АТ “Укрзалізниця” (УЗ) спрощує вимоги до тендерних закупівель компанії, скорочуючи список товарів, які потребували інспекторської перевірки майже вполовину – з 92 до 47 номенклатурних позицій.
“Правління компанії прийняло рішення більше не застосовувати при закупівлях вимоги щодо залізничного призначення продукції та суттєво обмежило перелік номенклатури товарів, що підлягають інспекторському контролю”, – повідомила прес-служба компанії у Телеграм у понеділок.
Перелік продукції, що вимагає інспекторського контролю – процедури перевірки якості та відповідності продукції встановленим стандартам на етапі її виробництва, буде скорочено до 47 найменувань. Нині у затвердженому наказом “Укрзалізниця” від 1 лютого 2016 року №44 списку продукції згадується 92 позиції. Зокрема, зазначені локомотиви, електропоїзди, пасажирські вагони, вантажні вагони, тягові електродвигуни, автогальмове обладнання, цистерни, рефрижераторні вагони, колісні пари, рейки залізничної колії, стрілочні переводи.
Новий перелік продукції, що підлягає постановці на виробництво та інспекторському контролю, буде оприлюднений на сайті “Укрзалізниці”. Також у компанії повідомили, що протягом найближчих тижнів будуть внесені зміни до стандартної тендерної документації та почнуться оголошення зі зміненими вимогами по конкретних предметах закупівлі.
У компанії зазначили, що позначку “продукція залізничного призначення”, що вимагає від неї проходження спеціальної процедури постановки на виробництво, має близько чверті номенклатури, яку купує “Укрзалізниця”.
Норма ускладнювала участь у тендерах для більшості виробників та постачальників, а також створювала значні корупційні ризики, підкреслили у компанії, зазначивши, що зменшення вимог до учасників та посилення вхідного контролю з боку “Укрзалізниці” спростить участь у тендерних процедурах, підвищить конкуренцію у торгах та забезпечить необхідну якість, зазначили у компанії.
“Як і обіцяли у грудні на конференції “День постачальника: залізне партнерство”, ми виключили з переліку всю продукцію, що не є специфічною залізничною та прямо не впливає на безпеку руху. Це суттєво спрощує для багатьох постачальників участь у наших тендерних процедурах. По суті, для переважної більшості позицій ми перенесли етап контролю якості з кваліфікації учасників вже на стадію поставки, оскільки насамперед нас цікавлять не довідки, якими штучно обмежували конкуренцію, а якість поставленої нам продукції”, – процитувала пресслужба директора АТ “Укрзалізниця” Олександра Находа.
Наступним кроком буде значне скорочення переліку продукції, що вимагає умовного номера (унікального ідентифікатора, який присвоюється продукції залізничного призначення, що підлягає обов’язковому інспекторському контролю – ІФ-У), уточнили в “Укрзалізниці”.
Компанія Kreisel із концерну Fixit Gruppe завершила будівництво заводу будівельних матеріалів і систем у с. Піски (Львівська обл.), інвестиції в проєкт становили майже EUR14 млн, повідомила пресслужба Львівської ОВА.
«Насамперед дякуємо вам за підтримку нашого проєкту, адже він має велике значення не тільки для нашої компанії, а й для Європи. Одним із наших головних завдань є створення умов для розвитку місцевої економіки, залучення інвестицій та створення нових робочих місць», – цитується у прес-релізі директор регіону Східна Європа концерну Fixit Gruppe Міхаель Краус.
За його словами, наразі тривають пусконалагоджувальні роботи та оформлення документації для отримання сертифіката про введення об’єкта в експлуатацію.
Концерн приділяє особливу увагу локальному кадровому питанню та навчанню. Так, для обслуговування обладнання сертифікували та навчили фахівців, що дало змогу забезпечити введення в експлуатацію без залучення іноземних монтажних груп.
Як зазначається у пресрелізі, партнером компанії у підготовці професійних кадрів також стане Рава-Руський ліцей. Крім того, планується запустити академію у Львівській області, яка спеціалізуватиметься на підготовці фахівців для будівельної галузі.
