві) розповіли, що компанії довелося перемістити із Харкова на захід України її склад.
“Це коштувало нам занадто дорого, плюс ми маємо перемістити свій персонал на захід України, а також, окрім зарплати, забезпечити їм місце проживання. Загалом це завдало нам великих збитків”, – розповів директор компанії Санджів Бхагат.
Водночас, за оцінкою учасників IPMA, у різних категоріях лікарських засобів падіння було дуже різним. Зокрема, ліки від хронічних захворювань (діабет, серцево-судинні тощо) показали менше падіння, тоді як як ліки від гострих респіраторних інфекцій, вітаміни, антибіотики та загалом препарати не першої необхідності впали набагато більше за середній показник.
При цьому в IPMA зазначають, що через складнощі із логістикою індійські фармкомпанії не змогли швидко налагодити поставки після раптового припинення прямих авіа та морських сполучень з Україною.
В асоціації розповіли, що “всі індійські компанії-учасники IPMA залишилися працювати на ринку України, хоч деяким довелося значно скорочувати свою діяльність”.
“Наші фармкомпанії все ще перебудовуються для роботи за нових умов, але ми продовжуємо працювати на ринку України”, – наголошують у IPMA.
В асоціації повідомляють, що індійські фармкомпанії посильно надали допомогу Україні у вигляді ліків та фінансової допомоги, підтримували та підтримують українських громадян, які змушені залишити свої домівки. Зокрема, у перші місяці війни, коли особливо гостро відчувався дефіцит медикаментів, учасник IPMA індійська фармкомпанія “Маклеодс” надала Україні гумодопомогу на суму близько 27 млн грн. До неї увійшли кровоспинні препарати, антибіотики, кардіо- та інші препарати. Компанія продовжує надавати допомогу.
Представництво фармкомпанії Hetero Labs та компанія Amarox з перших днів російського воєнного вторгнення підтримують Україну та її армію. Ці компанії неодноразово організовували збирання коштів на невідкладні потреби різних медичних закладів Києва, зокрема допомагали в організації харчування для співробітників лікарень, у забезпеченні потреб операційних блоків, реанімації та хірургічних відділень, передали препарати для потреб ЗСУ через представників МОЗ на загальну суму 4,5 млн грн, придбали та передали представникам Міноборони необхідні для ЗСУ речі.
Співробітники компанії “Ранбаксі Фармасьютікалс Україна” у західних регіонах України допомагають біженцям із постраждалих від війни районів, а також допомагають підрозділам ТРО та ЗСУ. З початку воєнної агресії компанія передала як гумдопомогу 28 українським лікарням ліки на суму 3,8 млн грн. Компанія Terapia (група компаній Sun Pharma) передала $500 тис. громадським організаціям у Румунії для допомоги людям, які приїжджають із України.
Фармацевтична маркетингова компанія Euro Lifecare спільно з українським фармдистриб’ютором Конарком Інтелмедом, окрім допомоги Харкову, вже відвантажила гуманітарну допомогу на суму понад 22,3 млн грн і продовжує допомагати українцям.
Компанія “Абріл” вже відновила імпорт своєї продукції, щоб українські пацієнти та МОЗ України могли розраховувати на їхню допомогу та підтримку. Раніше компанія надіслала благодійну допомогу антибіотиками на суму близько 10 млн грн.
Компанія Dia Pharma Limited в Україні надала низку партій гуманітарної допомоги у вигляді медикаментів першої необхідності (антибіотики, кровоспинні засоби, а також препарати супроводу хірургічних втручань), які були передані до медичних закладів (шпиталі та лікарні) у різних областях України, сума допомоги перевищує 2 ,4 млн грн, а співробітники працюють у лікарнях на волонтерських засадах.
Компанія Dr. Reddy’s Laboratories Ltd. пожертвувала медикаменти на суму понад 14,7 млн грн для МОЗ України та обласного військового управління, а також передали для МОЗ через Польщу лікарські засоби на суму $250 тис.
