Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

НДІ медико-соціальних проблем інвалідності в Дніпрі виконуватиме функції центральної МСЕК

Функції центральної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) в Україні виконуватиме Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, повідомляють на сайті Міністерства охорони здоров’я в понеділок.

«Зазначимо, що система МСЕК складається з установ центрального та регіонального рівня. МОЗ утворює тільки Центральну МСЕК, що здійснює організаційно-методичні функції. Регіональна ж вертикаль охоплює 328 МСЕК, з них 25 обласних бюро та понад 300 центрально-міських і міжрайонних комісій. Управління діяльністю обласних бюро МСЕК здійснює керівник, якого призначає і звільняє засновник – обласна рада. Тобто керівники місцевих комісій призначаються розпорядженням голови обласної ради на підставі рішення обласної ради», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що в Українському державному НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, якому передано функції Центральної МСЕК, упродовж 2024 року створювалась необхідна матеріально-технічна база, яка може значно спростити процес проходження експертизи для людей.

При цьому алгоритм оскарження рішень МСЕК не змінився. Якщо справу було направлено на оскарження до Центральної МСЕК, її буде перенаправлено до НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. З приводу розгляду та подальших дій із заявником зв’яжуться, черговість розгляду буде збережено.

«Загалом процедура оскарження зараз така: якщо ви вважаєте, що рішення МСЕК необґрунтоване, ви можете його оскаржити. Спочатку варто це зробити в досудовому порядку в комісії вищого рівня, якщо ж і далі ви не будете згодні з результатом – потрібно звернутися до суду. Досудовий порядок оскарження передбачає такі кроки: написання заяви до тієї самої комісії, де ви проходили експертизу, або обласної комісії. Після цього буде проведено експертизу (за потреби з проведенням додаткового обстеження) і винесено нове рішення. Якщо ви не згодні з новим рішенням, то можете подати оскарження до Центральної медико-соціальної експертної комісії, функції якої виконує Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України в місті Дніпро», – ідеться в повідомленні.

У МОЗ також нагадали, про розроблений законопроєкт щодо трансформації процесів оцінки функціональності, встановлення інвалідності та ліквідації МСЕК. Наразі документ винесено на громадське обговорення.

Німецько-українська промислово-торговельна палата в Україні закликає відновити бронювання співробітників

Німецько-українська промислово-торговельна палата (AHK Ukraine) заявляє про численні проблеми в бізнесі, що склалися внаслідок зупинки процедури електронного бронювання персоналу через портал «Дія», і долучилася до закликів відновити його.

«Це рішення може мати незворотні наслідки. Втрата ключових працівників ставить під загрозу не лише бізнес, а й стабільність української економіки. Безперебійна робота компаній, критично важливих для функціонування країни, необхідна як для підтримки оборонної сфери, так і для стабільності суспільства загалом», – висловив думку голова правління AHK Ukraine Райнер Перау в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.

Як зазначають у промислово-торговельній палаті, зупинення бронювання українських працівників, незважаючи на мільйонні інвестиції німецьких компаній на підтримку економіки України під час війни, загрожує бізнесу і безпосередньо стабільності стратегічно важливих галузей. Ритейл і виробництво зазнають найбільших втрат.

Підкреслюється, що призупинення бронювання та хаотичне вручення повісток уже заброньованим співробітникам ставлять німецькі компанії перед критичним викликом.

«Уже зібрано достатньо прикладів: окремі корпорації вже попереджають про можливе повне припинення своєї діяльності, якщо мобілізація охопить виробничий, операційний чи ІТ-департаменти, що забезпечують управління інфраструктурою всієї української мережі. Одна з німецьких компаній б’є на сполох через масову мобілізацію її працівників, яким видають повістки, навіть незважаючи на бронювання», – констатують в AHK Ukraine.

Як повідомлялося, після ухвалення протокольного рішення уряду від 8 жовтня щодо аудиту рішень про визнання підприємств критично важливими для економіки процес бронювання фактично паралізували, що викликало протести з боку безлічі бізнес-асоціацій.

, ,

Помер засновник Kadorr Group і власник Kyiv Post Аднан Ківан

Засновник інвестиційно-будівельної Kadorr Group (Одеса) і власник Kyiv Post Аднан Ківан помер на 62 році життя.

«Сьогодні 28 жовтня 2024 року пішов із життя засновник корпорації Kadorr Group Аднан Ківан, найбільший арабський інвестор в Україні, відомий успішними бізнес-проєктами, соціальними ініціативами, а також благодійництвом і меценатством (…) Щирі співчуття його дружині, дітям і онукам», – повідомила пресслужба Kadorr Group у Facebook у понеділок.

Бізнесмен сирійського походження і колишній депутат Одеської міської ради Ківан заснував компанію Kadorr Group 2010 року. Серед її активів понад 5 млн кв. м введеної в експлуатацію нерухомості, серед яких 55 житлових комплексів, 90 котеджів, п’ятизірковий готель, мережа спортивних і спа-комплексів, шість бізнес-центрів, п’ять торгових комплексів та інші комерційні приміщення сумарною вартістю понад $800 млн.

До групи також входить агропромисловий напрямок Kadorr Agro. Інвестиції в галузь становлять понад $400 млн.

Крім того, Ківан із 2018 року був власником англомовного медіа Kyiv Post.

