ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., в рамках свого дослідницького підрозділу Centravis R&D завершує розробку лінійки труб з дуплексної та супердуплексної сталі підвищеної антикорозійної стійкості і планує запропонувати їх ринку у третьому кварталі 2025 року.
“Centravis R&D завершує розробку лінійки дуплексної та супердуплексної сталі (Duplex і Super Duplex), розробленої для чудової корозійної стійкості та експлуатаційних характеристик, що перевищують галузеві стандарти. Після спеціалізованої внутрішньої обробки ці вдосконалені сплави запропонують неперевершену довговічність для вимогливих застосувань”, – повідомляється у першому випуску Centravis Seamless Continuity 2025 року з оприлюдненням досягнень компанії.
Повідомляється, що попри складне ринкове середовище “Сентравіс” досяг двозначних показників продажів зростання, перевищивши 14 тис. тонн у загальному обсязі продажів. Компанія продовжує зміцнювати своє лідерство за ключовими напрямками, зокрема у сегментах автомобільних та інструментальних труб, труб для ядерної енергетики, а також порожнистих прутків. Водночас “Сентравіс” розширює свій продуктовий портфель рішеннями для застосування у водневій галузі та галузі високих тисків, освоює нові нікелеві сплави для складних умов експлуатації, а також представляє сталь Balev®, інноваційну альтернативу стандартним маркам.
Упродовж року “Сентравіс” розширив свою глобальну присутність, охопивши 40 країн, включаючи Боснію і Герцеговину, Данію, Литву, Люксембург, Швецію, Кувейт та Сінгапур серед нових напрямків експорту.
При цьому відзначається, що компанія надає пріоритет ринкам з високим потенціалом зростання, зокрема в Північній Америці, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та на Близькому Сході.
Повідомляється також, що “Сентравіс” спільно із сусіднім виробничим підприємством створив додаткову лінію електропостачання для підвищення енергостійкості підприємства.
“Крім того, ми інвестували в захисні конструкції для електричних трансформаторів, гарантуючи, що вони можуть протистояти потенційним атакам на енергетичну інфраструктуру “, – повідомляє компанія про вжиті заходи для забезпечення безперервного виробництва.
Констатується також, що в рамках постачання заготовок та матеріальне забезпечення компанія у грудні 2024 року отримала 926 тонн заготовок від семи постачальників з України, Європи та Азії. Також розміщене замовлення на додаткову трубну заготовку, щоб поповнити запаси сплаву 625.
Щодо логістики компанія зазначає, що транзитний час поставок в Європу залишається стабільним. Так, поставки до пунктів розвантаження в Німеччини зазвичай здійснюються до одного тижня, максимальний час доставки до кінцевого пункту вивантаження зберігається на рівні 10 днів, і такі самі часові рамки застосовуються для більшості напрямків у Західній Європі.
Крім того, компанія співпрацює зі спеціалізованими перевізниками для негабаритних труб довжиною до 25 м, що дозволяє пропонувати більш конкурентоспроможні ціни та індивідуальне логістичне рішення.
Водночас “Сентравіс” використовує морські вантажні перевезення, продовжуючи залучати різні європейські порти.
“У термінових ситуаціях ми можемо використовувати авіаперевезення до будь-якого європейського аеропорту. Ми також продовжуємо нашу спеціальну ініціативу “Німеччина та Італія”. Програма Fast Lane, розроблена для того, щоб клієнти швидше отримували потрібну сталеву продукцію, ніж будь-коли раніше. Ця послуга оптимізує графіки виробництва та доставки, забезпечуючи пришвидшення виконання робіт для термінових проектів у Німеччині та Італії”, – йдеться в публікації.
Як повідомлялося, “Сентравіс” у 2024 році збільшив виробництво безшовних нержавіючих труб на 12,6% у порівнянні з 2023 роком – до 13,7 тис тонн. Майже всю продукцію “Сентравіс” експортував.
Компанія планує у 2025 році збільшити виробництво до 15 тис. тонн.
“Сентравіс” засновано у 2000 році, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані у Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних та торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. – 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Західний кластер агрохолдингу “Агро-Регіон” у виробничому сезоні-2025 збільшить площі під кукурудзою у порівнянні з минулим роком на 61% — до 3,5 тис. га, що складе 36% від земельного масиву підрозділу, повідомила його пресслужба.
Керівник кластера Юрій Степанчук зауважив, що по озимій пшениці збільшення заплановане на рівні 7% — до 1,6 тис. га (17% від загального земельного банку кластера), під озимим ріпаком площа становитиме 1,5 тис. га (16%), що на 9% більше минулорічного показника. В агрохолдингу планують скоротити посіви сої до 1,6 тис. га (17%) та соняшнику до 1,4 тис. га (14%), що відповідно на 43% і 45% менше порівняно з минулим роком.
