Українці посіли четверте місце серед іноземних покупців нерухомості в Туреччині в серпні 2025 року, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TurkStat). В останній місяць літа іноземці придбали в Туреччині 1 810 об’єктів житлової нерухомості, що на 19,8% менше, ніж у серпні 2024 року (2 257 об’єктів). Частка продажів іноземцям склала 1,3% від загального обсягу угод.
Лідери за кількістю угод у серпні:
росіяни — 283 об’єкти;
іранці — 155;
німці — 118;
українці — 118;
іракці — 118;
азербайджанці — 77;
казахстанці — 68.
Найбільш популярні регіони серед покупців з-за кордону: Стамбул (671 об’єкт), Анталія (576) і Мерсін (123).
У звіті зазначається, що росіяни залишаються лідерами, проте їх активність знижується: в серпні вони купили на 10,2% менше об’єктів, ніж місяцем раніше (315 у липні). У порівнянні з серпнем 2024 року (381 угода) падіння склало 25,7%.
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Київ) призупинила виробництво через переповненість складів, яка виникла через конфлікт з аптечними мережами.
Як повідомило видання «Економічна правда», склади компанії «вщерть заповнені через небажання найбільших аптечних мереж реалізовувати продукцію компанії».
Агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося до компанії з приводу коментаря щодо ситуації, але поки що не отримало відповіді.
Фармкомпанія «Дарниця» – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
Євростат опублікував дані про мінімальну заробітну плату в країнах ЄС, які показують значні відмінності: від 551 євро в Болгарії до 2 704 євро в Люксембурзі.
Згідно зі звітом, мінімальна зарплата офіційно закріплена тільки в 22 з 27 країн Євросоюзу. У Данії, Італії, Фінляндії та Швеції законодавчого регулювання мінімальної оплати праці немає.
Країни з найвищою мінімальною зарплатою (в євро, серпень 2025):
Люксембург — 2 704
Ірландія — понад 2 000
Нідерланди — понад 2 000
Німеччина — понад 2 000
Бельгія — понад 2 000
Середній рівень (від 1 000 до 1 500 євро):
– Франція, Словенія, Іспанія, Польща, Литва, Естонія, Чехія, Португалія, Хорватія, Словаччина, Греція.
Низький рівень (від 600 до 900 євро):
– Угорщина, Латвія, Румунія.
Мінімум в ЄС:
– Болгарія — 551 євро.
Експерти відзначають, що такі значні відмінності відображають як рівень економічного розвитку країн, так і їх соціальну політику. Високі мінімальні зарплати характерні для країн Західної Європи, в той час як у Східній Європі базові ставки залишаються в кілька разів нижчими.
Комунальне підприємство “Київтеплоенерго” (“КТЕ”) додало в роботу генератори великої потужності – від 600 кВт до 2 МВт, що можуть бути задіяні на столичних котельнях як джерела резервного живлення у разі надзвичайних ситуацій.
“На сьогодні 136 генераторів розміщено на теплоджерелах. Тобто всі котельні, де є технічна можливість, мають аварійний запас живлення”, – повідомило “КТЕ” в телеграм-каналі.
За словами процитованого компанією заступника голови Київської міської держадміністрації (КМДА) Петра Пантелеєва, генератори великої потужності значно посилили можливості роботи теплоджерел в умовах відсутності електроенергії.
“Ще раніше ми подвоїли кількість мобільних модульних котелень, яких зараз у розпорядженні міста є 51 од. Котельні в аварійному режимі можуть забезпечувати теплопостачання лікарень чи інших критично важливих закладів на період ліквідації пошкодження на енергооб’єкті”, – зазначив він.
За словами Пантелєєва, в Києві зростає кількість житлових будинків, оснащених устаткуванням альтернативного виробництва електроенергії.
“Резервні шляхи живлення, варіанти альтернативних підключень, відпрацювання різних основних і запасних сценаріїв та інструкцій, алгоритмів взаємодії – це невід’ємна складова готовності до зими”, – підсумували в “КТЕ”.
За його даними, за останній місяць місто провело тренування сил цивільного захисту Києва та області для відпрацювання дій в умовах гіпотетичних пошкоджень великих енергооб’єктів. Подібні тестові навчання будуть ще проводитися до того, як розпочнеться подача тепла.
Генеральний директор датської компанії Terma A/S Генрієтта Тюгесен на зустрічі в Міністерстві оборони України повідомила про відкриття представництва в Україні.
Як повідомляє прес-служба українського оборонного відомства, заступник міністра оборони України з питань розвитку авіації Олександр Козенко провів зустріч з делегацією датської компанії TERMA A/S на чолі з генеральним директором. Переговори були присвячені зміцненню авіаційних можливостей Збройних сил України.
Під час переговорів сторони зосередилися на ключових напрямках співпраці, зокрема: досвіді та перспективах інтеграції обладнання виробництва Terma A/S в існуючий парк літаків Повітряних сил ЗСУ, вдосконаленні авіаційних систем і засобів виявлення, попередження та протидії із застосуванням рішень датської компанії.
Під час обговорення заступник міністра також запропонував керівництву Terma A/S розглянути можливість участі в перспективних проектах вітчизняного військового та цивільного літакобудування.
У свою чергу Тюгесен поінформувала українську сторону про відкриття представництва компанії в Україні, що показало серйозність намірів Terma A/S щодо розвитку бізнесу в країні.
Terma A/S – це найбільший датський виробник оборонної та аерокосмічної продукції з більш ніж 2 000 співробітників по всьому світу. Компанія пропонує радіолокаційні системи, авіоніку та космічну електроніку. Штаб-квартира Terma розташована в місті Люструп, Данія.
