Виробничий напрямок Групи компаній відзвітував про закінчення жнив ранніх зернових.
Площа збору пшениці в Миколаївській області склала 6 500 га, всього було намолочено більше 45 тис тонн збіжжя.
«Цьогорічні погодні умови сприяли вегетації зернових на Півдні України, – коментує збір врожаю агроном-технолог Ілля Троїцький, – тому маємо відмінний результат. Водночас результату сприяла злагоджена робота колективу та технічна підготовка до обмолоту».
Роботи на полях не закінчуються, наступним кроком аграріїв Прометея є підготовка полів до посіву озимого рапса. Зокрема, триває закупка міндобрив, обробка ґрунту та підготовка техніки до посівної.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні в січні-червні поточного року через блокування Росією морських портів здійснювала поставки окатишів тільки в європейські країни і Туреччину.
Згідно з піврічним звітом компанії в середу, Ferrexpo в першому півріччі-2023 всі 100% реалізованої продукції поставила в Європу, включно з Туреччиною, тоді як у січні-червні-2022 року ця частка становила 92%, у I півріччі-2022 – 79%.
Раніше зазначалося, що в першому півріччі-2022 компанія наростила частку реалізації продукції до Європи, включно з Туреччиною, до 79% (у I півріччі -2021 – 60%), Північно-Східної Азії – до 5% (8%). Поставки в той період до країн Близького Сходу і Північної Африки були відсутні (2%), як і в Північну Америку (2%). При цьому реалізація в країни Південно-Східної Азії (ПСА), включно з Китаєм, знизилася до 16% з 29%.
Згідно зі звітом, група в поточному році здебільшого обмежувалася експортом до Європи або залізницею, або внутрішніми водними шляхами річкою Дунай. Виробила 1,967 млн тонн окатишів, експлуатуючи від однієї до двох із чотирьох ліній огрудкування, кожна з яких здатна випускати близько 3-3,5 млн тонн окатишів на рік залежно від вироблених видів продукції.
Станом на кінець липня, група експлуатує одну лінію з виробництва окатишів для скорочення наявних запасів продукції.
Собівартість випуску продукції C1 у першому півріччі-2023 становила $71/тонна, знизившись порівняно з першим півріччям 2022 року ($85/тонна) через девальвацію гривні в II півріччі-2022 та нижчі ціни на деякі витратні матеріали і позитивний ефект від енергозбереження. При цьому ціни на залізну руду в першому півріччі 2023 року на світовому ринку знизилися на 5%, прогноз на третій квартал дещо гірший через слабкий попит в Азії та збільшення постачань ЗРС з Бразилії та Австралії.
Загальні витрати на продаж і дистрибуцію в першому півріччі 2023 року склали $74 млн (у першому півріччі-22 – $147 млн), переважно через зниження обсягів морських перевезень у звітному періоді у зв’язку із закриттям портів України на Чорному морі в лютому 2022 року та вищими альтернативними фрахтовими витратами, що послідували за доступом до європейських клієнтів. Фрахтові ставки C3 знизилися на 26% у річному обчисленні до в середньому $20/тонна в 1 півріччі 2023 року внаслідок зниження світових цін на енергоносії та відсутності попиту з боку бразильських гірників.
Також констатується, що раніше морські логістичні маршрути групи були найдешевшим і найефективнішим способом доставки продукції клієнтам. Однак через російське вторгнення в Україну групі довелося адаптуватися і встановити нові логістичні коридори та відносини з постачальниками логістичних послуг і портовими операторами. Ці маршрути значною мірою залежать від залізниці, де пропускна спроможність обмежена, а попит високий, зокрема з боку підприємств і галузей, а перевезення баржами також обмежене і його вартість висока.
“Група продовжує вивчати свої логістичні можливості і домоглася прогресу в скороченні часу транспортування і підвищенні ефективності там, де це можливо”, – наголошується в звіті.
Також нагадується, що залізничні тарифи в липні-2022 збільшилася на 70% по 20 видам вантажів, навіть при використанні групою власних вагонів.
Протягом перших шести місяців 2023 року середньомісячна ціна на залізну руду залишалася в діапазоні $100 – $200/тонна, роялті за видобуток ЗРС групі нараховано за ставкою 5% у цей період.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Агрофірма “Добробут” із групи компаній агропромислового холдингу “Астарта”, найбільшого виробника цукру в країні, розпочала посів озимого ріпаку на сезон-2024.
Згідно з інформацією на сайті Варшавської фондової біржі (ВФБ), у новому сезоні агрохолдинг скоротить площі під ріпаком на 12% і відведе під нього 12 тис. га.
“Порівняно з минулим роком ми скоротили посівні площі під ріпаком на 12%, але тільки за рахунок сівозміни”, – процитувала прес-служба директора агровиробництва “Астарти” Вадима Скрипника.
Він зазначив, що для Полтавської області, яка завжди схильна до несприятливих погодних умов влітку, посів озимини найменш ризикований і дає змогу отримувати хороші врожаї. “Крім того, ми помітили, що ранній посів приносить позитивний ефект. Тому цього року ми починаємо сіяти раніше, де це можливо”, – додав він.
За інформацією агрохолдингу, у західних регіонах країни “Астарта” розпочне посівну дещо пізніше через затримку збору врожаю озимої пшениці через погодні умови.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
У першому півріччі 2023 року виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн. Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
У п’ятницю, 31 липня, в конференц-залі київського аналітичного центру “Клуб експертів”, де відбувся вже четвертий науково-практичний семінар-дегустація вінтажних напоїв, віком від 20 до 80 років. В події взяли участь українські та міжнародні експерти в області вина, рітейлу та представники ЗМІ. Почесним гостем вечора був один з провідних світових виноробів, інвестор у виноробну галузь України Рікардо Нуньєс (Ricardo Nuñez).
