Міністерство охорони здоров’я України через війну відмовилося від закупівлі ковідних вакцин, спрямує ресурси на закупівлю товарів для медичних потреб воєнного часу, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Ми зараз узагалі не закуповуємо. Все, що було поставлено, вже оплачено, далі ми зупинили закупівлю вакцини проти COVID-19. Сьогодні важко сказати, чи це добре, чи погано, але це просто відповідь на ту ситуацію, яка склалася у сфері охорони здоров’я через повномасштабне вторгнення РФ”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Ляшко зазначив, що МОЗ спрямує зусилля на постачання турнікетів, кровоспинних, хірургічних матеріалів, закупівлю операційних столів, кардіографів, УЗД-апаратів, наркозно-дихальних апаратів – “усе те, що сьогодні потрібно в операційних, травматологам”.
“Наприклад, для боротьби з COVID-19 було закуплено багато апаратів ШВЛ, але сьогодні ШВЛ теж потрібні, але просять уже автоматизовані ШВЛ іншого, експортного класу, щоб зменшити залучення реаніматологів”, – сказав він.
Ляшко повідомив, що вакцинація від COVID-19 триває. Зокрема, за березень було вакциновано 350 тисяч осіб, у квітні було близько 90 тисяч вакцинацій.
Україна отримала від Світового банку транш на $88,6 млн на відшкодування витрат, здійснених урядом України, для виплат академічних та соціальних стипендій, повідомило Міністерство фінансів у вівторок.
“Зазначені кошти вже надійшли у загальний фонд державного бюджету”, – підтвердило відомство.
Мінфін уточнив, що кошти були надані банком у рамках проекту “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів”, який виконує Міністерство освіти і науки (МОН).
Відомство нагадало, що в березні Світовий банк схвалив реструктуризацію цього проєкту, додавши до нього компонент 5 “Підтримка академічних стипендій, що надаються МОН, а також соціальних стипендій, що надаються Мінсоцполітики для студентів закладів вищої освіти”.
Координатор проектів ОБСЄ в Україні опублікував зібрання інформаційних листівок та публікацій з хімічної безпеки, щоб допомогти людям краще дбати про свою захищеність в умовах бойових дій, що продовжуються.
«Військові кампанії на території України, держави з високим рівнем промислового розвитку, несуть з собою серйозні ризики інцидентів з викидами токсичних речовин, які становлять загрозу людям та довкіллю. Перебої в роботі підприємств, навмисні або випадкові влучання по промислових об’єктах в ході боїв або внаслідок авіаційних чи ракетних ударів – ці фактори суттєво збільшують ризики в сфері хімічної безпеки,» – відзначив Посол Генрік Вілладсен, Координатор проектів ОБСЄ в Україні.
За оцінкою, проведеною Державно службою з надзвичайних ситуацій у 2018 році, по всій країні розташовано 655 об’єктів, на яких зберігається понад 216,000 тон небезпечних речовин. Дослідження впливу бойових дій на Донбасі, проведене за підтримки Координатора проектів ОБСЄ, свідчить про присутність серйозних викликів зі сфери хімічної безпеки, адже за період з 2014-17 років в регіоні було зафіксовано понад 500 серйозних збоїв у роботі підприємств у східній частині України.
Поширювані нині освітні матеріали містять, зокрема, публікацію «Хімічні загрози. Листівка з правилами безпеки», де подаються загальні рекомендації з поведінки у випадку надзвичайних ситуацій з токсичними речовинами. Ще чотири листівки подають конкретні вказівки на випадок викиду чи витоку найбільш поширених хімікатів – аміаку, ртуті, хлору та азотної кислоти. В них також є практичні поради з надання першої домедичної допомоги в таких випадках. Додатково, Координатор запланував проведення вебінару для журналістів, щоб допомогти їм краще розуміти ризики в цій сфері.