Фармацевтична компанія Мега Лайфсайєнсіз передала до лікарень України ліки (анальгетики). Компанія “Вінара” також підтримує людей постачанням продуктів, незважаючи на логістичні труднощі.
Крім того, громадська організація IPMA приєдналася до ініціативи президента України Володимира Зеленського UNITED24 та перерахувала на підтримку ЗСУ до Дня Незалежності України 500 тис. грн.
“Вся наша допомога – заради життя та здоров’я українців та для наближення перемоги та миру в Україні. Незважаючи на всі виклики, індійські фармацевтичні компанії в Україні продовжують підтримувати українських пацієнтів, забезпечуючи доступ до якісних та доступних ліків та надаючи гуманітарну допомогу, а також підтримувати своїх українських співробітників, забезпечуючи доступ до праці та сплачуючи податки”, – наголосили в IPMA.
Прогнозуючи подальший розвиток ринку, в асоціації зазначають, що “держава Україна нарощує частку продажу за рахунок державних закупівель, де-не-де закуповують й індійські препарати”.
“Всі наші компанії планують залишитися на ринку та продовжити роботу в Україні. Прогноз безпосередньо залежить від воєнно-політичної ситуації. Якщо ситуація до кінця року залишиться такою, як на кінець серпня, то оптимістично ми плануємо завершити рік із падінням до минулого на рівні -30%. На жаль, можливе зниження на 30-40% у доларах США”, – зазначили в асоціації.
В IPMA також відзначають вплив девальвації гривні, яка, за прогнозами, вплине на ціноутворення на життєво важливі та інші ліки найближчим часом.
В асоціації наголосили, що “всі учасники IPMA – це відокремлені представництва індійських компаній або окремі юридичні особи, які є резидентами України та присутні на ринку України майже всі роки її незалежності”.
“Індійські фармацевтичні компанії – учасники IPMA докладають значних зусиль, щоб ефективно забезпечувати систему охорони здоров’я України необхідними лікарськими засобами, зберегти канали постачання та партнерські відносини”, – наголосили в асоціації.
Агропромхолдинг “Кернел” завершив збиральну кампанію ранніх зернових 2022 року, зібравши, згідно з розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, щонайменше 364 тис. тонн озимої пшениці.
Як повідомляється на Facebook-сторінці холдингу в понеділок, урожай пшениці озимої зібраний з площі понад 70 тис. га при врожайності 5,2 тонн/га.
При цьому уточнюється, що збирання ранніх зернових та ріпаку вдалося завершити до кінця серпня, незважаючи на несприятливі погодні умови.
“Посівну та збиральну кампанії ускладнювали військовий стан та погодні умови. Через опади збирання зернових тривало майже 40 днів. Затяжні дощі в деяких регіонах зумовили погіршення якісних показників вирощеного зерна”, – пояснив директор сегменту “Агробізнес” Ігор Чикін, служба агрохолдингу.
За його даними, агропромгрупа зазнала основних організаційних труднощів навесні під час російського широкомасштабного вторгнення, коли холдинг не мав можливості вирощувати озимі культури відповідно до необхідної технології. Однак згодом “Кернелу” вдалося оптимізувати технологію та витрати, провести підживлення та захист сільгоспкультур, завдяки чому вдалося отримати добрий урожай.
Агрохолдинг уточнив, що врожайність озимого ріпаку цього сезону досягла 3,4 тонн/га, варіюючись у межах 2,8-3,7 тонни/га.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФГ, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2020 ФГ – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 разу – до $929 млн, виручка – на 38%, до $5,65 млрд.
Коксохімічний підрозділ заводу “Каметcталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (колишній Дніпровський коксохімічний завод, ДКГЗ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками роботи у січні-липні поточного року знизив виробництво металургійного коксу на 32, з аналогічним періодом минулого року – до 227,3 тис. тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” представник компанії, у липні підприємство виробило 25,8 тис. тонн металургійного коксу.
