Україна в січні- лютому експортувала дозованих або фасованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі на суму $33,534 млн.
Як повідомила Державна митна служба (ДМС) у вівторок, експорт ліків для роздрібного продажу в Литву становить $7,764 млн, в Узбекистан – $6,799 млн, в Ірак – $2,901 млн.
Натомість, за даними ДМС, за цей самий час імпорт фасованих/дозованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі склав $ 312,316 млн.
Зокрема, в січні-лютому Україна імпортувала ліків для роздрібного продажу з Німеччини на $60,618 млн, з Індії – на $26,157 млн, з Туреччини – на $24,284 млн.
І Росія, і Китай зацікавлені в налагодженні відносин зі Сполученими Штатами, заявив президент США Дональд Трамп в ефірі шоу The Ingraham Angle на Fox News у вівторок.
На запитання ведучої чи можна вірити, що Путін насправді цього хоче, в той час як на нього має вплив «його близький друг, президент Китаю Сі», Трамп відповів, що «у нас є наші власні дискусії з президентом Китаю Сі, і він також хоче домовитися і ми хочемо домовитися з ним. І ми це зробимо».
У зближенні Росії та Китаю Трамп звинуватив адміністрацію Барака Обами.
«Обама дійсно змусив їх бути разом через енергетику і погану енергетичну політику. І коли він зробив так багато різних речей, він примусив (їх) до шлюбу, який ніколи б не мав відбутися. Тому що він неприродний. І з однієї причини: Росія має величезну територію, багато землі, а Китай не має достатньо землі. У Росії набагато менше населення, ніж у Китаї. І це природно, це завжди була природна ворожа ситуація», – сказав Трамп.
«Можливо, зараз вони дружні, але ми будемо дружні з обома. Я думаю, що ми будемо дружніми з обома. Ми вкрай потрібні Китаю в плані торгівлі, але ми повинні вирівняти дефіцит», – додав він.
«Я думаю, що президент Сі хотів би досягти згоди, і я думаю, що Росія хоче досягти згоди зі Сполученими Штатами», – резюмував Трамп.
Індія в лютому 2025 року імпортувала золота на $2,338 млрд, ідеться в матеріалах міністерства торгівлі та промисловості країни. Це на 62% менше, ніж у лютому минулого року, і на 13% менше, ніж у січні поточного.
Загалом за 2 місяці року імпорт золота в Індію становив $5,025 млрд, що на 38% менше за результат відповідного періоду минулого року.
У 2024 році, за даними міністерства, Індія імпортувала 812 тонн золота на $58,096 млрд. Індія є одним із найбільших споживачів золота у світі, практично не виробляючи його сама.
Перший контейнер сербських товарів відправили до Китаю в п’ятницю в рамках Угоди про вільну торгівлю між двома країнами, як повідомляється на сайті уряду Сербії. У контейнері містяться продукти місцевих компаній, таких як «Піонір», «Аков», «Фрушкогорські виногради», «Вінаріја Алексіћ», «Нутріно», «Наш мед», «Заріћ ракіја», «Будимка» і «Дамар». Транспортування організувала компанія «Мілшпед» із Крњешеваца, поруч зі Старою Пазовою.
Міністр економіки Адріана Месаровіћ зазначила, що це результат наполегливої роботи сербських підприємців, державних установ і китайських партнерів, а також підтвердження «сталевої дружби» між Китаєм і Сербією. Вона наголосила, що китайські роздрібні мережі, імпортери та дистриб’ютори висловили готовність приймати сербські продукти на ринок з 1,4 мільярда споживачів.
Посол Китаю в Сербії Лі Мін заявив, що завдяки Угоді про вільну торгівлю, яка набула чинності 1 липня 2024 року, Сербія стала першим партнером Китаю в Центральній і Східній Європі з такою угодою. Він зазначив, що з моменту набуття угодою чинності експорт Сербії до Китаю збільшився на 53,7%, і на китайських столах з’являється дедалі більше сербських вин і молочних продуктів.