Представники Kreisel та Львівської ОВА також обговорили можливість облаштування вітрових електростанцій для живлення соціально важливих об’єктів.
Як повідомлялося, будівельні роботи на заводі Kreisel у Львівській області розпочалися в серпні 2021 року.
Засноване 2004 року ТОВ «Крайзель – будівельні матеріали» є дочірнім підприємством австрійської Roefix AG і входить до складу міжнародного концерну Fixit Gruppe – одного з провідних постачальників будівельних матеріалів. Концерн об’єднує п’ять торгових марок Fixit, Greutol, Hasit, Kreisel і Röfix.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. Чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua
Управління поліції охорони Львівської області 14 лютого оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 892,7 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 24 лютого.
Зеленський відкинув початкову спробу США отримати контроль над корисними копалинами як плату за допомогу у війні з Росією
Президент України Володимир Зеленський відкинув початкову спробу США загнати в кут критично важливі для його країни корисні копалини як плату за продовження військової та економічної допомоги у війні з Росією.
Три джерела повідомили інформаційному агентству Reuters, що США запропонували взяти у власність 50% критично важливих корисних копалин України. Зеленський не відкинув цю пропозицію, але сказав, що вона поки що не містить необхідних Києву положень про безпеку.
Критичні корисні копалини – це метали та інша сировина, необхідна для виробництва високотехнологічної продукції, зокрема, пов’язаної з «зеленим» енергетичним переходом, а також побутової електроніки, інфраструктури штучного інтелекту та озброєнь.
Поспіх у боротьбі зі зміною клімату та відходом від викопного палива спричинив ажіотажний попит на мінерали енергетичного переходу, такі як кобальт, мідь, літій і нікель, які корисні для електрифікації транспорту та будівництва вітрових турбін. Ці та інші мінерали також використовуються для виробництва мобільних телефонів, центрів обробки даних зі штучним інтелектом і озброєнь, таких як винищувачі F-35, що зумовлює високий попит на них.
У міру того, як світова економіка і технології трансформуються, вартість критично важливих корисних копалин стрімко зростає, а геополітична конкуренція за доступ до них посилюється. У 2023 році Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) підрахувало, що ринок мінеральної сировини для енергетичного переходу досяг 320 млрд фунтів стерлінгів, що вдвічі більше, ніж п’ять років тому. І якщо країни повністю виконають свої зобов’язання щодо чистої енергії та клімату, попит, як очікується, зросте більш ніж удвічі до 2030 року і потроїться до 2040 року, повідомляє агентство.
Термін «критичні корисні копалини» є не стільки науковим, скільки політичним терміном, і різні країни мають різні списки критичних корисних копалин залежно від їхніх внутрішніх і геополітичних цілей.
У 2022 році Геологічна служба США (USGS) опублікувала список з 50 мінералів, від алюмінію до цирконію, які, на її думку, «відіграють значну роль у нашій національній безпеці, економіці, розвитку відновлюваної енергетики та інфраструктури». Серед них – миш’як, який використовується для виробництва напівпровідників; берилій, який використовується як легуючий агент в аерокосмічній і оборонній промисловості; кобальт, літій і графіт, необхідні для виробництва акумуляторів; індій, завдяки якому екрани реагують на дотик пальця; і телур, який використовується для виробництва сонячної енергії.
Закон США «Про енергетику» передбачає, що список має оновлюватися кожні три роки, а це означає, що цього року він буде переглянутий, і буде цікаво подивитися, які мінерали з’являться або зникнуть з огляду на нову політичну ситуацію в країні.
Рідкоземельні елементи (РЗЕ) – це підгрупа з 17 критично важливих мінералів, які є незамінними для мобільних телефонів, електромобілів, систем наведення ракет та інших електронних, промислових та енергетичних застосувань.
Незважаючи на свою назву, більшість рідкісноземельних елементів не є особливо рідкісними, але їх видобуток і переробка є надзвичайно складним – і дуже руйнівним для довкілля – тобто виробництво зосереджене в дуже небагатьох місцях, переважно в Китаї.
