Незважаючи на війну в Україні відроджуються великі аграрні виставки, які мають неабиякий вплив на роботу галузі та виступають своєрідною платформою обміну досвідом, пише SEEDS.
Повертається до столиці і одна з наймасштабніших в Україні міжнародних виставок – «Агровесна». Традиційно напровесні, перед початком польових робіт учасники цієї виставки демонструють у столичному виставковому центрі сучасні технології в різних галузях: зерновому господарстві, тваринництві, плодоовочевій сфері.
Зважаючи на ризики воєнного часу та турбуючись про безпеку, минулого року виставку не проводили, але часи стрімко змінюються і цьогоріч «Агровесні» у Києві бути!
Проходитиме ця визначна аграрна подія у Міжнародному виставковому центрі Києва 14–16 лютого. Важливо, що інтерес до таких масштабних подій в Україні неквапливо, але відновлюється, розповів SEEDS директор виставки Сергій Висоцький.
«Сказати, що все відновилось, буде трохи самовпевнено, але впевнено можна сказати, що інтерес до виставок відновлюється. Процес поступовий, але вектор руху доволі стійкий. Ми бачимо, що це потреба і нашої економіки, і окремих її галузей. Звичайно, вона не на тому рівні, як це було до повномасштабного вторгнення, але у виставковому заході зацікавлені і люди, і компанії. І, дай Бог, все поступово відновиться», – сподівається Сергій Висоцький.
«Вже стало традицією щороку в рамках «Агровесни» проводити Міжнародну конференцію агромедіа-агенції Sapienza, присвячену різним темам збільшення прибутків аграрного бізнесу. Після невеличкої перерви ми повертаємося з новою тематикою. Цього року в перший день виставки «Агровесна» наша агенція за участі агроасоціацій та об’єднань фермерів проводить Конференцію зі Сталого аграрного бізнесу. З 12:00 учасники зможуть дізнатися більше про сталі та прибуткові агротехнології. Ви дізнаєтеся про нові ніші, які розвиваються в Україні попри війну, дізнаєтеся більше про програми підтримки аграрного бізнесу та шляхи гармонійного розвитку аграрного бізнесу з огляду на курс ЄС. Також разом з учасниками ми сформуємо резолюцію конференції з напрацюваннями та планами для сталого аграрного розвитку України», – зазначає Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza, Міжнародний консультант ФАО ООН.
Від початку війни це буде перша «Агровесна». Минулу довелось відмінити через доволі вагомі причини, нагадав Сергій Висоцький.
«Минулого року ми відмінили «Агровесну», бо була дуже важка ситуація і безпекова, і в енергетиці. Часті відключення електроенергії змушували шукати нові ресурси. Ми їх знаходили, але вони були досить вартісні. Зараз ситуація стабільна, і в безпековому плані ми більше підготовлені – безпосередньо на території МВЦ є бомбосховище. Воно комфортне і високого рівня захисту. До того ж ми бачимо, що тієї напруги, яка була минулого року, – її немає. Ми робимо все для того, щоб наші учасники та відвідувачі почувались комфортно та безпечно», – переконаний Сергій Висоцький.
В рамках виставки “АГРОВЕСНА“ 14 лютого о 12:00 у Київському МВЦ відбудеться Міжнародна конференція: СТАЛИЙ АГРОБІЗНЕС: “ТРАДИЦІЇ.НІШІ.ЕКОПРАКТИКИ.ТЕХНОЛОГІЇ”
УЧАСТЬ БЕЗКОШТОВНА ЗА УМОВИ ПОПЕРЕДНЬОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
Конференція організована агромедіа-агенцією Sapienza.media за підтримки Української Плодоовочевої Асоціації – УПОА.
Рекордну кількість електрокарів — понад 37 тисяч — було імпортовано в Україну у 2023 році. Це у 4 рази більше, ніж у 2021 році. Найпопулярнішими марками електроавтомобілів є Volkswagen, Tesla та Nissan. А Львівщина є лідером за кількістю реєстрацій таких автомобілів.
Рекордні 37 953 електрокарів було ввезено в Україну за весь 2023 рік. Це у 4 рази більше, ніж у 2021 році, коли було імпортовано 8 996 електроавто.
