Президент США Дональд Трамп оголосив, що тарифи на імпорт сталі в США будуть збільшені на 50%, що вдвічі більше поточної ставки, повідомляє CNN.
«Ми збираємося збільшити мита на сталь в Сполучених Штатах Америки на 25%, з 25% до 50%», – сказав він під час виступу на заводі US Steel недалеко від Піттсбурга, штат Пенсільванія.
Трамп додав, що розглядає можливість введення тарифу в розмірі 40%, але керівники галузі заявили йому, що хочуть ввести тариф у розмірі 50%.
«За 25% вони можуть якось перебратися через цей паркан. За 50% ніхто не перебереться через цей паркан», – додав президент США.
Пізніше він написав, що тарифи на сталь і алюміній в розмірі 50% будуть збільшені починаючи з середи, 4 червня.
“Для мене велика честь підвищити мита на сталь і алюміній з 25% до 50% з середи, 4 червня. Наші сталеливарна і алюмінієва галузі відроджуються, як ніколи раніше. Це буде ще один великий поштовх чудових новин для наших чудових робітників сталеливарної та алюмінієвої промисловості. Зробимо Америку знову великою!”, – написав він.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив загальносвітову аналітику виробництва сталі провідними країнами світу, детальніше за посиланням – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=EZIE-o9jE0w2O9Z_
30 травня 2025 року Міністерство фінансів України повідомило про рішення не виплачувати $665 млн власникам ВВП-варантів — фінансових інструментів, випущених у 2015 році в рамках реструктуризації боргу. Це стало першим дефолтом за цими зобов’язаннями з моменту їх створення.
Що таке ВВП-варанти?
ВВП-варанти — це цінні папери, виплати за якими залежать від темпів зростання економіки. Якщо ВВП України перевищує певні пороги, інвестори отримують додаткові виплати. У 2023 році економіка країни зросла на 5,3%, що активувало зобов’язання виплатити близько $665 млн у червні 2025 року.
Причини дефолту
Український уряд раніше ввів мораторій на виплати за ВВП-варантами з 31 травня 2024 року. Спроби реструктурувати ці зобов’язання не увінчалися успіхом: переговори з основними власниками варантів, включаючи великі хедж-фонди, завершилися без угоди в квітні 2025 року. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав ці інструменти «застарілими» і підкреслив необхідність їх перегляду.
Наслідки та ризики
Кредитний рейтинг: Агентство Moody’s підтвердило рейтинг України на рівні «Ca», що вказує на високий ризик дефолту.
Реакція інвесторів: Незважаючи на дефолт, крос-дефолтні положення були видалені в 2024 році, що обмежує поширення наслідків на інші боргові зобов’язання.
Міжнародна підтримка: Україна продовжує отримувати фінансову допомогу від західних партнерів і МВФ, проте дефолт може ускладнити майбутні переговори про фінансування.
Перспективи
Україна прагне до повної реструктуризації GDP-варантів, включаючи можливість їх обміну на інші інструменти або зміни умов виплат після 2028 року. Однак відсутність угоди з інвесторами і триваюча війна з Росією створюють невизначеність щодо майбутнього економічного відновлення країни.
Таким чином, дефолт за ВВП-варантами відображає складне фінансове становище України і підкреслює необхідність перегляду умов боргових зобов’язань в умовах триваючого конфлікту і економічних труднощів.
У вівторок в столичному готелі «Інтерконтиненталь» пройшли офіційні заходи з нагоди 107-ї річниці проголошення незалежності Азербайджанської Республіки. Серед гостей були представники Верховної Ради, уряду, дипломатичного корпусу, експертних і ділових кіл України.
