З 1 березня 2026 року в Грузії почне діяти нова система: іноземним працівникам і самозайнятим особам буде потрібно офіційний дозвіл на роботу.
Раніше країна не мала повноцінного режиму work permit і в більшості випадків дозволяла іноземцям працювати без окремого дозволу, зазначають профільні джерела.
За даними ділової преси, для вже зайнятих у Грузії іноземців передбачено перехідний період: отримати дозвіл потрібно до 1 січня 2027 року; за порушення передбачені штрафи як для працівника, так і для роботодавця (при повторних випадках санкції зростають).
Мета реформи — навести порядок на ринку праці, припинити роботу за туристичними візами та наблизити регулювання до міжнародної практики. Додатково повідомляється, що деталі процедури (категорії, винятки, переліки документів) будуть конкретизовані підзаконними актами уряду.
У 2024 році до Грузії в’їхали 135,8 тис. іммігрантів (-34% р/р), виїхали 121,4 тис. емігрантів; 48,2% іммігрантів — громадяни Грузії, решта — іноземці. Серед іноземних громадян у топі — Росія, Україна, Туреччина, Індія, Азербайджан.
Офіційно: у 2022 році 62,3 тис. росіян зареєстровані як іммігранти (тобто залишилися жити в країні). У 2023-му серед іммігрантів було 52,6 тис. громадян РФ.
За повідомленнями ЗМІ та аналітичних центрів, у 2025 році в країні проживає близько 100 тис. росіян (оцінка коливається в широкому діапазоні, з урахуванням відтоку в 2023 році). При цьому тільки близько 20% з них мають статус «податкового резидента»/офіційного резидента, вказує Нацбанк Грузії.
За даними ООН: з початку повномасштабної війни через Грузію пройшло ≈245 тис. українців; близько 26,6 тис. проживають в країні на даний момент (оцінка на весну 2025 року).
Серед найбільших джерел міграції в 2023 році — Туреччина (≈8,6 тис. іммігрантів), Індія (≈8,4 тис.), Білорусь (≈3,6 тис.); Україна в 2023-му дала ≈7,5 тис. іммігрантів. Ці цифри показують саме річний приплив, а не «запас» постійно проживаючих.
Реформа ринку праці доповнює більш ранні зміни в міграційному регулюванні (наприклад, підвищення мінімальної вартості нерухомості для «ВНЖ за покупку» з $100 тис. до $150 тис. з 1 березня 2026 року).
Експерти очікують, що уніфікація правил зайнятості підвищить прозорість найму іноземців і знизить сіру зайнятість, але посилить адміністративне навантаження на бізнес у період адаптації.
https://t.me/relocationrs/1390
Армія оборони Ізраїлю (АОІ) та Служба безпеки країни заявили про нанесення точкового удару по керівному складу руху ХАМАС в столиці Катару, Досі. У заяві зазначається, що ліквідовані фігури протягом багатьох років координували діяльність організації і були відповідальні за напад 7 жовтня 2023 року. МЗС Катару підтвердило факт удару і назвало його «боягузливим нападом», підкресливши, що атака сталася в житлових кварталах і становить загрозу безпеці громадян країни.
Інцидент може стати переломним моментом у регіональній динаміці:
Відносини Ізраїль – Катар. Доха традиційно виступала посередником між Ізраїлем і ХАМАС, а також відігравала ключову роль у гуманітарних переговорах. Прямий удар по території Катару здатний заморозити ці канали і призвести до посилення напруженості.
Позиція США. Катар — стратегічний союзник Вашингтона, на території країни розміщена одна з найбільших американських військових баз на Близькому Сході (Аль-Удейд). Реакція США стане визначальною: баланс між підтримкою Ізраїлю і збереженням відносин з Дохою вимагатиме від Білого дому тонкої дипломатичної лінії.
Регіональна ескалація. Засудження удару вже пролунало від МЗС Катару. Аналітики не виключають консолідації низки арабських країн проти Ізраїлю в дипломатичному полі, що може ускладнити плани США щодо створення нових альянсів безпеки в регіоні.
Економічний аспект: ринок нафти
Катар — найбільший світовий експортер скрапленого природного газу (СПГ) і помітний гравець на ринку нафти. Будь-яке погіршення безпеки в країні або ризик втягнення Катару в прямий конфлікт моментально сприймається ринком як сигнал про потенційні перебої поставок.
Реакція цін. Традиційно ескалація на Близькому Сході призводить до зростання цін на нафту через премію за ризик. Навіть за відсутності фізичних перебоїв трейдери закладають у ціну ймовірність розширення конфлікту.
Довгострокові перспективи. Якщо дипломатична ізоляція Катару посилиться, це може змінити маршрути поставок СПГ до Європи та Азії, зміцнивши позиції інших постачальників (наприклад, США або Австралії).