Загалом на електромобілі припадає 10% від загальної кількості імпортованих авто в Україну у 2023 році. Для порівняння, у 2021 році частка електрокарів складала лише 1,2%.
Найбільше імпортованих електромобілів було зареєстровано на Львівщині — 5 133 авто. На другому місці Київ — 4 913 електромобілів, а на третьому — Одеська область, там зареєстровано 3 412 електрокари.
Найпопулярнішими марками електромобілів в Україні у 2023 році стали Volkswagen, Tesla, Nissan, Renault та Honda.
Найзатребуванішою моделлю електромобіля вже 4 роки поспіль залишається Nissan Leaf. Понад 5 тисяч таких авто ввезли в Україну торік. На другому місці по затребуваності Volkswagen ID.4 — 3 770 авто. Замикає трійцю лідерів Tesla Model 3 — 3 291 електрокари.
Найстаршим електромобілем, ввезеним в Україну у 2023 році, став Citroen Saxo 2000 року.
Рекордну кількість електрокарів ввезли в Україну у 2023 році — Опендатабот
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023-2024 виробничому році на п’яти своїх цукрових заводах переробив 2,7 млн тонн цукрових буряків, вирощених самостійно та партнерами-аграріями, і виробив 377,5 тис. тонн цукру.
“Переробний сезон-2023, який тривав 130 днів, став найкращим за обсягами переробленої сировини та виробленого цукру за останні п’ять років”, – повідомила прес-служба агрохолдингу у Facebook.
Підбиваючи підсумки збиральної компанії, “Астарта” повідомила, що її структурні підрозділи зібрали 200 тис. тонн кукурудзи з урожайністю 10,35 тонн/га, що на 16,2% більше за попередній рік, і 2,2 млн тонн цукрових буряків з урожайністю 57,61 тонн/га (+2,6%).
“Більш тривалі строки збирання врожаю спричинені кількома факторами: складними погодними умовами: рясні та затяжні опади в жовтні-листопаді 2023 року спричинили відтермінування збирання врожаю та логістичні труднощі доставки сировини до переробних підприємств, а відтак і збої в ритмічності роботи деяких цукрових заводів. Іншим важливим фактором стало збільшення врожайності пізніх культур: показники врожайності кукурудзи та цукрових буряків стали найвищими за всю історію вирощування культур по холдингу”, – зазначили в Астарті та додали, що продовжують готуватися до весняної посівної.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за дев’ять місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Порти України 2023 року перевалили 62 млн тонн, із них 56,3 млн тонн на експорт, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook у середу.
За даними адміністрації, імпорт склав 5,3 млн тонн. При цьому, українським морським коридором за весь час його роботи експортовано вже 18 млн тонн вантажів у 32 країни світу, 12,7 млн тонн – агропродукція.
“За підсумками 2023 року у воєнних умовах портами України перевантажено близько 62 млн тонн вантажів. Серед лідерів за номенклатурою вантажів: зернові – 45,5 млн тонн і наливні – 6,3 млн тонн. Безумовним досягненням 2023 року став початок роботи оголошеного ВМС ЗСУ тимчасового морського коридору, який дав змогу розблокувати порти Великої Одеси. 16 серпня 2023 року перше судно скористалося тимчасовим коридором. За підсумками 2023 року 400 суден експортували 12,8 млн тонн вантажів”, – вказується в повідомленні.
Дунайські порти перевантажили за минулий рік 32 млн тонн вантажів, що перевищує рекордні показники 2022 року, зазначено в повідомленні АМПУ.
Вантажообіг порту Ізмаїл збільшився більш ніж удвічі і досяг 20,2 млн тонн (2022 року – 8,8 млн тонн). Вантажообіг порту “Рені” досяг 10 млн тонн (6,8 млн тонн), порту Усть-Дунайськ – 1,7 млн тонн (785 тис. тонн).
Вантажообіг порту “Одеса” також збільшився і досяг 8,41 млн тонн (у 2022 році – 7,69 млн тонн), тоді як вантажообіг порту “Південний” скоротився до 10,08 млн тонн (15,28 млн тонн), порту “Чорноморськ” – 11,41 млн тонн (11,76 млн тонн).