, ,

Лідери G7 погодили $50 млрд позик для України

Лідери G7 погодили надання Україні $50 млрд США у вигляді позик, повідомляють у спільній заяві.
Лідери Великої сімки досягли згоди про надання Україні $50 млрд США у вигляді позик через механізм надзвичайного прискорення доходів.
“Ці гроші будуть обслуговуватися за рахунок майбутніх надходжень, отриманих від іммобілізації російських суверенних активів згідно з правовими системами G7 і міжнародного права. Виплати коштів планується здійснити через різні канали, включно з бюджетною, військовою та реконструкційною допомогою Україні”, – сказано в повідомленні.
Лідери висловили подяку за своєчасну реалізацію цього історичного рішення і відзначили конструктивну участь Європейського Союзу в досягненні домовленостей.
Заявлено, що G7 підтверджує свої зобов’язання, взяті на саміті в Апулії, і зосереджується на підтримці України в умовах агресії з боку РФ, яка завдала значної шкоди українському народу.

,

Аграрії отримають 150 млн грн компенсації за техніку українського виробництва

Аграрії, які придбали у вересні 2024 року сільгосптехніку та обладнання українського виробництва, отримають приблизно 150 млн грн компенсації від держави, повідомляють на сайті Міністерства економіки.

“Ми продовжуємо підтримувати українське машинобудування. Підписали наказ про спрямування майже 150 млн грн як компенсацію для аграріїв, які купили нову техніку та обладнання українського виробництва. Таким чином, стимулюємо попит на вітчизняний продукт. Наразі в реєстрі вже 133 виробники та майже 11,8 тисячі одиниць техніки та обладнання. Ми сподіваємося, що їх побільшає”, – зазначила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.

У Мінекономіки уточнили, що кошти будуть спрямовані до 25 уповноважених банків за заявками покупців, які надійшли у вересні. Найбільші суми компенсації отримають покупці техніки через ПриватБанк (понад 52 млн грн), Ощадбанк (31,8 млн грн) і ПроКредит Банк (15 млн грн).

Загалом за час існування програми аграріям нараховано (включно з нинішнім наказом) понад 395 млн грн, зокрема, за квітень – 220 тис. грн, за травень – 18,6 млн грн, за червень – 66,4 млн грн, за липень – 61,5 млн грн, за серпень – 98,5 млн грн, за вересень – 149,98 млн грн.

Участь у програмі 2024 року взяло понад 1700 аграріїв, які придбали українську техніку на суму майже 1,9 млрд грн.

Найбільшу кількість заявок на компенсацію за придбану с/г техніку та обладнання подали в таких областях: Одеській – 178, Кіровоградській – 170, Полтавській – 157, Миколаївській – 148, Черкаській – 135, Вінницькій – 120.

Як повідомлялося, держпрограма компенсації аграріям придбання сільгосптехніки та обладнання українського виробництва – складова політики “Зроблено в Україні”. Отримати компенсацію можуть аграрії, які купили техніку та обладнання з Переліку на сайті Мінекономіки. Для цього їм потрібно подати до уповноваженого банку заявку та документи, що підтверджують покупку.

Виробники, які бажають включити свою техніку до переліку, можуть звернутися до Мінекономіки за офіційною електронною поштою – meconomy@me.gov.ua. Заявка має бути подана в електронній формі з використанням електронного підпису або інших засобів ідентифікації, що дають змогу встановити особу керівника або уповноваженої особи.

Список техніки та обладнання регулярно оновлюється після перевірки локалізації виробництва. Рівень локалізації має перевищувати 60% (40-45% для тракторів, комбайнів, спецтехніки тощо). Відповідність виробників встановлюється згідно з критеріями, зазначеними в постанові Кабінету міністрів № 130 (зі змінами), нагадали в Мінекономіки.

, , ,

Нафта втрачає в ціні 4,5% після ударів по Ірану

Нафта втрачає в ціні 4,5% на торгах у понеділок, ринок оцінює новини з Близького Сходу.
Як повідомлялося, Ізраїль у ніч на 26 жовтня завдав серію авіаударів по військових об’єктах Ірану. Атака була відповіддю Ізраїлю на удар по країні, завданий іранськими силами 1 жовтня.
Той факт, що Ізраїль не став атакувати нафтові об’єкти Ірану, а також менш значний, ніж очікувалося, масштаб атаки загалом, послабили побоювання трейдерів щодо можливої ескалації конфлікту, зазначає Market Watch.
“Атака Ізраїлю не торкнулася енергетичної інфраструктури і була обмеженою за масштабом. Це, ймовірно, послабить побоювання прямого конфлікту з Іраном”, – зазначає CEO Infrastructure Capital Advisors Джей Хатфілд.
Вартість грудневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:15 кч становить $72,63 за барель, що на $3,42 (4,5%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $1,67 (2,3%), до $76,05 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) впали в ціні до цього часу на $3,34 (4,65%), до $68,44 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів зросла на $1,59 (2,3%), до $71,78 за барель.
Аналітик Price Futures Group Філ Флінн зазначає, однак, що побоювання нафтового ринку щодо близькосхідного конфлікту зберігатимуться.
“Суть у тому, що негайна загроза перебоїв у постачанні нафти з регіону минула. Однак, якщо ви вважаєте, що це покладе край конфлікту, то я так не думаю. Навіть якщо Іран не відповість на цей удар, я вважаю, він спробує зробити так, що його проксі перегрупуються і дадуть відповідь так чи інакше”, – наводить слова експерта Market Watch.