Пропозиції Єврокомісії щодо нових санкцій проти Росії передбачають заборону на імпорт російського золота, посилення обмежень на експорт товарів подвійного призначення та на передачу передових технологій, повідомляється у заяві ЄК.
“Сьогоднішній санкційний пакет передбачає нову заборону на імпорт російського золота. Також ми хочемо посилити контроль над експортом товарів подвійного призначення та високих технологій”, – йдеться у ній.
Також, за даними ЄК, у запропонованому нею пакеті санкцій “ми знову наголошуємо, що обмежувальні заходи ЄС ніяк не націлені на торгівлю продукцією АПК між третіми країнами та Росією. Крім того, текст уточнює цілі деяких фінансових та економічних санкцій, що вже діють”.
“Нарешті, пропонуємо продовжити санкції ЄС, що вже діють, на шість місяців: до наступного планового їх перегляду наприкінці січня 2023 року”, – повідомляє ЄК.
У четвер, 14 липня, президент фонду Реконструкції та розвитку України Артем Гончаренко, керівник Контрамарка Хелп Олександр Порядченко та ректор КНУБА Петро Куліков вручили військовим ЗСУ, серед яких є і співробітники університету, джип 4х4. Це внесок у матеріально-технічне забезпечення військової частини Збройних Сил України.
Президент фонду Реконструкції та розвитку України Артем Гончаренко зауважив, що тільки у підтримці – сила єдності. Колеги та товариші в тилу мають підтримувати своїх побратимів на фронті. «Ми сильні разом, ми в КНУБА – не тільки відбудовуємо Україну, а й створили Міжнародний будівельний фонд «Україна»», який вже починає проекти будівництва житла для «Героїв війни», а сьогодні ми підтримали своїх колег – надаючи їм автомобіль».
«Обираючи машину, передивившись купу варіантів, та знайшовши саме цю, торгуючись за неї та спілкуючись з власником в Европі, я зрозумів, що колишній власник реально бажає швидшої перемоги нашій країні, навіть ікони залишив. Везучи машину нашим хлопцям – я думав про найшвидшу перемогу і те, як ми в Контрамарці Хелп можемо ще допомогти, а відчуття від їзди нагадувало управління танком-суперкаром» – прокоментував подарунок Олександр Порядченко.
Ректор Петро Куліков виступив з промовою до військових та волонтерів: «Кожен із нас – гвинтик великої машини, яка спрямована на перемогу, кожен намагається допомогти, ми разом збираємо та координуємо допомогу ЗСУ, і не тільки в будівельному напрямку».
Ми віримо у власні сили та продовжуємо разом будувати наше майбутнє. Тому що нас об’єднує любов до України, єдиної та неповторної. І любов переможе. Так, зараз вам, можливо, здається, що навкруги темрява. Але завтра знову зійде сонце над нашим мирним небом.
Прес-служба КНУБА
KNUBA, АРТЕМ ГОНЧАРЕНКО, КОНТРАМАРКА ХЕЛП, ОЛЕКСАНДР ПОРЯДЧЕНКО, ПЕТРО КУЛІКОВ, ФОНД РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Солотвинська територіальна громада, ініціатор створення нещодавно зареєстрованого індустріального парку (ІП) “Марамуреш” (Закарпатська обл.), має намір залучити до 20 підприємств деревообробної та меблевої промисловості, з якими вже проведено попередні переговори, повідомив народний депутат Дмитро Кісил.
“На його (парку – ІФ-У) території поки що поле загальною площею 33,2 га на околиці селища. Але, поспілкувавшись із головою громади Василем Йовдієм, твердо переконався, що вже через рік-два ця територія може стати потужним промисловим центром”, – написав він у Facebook у п’ятницю після відвідин громади.
Як зазначив Кисилевський, першими інвесторами ІП мають стати компанії із сусідньої Румунії.
“Якщо ці плани буде реалізовано, “Марамуреш” створить для Солотвинської громади 3 тис. нових робочих місць із зарплатою не менше 15 тис. грн на місяць”, – зазначається у повідомленні.
Кисилевський пише, що заповнити вакансії зможуть закарпатці, які зараз працюють “буквально через річку” – на румунських підприємствах, а Йовдій розраховує створити передумови для повернення з-за кордону 10-12 тис. жителів громади.
“Головною особливістю “Марамуреша” має стати новий вантажний митний пункт пропуску між Україною та Румунією, будівництво якого зараз обговорюється між країнами. Зручна логістика створить унікальні можливості для індустріального парку”, – написав нардеп.
Як повідомлялося, ІП “Марамуреш” включено до Ресстру індустріальних (промислових) парків 3 червня 2022 року. Орієнтовна сума інвестицій у його створення, згідно з концепцією, – 2,83 млрд грн, у тому числі в облаштування інфраструктури – 352 млн грн.