Вітаючи присутніх, Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Сеймур Мардалієв назвав 28 травня “днем, який знаменує народження незалежної нації, багатої на історію, культуру та стійкість”. У своїй промові він провів історичну паралель між Азербайджанською Демократичною Республікою 1918 року та сучасною державою:
“Саме 107 років тому, 28 травня 1918 року, з прийняттям Декларації Незалежності була заснована Азербайджанська Демократична Республіка — перша парламентська демократія на всьому мусульманському Сході. АДР було створено на принципах свободи, рівності та національного самовизначення. Це був не лише сміливий прояв права нашого народу на державність, а й новаторський приклад демократичного управління на Сході”, — зазначив він.
Посол підкреслив, що хоча АДР проіснувала лише 23 місяці, вона залишила глибокий слід в історії Азербайджану.
“Цей досвід незалежної державності став важливою частиною національної ідентичності, коли Азербайджан у 1991 році відновив свою незалежність і гордо проголосив себе правонаступником АДР. Азербайджанський триколор, державний гімн і герб відображають спадщину цієї історичної республіки”, — наголосив Сеймур Мардалієв.
Він підкреслив успіхи в сфері чистої енергетики, згадуючи запуск Південного газотранспортного коридору, розвиток проекту Чорноморського підводного кабелю та національну стратегію “зеленого зростання”, яка передбачає скорочення викидів парникових газів на 40% до 2050 року.
“Сьогодні Азербайджан, під мудрим і далекоглядним керівництвом Президента Ільхама Алієва, є суверенною, демократичною країною, яка успішно реалізує ідеали АДР завдяки ефективному управлінню, динамічному розвитку людського капіталу та активній зовнішній політиці. Ми переживаємо найуспішніший період у нашій історії”, — підкреслив посол.
Говорячи про партнерство з Україною, Мардалієв наголосив на стратегічному характері двосторонніх відносин. Також було згадано нещодавні політичні консультації між двома країнами, включаючи візит Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Азербайджану.
“Азербайджан і Україна мають традиційно міцні зв’язки, побудовані на взаємній повазі, довірі та підтримці територіальної цілісності одне одного. З початку війни в Україні Азербайджан активно надає гуманітарну допомогу — її загальний обсяг уже сягнув 42 мільйонів доларів США. І ми готові продовжувати підтримку. Азербайджан постачає енергетичне обладнання, фінансує реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури в Ірпені, надає пальне для екстрених служб через ‘SOCAR Україна’. У лютому цього року Президент Алієв підписав указ про додаткову допомогу Україні на суму 1 мільйон доларів. Ми також підтримуємо гуманітарне розмінування, зокрема шляхом постачання обладнання та навчання фахівців”, — сказав він.
У своїй промові Мардалієв також торкнувся досягнень Азербайджану в екологічній сфері та на глобальному рівні:
“Азербайджан добровільно зобов’язався скоротити викиди парникових газів до 40% до 2050 року, а Карабах і Східний Зангезур перетворюються на зони зеленої енергії. Ми активно працюємо над трансрегіональними енергетичними проєктами, зокрема над проєктом Чорноморського підводного кабелю, який дозволить експортувати ‘зелену’ енергію до Європи”, — заявив він.
Окрему увагу було приділено питанням відновлення та миру на Південному Кавказі. У промові прозвучали меседжі про прагнення Баку до сталого миру в регіоні. Зокрема, Мардалієв відзначив досягнення у прямих переговорах із Вірменією, наголосивши на необхідності укладення мирного договору.
“Ми розпочали безпрецедентні роботи з відновлення на звільнених територіях і водночас прагнемо досягти справедливого та тривалого миру з Вірменією. Азербайджан чітко заявляє: настав час перетворити де-факто мир на де-юре. Ми хочемо жити в мирі як дві суверенні держави в межах міжнародно визнаних кордонів”, — наголосив посол.
На завершення виступу Мардалієв закликав до єдності й подякував українській стороні за партнерство.
