Українські фермери поточного тижня змушені знижувати відпускні ціни на ріпчасту цибулю, повідомляють аналітики проєкту EastFruit. За словами учасників ринку, негативний ціновий тренд зумовлений одразу кількома факторами. Перш за все, попит на цибулю істотно впав. Водночас пропозиція цибулі на ринку помітно збільшилася. Дрібні господарства почали активно розпродавати продукцію з необладнаних сховищ і готові йти на поступки в надії реалізувати наявні обсяги до настання заморозків.
На сьогодні українські виробники готові відвантажувати ріпчасту цибулю в діапазоні 8-14 грн/кг ($0,19-0,34/кг), залежно від якості та обсягу пропонованої продукції, що в середньому на 13% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Виробники цих овочів повідомляють про помітне ослаблення попиту на цибулю, тоді як пропозиція на ринку продовжує збільшуватися. Зростання пропозиції зумовлене бажанням фермерів якнайшвидше позбутися некондиційної цибулі. Водночас попит на таку продукцію залишається порівняно невисоким, здебільшого таку цибулю купують мережі та перекупники для поточних продажів, оскільки для тривалого зберігання вона практично непридатна.
Варто зазначити, що на сьогодні цибуля в Україні вже надходить у продаж у середньому на 20% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року. Додамо, що придбання якісної цибулі, за словами учасників ринку, наразі доволі ускладнене, адже багато виробників заклали таку продукцію на зберігання і планують її реалізацію виключно в другій половині поточного сезону.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку ріпчастої цибулі та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
24% представників галузі свинарства вважають позитивним вступ до Європейського Союзу, оскільки це відкриє доступ до нових ринків, де прозоріші правила й умови, йдеться в дослідженні, проведеному асоціацією “Свинарі України” у співпраці з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (FАО) і Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD).
Аналітики зазначили, що такий низький відсоток позитивних відповідей пояснюється тим, що більшість (40%) респондентів асоціюють вступ до ЄС із втратою своєї конкурентоспроможності, 26% – побоюються посилення регуляторних вимог, 10% – кажуть про технічну та фінансову неготовність сектору з огляду на великий обсяг інвестицій, що потрібен для удосконалення виробничої системи відповідно до всіх європейських вимог.
“За таких умов 36,2% виробників свинини, які взяли участь в опитуванні, переконані, що для швидшої та легшої трансформації галузі відповідно до вимог ЄС потрібні пільгові кредити, гранти, інші компенсації та доступ до фінансових ресурсів. Інші вважають за потрібне прибрати корупційну/бюрократичну складову в процесах отримання дозволів і сертифікатів, високу частку чорного ринку, подолати індивідуальні складнощі операторів, а також економічні та військові виклики”, – пояснили в галузевій асоціації.
В опитуванні взяли участь виробники свинини, які забезпечують близько 80% промислової пропозиції на ринку. Їхнє сукупне поголів’я налічує понад 2 млн голів.
Обсяг виробництва вина в країнах Євросоюзу скоротиться приблизно на 3% цьогоріч через несприятливі погодні умови і витрати, що зростають, прогнозує сільськогосподарська лобістська група Copa-Cogeca.
Випуск вина в ЄС поточного року становитиме близько 144 млн гектолітрів (гл), ідеться в пресрелізі групи.
Як очікується, Італія стане найбільшим виробником вина в Європі з показником 41 млн гл (зростання на 7%), Іспанія посяде друге місце (38,1 млн гл, зростання на 18% у річному виразі), а випуск вина у Франції впаде на 22%, через що країна відкотиться на третє місце з показником 37,4 млн гл.
Рік, що минає, відзначився непередбачуваною погодою і наслідками нещодавніх посух у Європі, йдеться в повідомленні. Тим часом хвороби виноградників стали меншою проблемою, ніж у 2023 році, пишуть експерти. Крім того, ціни на скло, бензин, транспортні послуги та добрива, що зростають, суттєво збільшили витрати виробників, а високі ставки ускладнили доступ до кредитів, необхідних для розвитку бізнесу.