Зібрання також містить публікації, створені для навчання персоналу служб порятунку; вони можуть використовуватися для виробництва інших просвітницьких мaтеріалів, а також стануть у нагоді місцевим органам влади та цивільним службам в підготовці до можливих надзвичайних ситуацій.
Ці матеріали, оновлені з огляду на нещодавні події, були розроблені Координатором проектів ОБСЄ за фінансової підтримки Європейського Союзу, Сполучених Штатів та Німеччини в рамках одного з проєктів, метою якого є зміцнення хімічної безпеки та захищеності в Україні.
Цей матеріал опубліковано тут
Після 50 днів війни: 41% компаній-членів Американської торговельної палати в Україні (Палата) повністю функціонує, 50% компаній продовжують частково функціонувати. 29% компаній-членів провели релокацію всередині України, та 19% провели релокацію за межі України. 15% довелося закрити офіси в деяких регіонах, 2% – повністю припинити діяльність.
Американська торговельна палата в Україні провела опитування «Ведення бізнесу під час війни в Україні. Тиждень 8», для того, щоб показати поточний стан бізнесу, я також зміни і виклики, яких зазнають організації.
В опитуванні, яке проводилося з 11 по 18 квітня 2022 року, взяли участь 103 керівники та топ-менеджери компаній-членів Палати. 71% респондентів опитування – це керівники компаній.
Членів Палати попросили вказати чи зазнала операційних змін діяльність їх компаній під час війни. 52% зазначили, що їм довелося змінити бізнес-моделі, 40% – здійснили скорочення витрат, 20% – запустили нові бізнес-напрями чи послуги. 17% – взяли проекти з офісів компанії в інших країнах, 13% – здійснили пошук нових клієнтів за межами України, 9% – здійснили пошук фінансування в інших країнах. На жаль, 2% компаній довелося продати активи. Лише 17% компаній не зазнали змін.
72% компаній-членів Палати продовжують виплачувати заробітну плату та надають додаткову допомогу під час війни. 16% виплачують заробітну плату в повному обсязі, 6% частково скоротили заробітну плату, інші 6% компаній виплачують 50% заробітної плати.
20% представників бізнес-спільноти відзначили, що заводи/фабрики/потужності/склади/офіси їх компанії мають незначні ушкодження, 3% мають невиправні ушкодження, 3% досі під окупацією, інші 3% досі не мають інформації щодо пошкоджень. 57% компаній-членів Палати не зазнали жодних ушкоджень під час війни.
Компанії-члени Палати зазначили, що їх організації продовжують підтримувати гуманітарний рух. Серед найбільш розповсюджених способів допомоги – фінансова підтримка (76%), волонтерський рух серед співробітників компаній (75%), надання необхідних товарів (44%), надання послуг (41%), надання медикаментів (24%), надання засобів захисту (17%).
Бізнес продовжує підтримувати українські підрозділи територіальної оборони та збройні сили: 71% компаній-членів зазначили, що частина їх співробітників долучилася до підрозділів територіальної оборони, 35% компаній-членів надають продукти та медикаменти, інші 34% – фінансову допомогу, 22% – послуги та засоби захисту.
Представників бізнес-спільноти попросили вказати найбільші виклики з якими стикаються їх організації після 50 днів війни. Безпека та захист співробітників (79%), логістика та транспорт (50%), відсутність клієнтів та замовлень (36%) були визначені представниками бізнесу як ТОП-3 найбільші виклики. Серед інших – експортно-імпортні операції (26%), релокація (14%), та пошкоджені активи та майно (10%).
Найскладнішим питанням опитування було питання безпеки та захищеності працівників. 76% респондентів зазначили, що всі співробітники їх компаній у безпеці. На жаль, були й болісні цифри: у 14% компаній були випадки отримання поранень співробітниками та у 7% компаній були випадки смерті співробітників.
87% компаній-членів Палати готові брати активну участь у відбудові економіки України після війни.
85% представників бізнес-спільноти підтримують твердження про те, що компанії, які дотримуються бізнес-етики та принципів ESG, не повинні працювати у кривавому режимі в росії, яка продовжує здійснювати геноцид та військові злочини по всій Україні.
