Україна створила законодавче підґрунтя для пріоритетного пропуску через кордон товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту, а також дала можливість здійснювати внутрішній транзит товарів з використанням NCTS, за аналогією з транзитом Євросоюзом (Union transit), передбаченим Митним кодексом ЄС.
Так Міністерство фінансів на своєму сайті прокоментувало основні нововведення ухваленого Верховною Радою 13 липня закону “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту (NCTS – ІФ), для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу” (№ 9014-1).
“Ухвалені зміни до Митного кодексу створюють сприятливі умови для українського бізнесу відкривати декларації Т1 у внутрішніх митницях, що в поєднанні з електронною чергою на кордоні розвантажить митні пункти пропуску та скоротить час проходження митниці користувачам NCTS”, – вказав Мінфін.
Відомство додало, що закон також передбачає запровадження додаткових транзитних спрощень, зокрема, статусів авторизованого вантажовідправника МДП та авторизованого вантажоодержувача МДП і оформлення однієї транзитної декларації на товари, що переміщуються або переміщуватимуться в одному транспортному засобі (контейнері або упаковці) від одного митного органу відправлення до одного митного органу призначення.
Серед інших спрощень – приведення у відповідність до митного законодавства ЄС та положень Конвенції про процедуру спільного транзиту вимог щодо пломбування всіх транзитних переміщень або, у разі неможливості пломбування, забезпечення ідентифікації відповідних товарів.
Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені кругли столи, де організатор та модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними впродовж останніх років. Тому реформи митниці так важливі для країни.
Фонд державного майна України отримав право формувати окремі пули державних активів для подальшої приватизації, відповідну постанову Кабінет міністрів ухвалив у п’ятницю.
“Основна мета впровадження нового механізму – підвищити зацікавленість бізнесу інвестувати в державні активи. Пули привертають більше уваги інвесторів, які зацікавлені в реалізації великих проєктів і можуть вкласти масштабні інвестиції”, – ідеться в прес-релізі ФДМ.
Фонд додав, що пули об’єктів приватизації формуватимуться з підприємств, що працюють в одній галузі економіки, продукція одного з них може бути сировиною для іншого.
“Таким чином, пули – це можливість приватизувати вертикально інтегровані бізнеси замість купівлі розрізнених об’єктів”, – пояснило приватизаційне відомство.
Воно уточнило, що новий механізм можна буде використовувати як у малій, так і у великій приватизації.
Наразі ФДМ виставляє на продаж державні активи окремими підприємствами.
Фонд держмайна буде основним одержувачем активів, стягнутих у дохід держави згідно із законом “Про санкції”, тому доцільно від самого початку передавати йому ці заарештовані об’єкти в управління, а не Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), вважає заступник міністра економіки Сергій Соболєв.
“Ми підтримуємо ідею, щоб управління активами передати від АРМА Фонду держмайна”, – сказав він на презентації проєкту Transparency International Ukraine та “Української правди” – онлайн-платформи “Як конфіскувати російські активи в Україні?” цього тижня в Києві.
Під час дискусії наводилися конкретні приклади складнощів з активами підсанкційних осіб через те, що судові процеси проти них ідуть паралельно в кримінальних справах, де заарештовані активи передають АРМА, і через спеціальну процедуру стягнення у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), за підсумками якої вони потрапляють переважно до ФДМ.
Як вважає Соболєв, якщо Фонд держмайна буде від самого початку керувати такими активами, то спочатку буде зрозуміло, хто несе за них відповідальність.
За словами заступника міністра, з тисяч осіб, на яких було накладено санкції, і десяти тисяч юросіб, активи в Україні є приблизно в 400, а значні активи – “десь до сотні”, тоді як ВАКС поки що виніс 23 рішення.
“Тобто роботи попереду 1,5-2 роки. Думаю, наступного року ми через це пройдемо, решта – не такі великі активи”, – спрогнозував Соболєв, висловивши побажання, щоб справи з найбільшими активами відбулися ще цього року, і потім Фонд держмайна оперативно їх продавав.
Він наголосив, що це важливо ще й тому, щоб зберегти персонал і працездатність підприємств, які стягуються в дохід держави.
На презентації представник Офісу генпрокурора Іван Кибальчич повідомив, що в рамках кримінальних справ проти підсанкційних осіб і колаборантів було ухвалено вже 260 вироків, зокрема 120 із конфіскацією майна.
В Україну з неоголошеним візитом приїхав президент Південної Кореї Юн Сок Йоль, повідомляє південнокорейське інформаційне агентство “Ренхап”.
“Юн і перша леді Кім Кьон Хі прибули в Україну з Польщі, – повідомляє агентство з посиланням на старшого секретаря президента зі зв’язків із пресою Кім Ин Хе в суботу.
Як повідомляється, Юн відвідав місце масових убивств у Бучі під Києвом, а потім – Ірпінь.
Як інформує агентство, президент Південної Кореї “планує покласти вінок до військового пам’ятника перед проведенням зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським”.
Візит відбувається наприкінці двоетапної поїздки президента Південної Кореї, під час якої він відвідав Литву на саміті Організації Північноатлантичного договору, а потім до Польщі з офіційним візитом.
Уряд Республіки Корея планує надавати підтримку державному і приватному сектору в реалізації проєктів відновлення України на суму $52 млрд, повідомляє The Korea Herald із посиланням на секретаря президента Південної Кореї з економічних питань Чхве Санг Мока.
“У травні каналом міжурядового співробітництва Україна звернулася до корейських компаній із проханням про участь приблизно в 5 тис. будівельних проєктів, які оцінюються в 20 млрд доларів”, – цитує секретаря The Korea Herald у п’ятницю.
За його словами, корейський уряд почне оцінювати будівельні майданчики, на яких будуватимуться модульні блоки для швидкого створення такої інфраструктури, як школи, житло і лікарні. Об’єкти перевірятимуться за рахунок коштів офіційної допомоги розвитку.
Крім цього, Республіка Корея планує надати технічну допомогу у відновленні водної інфраструктури, та доповнити гуманітарну допомогу, запропоновану для підірваної російськими окупантами Каховської ГЕС.
Також секретар додав, що підтримку нададуть і проєкту реконструкції, який здійснюється під керівництвом приватного сектору, вартість якого наразі оцінюють приблизно в $32 млрд.
“Проєкт охоплює різні галузі, зокрема: атомні електростанції з малими модульними реакторами, реконструкцію аеропортів, будівельну техніку, залізничний транспорт та інформаційні технології”, – наголошується в повідомленні.
“Не дивлячись на те, що війна триває, а роботи з відновлення перебувають на ранніх стадіях, ми готуватимемося до нашої ролі в проєкті відбудови так само старанно, як того бажає український уряд”, – наголосив Чхве Санг Мок.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у динаміці з травня 2022 по травень 2023 року (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