Верховна Рада 21 червня 2022 року ухвалила в цілому законопроекти про податкові та митні пільги для індустріальних парків.
“Як ініціатор і співавтор цих законів дуже чекаю на їх підписання президентом вже найближчим часом”, – написав Кисилевський.
деревообробка, меблева галузь, підприємство, Солотвинська громада
Агропромислова група компаній “Верес” з початку війни інвестувала 4 млн грн у будівництво лінії з виробництва консервованих м’ясних продуктів на заводі в Черкасах, загальна потужність виробництва на якій становитиме до 2,3 млн банок тушонки на місяць.
До виробництва вже замовлено 750 тис. банок м’ясних консервів, що вироблятимуть із сировини агрохолдингу МХП, розповіла в інтерв’ю виданню Forbes Юлія Кір’янова, СЕО групи “Смарт-Холдинг”, до якої входить “Верес”.
“Робимо харчові пайки для армії і зараз плануємо поставити нову лінію, щоб за потреби подвоїти виробництво”, – уточнила вона.
Кір’янов також повідомила, що “Верес” шукає ринки збуту в країнах Східної Європи, оскільки виробляє продукт, розрахований переважно на ринки певних країн.
“Верес” все ж таки виробляє специфічний продукт, розрахований на етнічні ринки. Ми сильні там, де ми є. Як розвиватись? З погляду продукту дивимося на готові страви. Щодо ринку збуту, нам потрібно щільно займатися просуванням у країнах Східної Європи”, – уточнила СЕО.
Група компаній “Верес”, що входить до промислово-інвестиційної групи “Смарт-Холдинг”, є вертикально інтегрованим бізнесом у сфері FMCG, що спеціалізується на виробництві продуктів харчування, зокрема консервованої продукції, соусів. До російського вторгнення група об’єднувала два переробні та два сільськогосподарських підприємства, логістичний центр зі зберігання продукції та господарство з вирощування печериць. На потужностях групи щорічно перероблялось до 25 тис. тонн плодоовочевої продукції.
Продукція під ТМ “Верес” до війни постачалася до більш ніж 35 країн світу. Група входила до ТОП-3 виробників консервованих овочів в Україні.
“Смарт-Холдинг” – одна з найбільших промислово-інвестиційних груп України. Група інвестує в об’єкти гірничо-металургійного та нафтогазового комплексів, банківського сектора, сільського господарства, суднобудування, нерухомості та енергетики.
Європа обігнала Азію і стала найбільшим покупцем американської нафти, повідомляє агентство Bloomberg.
У січні-травні Європа закупила 213,1 млн барелів нафти, Азія – 191,1 млн барелів, свідчать дані Міністерства торгівлі США. Востаннє така ситуація на початку року складалася шість років тому, коли Штати відмовилися від заборони експорту нафти.
Оскільки Європа намагається зменшити свою залежність від російських енергоносіїв і переключається на американську нафту, цілком імовірно, що нинішня модель торговельних потоків збережеться, зазначає нафтовий аналітик Energy Aspects Крістофер Гейнс. За його словами, видобуток у США зростає, але недостатньо швидко, щоб задовольнити потреби і Азії, і Європи. Крім того, Близький Схід, мабуть, обмежений у можливостях нарощування виробництва та постачання до Європи.
“Уся увага буде прикута до того, чи зможе ОПЕК збільшити видобувні потужності наступного року і яку частку ринку вона зможе повернути”, – вважає аналітик із розвідки та видобутку ESAI Елізабет Мерфі.
Вересневі ф’ючерси на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 10.35 кч у п’ятницю подорожчали на 0,6% – до $99,71 за барель. Котирування ф’ючерсів на сорт WTI на серпень на електронних торгах на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зросли на 0,3% – до $96,04 за барель.
Товарний експорт України у січні-червні 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року у доларовому обчисленні скоротився на 24% – до $22,734 млрд, імпорт – на 19%, до $25,3 млрд грн, таким чином дефіцит зовнішньої торгівлі у січні-червні цього року становив $2,56 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно з ними, Україна в першому півріччі до січня-червня-2021 наростила експорт до країн ЄС на 13% – до $13,4 млрд, і на 10% скоротила імпорт із цих держав – до $11,65 млрд, тоді як загалом товарообіг з ЄС у 2022 році становив $25 млрд.
Водночас товарообіг у доларовому обчисленні із країнами СНД скоротився за зазначений період на 38%. Натомість імпорт до цих країн впав на 27% – до $3,7 млрд, експорт просів на 54%, до $1,47 млрд, свідчить статистика митниці.
