Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Міжнародна комісія з розгляду претензій запрацює на базі Реєстру збитків – Barristers

Міжнародна комісія з розгляду претензій України, створена як спеціальний орган під егідою Ради Європи, розглядатиме претензії щодо збитків, заподіяних з 24 лютого 2022 року протиправними діями РФ, зокрема її агресією проти України в порушення Статуту ООН, а також порушеннями міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.

Як пояснив агентству «Інтерфакс-Україна» спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ), партнер і представник АТ Barristers Олексій Шевчук, мова йде про події, що відбулися з 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, в її виключній економічній зоні та на континентальному шельфі, а також в повітряних і морських суднах під українською юрисдикцією. Комісія розглядатиме претензії, що стосуються шкоди, збитків або травм, заподіяних міжнародно-протиправними діями РФ.

Подавати претензії зможуть як фізичні та юридичні особи, так і держава Україна разом з її органами влади та державними або контрольованими підприємствами.

Головним завданням комісії стане розгляд, оцінка та прийняття рішень за позовами про відшкодування збитків, заподіяних міжнародно-протиправними діями Російської Федерації на території України або проти неї. При цьому комісія має стати ключовим інструментом у системі міжнародного правосуддя, спрямованої на документування та відшкодування завданих агресією втрат.

Одним з ключових кроків запуску роботи комісії стане передача їй функцій і матеріалів від Реєстру збитків, секретаріат буде сформований на основі нинішнього секретаріату Реєстру.

Передбачається, що комісія матиме постійне місце розташування на території однієї з країн, що приєднуються до Конвенції.

Крім того, передбачено створення офісу комісії в Україні, який буде надавати допомогу у виконанні її функцій.

“Мандат комісії чітко визначає її основне завдання: розглядати, оцінювати і приймати рішення за поданими претензіями, визначаючи суму компенсації, яку належить виплатити в кожному конкретному випадку. Ключовим принципом її діяльності є вихідне положення про те, що Росія несе міжнародно-правову відповідальність за всі збитки, втрати і шкоду, заподіяні її протиправними діями проти України”, – зазначив Шевчук.

Він підкреслив, що комісія матиме повноваження розглядати всі аспекти, що стосуються вирішення претензій – від адміністративних і фінансових до юридичних і політичних. Вироки і рішення Комісії, зокрема ті, що стосуються розмірів компенсації, мають остаточний характер і не підлягають оскарженню.

Шевчук пояснив, що необхідність створення Міжнародної комісії з розгляду претензій ґрунтується на базових принципах міжнародного права, яке зобов’язує державу-правопорушника повністю відшкодувати шкоду, заподіяну її протиправними діями. У випадку України йдеться про масштабні втрати, спричинені агресією РФ.

“Репарація є не тільки юридичним обов’язком, але й моральною необхідністю: жертви повинні отримати справедливість і можливість подолати наслідки пережитого. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2022 року, присвяченій засобам правового захисту та відшкодування агресії проти України, було чітко визначено, що Росія повинна нести відповідальність за всі порушення міжнародного права в Україні або проти неї. Ця відповідальність включає і відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями”, – сказав він.

Концепція розроблена Радою Європи, яка взяла на себе повноваження розробки механізму компенсації збитків, була підтверджена в Декларації саміту в Рейк’явіку 2023 року і передбачає три послідовні елементи: вже створений Реєстр збитків для України, який отримав понад 60 тисяч заяв; майбутню роботу Міжнародної комісії з розгляду претензій як компенсаційного органу; а також формування спеціального компенсаційного фонду, який стане фінансовою основою для відшкодування.

,

Посольство Республіки Індонезія в Україні організувало «День батика»

Посольство Республіки Індонезія в Україні спільно з Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ) провело в Києві урочистий прийом з нагоди Національного дня батика, визнаного ЮНЕСКО частиною нематеріальної спадщини людства.

У заході взяли участь близько 150 гостей — представники дипломатичного корпусу, органів влади, студенти та наукова спільнота.

У вітальному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні Аріф Мухаммад Басаламах зазначив, що батик — це не просто тканина, а культурна спадщина, яка втілює історію, цінності та ідентичність народу Індонезії.

«Батик — це історія гармонії, творчості та мудрості, переданої через покоління. Одягаючи батик, ми несемо в собі цінності та ідентичність, які плекалися століттями», — підкреслив дипломат.

Ректор НАКККіМ Валерій Марченко привітав індонезійську делегацію і вручив послу звання Почесного професора Академії, наголосивши на важливості культурного обміну та подальшого розвитку академічного співробітництва.

Програма свята включала презентацію про батик, танцювальні та вокальні виступи студентів, а також виконання національних гімнів Індонезії та України на українській бандурі. У холі університету була організована виставка батиків та інструментів для їх створення. Завершився захід дегустацією традиційних страв індонезійської кухні — наси горенг, мі горенг, бакван і куе лумпур.

Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією встановлені 5 червня 1992 року. Посольство України в Джакарті відкрилося в 1995 році, а Посольство Індонезії в Києві розпочало роботу в 1994 році.

В останні роки країни також розвивають співпрацю в сферах освіти, культури та туризму. У 2024–2025 роках Індонезія підписала два протоколи про доступ на ринок продукції українського походження — гороху та водних біоресурсів, що має стимулювати подальше збільшення торгівлі агропродукцією.