Угода про вільну торгівлю охоплює 10 412 сербських і 8 930 китайських продуктів. З першого дня застосування 60% товарів були звільнені від мит, а протягом наступних п’яти-десяти років ще 30% продукції будуть звільнені від митних зборів.
Джерело: https://t.me/relocationrs/633
Італія та Іспанія чітко заявили, що не готові підтримати пропозицію Європейського Союзу про виділення близько EUR 40 млрд на військову допомогу Україні цього року, причому кожна країна зробить свій внесок відповідно до розміру своєї економіки, повідомляє у вівторок агентство Reuters.
Після зустрічі в понеділок міністрів закордонних справ 27 країн ЄС у Брюсселі Каллас заявила, що її пропозиція має «широку політичну підтримку», і зараз обговорення переходить до деталей.
За словами дипломатів, пропозиція має певну підтримку з боку країн Північної та Східної Європи. Але деякі південноєвропейські столиці були більш стриманими, що відображає поділ між тими, хто географічно ближче до Росії, які надали більше допомоги Україні, і тими, хто далі, які надали менше, у відсотковому відношенні до їхніх економік.
Згідно з даними аналітичного центру Kiel Institute for the World Economy, Естонія, Данія і Литва лідирують у цій сфері в Європі, виділивши понад 2% свого ВВП на допомогу Києву в період із січня 2022 року по грудень 2024 року. Водночас Італія, Словенія, Іспанія, Португалія, Греція та Кіпр є одними з тих, хто виділив найменше, виділивши менше ніж 0,5% від свого ВВП.
Виступаючи перед зустріччю, міністри Італії та Іспанії – третьої та четвертої найбільших економік ЄС – заявили, що ще занадто рано займати остаточну позицію щодо цієї пропозиції.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що пропозицію потрібно буде детально обговорити у світлі майбутніх подій. «Ми чекаємо телефонної розмови Трампа і Путіна, щоб побачити, чи будуть якісь кроки вперед для досягнення припинення вогню», – сказав він, додавши, що Італія також повинна знайти гроші для збільшення власних витрат на оборону. «Є багато витрат, які потрібно вирішити», – додав він.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес сказав: «Ми побачимо, як відбуватимуться дебати, але поки що немає жодного рішення з цього питання».
Альбарес повідомив, що Іспанія вже взяла на себе зобов’язання надати Україні 1 мільярд євро військової допомоги цього року. За його словами, Мадриду не довелося «чекати, поки Верховний представник (Каллас – ІФ-У) зробить якусь пропозицію», щоб показати, що Київ може розраховувати на його підтримку.
Китайська BYD Co. планує вибрати країну для будівництва третього європейського заводу протягом семи-восьми місяців, заявив у вівторок спеціальний радник компанії по Європі.
«Ми не виключаємо жодних варіантів і зараз розглядаємо будь-які країни» – сказав Альфредо Альтавілла, виступаючи на автомобільній виставці в Мілані.
«Процес вибору місця для третього заводу вже почався, і ми розраховуємо завершити його протягом семи-восьми місяців», – додав він.
У жовтні BYD має намір запустити виробництво на складальному заводі в Угорщині, тоді як завод компанії в Туреччині має розпочати роботу в березні 2026 року. Сукупна виробнича потужність двох цих заводів становитиме до 500 тис. автомобілів на рік.
Раніше в ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що BYD розглядає Німеччину для будівництва нового складального об’єкту, зокрема через те, що країна висловлювалася проти введення мит на імпорт китайських автомобілів минулого року.
Альтавілла спростував ці припущення, назвавши їх позбавленими логіки. Водночас він наголосив, що рішення ще не ухвалено.
Він зазначив, що компанія керується кількома критеріями, включно з конкурентоспроможністю умов для виробництва акумуляторних батарей і автомобілів. При цьому Альтавілла додав, що важко уявити, щоб BYD побудувала завод у країні, де погано ставляться до китайських автомобілів.