“Європейський ринок вина переживає складні часи, на нього впливають високі виробничі витрати і ситуація на міжнародних ринках, – сказав голова робочої групи з вина в Copa-Cogeca Лука Ріготті. – Однак я впевнений у стійкості та підприємливості наших фермерів”.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові й олійні культури, станом на 8 листопада вже намолотили 71,4 млн тонн нового врожаю з 19,2 млн га порівняно з 68,9 млн тонн і 18,9 млн га тижнем раніше. Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в п’ятницю, вже зібрано 52,1 млн тонн (49,9 млн тонн) зернових, 19,3 млн тонн (19 млн тонн) олійних. У міністерстві уточнили, що завершено збирання пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн із 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,6 млн тонн із 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 470,4 млн тонн із 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га та ріпаку – 3,5 млн тонн із 1,3 млн га за врожайності 27,3 ц/га. Триває збирання кукурудзи, якої отримано 22,4 млн тонн (20,2 млн тонн тижнем раніше) з 3,5 млн га (88% від плану), гречки – 127,2 тис. тонн (126,9 тис. тонн) з 87,8 тис. га (99%), проса – 161 тис. тонн (160,3 тис. тонн) з 88,1 тис. га (95%). Аграрії 16 областей збирають цукрові буряки, які викопано на площі 238,1 тис. га (92%), накопано 11,4 млн тонн солодких коренів. Зі збирання зернових лідирують аграрії Одещини, які обмолотили 4,6 млн га, Чернігівщини – 4,2 млн тонн, Полтавщини – 4,1 млн тонн. За врожайністю попереду аграрії Хмельниччини з показником 76,9 ц/га, Чернігівщини – 69,1 ц/га й Тернопільщини – 66,8 ц/га.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-жовтні 2024 року збільшило обсяг перевезення вантажів на 21,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 146,94 млн т.
“За січень-жовтень 2024 року залізничний транспорт України перевіз 146,94 млн т, що на 26,4 млн т, або 21,9%, більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. У жовтні обсяг перевезення вантажів становив 15,06 млн т, що на 8,8% більше, ніж у вересні”, – йдеться в аналітичній записці УЗ, підготовленій до засідання Офісу експортерів у четвер.
Обсяг перевезень в експортному сполученні за 10 місяців 2024 року зріс на 64,2% до 71,07 млн т. Водночас у загальному обсягу перевезень частка експорту становила 48%, тоді як за аналогічний період 2023 року – 36%.
За підсумками 10 місяців перше місце в загальному обсягу експорту займали зернові вантажі – 28,85 млн т (40,6%). Обсяги перевезень залізної та марганцевої руди становили 27,67 млн т (38,9%), чорних металів – 4,33 млн т (6,1%), мінбудматеріалів – 3,49 млн т (4,9%).
“Металургійна та аграрна галузі в поточних умовах зберігають статус основи українського експорту. Морські шляхи залишаються основним каналом для збільшення обсягів поставок українських товарів на зарубіжні ринки”, – йдеться в тексті аналітичної записки УЗ.
Зазначається, що на динаміку обсягів перевезення вантажів впливають масовані обстріли і стан енергетичної галузі.
Раніше повідомлялося, що УЗ від початку року майже на чверть збільшила обсяг перевезення вантажів, скоротивши їх у вересні порівняно із серпнем.
Україна в січні-жовтні 2024 року експортувала – 2,5 тис. тонн охолодженого і мороженого м’яса свиней, а імпортувала 2,1 тис. тонн, імпорт має шанси впасти до рекордного мінімуму, повідомила галузева асоціація “Свинарі України” (АСУ) із посиланням на дані Державної митної служби.
“З огляду на мінімальну присутність імпортної свинини на ринку (менше ніж 1% загальної ємності), цього року м’ясна галузь найбільше орієнтована на продукцію внутрішнього виробництва. Водночас низька активність зовнішніх надходжень свинини «натякає», що цьогоріч може встановити новий рекордний мінімум за обсягами імпорту, побивши попередній – 5,2 тис. тонни, який зафіксували у 2018-му”, – зазначили аналітики.
В АСУ високо оцінили зростання поставок свинини на зовнішні ринки, які в січні-жовтні перевищили 2,5 тис. тонн і принесли $6 млн, що вище за витрати на імпорт свинини на $780 тис.
Аналітики прогнозують, що Україна зможе завершити 2024 рік у статусі нетто-експортера, нехай і з незначним відривом.
Як наголошують в АСУ, більш відчутним експортним досягненням заважає обмеженість географії зовнішньої торгівлі. Так, 75% української свинини спрямовують до ОАЕ, решту в незначних обсягах – до Бахрейну, Малайзії, Ліберії, Гонконгу та Анголи.
Як повідомлялося, Державна служба із питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів проводить переговори щодо узгодження двосторонніх ветеринарних сертифікатів, необхідних для налагодження зовнішньої торгівлі, з низкою країн, зокрема з Південною Кореєю, Малайзією, Сінгапуром, В’єтнамом тощо.