При цьому в січні-липні 2022 року випуск валового коксу 6% вологості склав 263,1 тис. тонн, у тому числі в липні – 30 тис. тонн.
Завод за сім місяців-2021 випустив 336 тис. тонн коксу, у тому числі у липні-2021 – 48 тис. тонн.
За зазначений період на підприємство було поставлено 266,5 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 36 тис. тонн із Росії (до війни) та 54 тис. тонн із США. У тому числі в липні поставлено 37 тис. тонн коксівного вугілля вітчизняного видобутку.
Як повідомлялося, українські КХЗ у січні-липні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6% вологості на 53,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,682 млн тонн, у липні вироблено 224,4 тис. тонн. У тому числі за 7 міс-2022 виробництво металургійного коксу склало 2,3 млн. тонн, у липні – 191,8 тис. тонн.
Україна у 2021 році знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) та ЦВК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Відповідно до звіту материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКГЗ.
Фондові індекси найбільших країн Західної Європи розпочали тиждень із негативним настроєм на тлі стрибка цін на природний газ після зупинки роботи газопроводу “Північний потік 1”, пише MarketWatch.
Зведений індекс найбільших підприємств регіону Stoxx Europe 600 на 12:08 МСК знизився на 1,4% і становив 410,07 пункту.
Німецький індикатор DAX впав із відкриття ринку на 2,7%, британський FTSE 100 – на 0,9%, французький CAC 40 – на 2%. Італійська FTSE MIB втратила 2,4%, іспанська IBEX 35 – 1,8%.
До лідерів зниження котирувань входять акції хімічних компаній та виробників автомобілів та запчастин до них, включаючи французькі Faurecia (-6,1%) та Valeo (-7,5%), а також німецьку Faurecia (-4,7%).
Ціна паперів німецького виробника електроенергії Uniper SE впала більш ніж на 10%.
Швейцарська UBS Group AG відмовилася від купівлі американської Wealthfront за $1,4 млрд. Компанії заявили, що ухвалили це рішення разом, але не назвали причин. Акції UBS дешевшають на 1,7%.
Один із найбільших світових виробників стали ArcelorMittal SA оголосив про намір закрити два заводи в Німеччині через різке зростання цін на електроенергію, а також зупинити роботу підприємства в Іспанії. Вартість паперів компанії знизилася на 3,7% на торгах в Амстердамі.
Британські забудовники Countryside Partnerships Plc та Vistry Group Plc домовилися про злиття. Vistry заплатить по 0,6 фунта та 0,255 нової акції за конкуруючу компанію. Виходячи з котирувань на закриття торгів у п’ятницю, загальна сума виплат складе 2,49 фунта. Загалом Vistry оцінила конкурента приблизно 1,25 млрд фунтів ($1,44 млрд).
Акції Countryside на початку торгів підскочили у ціні більш ніж на 6%, Vistry – знизилися на 0,3%.
Ділова активність у сфері послуг Німеччини в серпні впала другий місяць поспіль, свідчить індекс менеджерів із закупівель (PMI), що розраховується S&P Global. Індикатор опустився до 47,7 пунктів порівняно з 49,7 пунктами місяцем раніше.
Значення індексу нижче позначки 50 пунктів говорить про послаблення активності в секторі.
Зведений PMI впав до 46,9 пунктів з 48,1 пунктів у липні.
Тим часом загалом у єврозоні PMI сфери послуг зменшився у серпні до 49,8 пункту проти 51,2 пункту місяцем раніше. Індекс опустився нижче за позначку в 50 пунктів вперше з березня 2021 року.
Зведений PMI у єврозоні впав до 48,9 пунктів з 49,9 пунктів у липні.
Роздрібний продаж у єврозоні в липні збільшився на 0,3% щодо попереднього місяця, повідомило статуправління Європейського союзу. Аналітики в середньому очікували на підвищення на 0,4%, за даними Trading Economics. Згідно з переглянутими даними, у червні показник знизився на 1%, а не на 1,2%, як було оголошено раніше.
