Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та голова Великих Національних Зборів Туреччини Нуман Куртулмуш обговорили активізацію міжпарламентського співробітництва.
“Нині наявний високий рівень міжпарламентських відносин – це важлива складова спільних стосунків наших країн, яку підтримують наші президенти, уряди та народи”, – цитує Стефанчука пресслужба апарату Верховної Ради на зустрічі з Куртулмушем у вівторок в Анкарі.
Сторони також обговорили роботу груп дружби та прискорення започаткування контактів парламентських комітетів, зокрема, з питань міжнародних справ і нацбезпеки та оборони.
Стефанчук відзначив роль Туреччини у створенні та діяльності Міжнародної Кримської платформи, і наголосив, що розраховує на особисту участь Куртулмуша в третьому парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи.
“Туреччина, яка з перших днів повномасштабного вторгнення підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України, робить достатньо зусиль для досягнення сталого і справедливого миру”, – сказав Стефанчук, наголосивши на важливості реалізація Формули миру президента України Володимира Зеленського.
Він наголосив, що Україна розраховує на участь президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана в Глобальному саміті миру в Швейцарії.
Зі свого боку Куртулмуш зазначив, що Туреччина підтримує Україну в її боротьбі за незалежність і суверенітет.
“Ми висловлюємо Україні підтримку в поверненні всіх окупованих територій, не тільки Криму, і ми виступаємо за стійкий і справедливий мир”, – сказав Куртулмуш.
Він висловив сподівання на якнайшвидше закінчення війни і перехід до етапу відновлення України, у чому Туреччина допоможе Україні.
Як повідомлялося, Стефанчук 13-15 травня перебуває з офіційним візитом у Туреччині.
АТ “Сумиобленерго” 13 травня оголосило про намір укласти з СК “Арсенал Страхування” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становила 830 тис. грн, компанія запропонувала 825,4 тис. грн.
Компанія була єдиним учасником тендера.
СК “Арсенал Страхування” є правонаступником СК “Арсенал-Дніпро”, що працює в Україні з 2005 року. Представлена у всіх обласних центрах і деяких великих містах країни.
Девелопер торговельно-розважальних комплексів Arricano Real Estate Plc продовжує інвестиції у відновлення ТРК “Сонячна галерея” в Кривому Розі та будівництво ТРК Lukianivka в Києві, повідомив голова Ради директорів Arricano Маргус Курм в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми не зупинили жодного з напрямків нашої діяльності. Ми збираємося інвестувати як у Кривий Ріг, щоб відремонтувати нашу власність, так і в будівництво ТРК Lukianivka і в інші заплановані проєкти”, – запевнив Курм.
Як повідомлялося, будівлю “Сонячної Галереї” (Кривий Ріг) пошкоджено 8 січня 2024 року внаслідок російської ракетної атаки. За оцінками експертів, ремонтні роботи коштуватимуть понад 30 млн грн. Arricano вже інвестувала 17,5 млн грн і має інвестувати ще, щоб повністю відновити ТРК.
За словами Курма, загальний бюджет ТРК Lukianivka – приблизно $145 млн, наразі компанія інвестувала $84 млн.
“Це означає, що для завершення проєкту потрібні додаткові інвестиції. І нам також необхідно залучити деякі фінансові установи для кредитування цього проєкту. Таким чином, завершення цього проєкту в основному залежить від того, як швидко ми зможемо припинити фактичне рейдерство інших наших активів”, – пояснив Курм.
Як повідомлялося, за всі роки роботи на ринку України Arricano інвестувала понад $600 млн в українську економіку і продовжує інвестувати.
Arricano Real Estate Plc (Кіпр) спеціалізується на будівництві торгово-розважальних центрів, є одним із провідних розробників на ринку нерухомості України. Володіє та управляє п’ятьма торговельними центрами в країні загальною площею 147,6 тис. кв. м: “РайON” і “Проспект” у Києві, “Сонячна галерея” у Кривому Розі, City Mall у Запоріжжі. Компанії також належать 49,9% у ТРЦ Sky Mall (Київ) і земельні ділянки для подальшого будівництва трьох об’єктів, що перебувають на стадії проектування. Компанія також веде будівництво київського ТРК Lukianivka.
