Курс акцій “Кернел”, однієї з найбільших українських агропромислових груп, у середу на Варшавській фондовій біржі підскочив на 26,7%, а обсяг торгів максимальний із середини грудня минулого року.
Згідно з інформацією на сайті Варшавської фондової біржі, з відкриття торгів акції подорожчали з PLN10,49 до PLN13,30, а окремі угоди проходили за курсом PLN13,90 за штуку.
Станом на 17:00 за Варшавою оборот досяг 283,62 тис. акцій, а вартість угод – 3,50 млн ($877 тис. за поточним курсом).
Міноритарії, які об’єдналися проти планів делістингу та здійсненої раніше додаткової емісії акцій, припускають, що така активність може бути пов’язана з купівлею мажоритарієм і главою компанії Андрієм Веревським акцій, щоб досягти порога в 95% і зажадати їх обов’язкового викупу. Однак офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Як повідомлялося, Namsen Веревського в рамках заявленого в березні 2023 року викупу акцій для подальшого делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшила свою частку з 41,3% до 74,05%, або 62 млн 222,46 тис. акцій: 12 травня Namsen викупила 30 млн 248,449 тис. акцій за ціною PLN18,5 за акцію (приблизно $4,47 за тодішнім курсом), що виводило на загальну ціну викупу приблизно $136,1 млн, тоді як IPO компанії 2007 року відбулося за курсом PLN24.
Під час ініційованого Веревським у серпні 2023 року дорозміщення серед кваліфікованих інвесторів-акціонерів Namsen придбала ще 212 млн 634,916 тис. акцій за загального обсягу дорозміщення 216 млн акцій. Ціна купівлі становила $0,2777 за штуку, що відповідало загальній вартості близько $59,1 млн, угоду було здійснено 1 вересня. Акції дорозміщення зберігаються в зареєстрованій формі і не будуть допущені до торгів на будь-якій фондовій біржі, вказував “Кернел”.
Після оголошення 22 серпня 2023 року про початок дорозміщення і до 15 вересня курс акцій упав із PLN13,74 до історичного мінімуму PLN6,34.
Згодом, у листопаді, Namsen придбала ще 1,2 млн акцій компанії, або 0,4% їхньої загальної кількості, за ціною $1,875 за штуку, що з урахуванням казначейських акцій збільшило частку Веревського до 94,37% голосуючих акцій.
На збори акціонерів “Кернел” 21 березня винесено питання про зменшення акціонерного капіталу компанії за рахунок анулювання 2,2%, або 6,602 млн казначейських акцій, що належать її дочірній компанії Etrecom Investments Limited. Уточнюється, що в результаті кількість акцій скоротиться до 293 млн 429,23 тис., а акціонерний капітал – до $7 млн 748,29 тис. У разі анулювання казначейських акцій частка CEO Веревського через приналежну йому Namsen Limited збільшиться з 92,30% до 94,37%.
Міноритарні акціонери заявили про плани оскаржити дії з дорозміщення в люксембурзькому регуляторі, а також у судах. Приватний інвестор Павло Бойко 17 листопада повідомив, що група інвесторів співпрацює з юридичною фірмою Brucher Thieltgen&Partners. За його словами, об’єдналися понад тисячу інвесторів з усього світу, “від найдрібніших до 1 млн акцій”. Суд попередньо розгляне перший позов 18 березня.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Президенти України та Чорногорії Володимир Зеленський і Яков Мілатович у Тирані в межах саміту “Україна – Південно-Східна Європа” обговорили питання регіональної безпеки та скоординували співпрацю двох країн на міжнародних майданчиках, повідомляє пресслужба українського президента.
“У рамках саміту “Україна – Південно-Східна Європа” в Тирані президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Чорногорії Яковом Мілатовичем”, – повідомила прес-служба президента України в середу.
Президент України висловив подяку за підтримку чорногорською стороною Вільнюської декларації “Групи семи” та Української формули миру, а також поінформував президента Чорногорії про підготовку до проведення першого Глобального саміту миру у Швейцарії. Зеленський розповів про спільну архітектуру зусиль України з відновлення справедливого та міцного миру.
“Лідери скоординували співпрацю двох країн на міжнародних майданчиках”, – зазначено в повідомленні пресслужби.
Зеленський також подякував Чорногорії за прихисток українців, які були змушені покинути домівки через повномасштабне російське вторгнення. Сторони обговорили лікування та реабілітацію українських військових у Чорногорії.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна отримала $760 млн грантових коштів від Японії та Норвегії, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Грошові кошти надійшли через механізм Світового банку PEACE in Ukraine. Вони будуть спрямовані на покриття першочергових видатків держбюджету”, – написав Шмигаль у телеграмі в середу.
За його словами, 2024 року Україна розраховує на відчутну фінансову підтримку з боку Японії. “З цього питання провели чимало перемовин у Токіо й отримали вагомі результати. Дякую партнерам за беззастережну підтримку”, – написав Шмигаль.
Албанія планує найближчим часом відкрити своє посольство в Києві, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами переговорів з албанським колегою Іглі Хасані.
“Під час мого першого візиту до дружньої Албанії я зустрівся з міністром Іглі Хасані. Я подякував Албанії за її тверду підтримку та солідарність з Україною. Ми визначили шляхи зміцнення співпраці у сфері оборони, приділивши особливу увагу артилерійським боєприпасам. Албанія планує найближчим часом відкрити своє посольство в Києві. Я високо ціную це рішення, яке значно зміцнить наші двосторонні зв’язки”, – написав Кулеба в соцмережі Х.
Також він подякував Албанії за її готовність приєднатися до Основної групи (Core Group) зі Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Крім цього, міністри відзначили ефективну співпрацю в рамках міжнародних організацій.
Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» з початку повномасштабного вторгнення долучається до гуманітарних ініціатив та допомагає українським військовим. Кременчуцьке енергетичне підприємство забезпечує військові підрозділи автотранспортними засобами, необхідним спорядженням та технікою. Загальна сума допомоги з початку повномасштабного вторгнення складає більш як 8 мільйонів гривень.
Кошти були спрямовані на закупівлю фургонів VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т5 та Mercedes-Benz VITO, а також легкових автомобілів та позашляховиків Renault Duster, NISSAN NAVARA, MITSUBISHI L200 та три авто FORD RANGER. А також на паливо та мастильні матеріали й обслуговування і ремонт автотехніки.
Ще одним напрямком благодійної діяльності компанії є забезпечення військових спорядженням, інструментами, оргтехнікою та інше. Окремою частиною ініціативи є закупівля та передача 5-ти генераторів, які є важливим елементом для енергозабезпечення на передовій.
– Сьогодні кожен з нас має наближати нашу державу до перемоги. Українські воїни щодня ризикують своїм життям, заради незалежності України і ми, об’єднуючи спільні зусилля, зобов’язані їм допомагати, – підкреслює Євген Корф, директор ТОВ «НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС».
Не менш вагомим є гуманітарний напрямок, адже на початку вторгнення, тисячі людей потребували прихистку. Тому компанія також долучилися до ініціативи Благодійного фонду «Довіра та допомога» з будівництва притулку для тимчасово переміщених осіб.
Основною діяльністю компанії є проєктування, розробка, впровадження систем промислової автоматизації, електропостачання та різних електротехнічних систем для українських підприємств та приватних компаній.