РЗЕ включають європій, який використовується в стрижнях управління атомними електростанціями; диспрозій, гандолін і празеодим, що використовуються в магнітах мобільних телефонів; гадоліній, гольмій та ітербій, що використовуються, серед іншого, в лазерах.
У статті голови Спілки геологів України Ганни Лівенцевої, опублікованій у 2022 році, стверджувалося, що її країна містить близько 5% світових запасів корисних копалин, незважаючи на те, що займає лише 0,4% поверхні земної кулі, завдяки складній геології, яка охоплює всі три основні компоненти земної кори.
За власними даними України, на які посилається Reuters, країна має поклади 22 з 34 мінералів, визначених ЄС як критично важливі, включаючи рідкісні землі, такі як лантан, церій, неодим, ербій та ітрій.
До початку війни з Росією Україна була ключовим постачальником титану, виробляючи близько 7% світового виробництва в 2019 році, згідно з дослідженням Європейської комісії. Вона також претендувала на 500 000 тонн запасів літію і п’яту частину світових запасів графіту, важливого компонента атомних електростанцій.
Однак, оскільки Росія контролює приблизно п’яту частину території України, значна частина цих запасів була втрачена. За оцінками українських аналітичних центрів, на які посилається Reuters, до 40% металевих ресурсів України перебувають під окупацією. Російські війська також окупували щонайменше два українських родовища літію – одне в Донецьку, а інше в Запоріжжі.
Існує одна велика причина, чому Трамп так прагне прибрати до рук критично важливі для України корисні копалини: Китай. Більше, ніж будь-коли, азійська наддержава є світовою фабрикою, а це означає, що де б у світі не виривалися з-під землі критично важливі мінерали, вона залишається вирішальним пунктом у ланцюжку поставок.
Більшість світових потужностей з переробки критично важливих мінералів знаходиться в Китаї. За даними МЕА, частка Китаю в переробці нікелю становить близько 35%, літію та кобальту – 50-70%, а рідкісноземельних елементів – майже 90%. Його домінування в останньому, особливо, є переважним. За даними Геологічної служби США, у 2024 році на Китай припадала майже половина світових запасів РЗЕ.
Оскільки Трамп фактично спровокував торговельну війну з Китаєм, запровадивши високі тарифи на китайські товари, доступ США до критично важливих мінералів потенційно опинився під загрозою. Як згадувалося раніше, світ охопила непристойна боротьба за мінеральні багатства. Вони є будівельними блоками економіки майбутнього, і якщо США не приберуть їх до своїх рук, то це зробить хтось інший.
Україна у січні наростила імпорт молочних продуктів на 55%, ніж за аналогічний період минулого року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро”.
“Ринок свіжих молокопродуктів у лютому почав оживати. Зростання продажів відбувається доволі повільно, немає тієї позитивної динаміки, яка спостерігалася у такому ж періоді минулих років. У лютому ціни почали стабілізуватися, але, на жаль, до цього моменту вони вже сягнули дуже високого рівня “, – зауважили аналітики.
Експерти припустили, що для стимулювання продажів правильно було б взагалі знизити ціни, особливо на сметану та кисломолочний сир. Тож основні гравці найближчим часом намагатимуться частіше вдаватися до акційних продажів зі значним зниженням цін. У будь-якому разі подальшого збільшення цін вже точно не повинно бути, вважають вони.
“Вітчизняних виробників вже повинно насторожувати суттєве збільшення імпорту свіжих молокопродуктів. У січні їх завезли на 55% більше, ніж в аналогічний період минулого року. І якщо раніше в Україну завозили в основному йогурти та різні сиркові продукти, то в січні було імпортовано кількасот тонн дешевого польського молока. На польський імпорт свіжих молочних продуктів припадає 60% всього обсягу “, – наголосили к галузевому виданні.
Експорт свіжих молокопродуктів також зростає, але не такими темпами як імпорт. Основним експортним ринком для українських свіжих молочних продуктів залишається Молдова, 88%, резюмували в “Інфагро”.
