Фондові індекси країн Західної Європи падають на торгах у четвер на тлі посилення монетарної політики центробанками світу.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:25 кв знизився на 0,72% і склав 404,1 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 знижується на 0,36%, французький САС 40 – на 0,68%, німецький DAX – на 0,56%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втрачають 0,1% та 0,2% відповідно.
Інвестори оцінюють підсумки вересневого засідання Федеральної резервної системи (ФРС). Американський ЦБ підвищив відсоткову ставку за федеральними кредитними коштами (federal funds rate) на 75 базисних пунктів, тепер її діапазон становить 3-3,25% річних. Рішення, прийняте одноголосно всіма 12 голосуючими членами FOMC, збіглося з прогнозами більшості економістів та аналітиків.
Федрезерв підняв базову ставку на 75 б. за підсумками третього засідання поспіль. Наразі вона знаходиться на максимальному рівні з часів фінансової кризи 2008 року. При цьому виходячи з оцінок ФРС, до кінця 2022 року ставка досягне 4,4% річних.
Центробанк Швейцарії у четвер оголосив про підвищення ставки також на 75 б.п., до 0,5% річних. Регулятор вдається до підйому ставки вже вдруге поспіль для боротьби з високою інфляцією: у червні ставку було підвищено на 50 б.п., до мінус 0,25% річних. До цього відсоткова ставка у Швейцарії була на позначці мінус 0,75% з 2015 року.
Швейцарський ЦБ став останнім із європейських регуляторів монетарної політики, які завершили еру негативних відсоткових ставок.
Інфляція у Швейцарії у серпні була зафіксована на максимальному за останні тридцять років рівні – 3,5% у річному вираженні.
Ринок тепер чекає на публікацію рішення Банку Англії за ставкою, яка відбудеться о 14:00 МСК. Британський ЦБ розглядатиме можливість підвищення ключової процентної ставки на 75 б.п., з поточних 1,75% до 2,5% річних, на тлі рекордної інфляції в країні та падіння курсу фунта стерлінгів, вважають аналітики.
Якщо прогноз справдиться, то темп зростання ставки стане максимальним з 1989 року. З грудня минулого року британський центробанк піднімав її шість засідань поспіль, востаннє – на 50 б.п.
Акції фінської енергетичної компанії Fortum Oyj (+7,4%), якій належить німецька Uniper, продовжують дорожчати на новини про продаж 56% частки в Uniper німецькому уряду.
Ціна паперів швейцарського банку Credit Suisse Group AG знижується на 0,5%. Британське видання Financial Times з посиланням на джерела повідомило, що банк планує розділити підрозділ інвестиційного банкінгу на три окремі бізнеси та продати деякі прибуткові підрозділи.
Котирування акцій французького власника мережі готелів Accor S.A. падають на 7,4%, після того, як JP Morgan погіршив рейтинг паперів компанії з “нейтрально” до “нижче ринку”, висловивши стурбованість про те, що Accor не зможе повернутися на допандемійний рівень прибутковості.
Співробітники БЕБ викрили громадянку України, яка під час дії воєнного стану перемістила через митний кордон України грошові кошти в іноземній валюті. 3,6 млн євро (в еквіваленті орієнтовно понад 140 млн грн.) були належним чином задекларовані. Водночас їхнє походження викликало сумніви.
У межах досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що вивезені грошові кошти не відповідають фактичним офіційним доходам згаданої особи на території України та за її межами. Громадянка мала на меті легалізувати їх на території країн Європейського союзу та приховати ймовірно незаконні джерела походження. Як наслідок, до державного бюджету України не надійшло понад 27 млн грн. податку з доходів фізичних осіб.
Такі дії мають ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК (ухилення від сплати податків) та ст. 209 КК України (легалізація коштів отриманих злочинним шляхом) та караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Досудове розслідування здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора у співпраці з Агентством з розшуку та менеджменту активів.
Співробітники Бюро економічної безпеки України відпрацьовують інформацію щодо фізичних осіб, які під час війни здійснили незаконне переміщення готівкових валютних цінностей, дорогоцінних аксесуарів та банківських металів в особливо великих розмірах. Наразі детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами незаконного вивезення коштів на загальну суму понад 335 млн грн., з яких вже 66 млн заарештовано, та розробляють механізми щодо їх повернення до державного бюджету.
Нагадаємо, нещодавно співробітники БЕБ викрили держслужбовця, який вивіз за кордон 80 млн грн незадекларованих доходів. Детальніше
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону падають у четвер за американським ринком акцій.
Торги на біржах в Австралії в четвер не проводяться у зв’язку з Днем скорботи королевою Єлизаветою II.
Інвестори оцінюють підсумки вересневого засідання Федеральної резервної системи (ФРС) США. Американський ЦБ підвищив відсоткову ставку за федеральними кредитними коштами (federal funds rate) на 75 базисних пунктів, тепер її діапазон становить 3-3,25% річних. Рішення співпало з прогнозами більшості економістів та аналітиків і було ухвалено одноголосно всіма 12 голосуючими членами FOMC.
Таким чином, Федрезерв підняв базову ставку на 75 б.п. за підсумками третього засідання поспіль. Наразі вона знаходиться на максимальному рівні з часів фінансової кризи 2008 року. При цьому, виходячи з оцінок ФРС, до кінця 2022 року ставка досягне 4,4% річних.
ФРС поряд з багатьма іншими центробанками світу активно піднімає відсоткові ставки цього року для того, щоб загальмувати економічне зростання та приборкати інфляцію, яка б’є багаторічні рекорди. Учасники фінринків, у свою чергу, переживають, що такі дії можуть зашкодити зростанню глобальної економіки та спровокувати рецесію.