«Після більш ніж 50 днів війни, 41% компаній-членів Палати повністю функціонує, 50% компаній продовжують частково працювати в Україні. Продовжувати вести діяльність в Україні означає продовжувати підтримувати економіку. 87% компаній-членів Палати готові брати активну участь у відбудові економіки України після війни. У нас багато роботи попереду для процвітання України, і ми бачимо, як відважні українці ведуть її до перемоги», – прокоментував Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.
Детальні результати дослідження.
Довідка про Американську торговельну палату в Україні:
Американська торговельна палата в Україні (Палата) є найвпливовішою міжнародною бізнес-асоціацією, яка служить компаніям-членам в Україні з 1992 року, представляючи американські, міжнародні та українські компанії, які інвестували понад 50 млрд доларів в Україну та залишаються вірними країні й зараз, під час війни. Більше інформації можна знайти за посиланням https://chamber.ua/ та на сторінці #StandWithUkraine з щоденними оновленнями щодо того, як можна допомогти Україні та українцям у ці скрутні часи https://chamber.ua/news/standwithukraine/
Увага! У Донецькій, Київській та Харківській областях зникли люди. Просимо допомогти у пошуках:
1. Демкова Олександра Леонтіївна, 23.05.1952 р.н. Проживала: м . Маріуполь, вул. Курчатова, буд. 60. Фото відсутні.
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження Олександри, прохання повідомити на e-mail:
svetlanakovalen2007@gmail.com (Світлана):
2. Лаврушко Ігор, 25 років. Останні місце перебування: Харківська обл., м. Куп’янськ. Особливі прикмети: темне коротке волосся, блакитні очі, може носити окуляри/лінзи, є тату на руці, зріст приблизно 180-185 см.
Лаврушко Ігор
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження Ігоря, прохання повідомити за телефоном:
+380990969680 (Вікторія).
3. Любченко Станіслав Валерійович. 1981 р.н. Востаннє виходив на зв’язок 6 березня. Працював в Ірпінському комунальному господарстві. Перебував у м. Ірпінь. Фото відсутні.
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження Станіслава, прохання повідомити за телефоном:
+380931613781 (родичі).
———–
Ми просимо громадян, родичі яких не виходять на зв’язок, надсилати нам всю інформацію. Рекомендуємо використовувати таку форму звернення:
1. ПІБ зниклої людини;
2. Ваші контактні дані;
3. Фото зниклого, опис особливих прикмет;
4. Приблизне місце останнього перебування зниклого.
Проект “Знайди близьких” є некомерційним, всі ваші звернення будуть відредаговані та опубліковані безкоштовно у ЗМІ.
Запрошуємо колег із ЗМІ приєднатися до ініціативи!
Координатором проекту є заступник керівника інформагентства «Інтерфакс-Україна» та видавець проекту Open4Business Максим Уракін.
Інформацію про зниклих надсилайте, будь ласка, на електронну пошту maksim.urakin@gmail.com
Глобальна супутникова система для доступу до інтернету Starlink планує відкрити представництво в Україні, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у вівторок.
“Зараз Україну вже майже неможливо представити без сучасної технології Starlink. І ця технологія стане ще доступнішою для українців. Адже сьогодні ми отримали чергову позитивну новину – Starlink розпочав роботу на відкриттям представництва в Україні!”, – написав він у своєму телеграм-каналі.
Федоров також зазначив, що зі свого боку доручив відповідним органам, щоб необхідні процедури з атестації, вимірювань і надання частот відбулися якнайшвидше.
За словами Федорова, сьогодні понад 10 тис. станцій Starlink допомагають ЗСУ бути на зв’язку та реалізовувати спеціальні операції, підтримують роботу критичних енергетичних і телекомунікаційних об’єктів, закладів охорони здоров’я і навіть посівну кампанію, а також повертають до життя деокуповані території.
