У розвиток домовленостей між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Республіки Кот-д’Івуар Алассаном Уаттарою заступник керівника Офісу глави держави Ігор Брусило провів онлайн-зустріч із міністром економіки та розвитку Кот-д’Івуару Ніале Кабою.
Ключова тема обговорення – активізація взаємовигідного співробітництва в перспективних галузях економіки: аграрній промисловості, торгівлі, інфраструктурних проєктах і професійній підготовці івуарійських студентів в українських вищих навчальних закладах. Кот-д’Івуар висловив готовність до партнерства, зокрема завдяки започаткуванню прямого діалогу між галузевими міністерствами.
Окрема увага – розширенню договірно-правової бази двосторонніх відносин у торговельно-економічній сфері. Це дасть змогу забезпечити сприятливу взаємодію в багатьох галузях.
Крім того, Брусило та Каба узгодили практичні кроки, спрямовані на реалізацію досягнутих домовленостей.
У зустрічі також узяли участь: заступник міністра економіки України Тарас Качка, заступник міністра аграрної політики та продовольства Оксана Осьмачко, генеральний директор Директорату з питань зовнішньої політики та міжнародного військово-технічного співробітництва Офісу президента Руслан Куроченко та представники МЗС.
Україна в січні-лютому поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 35,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 19,170 тис. тонн з 540 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 11 разів – до $19,775 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Алжиру (32,16% поставок у грошовому вираженні), Польщі (25,61%) та Італії (18,92%).
Крім того, за 2 міс-2025 Україна імпортувала 7,962 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,5% до січня-лютого-2024. У грошовому вираженні імпорт впав на 49,8% – до $14,210 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (32,25%), Казахстану (16,80%) і Вірменії (7,62%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні),
Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Пасажиропотік через західний кордон України в жовтні 2024 року, тис. (графічно)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ НАЕК “Енергоатом” заявив про фактичне завершення проєкту будівництва бризкальних басейнів на Південноукраїнській АЕС, що допоможе збільшити виробництво електроенергії на станції.
“Ми фактично завершили один з пріоритетних напрямів роботи – зведення бризкальних басейнів у повному обсязі. Зараз вводимо їх в експлуатацію, що дозволить збільшити виробництво електроенергії на існуючих потужностях через зниження температури води у водосховищі, яку ми використовуємо для охолодження конденсаторів турбін АЕС”, – повідомив очільник “Енергоатому” Петро Котін під час робочого візиту на Південноукраїнський енергокомплекс у вівторок.
За його словами, завершення робіт також сприятиме покращенню екологічної ситуації в регіоні розташування АЕС.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт, розташованих на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня 2022 року.
В Україні внутрішня переробка соєвих бобів продовжує демонструвати високі темпи, зокрема в лютому 2025 року було перероблено абсолютний місячний максимум – близько 320-330 тис. тонн сої, що на 27% більше, ніж у січні поточного року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що у 2024/25 маркетинговому році (МР, вересень-лютий) в Україні було перероблено рекордні майже 1,45 млн тонн, що на 57% перевищує показник аналогічного періоду минулого сезону та на 43% – попередній максимум для першої половини сезону-2019/20 з 1 млн тонн.
“Такий досить суттєвий приріст зумовлений передусім заходженням у переробку соєвих бобів великих заводів через складнощі із закупівлею соняшника. Проте збереженню високих темпів переробки вже кілька місяців поспіль сприяє активний експорт соєвого шроту на тлі привабливої для імпортерів вартості”, – пояснили експерти.
В “АПК-Інформ” прогнозують, що всього в сезоні-2024/25 в Україні може бути перероблено до 2,2-2,3 млн тонн сої, що становить близько 36% загальної пропозиції даної культури проти 33-35% у попередні два сезони. Водночас частка експорту сої, попри збільшення у фізичному еквіваленті, може знизитися за підсумками МР до 57% проти 58-60% у попередні сезони.
Перспективи переробки соєвих бобів у другій половині поточного сезону виглядають трохи песимістично, вважають аналітики.
Світовий ринок очікує рекордного врожаю сої в Південній Америці, збільшення переробки в Аргентині та збільшення пропозиції в секторі соєвого шроту, баланс якого і так виглядає перевантаженим в останні кілька сезонів. Посилення напруженості в торгових відносинах між США та ЄС, а також запроваджені тарифи в секторі сої з боку Китаю можуть сприяти збереженню високого попиту на зовнішньому ринку на українську сировину, що спонукає трейдерів наростити продажі сировини, яка не надійде на переробку, пояснили в аналітичному агентстві.
Основні види промпродукції за обсягом реалізації у 2023 році (млн грн)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