Згідно з опендатабот, дохід Arricano Real Estate Plc за 2023 рік становив 36 млн 155,9 тис. грн, що на 52,8% вище за результати 2022 року, чистий прибуток зріс у 2,28 раза до 7 млн 167,7 тис. грн.
Згідно зі звітом, за перше півріччя 2022 року, найбільшим акціонером був естонець Рауно Тедер (Rauno Teder), який збільшив свій пакет до 70,86% з 15,92% після того, як його батько Хіллар Тедер (Hillar Teder) передав йому свою частку. Серед акціонерів були названі також Dragon Capital Investments Limited і Юрій Полд (Jüri Põld).
Акції Arricano були розміщені на Лондонській фондовій біржі 2013 року і виключені з лістингу через війну 2023 року. Крім Dragon Capital, Arricano залучав іноземні інвестиції від різних авторитетних міжнародних інвестиційних банків, включно з Goldman Sachs і клієнтів Morgan Stanley.
Повний текст інтерв’ю з Маргусом Курмом буде опубліковано на головній сторінці веб-сайту агентства www.interfax.com.ua.
Світовий і внутрішній ринки кукурудзи демонструють зростання цін, що пов’язано з проблемами вирощування цієї культури в Південній Америці, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Сьогодні на ринку кукурудзи ситуацію визначають фундаментальні чинники: проблеми в країнах Південної Америки, які є головними постачальниками кукурудзи. Адже Аргентина цього року мала значні проблеми: посухи та ураження полів шкідниками. У Бразилії випали надлишкові опади. Ці явища скорочують обсяги пропозиції кукурудзи у світі. Проблеми в Південній Америці змушують багатьох покупців купувати кукурудзу, і це рухає ринок вгору”, – пояснили аналітики.
На їхню думку, покупці розуміють, що в новому сезоні ключові експортери скоротять обсяг виробництва. До того ж паралельне зростання цін на ринку пшениці також сприяє подорожчанню кукурудзи.
Згідно з очікуваннями, експорт кукурудзи з України в травні може скласти 3 млн тонн, прогнозують експерти. Україна станом на 13 травня експортувала вже 1,25 млн тонн кукурудзи.
До наступного тижня умовні ціни на українську кукурудзу становитимуть близько $170-178/тонна на базисі СРТ глибока вода, $178-190/тонна на базисі СРТ мала вода, $190-200/тонна на базисі DAP/СIF Констанца, $165-175/т на базисі DAP Вадул, повідомили в “Пуск”.
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) запустило ще дві високопродуктивні свердловини дебітом 270 тис. куб. м і 120 тис. куб. м газу на добу, повідомила прес-служба групи “Нафтогаз” у вівторок. За її даними, свердловини мають глибину 6200 м і 6225 м, пробурені на одному родовищі, на одному пласті та майже одночасно, тому на технічному сленгу їх називають “близнюками”.
Завдяки використанню сучасних бурових верстатів, майстерності фахівців “Укрбургазу” та скороченню аварійності під час виконання робіт свердловини вдалося пробурити за 8 місяців, тоді як раніше це займало 2-3 роки.
“Нові дані сейсморозвідки та буріння дали змогу нашим фахівцям створити якісну 3D-модель, що є однією з найкращих в “Укргазвидобування” та дає змогу ефективно планувати напрямки подальшого освоєння цього родовища. Роботи на родовищі тривають, і незабаром буде закінчено буріння наступної оціночно-експлуатаційної свердловини”, – зазначив голова УГВ Олег Толмачов.
Загалом з початку 2024 року УГВ ввело в експлуатацію вже сім нових високодебітних свердловин з урахуванням свердловин-близнюків.
Як повідомлялося, УГВ протягом 2023 року запустила 86 нових свердловин, з них 24 – з початковим дебітом понад 100 тис. куб. м.