“Насиченість олійними культурами в минулі роки, зміна цін на агропродукцію та можливість експорту повертає компанію до традиційної структури посівних площ, що дасть можливість ефективно використовувати сівозміну, наявні технічні та людські ресурси”, – наголосив керівник кластера.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори: Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 (тис. чол./одиниця)
Джерело: Open4Business.com.ua
ВВП єврозони в четвертому кварталі 2024 року збільшився на 0,1% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті статистичного управління Європейського союзу, що представило переглянуті дані. Попередньо повідомлялося, що ВВП не змінився. Експерти в середньому очікували підтвердження попередньої оцінки, за даними Trading Economics.
У річному виразі економіка єврозони зросла на 0,9% – максимальними темпами від початку 2023 року. Динаміка цього показника збіглася з попередньою оцінкою і консенсус-прогнозом аналітиків.
У третьому кварталі ВВП єврозони збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 0,9% у річному виразі.
Економіка Німеччини в жовтні-грудні знизилася на 0,2% у поквартальному виразі, Франції – на 0,1%, Іспанії – зросла на 0,8%, ВВП Італії не змінився.
У річному виразі ВВП Німеччини також зменшився на 0,2%, Франції – зріс на 0,7%, Іспанії – на 3,5%, Італії – на 0,5%.
Економіка Євросоюзу в четвертому кварталі зросла на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 1,1% у річному виразі.
Це друга оцінка динаміки ВВП за четвертий квартал із трьох. Третя оцінка буде опублікована 7 березня. Згідно з попередніми даними, у 2024 році ВВП єврозони зріс на 0,7%, ЄС – на 0,9%.
Аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили раніше відео аналіз про економіку України та світу – https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=b_tVU8Zeg_-xZVEo
Джерело: http://relocation.com.ua/vvp-yevrozony-v-iv-kvartali-zris-na-01/
Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, станом на листопад 2024 року сягнула майже $170 млрд, що на $12,6 млрд більше, ніж на початку 2024 року, повідомила пресслужба Київської школи економіки (KSE).
Згідно оцінки аналітиків KSE, Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства економіки, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тис. житлових будівель, з яких 209 тис. — приватні будинки, 27 тис. — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області, ідеться в дослідженні.
Втрати транспортної інфраструктури аналітики оцінюють у $38,5 млрд. При цьому пошкоджено та зруйновано понад 26 тис. км автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Внаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг, за оцінкою експертів, зазнали збитків на $14,4 млрд. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже півтисячі великих і середніх приватних, а також державних підприємств.
У KSE збитки агропромислового комплексу оцінили в $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тис. одиниць сільгосптехніки, знищено або пошкоджено 4 млн тонн зерносховищ та 16 тис. га багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд — через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. га лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. За період повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тис. закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Під удари потрапили лікарні, поліклініки та інші медичні заклади. Загалом пошкоджено 1 554 медичні об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку, резюмували аналітики.
Саудівська Аравія зацікавлена в розвитку співпраці з Україною в аграрній галузі, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль, який перебуває з робочим візитом у цій країні у складі української урядової делегації.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на своєму сайті, представники української делегації провели зустріч із саудівськими підприємцями, на якій були присутні понад 80 представників різних сфер бізнесу, зацікавлених у співпраці з Україною.
“Подякував їм за підтримку нашої країни і за те, що попри все вірять у її майбутнє. Наприклад, Continental Farmers Group – компанія із саудівським капіталом, яка вже обробляє 200 тис. га української землі. Вони входять у топ-10 найбільших платників податків в аграрній галузі – минулоріч заплатили понад 1,6 млрд грн податків різних рівнів. І планують розширювати свої потужності. Зокрема, вирощувати зернові та картоплю в західних областях”, – розповів міністр.
Ще один приклад, за його словами, це саудівська компанія SALIC, яка інвестувала в один із найбільших українських агрохолдингів — МХП, придбавши 12,6% їхніх акцій. Зокрема, з генеральним директором SALIC міністр обговорив можливе розширення співпраці.
“Приємно, що саудівська сторона бачить перспективу розвитку в Україні. Обговорили з ними можливість співпраці у вирощуванні агрокультур, ветеринарії, виробництві кормів. Також бізнес виявив зацікавленість у спільному розвитку мʼясного скотарства та органічної продукції. Працюємо далі”, – резюмував міністр.