Удар Ізраїлю по верхівці ХАМАС в Катарі відкриває новий рівень конфронтації, який може мати далекосяжні наслідки. Крім військової та політичної складової, інцидент здатний вплинути на глобальну енергетику, посиливши волатильність нафтових і газових ринків. У короткостроковій перспективі можна очікувати зростання цін на нафту за рахунок «премії ризику», а в середньостроковій — перебудови дипломатичних і торговельних альянсів у регіоні.
Український соняшниковий шрот на європейському ринку вперше за тривалий час поступився аргентинському, а поставки ріпакового шроту на рекордно низькому за п’ять сезонів рівні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Агентство навело дані Європейської Комісії, згідно з якими в липні-серпні (2025-2026 МР для ЄС) Євросоюз імпортував 118 тис. тонн аргентинського соняшникового шроту, що становить 49% у загальному імпорті даного продукту, тоді як частка українського шроту становить 40%, або 96 тис. тонн.
За даними української статистики, в липні експорт українського соняшникового шроту до ЄС скоротився вдвічі, склавши трохи більш ніж 50 тис. тонн, а в серпні, за попередньою оцінкою АПК-Інформ, до ЄС було експортовано найменший обсяг даного продукту з жовтня 2021 року – всього лише близько 20-25 тис. тонн.
Аналітики нагадали, що в сезоні-2024/25 український соняшниковий шрот становив 62% в загальному імпорті даного продукту, тоді як аргентинський – 29%.
“Скорочення поставок у липні-серпні поточного року зумовлене зниженням переробки соняшнику українськими заводами влітку та відповідно меншою пропозицією шроту. При цьому сезонно висока пропозиція ріпакового шроту на європейському ринку стала додатковим обмежуючим чинником”, – пояснили експерти.
Наразі, акцентували аналітики, поставки українського ріпакового шроту до ЄС знаходяться на найнижчому рівні за більш ніж 5 сезонів (без урахування 22/23 МР), що зумовлено зміщенням термінів збирання ріпаку в Україні, низьким продажем олійної культури аграріями та дуже низькою її переробкою в липні.
Так, за даними Єврокомісії, за перші два місяці сезону-2025/26 ЄС закупив усього лише 1,6 тис. тонн ріпакового шроту з України, або 1,3% від загального обсягу імпорту. Наразі в імпорті Євросоюзу переважає канадський ріпаковий шрот з часткою 84%. Минулого сезону в цей же період ЄС імпортували переважно український продукт, його частка в імпорті становила 82%, констатували в “АПК-Інформ”.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні 2025 року збільшили виробництво чавуну на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,109 млн тонн.
За даними “Укрметалургпрому”, у серпні випуск чавуну становив 747,5 тис. тонн, тоді як у липні – 621,1 тис. тонн.
Для порівняння, у 2024 році в Україні було вироблено 7,090 млн тонн чавуну (+18,1%), у 2023 році – 6,003 млн тонн (-6,1%), у 2022 році – 6,391 млн тонн (-69,8% до довоєнного 2021 року).
Українські металургійні підприємства в січні-серпні 2025 року скоротили виробництво загального прокату на 1,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,256 млн тонн із 4,318 млн тонн.
За даними об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 633,2 тис. тонн прокату, тоді як у липні – 552 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2024 році Україна збільшила виробництво прокату на 15,8% – до 6,222 млн тонн. У 2023 році цей показник зріс на 0,4% – до 5,372 млн тонн, а у 2022 році скоротився на 72% порівняно з 2021 роком.
З 4 по 6 вересня у Ризі відбулася провідна виставка харчової промисловості Riga FOOD 2025, де столиця була представлена колективним стендом MADE IN KYIV. На площі 36 м², протягом трьох днів, свою продукцію презентували 10 столичних виробників харчової продукції та пакування.
Урочисте відкриття стенду відбулося за участі Надзвичайного і Повноважного Посла України в Латвії Анатолія Куцевола, Віцемера Риги Маріса Спрінджукса, Заступниці голови КМДА Ганни Старостенко, Заступника директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Анатолія Багана.
Три дні роботи колективного стенду були насиченим та результативним: стенд відвідала велика кількість гостей, відбулися презентації продукції, жваві перемовини та обговорення нових перспектив співпраці.
Також, 5 вересня у рамках виставки пройшов Діловий форум українсько-латвійського співробітництва, до організації якого долучились Торгово-промислова палата України та Trade House Ukraina.
Атмосфера події підтвердила високий інтерес до українського бізнесу та сприяла ефективному діалогу для розвитку партнерських відносин.
«Результати участі Києва у Riga FOOD 2025 підтверджують: столичний бізнес має великий експортний потенціал і здатний конкурувати на міжнародних ринках. Ми бачимо високий інтерес до продукції київських компаній і впевнені, що започатковані тут контакти переростуть у сталі партнерства», — зазначив Анатолій Баган, заступник директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА.
Організатори колективного стенду Made in Kyiv — Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