“Я дуже вдячний бізнесу, команді Міністерства розвитку (громад, територій інфраструктури) та працівникам ДП “АМПУ” за ефективну співпрацю, завдяки якій було проведено низку заходів технічного та технологічного характеру: запущено 23 точки перевалки та реалізується 15 інвестиційних проєктів, що все це в підсумку допомогло досягти таких рекордних показників. Незважаючи на те, що вже багато зроблено, у 2024 році ми продовжимо спільну роботу задля подальшого збільшення вантажообігу та поліпшення роботи портів Дунайського кластера”, – цитуються в повідомленні голова ДП “АМПУ” Юрій Литвин.
Раніше повідомлялося, що створений ВМС ЗСУ новий Український морський коридор із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 15 млн тонн продукції, зокрема 10 млн тонн агропродукції.
Кабінет міністрів затвердив форму декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства та визначив порядок її подання і реєстрації.
Відповідну постанову №56 від 19 січня 2024 року оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з документом, малі виробники дистилятів зможуть подавати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства територіальним органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Замість атестата виробництва вони зможуть використовувати зареєстровану Держпродспоживслужбою декларацію відповідності матеріально-технічної бази для отримання ліцензій на виробництво спиртових дистилятів і спиртних напоїв, що значно спростить цю процедуру.
Очікується, що ухвалені нововведення забезпечать розвиток ринку спиртових дистилятів і спиртних напоїв, стимулюватимуть розвиток і легалізацію малого підприємництва, посприяють створенню нових робочих місць, зокрема в сільській місцевості.
Раніше, в рамках підтримки нової галузі, інформаційним агентством Інтерфакс-Україна було проведено пресконференцію, детальніше дивіться за посиланням
ОТП Банк використовує новітні технології для розвитку послуг факторингового фінансування, що дозволяє значно прискорити робочі процеси та надавати фінансування клієнтам швидше. Про це розповіла Начальник Відділу факторингового фінансування ОТП Банку Ліна Заіка під час круглого столу на тему: «Як факторинг може підтримати розвиток бізнесу під час війни», організованого «Фінансовим клубом».
За її словами, Банк перейшов на повний електронний документообіг: від підписання відповідних договорів та оформлення документів щодо відступлення права грошової вимоги до укладення реєстрів та зберігання кредитної справи. «Ми активно залучаємо нові технології, в тому числі й роботи, штучний інтелект та всі можливі засоби, які допомагають, наприклад, у перевірці підтверджуючих документів до заявок на видачу фінансування, прискорюють робочі процеси. Розвиваємося так, щоб у клієнтів була можливість обмінюватись онлайн не тільки електронними документами, а й отримувати всю необхідну інформацію від Банку», – сказала Л.Заіка.
Факторингове фінансування для малих та середніх підприємств (МСП) є доступним та зручним продуктом. Факторинг дозволяє отримати обігові кошти для бізнесу відразу після поставки товару, не чекаючи закінчення відтермінування платежу за договором з покупцем. «Такий вид фінансування є особливо актуальним для невеликих компаній з обмеженим обсягом власних активів завдяки відсутності необхідності надання забезпечення, а також зниженню відсоткового навантаження для них», – додала вона.
Цей інструмент банківського фінансування отримав підтримку від держави у вигляді програми «Доступний факторинг», що діє у межах державної підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%» для забезпечення оборотним капіталом МСП.
ОТП Банк одним з перших долучився до втілення у життя програми «Доступний факторинг». «Банк вже розглядає декілька лімітів і планує найближчим часом підписати перші угоди з факторингу у межах програми «5-7-9», – сказала Начальник Відділу факторингового фінансування.
Про державну програму «Доступний факторинг» (дані Міністерства фінансів). Фінансова підтримка суб’єктів господарювання за договорами факторингу передбачає компенсацію відсоткової ставки на рівні до 13% річних. Уповноважений фактор надаватиме факторинг суб’єкту господарювання у розмірі до 95% дебіторської заборгованості, але сума фінансування не може перевищувати 150 мільйонів гривень, включаючи кошти, отримані за програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%». До програми можуть долучитися МСП – резиденти України, що здійснюють постачання товарів, виготовлених українським товаровиробником, на умовах відстрочення платежу, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) яких є фізичні особи – резиденти України та сільськогосподарські товаровиробники.