 

, ,

“ДТЕК Енерго” інвестував 4,9 млрд грн у розвиток шахт за 8 місяців

“ДТЕК Енерго” у січні-серпні 2025 року спрямував на розвиток вугільних підприємств 4,9 млрд грн, що дозволило підтримувати виробничі потужності та впроваджувати сучасні технології.

“Для підтримки належного рівня вуглевидобутку компанія продовжує підготовку нових лав. З початку року введено в експлуатацію 14 нових вибоїв, що дає змогу підтримувати необхідний обсяг видобутку палива для теплової генерації України”, – повідомили у пресрелізі компанії.

Всього з початку повномасштабної війни інвестиції компанії у підтримку шахт, ремонт та модернізацію обладнання, а також у заходи з підвищення безпеки персоналу склали майже 23 млрд грн.

“Ми продовжуємо інвестувати у відновлення генеруючих потужностей, у вугільні підприємства, адже наша головна мета напередодні початку нового опалювального періоду – зберегти надійність теплової генерації та енергосистеми в цілому”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.

“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність в тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року складала 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створений повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного устаткування.

 

,

У вересні молочні продукти в Україні подорожчали на 1–6% за місяць

В Україні у вересні 2025 року подорожчали більшість молочних продуктів на тлі обмеженого внутрішнього попиту, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).

У галузевій асоціації зазначили, що молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в плівці в середньому коштує 48,21 грн/кг, що на 2,75 грн (+6%) більше порівняно з попереднім місяцем, але на 8,89 грн (+23%) більше відносно торішнього періоду. Цей товар у пластиковій пляшці коштує 65,42 грн/кг, що на 1,25 грн (+1,9%) більше порівняно з попереднім місяцем і на 12,50 грн/кг (+24%) більше відносно торішнього періоду.

Кефір жирністю 2,5% у плівці в середньому коштує 56,74 грн/кг, що на 97 коп. (+2%) більше ніж місяць тому, але на 9,53 грн (+20%) дорожче ніж торік. Вартість продукту у пластиковій пляшці наразі становить 76,45 грн/кг, що на 2,57 грн (+3%) більше ніж місяць тому і на 14,55 грн (+25%) більше ніж торік.

Сметана жирністю 15% в стаканах в середньому коштує 187,22 грн/кг, що на 0,93 грн (+0,5%) більше порівняно з попереднім місяцем, але на 37,79 грн/кг (+25%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на йогурт питний жирністю від 1,6% до 2,8% в пластикових пляшках становила 115,79 грн/кг, що на 1,39 грн (+1,2%) більше відносно попереднього місяця, але на 20,12 грн (+21%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на сир кисломолочний жирністю 9% становила 293,44 грн/кг, що на 7,41 грн (+3%) більше відносно попереднього місяця і на 64,38 грн (+28%) більше відносно минулорічного періоду.

Вершкове масло жирністю від 72,5% до 73% вітчизняного виробництва в середньому коштує 586,64 грн/кг, що на 7,58 грн (+1,3%) більше відносно попереднього місяця, але на 123,36 грн (+27%) дорожче ніж торік.

Сир “Гауда” жирністю 45% від українських компаній в середньому коштує 584,59 грн/кг, що на 21,21 грн (+4%) більше відносно попереднього місяця, але на 95,38 грн (+19%) дорожче ніж торік.

“В Україні у другій половині вересня ціни на більшість молочних продуктів залишаються високими, що може бути пов’язано з продовольчою інфляцією. Водночас, внутрішній попит на молочну продукцію обмежений. Спостерігалося скорочення реалізації товарів торгівельними мережами та зменшення попиту на молоко-сировину з боку молокопереробних підприємств”, – пояснив аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.

Він зазначив, що імпортні сири, які завозяться в Україну переважно з Польщі, більш привабливі в плані ціни ніж продукція вітчизняних виробників.

“В умовах призупинення молочного експорту в ЄС молокопереробні підприємства працюють на склад, що разом зі зниженням цін на біржові товари на експортних ринках, зокрема на вершкове масло, може тиснути на ціни в перспективі. Певне пожвавлення споживчого попиту на свіжу молочну продукцію ймовірне взимку”, – резюмували в АВМ.

Німеччина, Іспанія та Польща — топ-імпортери українського жому

Україна за підсумками 2024-2025 маркетингового року (вересень 2024-го – серпень 2025- го) експортувала 158 тис. тонн гранульованого жому сумарно на $23,2 млн, повідомила Національна асоціація виробників цукру ” Укрцукор” у Facebook.

У галузевій асоціації зазначили, що найбільшими імпортерами українського жому стали Німеччина із 22% загального обсягу його експорту з України, Іспанія та Польща мають по 21%, далі йдуть Італія із 12% та Нідерланди з 9%.

Лідерами з експорту бурякового жому, за даними бізнес-об`єднання, стали “Радехівський цукор”, “Алмейда Груп” та “Укрпромінвест-Агро”, які разом експортували 83% всього обсягу.

“Виробництво та експорт гранульованого жому — це не лише ефективне використання побічного продукту цукрового виробництва, що підвищує маржинальність бурякоцукрової галузі в цілому, а й додаткова експортна виручка, яка так потрібна країні сьогодні”, – резюмував “Укрцукор”.

 

, , , , ,

Рівень безробіття за мот, % в 2016-2026 роках

Рівень безробіття за мот, % в 2016-2026 роках

Джерело: Open4Business.com.ua