Ukraine open for business

Виробництво молока в Україні у червні скоротилося на 7% – АВМ

Господарства всіх категорій у червні 2025 року виробили 657 тис. тонн молока-сировини, що на 28 тис. тонн менше (-4%) відносно травня 2025 року, але на 47 тис. тонн менше (-7%) відносно червня 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на дані Мінекономіки.

У галузевій асоціації зазначили, що в січні-червні 2025 року обсяги надою в Україні становили 3,39 млн тонн, що на 179 тис. тонн (-5%) менше відносно минулорічного періоду. В червні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 39%, а господарств населення – 61%.

При цьому, підприємства виробили 257,7 тис. тонн молока-сировини в червні 2025 року, що на 12,4 тис. тонн менше (-4,6%) порівняно з травнем 2025 року, але на 5 тис. тонн більше (+2%) порівняно з червнем 2024 року. В січні-червні 2025 року молочно-товарні ферми (МТФ) виробили 1,56 млн тонн молока-сировини, що на 63 тис. тонн більше (+4%) відносно минулорічного періоду.

У господарствах населення обсяги надою в червні 2025 року становили 400 тис. тонн молока, що на 16 тис. тонн менше (-14%) відносно травня 2025 року і на 53 тис. тонн менше (-12%) відносно червня 2024 року. В січні-червні 2025 року присадибний сектор виробив 1,82 тис. тонн молока-сировини, що на 242 тис. тонн менше (-12%) відносно минулорічного періоду.

В АВМ привернули увагу, що обсяги виробництва молока найбільше наростили сільгосппідприємства у Львівській (+21%), Закарпатській (+20%), Хмельницькій (+17%), Миколаївській (+13%) і Тернопільській (+10%) областях відносно минулорічного періоду.

“Темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України з початку 2025 року були одними з найкращих в Європі та світі. (..) МТФ наростили обсяги виробництва молока попри російські ракетно-бомбові удари, релокацію і зростання виробничих витрат. Однак, незважаючи на приріст виробництва в промисловому секторі, в особистих селянських господарствах триває падіння обсягів надою в річному відношенні. Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання”, – зазначив аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.

МТФ у січні-червні 2025 року наростили обсяги виробництва молока-сировини в 14 областях. Лідерами за обсягами виробництва молока-сировини залишаються області Центральної та Північної України. Однак, найбільші обсяги зростання виробництва молока-сировини спостерігаються у Львівській, Закарпатській та Хмельницькій області, що пов’язано з будівництвом нових МТФ на території Західної України. Вони компенсують скорочення надою у східних та південних областях України внаслідок триваючих військових дій.

Водночас обсяги виробництва молока-сировини на МТФ в Україні стримує неготовність молокопереробних підприємств купувати його за справедливою закупівельною ціною в умовах зростання виробничих витрат фермерів, стверджують в галузевій асоціації.

“Вітчизняні молокопереробні підприємства з застарілою технологічною базою не здатні конкурувати за якістю з підприємствами розвинених країн. Тому вони не готові купувати молоко-сировину за адекватними цінами, оскільки продають свою продукцію за нижчими цінами щоби витримати конкуренцію на експортних ринках”, – підкреслили в АВМ.

Невизначеність на ринку також стримує МТФ від суттєвого нарощення обсягів надою в перспективі. Після відміни Єврокомісією в червні автономних торгівельних заходів (АТЗ), Україна та ЄС переглянули торгову угоду, погодивши нові квоти на експорт української молочної продукції за умови поступового переходу до стандартів ЄС до 2028 року. Втім, новий документ досі не підписаний через позицію Угорщини, Польщі, Румунії, Болгарії та Словаччини навколо мит та квот для українського зерна, які також прописані в угоді.

“Існує ризик призупинення експорту молочної продукції з України в ЄС наступного місяця, якщо нові умови не почнуть діяти в найближчий час. У разі такого сценарію, експорт біржових товарів в ЄС призупиниться, попит на молоко з боку переробників може скоротитися, а поява надлишків негативно вплине на ціни”, – резюмували в АВМ.

АВМ, МОЛОКО

NovaPay випустить 12-ту серію облігацій на 100 млн грн – для кредитування фізичних і юросіб

Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) випустить серію “L” облігацій загальним номіналом 100 млн грн, яка стане вже 12-ою такою серією у загальній програмі їх випуску.

Як зазначається в системі розкриття інформації SMIDA, емітентом знову виступає дочірня компанія “новаПей” – ТОВ “НоваПей Кредит”, а відповідно рішення було затверджено загальними зборами учасників 16 липня.

Згідно з повідомленням, облігації плануються до розміщення серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом публічної пропозиції, без залучення андеррайтера, номінал облігації 1 тис. грн.