Юристи, експерти з фінансів та адвокати об’єдналися в Національну асоціацію лобістів України (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу, повідомив адвокат, голова правління НАЛУ, голова Комітету з інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук.
“Лобіст – це нова професія в Україні, зараз створена НАЛУ. Це означає, що велика професія тепер відкрита для всіх, це означає, що тепер багато бізнесу має підтримку. Лобіст виконує функції із супроводу бізнесу та інвестицій. Сьогодні це означає, що великі компанії, які збираються заходити на відновлення України, мають провідників, мають підтримку і мають менеджерів, які будуть розвивати ці компанії та супроводжувати інвестиції«, – сказав він на пресконференції в агентстві »Інтерфакс-Україна”.
Шевчук повідомив, що наразі до НАЛА увійшли 20 осіб, тоді як до реєстру прозорості лобістів – єдиного офіційного Державного реєстру лобістів – входить понад 30 осіб, а власником реєстру прозорості є Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). При цьому НАЛУ може об’єднувати виключно фізичних осіб-лобістів.
“НАЗК перевіряє представників лобістської професії на відповідність вимогам порядності та доброчесності щодо бізнесу, чи не порушують вони законодавства про лобіювання. Лобісти, які входять до НАЛА, відповідають стандартам якості та вимогам до професії лобіста. Це означає, що цих представників можна і потрібно обирати для того, щоб супроводжувати великі інвестиційні проєкти. Це означає, що сьогодні ми рухаємося в напрямку створення цивілізованого суспільства”, – сказав він.
Шевчук також зазначив, що «останнім часом правоохоронні органи багато зловживали, коли якісь інвестиційні проєкти представлялися державним органом, коли народні депутати отримували законопроєкти, яких потребує бізнес».
“Сьогодні ніхто більше не скаже, що це порушення законодавства чи зловживання впливом. Лобісти – це офіційні менеджери, які представляють бізнес”, – сказав він.
Як повідомив Шевчук, українські лобісти можуть бути зареєстровані у США як окремі представники професії та зможуть мати відповідний контракт з європейською або організацією зі США.
“Якщо сьогодні буде замовлення або від якогось лобіста зі США, або від якоїсь окремої організації, – наприклад, це може бути й інвестиційний банк, фонд, або маленький бізнес, який потребує просування, – має бути укладено лобістський договір, і цей договір має бути зареєстрований у відповідному реєстрі в США. Самостійно жоден із лобістів не має права діяти на території США, кожен лобіст з України має взаємодіяти з американською компанією. Це так само, як з адвокатами: адвокат з Америки не може працювати самостійно в Україні, адвокат з України не може самостійно працювати в США”, – пояснив він.
Зі свого боку, виконавча директорка НАЛУ Віталія Глоба зазначила, що серед ключових напрямів діяльності асоціації є розвиток лобізму як важливої складової демократичного суспільства, створення системи саморегулювання та професійних стандартів для лобістів, а також захист прав членів асоціації.
«Будь-який лобіст у нашій країні може стати членом нашої асоціації лобістів, подавши заяву в довільній формі з певними документами, які вказані на офіційному сайті нашої організації», – сказала вона.
Своєю чергою член правління НАЛУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лещенко та партнери» Олександр Лещенко повідомив, що експерти готують великий звіт про статус, систему та порядок лобіювання в Україні. Він буде презентований у Європейському парламенті, а також у США, де заплановано проведення круглого столу за міжнародною участю з лобістами зі США.
“Лобізм – це діяльність, яка в цивілізованому світі законодавчо врегульована. На жаль, у більшості випадків, зокрема серед представників еліт, журналістів, існує негативне ставлення до діяльності лобістів. Така думка є хибною, адже, починаючи з 1946 року, у США вперше запрацював акт, що регулює діяльність саме лобістів. На сьогодні Україна на законодавчому рівні створила такий законодавчий акт і зараз відбувається процес встановлення правового регулювання лобістської діяльності”, – сказав він.
Як зазначив віцепрезидент НАЛУ, голова представництва української адвокатури у Великій Британії Олександр Черних, те, що наразі відбувається дуже часто навколо законопроєктів в Україні, не можна назвати професійною діяльністю не за рівнем підготовки, не за рівнем аналізу.
“Абсолютно неправильна річ в Україні, коли громадські активісти витрачають мільйони на ютуби та соціальні мережі, фактично чинячи тиск на державні органи щодо ухвалення рішень, при цьому вони не звітують. Якщо ми подивимося звітність податкової та публічної, то це реально мільйони доларів, які потім зникають на якихось ФОПах, за якісь незрозумілі послуги. Причому незрозуміло, звідки надходять ці мільйони, хто є замовником і який кінцевий результат цієї фактично лобістської діяльності. Я дуже щиро вітаю ухвалення цього закону, оскільки тепер ми можемо говорити про законну легальну лобістську діяльність”, – сказав він.
Зі свого боку, представник НАЛУ в Брюсселі, президент European Facilitation Platform Олександр Кам’янець наголосив на необхідності дослідження лобістського поля в Україні.
«Це необхідна умова для того, щоб і в Україні, і за кордоном, і в Європі, і в світі розуміли, хто зараз є на цьому ринку, на цьому полі в Україні», – сказав він.
Глоба, Кам'янець, ЛЕЩЕНКО, лобісти, НАЛУ, УКРАЇНА, Черних, ШЕВЧУК