У 2022 році УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му. Мета на 2024 рік – 13,75 млрд куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Група банків та інвестиційних компаній, що мають ліцензії на торгівлю цінними паперами, повідомила регулятора – Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – про готовність створити нову фондову біржу в умовах загрози виведення з ринку двох із трьох наявних бірж – ПФТС і “Української біржі” (УБ).
Згідно з копією надісланого минулого тижня листа до глави НКЦПФР, наявною в розпорядженні агентства, серед підписантів, зокрема, інвестгрупа “Універ”, “Домінанта Трейд”, ФК “Даліз-Фінанс”, КУА “Всесвіт”, Альтбанк, “Джерело”, “БТС Брокер”, КУА “Озон”, КУА “ОТП Капітал”, “Рейзен Юкрейн”, “Профі-Т Актив”.
Зазначається, що серед основних завдань нового організатора торгівлі, сучасні технологічні рішення для роботи онлайн брокерів, зокрема, для інтернет-торгівлі та інвестування через “Дія-ОВГЗ”, розвиток термінового ринку, РЕПО та свопів, підтримання ліквідності.
“В умовах, що склалися, нова біржа зможе використовувати переваги, зокрема, досвідчених фахівців і сучасних технологій торгівлі”, – стверджується в листі, хоча, за даними агентства “Інтерфакс-Україна”, якихось формалізованих домовленостей із ПФТС та УБ, які намагаються залишитися на ринку, з цього приводу немає.
Уточнюється, що процес створення нової біржі відбуватиметься в кілька етапів, на першому з яких має бути сформована команда майбутньої біржі та отримано ліцензію, тоді як на другому до її побудови приєднаються деякі приватні банки – Універсал банк (mono), “Глобус” та інші.
Передбачається, що на третьому етапі в капітал нової біржі можуть увійти банки з-поміж державних, як-от ПриватБанк, Ощадбанк, “Сенс”, зацікавлені у створенні високотехнологічного організатора торгів, за якими можуть послідувати міжнародні фінансові організації та іноземні комерційні структури.
Автори листа просять НКЦПФР підтримати зазначену ініціативу.
Як повідомлялося, НКЦПФР наприкінці березня попередила учасників ринку про наявність ризику втрати двома з трьох українських фондових бірж – ПФТС (Київ) і УБ – ліцензій через порушення ліцензійних умов і запропонувала розглянути можливі варіанти вирішення, зокрема створення нової біржі, а також добровільної здачі біржових ліцензій.
“Ми покликали ринок, щоб найбільш зацікавлені в існуванні цієї інфраструктури учасники розуміли наслідки для себе, оскільки багато продуктів на ній вибудувано. Якщо учасників влаштовує, що на ринку залишиться тільки одна біржа (“Перспектива” – ІФ-У), якщо конкуренція серед бірж їм не потрібна, то регулятор із цим погодиться. Якщо ні, якщо їм не вистачає однієї біржі, якщо вони хочуть хеджувати ризики шляхом створення іншої біржі, то робіть дві, три, п’ять – скільки потрібно”, – сказав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” у квітні член НКЦПФР Ярослав Шляхов.
Згідно з даними НКЦПФР, обсяг торгів фінансовими інструментами на фондових біржах України 2023 року зріс у 2,7 раза – до 436,43 млрд грн, з яких 93% припало на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Частка ПФС у загальному обсязі торгів становила 62,9%, “Перспективи” – 33,7% і УБ – 3,4%, проте УБ лідирує за кількістю угод та інструментів.
За даними Комісії, на неорганізованому ринку 2023 року обсяг торгів зріс у 2 рази – до 925,11 млрд грн.
Фондова біржа ПФТС заснована 1997 року. ПФТС тривалий час була лідером ринку, проте незадоволені якістю її роботи провідні торговці разом із РТС створили 2008 року УБ, яка запрацювала навесні 2009 року і першою запустила “інтернет-трейдинг”.
Фондова біржа “Перспектива” (Дніпро) отримала ліцензію в березні 2008 року, а до цього майже два роки працювала як однойменна торгово-інформаційна система.