Компанія зазначає, що зараз в обігу знаходяться 10 серій облігацій – от “А” до “J”, кожна загальним номіналом 100 млн грн за виключенням серії “I”, загальний номінал якої 90 млн грн. Вказано, що загальна номінальна вартість цінних паперів ТОВ “НоваПей Кредит”, які знаходяться в обігу на момент прийняття рішення, складає 506,7% від статутного капіталу компанії.

Залучені кошти планується використати на проведення кредитних операцій для фізичних та юридичних осіб – відповідно 80% та 20%.

NovaPay засновано 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.

Як повідомлялось, у 2023 році NovaPay здійснив три публічні випуски відсоткових облігацій серій “A”, “B” та “C”, протягом минулого року випустив ще шість серій облігацій – “D”, “E”, “F”, “G”, “H” та “I”, а цього року – ще один серії “J”, всі по 100 млн грн. Також цього року було прийнято рішення про випуск облігацій серії “K” на 100 млн грн. Цінні папери всіх серій, окрім “B” та “I”, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay, тоді як облігації серій “B” та “I” пропонуються для продажу інституційним клієнтам, виплата відсоткового доходу за ними здійснюється щокварталу.

Згідно з проспектами, облігації чотирьох останніх серій випущено на три роки. Номінальна процентна ставка за ними становить 17% річних, тоді як за трьома попередніми вона була на рівні 18%.

Згідно із проспектом емісії “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.

В минулому році чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.

NovaPay, КРЕДИТУВАННЯ, ОБЛИГАЦИЯ

Україна скоротила виробництво яловичини за місяць на 34%

Обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) у червні 2025 року склали 9,1 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-34%) відносно травня 2025 року і на 600 тонн менше (-6%) відносно червня 2024, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).

В галузевій асоціації зазначили, що в січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ в Україні становили 83,7 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-6%) відносно минулорічного періоду. В червні 2025 року на підприємствах було вироблено 70% яловичини від загального обсягу забою, а в господарствах населення – 30%.

Обсяги забою ВРХ на сільгосппідприємствах у червні становили 6,4 тис. тонн, що на 500 тонн більше (+8%) відносно травня 2025 року і на 1,5 тис. тонн більше (+31%) відносно червня 2024 року. В січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ на сільгосппідприємствах становили 38,6 тис. тонн, що на 1 тис. тонн більше (+3%) відносно минулорічного періоду.

У господарствах населення обсяги забою ВРХ у червні становили 2,7 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-65%) відносно травня поточного року і на 2,1 тис. тонн менше (-44%) відносно червня 2024 року. В січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ у господарствах населення становили 45,1 тис. тонн, що на 6,4 тис. тонн менше (-12%) відносно минулорічного періоду.

Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин, не тільки ВРХ, але й свиней, овець, птахів у січні-червні 2025 року становили 1,13 млн тонн, що на 5% менше відносно минулорічного періоду. Найбільш суттєво обсяги забою наростили сільгосппідприємства у Закарпатській (+227%), Запорізькій (+38%), Харківській (+32%), Миколаївській (+27%), Чернівецькій (+19%) областях.

ЯЛОВИЧИНА

ПриватБанк збільшив чистий прибуток на 7,1%

Державний ПриватБанк (Київ) у квітні-червні 2025 року отримав 17,9 млрд грн чистого прибутку, що на 7,1%, або 1,1 млрд грн більше, ніж рік тому, коли чистий прибуток складав 16,7 млрд грн.

Прибуток банку до оподаткування становив 22,7 млрд, що на 7,6%, або 1,6 млрд грн більше за другий квартал 2024 року.

Згідно зі звітністю, чистий процентний дохід ПриватБанку порівняно з другим кварталом 2024 року зріс на 20,2% – до 19,2 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 8,4%, до 6,9 млрд грн.

Чистий прибуток від операцій з інвалютою за звітний період збільшився на 4,9% – до 1,46 млрд грн. У другому кварталі 2025 року ПриватБанк суттєво скоротив збитки від переоцінки іноземної валюти – до 306 млн грн проти 1,1 млрд грн за аналогічний період минулого року.

Водночас витрати на виплати працівникам зросли на 31,9% – до 3,8 млрд грн, інші операційні та адмінвитрати – на 23,7%, до 2,9 млрд грн.

Кошти на рахунках фізичних осіб за другий квартал 2025 року збільшилися на 12,7%, або на 73,5 млрд грн., – до 654,7 млрд грн, а кількість клієнтів фізосіб збільшилась до 18,04 млн.

Обсяг кредитів та авансів ПриватБанку загалом залишився стабільним, проте суттєво змінилася їхня структура. Зокрема, банк скоротив вкладення в депозитні сертифікати НБУ на 35,1% – з 112,2 млрд грн у другому кварталі 2024 року до 72,8 млрд грн у другому кварталі 2025 року. Водночас строкові розміщення коштів в інших банках зросли у 10,4 раза – з 3,8 млрд грн до 44,3 млрд грн.