Тим часом Банк Японії продовжує триматися осторонь глобальної хвилі посилення грошово-кредитної політики, незважаючи на інфляцію, що посилилася в країні. Регулятор залишив незмінними основні параметри грошово-кредитної політики (ДКП) за підсумками дводенного засідання, що завершилося в четвер.
Короткострокова відсоткова ставка за депозитами комерційних банків у ЦП залишена на рівні мінус 0,1% річних, цільова доходність десятирічних держоблігацій – близько нуля, йдеться у заяві японського ЦП. Банк Японії також підтвердив, що має намір утримувати ставку “на поточному рівні або нижче”.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:15 мск зменшилося на 0,6%.
Лідером падіння виступають акції виробника кольорових металів Toho Zinc Co. Ltd. (-2,95%), логістичній Kawasaki Kisen Kaisha Ltd. (-2,7%) та рекрутингової Recruit Holdings Co. Ltd. (-2%).
Папери розробника ПЗ Oracle Corp. (SPB: ORCL) Japan упали на 5% після публікації звітності за перший фінквартал. Чистий прибуток компанії скоротився на 3,8% на тлі зростання витрат.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:20 за київським часом знизився на 0,2%, гонконгський Hang Seng втратив 1,8%.
До лідерів зниження котирувань на Гонконзькій фондовій біржі входять акції виробника ПК Lenovo Group Ltd. (-4,8%), IT компанії Alibaba Group Holding (SPB: BABA) Ltd. (-3,2%), оператор гонконгської біржі Hong Kong Exchanges & Clearing Ltd. (-3%) та JD.com Inc. (SPB: JD) (-2,9%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8:25 за київським часом опустився на 1%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. подешевшали на 1,6%, автовиробника Hyundai Motor – на 1,8%.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану, повідомляє прес-служба САП.
Зазначається, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
“Такі рішення ухвалено за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів при закритті цього кримінального провадження та за результатами наради за участю прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування”, – пояснюється в повідомленні.
Уточнюється, керівник САП виявив ” численні проблеми у висновках і аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження ” .
“Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу”, – наголосили в САП.
Там нагадали, що 21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня того ж року про відмову у задоволенні скарги на рішення про закриття кримінального провадження.
За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ “Нікопольський завод феросплавів” та АТ “Запорізький завод феросплавів” на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.
“САП очікує на повний текст зазначеного рішення суду. Правова позиція суду, викладена у повному тексті рішення, буде врахована при подальшому здійсненні досудового розслідування та прийняття рішень у справі. Водночас незаконність і необґрунтованість рішення прокурора про закриття цього провадження не викликає у керівника САП жодних сумнівів”, – підсумували у прокуратурі.
Прибуток українських банків у січні-серпні 2022 року склав 8,4 млрд грн, що у 5,4 разу менше, ніж за аналогічний період минулого року (45,6 млрд грн), повідомила прес-служба Національного банку України ( НБУ) у четвер.
Згідно з повідомленням, прибуток українських банків за серпень склав 5,05 млрд грн, що на 37% менше, ніж прибуток за липень (8,05 млрд грн).
Регулятор зазначив, що прибутки банків у серпні зросли на 20,3%, а витрати на 17,9%.
За даними регулятора, доходи банків за 8 місяців поточного року зросли на 32% проти показника за аналогічний період минулого року – до 227,5 млрд. грн. У тому числі комісійний дохід зріс у 2,25 рази – до 130,846 млрд. грн.
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 39,617 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 1 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-серпень 2022 року зросли на 72% рази порівняно з цим показником 2021 року – до 219 млрд. грн., у тому числі відрахування до резервів – у 12,4 раза, до 89,4 млрд. грн. У той же час, комісійні витрати зросли на 0,8% – до 21,93 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки у 2021 році подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн у 2020 році.
Київський міжнародний інститут соціології відзначає багаторазове падіння частки охочих виїхати на постійне проживання до США чи країн ЄС у разі отримання громадянства цих країн з осені 2020 року.
“У жовтні 2020 року КМІС проводив всеукраїнське телефонне опитування, де серед іншого ставилося питання “А якби Вам зараз без умов надали громадянство США чи ЄС, Ви поїхали б для постійного проживання в ці країни?”. На той момент 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати за кордон… У вересні 2022 року ми повторно порушили це питання… Частка тих, хто готовий виїхати жити в США/ЄС, знизилася в 4 рази – з 28% до 7%, у той же час – з 69% до 91% побільшало тих, хто не хотів би виїжджати”, – йдеться у прес-релізі за результатами дослідження.
При цьому в КМІС зазначають, що наразі близько 10% дорослих українців зараз перебувають за кордоном як біженці. “Втім, навіть якщо половина з них відповіли б так на це питання (недавні опитування українців біженців свідчать, що насправді більшість таки хочуть повернутися додому, тобто відповідей “так” було б, швидше за все, менше половини), то зниження еміграційного настрою також було б значним – з 28 до близько 13%”, – наголошується в прес-релізі.
Згідно з результатами дослідження, у всіх регіонах України абсолютна більшість населення (90-92%) не хотіла б виїжджати за кордон.
У віковому розрізі молодші респонденти більшою мірою готові емігрувати, але насправді серед усіх вікових груп абсолютна більшість (не менше 84%) не хотіли б виїжджати жити до США/ЄС. “У 2020 році практично половина (46%) молоді до 30 років хотіли б виїхати, зараз – 13%”, – наголосили у КМІС.
Опитування проводилося 7-13 вересня методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) серед 2000 респондентів з усіх регіонів України, підконтрольних до 24 лютого, і не охоплювало громадян, що виїхали за кордон. Статистична похибка вибірки за звичайних обставин (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників близьких до 50% та 1,1% – для показників близьких до 5%. В умовах війни до похибки додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність, зазначають у КМІС.