Ігор Магаляс, провідний експерт-колекціонер вінтажних алкогольних напоїв, познайомив учасників із підібраною ним колекцією, що включає найпопулярніші українські та європейські марки вин і бренді серед яких були, зокрема:
1. Італійське вино Мускат 1999 року виготовлення, що володіє унікальним букетом, який відрізняється розкішністю та глибиною.
2. Чорний доктор 2005 року виготовлення – вино з чудовим багатоскладовим ароматом, в якому гармонійно поєднуються тони темного винограду.
3. Херес Масандра 1983 року виготовлення представляє собою унікальне вино з Криму, що славиться своєю палітрою ароматів та смаків.
4. Сицилійська напівсуха Марсала 1990-х років – цей напій видається відчуттям насиченого смаку, доповненого нотками вишні, фруктів і ванілі. Марсала вважається одним з найвідоміших італійських вин і є символом сицилійського виноробства.
5. Лікер із зелених яблук 1970-х – цей напій привабливий своїм свіжим і фруктовим ароматом, з балансом кислоти та солодкості. Його унікальний смак пробуджує спогади про літо, зелені яблука і пікніки на природі.
6. Абрикосовий лікер 1980-х – це солодкий, але не перебарвлений напій, що вибухає натуральними смаками абрикосу.
7. Пончо 1974 року – це цитрусовий алкогольний напій з унікальним смаковим букетом, який об’єднує кислоту лимона, апельсина та грейпфрута з легкими нотами спецій. Приготований з дотриманням традиційного рецепту, Пончо є класикою коктейльної культури.
8. Хересний бренді Bobadilla 103 1977 року – з неперевершеним букетом, що має нотки ванілі, карамелі та горіхів, цей бренді є зразком хересного стилю. Він має рівновагу між солодким та сухим, з багатим та насиченим смаком.
9. Хересний бренді Terry Centenario 1975 року – це досконалий представник іспанського хересу, відомий своїм глибоким ароматом, з нотками горіхів, фруктів та спецій. Його багатий, смачний смак та довгий післясмак є унікальною рисою цього виняткового напою.
10. Хересний бренді 1950-х років – це справжній реліквія минулого, з багатим та насиченим смаком, що включає нотки карамелі, горіхів і сухофруктів. Цей старий хересний бренді нагадує про довгу та славну історію виноробства в Іспанії.
Інтригуючою частиною дегустації стали рідкісні десертні напої, що представляють собою справжній “живий музей” алкогольної індустрії 1970-х років. Це чотири особливі напої: виноград, вишня, слива та родзинки, настояні у різних видах бренді та лікерів. Серед них особливу оцінку експертів отримала мускатна граппа із родзинок, що вирізняється своїм неповторним букетом.
Якісні гастрономічні пари до напоїв, предствалених під час дегустаційної програми забечспечив один з найкращих виробників української м’ясної продукції – торгова марка “Карапишівські ковбаси”.
Ігор Магаляс зазначив, що усі представлені напої знаходяться у доступному ціновому сегменті, а їхня вартість не перевищує вартості сучасних марочних алкоголів у супермаркетах України.
“Ці напої були придбані колекціонерами в Європі на аукціонах або при розпродажах приватних колекцій. Вони володіють рядом смакових та якісних переваг порівняно з сучасними напоями”, – сказав він.
Організатор заходу, Максим Уракін, акцентував увагу на важливості системної підтримки українського виноробства.
“Давні напої українського виробництва традиційно займають вищі рядки уподобань наших експертів. Але ж без нових системних зусиль держави з підтримки галузі ситуація буде погіршуватись. Тому Клуб експертів і аналізує ситуацію та надає свої пропозиції стосовно цього”, – наголосив Максим Уракін.
SEMINAR, URAKIN, АЛКОГОЛЬ, ВИНО, ВИНОРОБНА_ГАЛУЗЬ, ВИНОРОБСТВО, ДЕГУСТАЦИЯ, ЄВРОПЕЙСЬКЕ_ВИНО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОРОПИШІВСЬКІ_КОВБАСИ, Магаляс, РІКАРДО_НУНЬЄС, УКРАЇНСЬКЕ_ВИНО
Українська промислова компанія “Інтерпайп” за підсумками січня-червня поточного року перерахувала до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 1,775 млрд грн, що на 74% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, відрахування до державного бюджету у звітному періоді становили близько 1,289 млрд грн (+130%), до місцевих бюджетів – 223 млн грн (-5%). Ще 263 млн грн (+17%) перераховано як ЄСВ.
Директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” Сергій Кузьменко зазначив, що незважаючи на важку ситуацію в Нікополі, група робить потужний внесок у наповнення державної скарбниці, допомагаючи тримати економічний фронт країни.
“Збільшення виробництва продукції з більшою доданою вартістю означає роботу тисяч людей у прифронтовому регіоні та подальше зростання обсягів сплати податків”, – констатував Кузьменко, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у I кварталі 2023 року перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 623 млн грн, що на 3% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Відрахування до держбюджету за цей період становили близько 406 млн грн (+24%), до місцевих бюджетів – 107 млн грн (-28%), ще 110 млн грн (-14%) перераховано як ЄСВ.
“Інтерпайп” у 2022 році перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів 2,816 млрд грн. При цьому відрахування до держбюджету за рік становили близько 1,74 млрд грн (-7% порівняно з 2021 роком), до місцевих бюджетів – близько 623 млн грн (+1%). Ще близько 454 млн грн (-4%) перераховано як ЄСВ.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