Зазначається, що кредитний портфель ПриватБанку зріс на 26,8% – до 130,1 млрд грн, а кількість бізнес-клієнтів банку збільшилася з 918 тис. до 930 тис.

Водночас загальні активи ПриватБанку за другий квартал 2025 року у порівнянні з першим кварталом зросли на 3,9%, або на 29,1 млрд грн, до 781,9 млрд грн.

Станом на 30 червня 2025 року ПриватБанк мав 1 170 відокремлених підрозділів, зареєстрованих у Держреєстрі банків. Із них – 9 філій, 1 представництво та 1 160 відділень, що належать до різних класифікаційних груп. З цих відділень 65 тимчасово не працюють, зокрема: у Луганській області – 19, у Донецькій області – 15, у Запорізькій області – 21 та у Херсонській області – 10

За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року ПриватБанк посідав перше місце за загальними активами серед 60 банків – 945,4 млрд грн, або 25,2% ринку.

ПРИБУТОК, ПРИВАТБАНК

Узбекистан та Азербайджан домовилися про спільну розвідку та видобуток вуглеводнів

Міністерство енергетики Узбекистану, Державна нафтова компанія Азербайджану (SOCAR) та «Узбекнефтегаз» 24 липня цього року підписано угоду про розподіл продукції (УРП).

Документ передбачає проведення геологічної розвідки та подальшого видобутку вуглеводнів на інвестиційних блоках Устюртського нафтогазоносного регіону.

В рамках УРП планується проведення 3D сейсморозвідки на площі не менше 1000 кв. У разі виявлення промислового родовища, сторони приступлять до його розробки і виробництва.

«Партнерство з SOCAR відображає стратегічне прагнення Нового Узбекистану до диверсифікації джерел інвестицій та впровадження кращих міжнародних практик. Устюртський регіон має високий потенціал, а підписання УРП відкриває нові горизонти для його ефективного розвитку. Ми переконані, що цей проєкт стане важливим драйвером технічного прогресу та економічного зростання”, – заявив міністр енергетики Джурабек Мірзамахмудов.

«Підписання цієї угоди є свідченням нашої довгострокової стратегії розвитку енергетичного сектору в Центральній Азії та Каспійському регіоні. SOCAR з ентузіазмом приступає до реалізації проекту, застосовуючи накопичений досвід і передові технологічні рішення», – зазначив президент SOCAR Ровшан Наджаф.

Голова правління «Узбекнефтегазу» Баходір Сідіков заявив, що угода зміцнить позиції компанії як «надійного та інноваційно орієнтованого партнера, відкритого до міжнародного співробітництва та масштабних інвестицій».

У травні 2018 року «Узбекнефтегаз», SOCAR і BP Exploration (Каспійське море) підписали меморандум – компаніям було запропоновано розглянути спільне геологічне дослідження інвестиційних блоків «Араломор», «Самско-Косбулак» і «Байтерек» Устюртського району.

Детальніше

АЗЕРБАЙДЖАН, вуглеводні, УЗБЕКИСТАН

Чергові місцеві вибори в Україні не будуть проведені – ЦВК

Чергові місцеві вибори в Україні, які згідно з виборчим законодавством мали б відбутися в останню неділю жовтня цього року одночасно по всій країні, не будуть проведені, повідомляє Центральна виборча комісія.

“Дату проведення таких виборів призначає Верховна Рада України не пізніше ніж за 90 днів до дня голосування. У зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан, під час дії якого жодні вибори не організовуються і не проводяться. Отже, рішення про призначення чергових місцевих виборів парламентом не приймалося”, – зазначено в повідомленні на сайті ЦВК.

З огляду на це, ЦВК констатує відсутність підстав для внесення подання кандидатур до складу місцевих територіальних виборчих комісій, а також для формування нового складу територіальних виборчих комісій різних рівнів, які здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів в Україні.

Також ЦВК звернула увагу місцевих організацій політичних партій – суб’єктів подання кандидатур до складу ТВК, що передумовою внесення подання є прийняття Верховною Радою України рішення про призначення чергових місцевих виборів та визначення дати їх проведення.

“Якби не російська агресія і страшна війна, яку розв’язали проти України росіяни, ми б зараз вже вступали в період підготовки та організації чергових місцевих виборів, зокрема, відповідно до вимог виборчого законодавства місцеві осередки політичних партій мали б можливість подавати подання кандидатур до нового складу територіальних виборчих комісій. Однак під час дії воєнного стану жодні вибори не організовуються і не проводяться, тому члени ТВК, склад яких був сформований на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, продовжують здійснювати свої повноваження до формування нового складу відповідної територіальної виборчої комісії”, – пояснив член Комісії Сергій Постивий.

ЦВК

Business news from Ukraine