“Дорогі друзі, я щиро вдячний кожному з вас за те, що ви з нами сьогодні, що підтримуєте азербайджано-українські зв’язки та поглиблюєте дружбу між нашими країнами. Разом ми — сильніші. Слава Азербайджану! Слава Україні! Слава азербайджано-українській дружбі!” — підсумував він.
28 травня 1918 року в Тбілісі була проголошена незалежність Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР) — першої світської республіки на мусульманському Сході. АДР проіснувала до квітня 1920 року, коли більшовицькі війська встановили контроль над її територією. У 1991 році, після розпаду СРСР, Азербайджан відновив свою незалежність. День 28 травня щорічно відзначається як головне державне свято — День Незалежності.
АЗЕРБАЙДЖАН, КАВКАЗ, МІЖНАРОДНІ_ВІДНОСИНИ, СЕЙМУР_МАРДАЛІЄВ, УКРАЇНА
«Укрпродукт Груп», великий український виробник фасованого масла і плавленого сиру, отримав за результатами 2024 року чистий збиток GBP2,04 млн, тоді як 2023 рік компанія завершила з чистим прибутком GBP0,39 млн.
«Фінансові витрати в 2024 році зросли на 253% порівняно з попереднім роком – до GBP2,8 млн, що було спричинено значними нарахуваннями комісії за відстрочку по кредиту від ЄБРР, ретроспективно застосованими за період з жовтня 2016 року по грудень 2024 року», – пояснила компанія в річному звіті на Лондонській фондовій біржі.
Згідно з ним, у грудні 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вирішив скористатися своїм правом за кредитною угодою і нарахував комісію GBP2,0 млн, що збільшило зобов’язання компанії перед банком до GBP8,1 млн.
Валовий прибуток групи за минулий рік збільшився на 3,9% – до GBP7,12 млн, тоді як операційний впав на 36,6% – до GBP1,08 млн, а EBITDA – на 29%, до GBP1,7 млн.
Економіка Канади в першому кварталі 2025 року зросла на 2,2% в річному вираженні, повідомило управління статистики країни.
Оцінка зростання в четвертому кварталі 2024 року переглянута до 2,1% з 2,6%.
Опитані Trading Economics аналітики очікували, що в січні-березні канадський ВВП збільшиться на 1,7%.
Щодо попереднього кварталу канадський ВВП зріс на 0,5% після такого ж підйому кварталом раніше. Раніше повідомлялося, що в жовтні-грудні зростання склало 0,6%.
Споживчі витрати в першому кварталі підвищилися на 0,3%, державні знизилися вперше за рік – на 0,8%.
Експорт зріс на 1,6%, імпорт – на 1,1%.
Кабінет Міністрів затвердив умови приватизації державного пакета акцій виробника косметичних засобів і побутової хімії ПрАТ «Вінницабитхім», а також його стартову ціну – 301,4 млн грн, повідомила прес-служба Міністерства економіки.
Згідно з повідомленням, новий власник «Вінницябитхім» повинен зберегти основні види діяльності компанії і не допустити звільнення працівників протягом перших шести місяців.
Крім того, він повинен виплатити борги із заробітної плати та перед бюджетом протягом шести місяців, погасити прострочену кредиторську заборгованість (за винятком боргів перед особами, що перебувають під санкціями), а також дотримуватися вимог екологічного законодавства.
«Вінницябутхім» входить до переліку об’єктів великої приватизації.
Як повідомлялося, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції про застосування до російського АТ «Невська косметика» санкції у вигляді стягнення до доходу держави 100% акцій українського ПрПТ «Вінницябитхім».
У липні 2022 року арештовані активи ПрПТ «Вінницябитхім» були передані в управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За результатами проведеного в липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати управителем активів «Вінницябитхім» отримало ТОВ «Крайтекс-Сервіс», бенефіціарами якого, за даними Opendatabot, є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик. Пізніше «Крайтекс-сервіс» заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на «Вінницабитхімі».
АРМА припинила управління активом у квітні 2025 року і передала його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.
