Міністерство фінансів України 15 березня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту, обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Загальна очікувана вартість -160,5 тис. грн.
Останній день прийому заявок – 24 березня.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2022 року скоротилася в 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 6,67 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2022 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків становила 6 млн 528,5 тис. кв. м (98% загального обсягу). Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках становила 85 тис., що на 41% менше, ніж торік.
У Києві минулого року загальна площа нового будівництва житла скоротилася на 70% до 2021 року – до 878,3 тис. кв. м, у Київській області – на 33% – до 1,86 млн кв. м.
Згідно з Держстатом, у Львівській області обсяг нового будівництва скоротився лише на 8% до попереднього року і становив 1,01 млн кв. м. Це найменший показник падіння серед усіх областей.
У Хмельницькій області обсяг нового будівництва зменшився на 40%, до 330,8 тис. кв. м; в Одеській – “мінус” 70%, до 265,3 тис. кв. м; у Харківській – скоротився на 69%, до 214,3 тис. кв. м; у Тернопільській – “мінус” 20%, до 258,7 тис. кв. м, в Івано-Франківській – скоротився на 16%, до 204,4 тис. кв. м.
Водночас у Волинській області обсяг нового будівництва 2022 року становив 425,1 тис. кв. м, що у 2,3 раза перевищує показник минулого року. Приріст обсягів до минулого року також зафіксовано в Рівненській області – “плюс” 13%, до 194 тис. кв. м.
У решті областей України обсяг нового будівництва торік показав падіння до попереднього і становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму та м. Севастополя, а також частини тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Усі заклади охорони здоров’я України до 31 березня 2022 року мають зареєструватися та почати працювати в електронній системі охорони здоров’я (ЕСЗ).
Як нагадує Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті, це передбачено ліцензійними вимогами господарської діяльності з медичної практики і поширюється на всіх суб’єктів господарювання.
Зокрема, МОЗ уточнює, що в ЕСЗ мають бути зареєстровані всі юрособи, які провадять госпдіяльність із медпрактики, крім суб’єктів, які провадять госпдіяльність у судово-медичних напрямах.
Зокрема, МОЗ зазначає, що в ЕСЗ мають бути зареєстровані лабораторні установи, санаторно-курортні заклади, освітні установи, які в межах закладу надають медичну допомогу.
“Повний перехід до цифрового обліку всієї медичної документації відбуватиметься поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів”, – зазначає відомство.
Європейський парламент ухвалив у вівторок на пленарній сесії в Страсбурзі оновлений регламент ЄС про розподіл зусиль зі зниження максимально допустимого рівня викидів парникових газів у державах-членах співтовариства.
Законопроєкт було затверджено 486 голосами за 132 голосів “проти” і 10 утрималися.
Зазначена новела встановлює обов’язкові щорічні скорочення викидів парникових газів для автомобільного транспорту, опалення будівель, сільського господарства, невеликих промислових установок і управління відходами для кожної держави-члена ЄС.
“Переглянутий закон збільшує мету скорочення викидів парникових газів до 2030 року на рівні ЄС з 30% до 40% порівняно з рівнями 2005 року. Уперше всі країни ЄС повинні тепер скоротити викиди парникових газів із цільовими показниками в діапазоні від 10% до 50%”, – повідомляють у комюніке Європарламенту за підсумками голосування.
У документі пояснюється, що цілі на 2030 рік для кожної держави-члена засновані на ВВП на душу населення і показниках економічної ефективності. Країни ЄС повинні будуть щороку стежити за тим, щоб не перевищувати свої річні квоти на викиди парникових газів.
Крім того, оновлений регламент передбачає “обмеження на можливості торгівлі, запозичення та економії викидів”.
“Існують обмеження на те, скільки викидів держави-члени можуть заощадити за попередні роки, запозичувати в майбутніх років, а також на те, в якому обсязі вони можуть торгувати квотами з іншими державами-членами”, – пояснюють у Європарламенті.
Тепер текст нового закону має бути офіційно схвалений Радою ЄС, після чого його опублікують в “Офіційному журналі” Євросоюзу, він набуде чинності через 20 днів.
Виробник акумуляторних батарей (АКБ) АТ “Іста-Центр” (Дніпро) завершив 2022 рік, за попередніми даними, зі збитком у розмірі 12,78 млн грн, тоді як у 2021 році чистий прибуток становив 154,85 млн грн. Згідно з опублікованою в системі розкриття НКЦПФР інформацією до порядку денного загальних зборів акціонерів АТ, намічених на 19 квітня, на початок поточного року компанія мала невеликий нерозподілений прибуток (0,027 млн грн).
Акціонери планують погасити отриманий минулого року збиток за рахунок прибутку попередніх років.
Згідно з публікацією, за 2022 рік компанія скоротила поточні зобов’язання в 4,5 раза – до 6,88 млн грн, довгострокові знизилися на 10% – до 2,59 млн грн.
Активи “Іста-Центр” за рік зменшилися на 11,3% – до 268,62 млн грн, насамперед завдяки скороченню сумарної дебіторської заборгованості в 2,5 раза – до 17,6 млн грн, а також грошових коштів до 0,14 млн грн порівняно з 3,84 млн грн.
Власний капітал АТ на початок 2023 року становив 256,35 млн грн, статутний – 128,17 млн грн.
До порядку денного зборів внесено, зокрема, питання перевиборів наглядової ради та ревізійної комісії, затвердження основного виду діяльності (виробництво батарей і акумуляторів) і планів на 2023 рік.
“Іста-Центр”, що працює з 1995 року, є одним із заводів-виробників стартерних акумуляторів групи “Іста” в Дніпрі (другий – ДОЗ “Енергоавтоматика”).
За даними фінзвіту компанії за 2021 рік, оприлюдненого на її сайті 1 лютого поточного року, її чистий прибуток тоді зріс у 21 раз до 2020 року, до 154,85 млн грн за падіння чистого доходу на 16% – до 173,62 млн грн.
Водночас із реалізованих 195,1 тис. умовних акумуляторних батарей на експорт було поставлено 36,5%, зокрема 25,78% – у країни колишнього СНД, 10,08% – у країни ЄС (крім Польщі).
Підприємство також повідомляло про освоєння виробництва АКБ у поліпропіленовому корпусі для потреб Міноборони.
Результатів діяльності у 2022 році компанія поки що не оголошувала.
На початок 2022 року на підприємстві працювало близько 130 осіб.