Темпи зростання економіки Китаю можуть впасти «істотно нижче 4%» у разі, якщо влада країни не проведе реформи, спрямовані на підтримку внутрішнього попиту, сказала глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Головною перешкодою на шляху відновлення споживчої довіри в КНР залишається проблемний сектор нерухомості, і уряду потрібно вжити заходів, спрямованих на усунення цієї проблеми, сказала вона на брифінгу у Вашингтоні.
Крім того, у відповідь на запитання єгипетського журналіста Георгієва сказала, що незабаром відвідає Єгипет для обговорення умов програми кредитування обсягом $8 млрд.
«Ми відкриті для того, щоб скорегувати єгипетську програму або будь-яку іншу програму для того, щоб вона якнайкраще відповідала інтересам народу», – зазначила вона, додавши, що уряду Єгипту однаково потрібно провести реформи, і чим швидше, тим краще.
Раніше влада Єгипту сигналізувала, що їй стає складніше виконувати умови, озвучені під час надання кредиту МВФ, через геополітичну напруженість у регіоні. Ці умови, зокрема, передбачають скорочення держвитрат, зокрема субсидій на паливо, електрику і продукти харчування.
Страхова компанія “Кворум” (Київ) у січні-червні 2024 року зібрала страхові премії на суму 30 млн грн, що на 29,97% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомило рейтингове агентство (РА) “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості компанії за національною шкалою на рівні “uaAA”.
Водночас уточнено, що рейтингову оцінку оновлювали, виходячи з аналізу результатів роботи компанії за окреслений звітний період.
Надходження від фізичних осіб у СК за цей період зросли на 26,38% – до 18,320 млн грн, а надходження від перестраховиків були відсутні. Частка фізичних осіб у брутто-преміях становила 61%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2024 року становили 9,710 млн грн, що на 29,24% вище, ніж за перше півріччя 2023 року. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 0,19 в.п. до 32,33%.
Чисті премії страховика збільшилися на 30,33% – до 20,322 млн грн, а чисті зароблені премії – на 30,72%, до 20,165 млн грн.
Обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених компанією, за перше півріччя 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року зріс на 24,38% – до 3,449 млн грн, рівень виплат знизився на 0,52 в.п. – до 11,48%.
РА зазначає, що діяльність компанії в аналізованому періоді була прибутковою. Зокрема, прибуток від операційної діяльності становив 6,946 млн грн, а чистий прибуток – 6,644 млн грн.
Активи компанії на 1 липня 2024 року збільшилися на 0,25% – до 64,127 млн грн, власний капітал – на 6,68%, до 59,776 млн грн, зобов’язання показали зниження на 45,18% – до 4,351 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зросли на 2,95% – до 45,718 млн грн.
СК “Кворум” створена в березні 2014 року, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Під час щорічної Конференції з гуманітарного розмінування в Україні-2024 (UMAC-2024) країни-партнери оголосили про виділення майже 70 мільйонів доларів США на підтримку гуманітарного розмінування. Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Канада пообіцяли додаткове фінансування. Починаючи з 2022 року, загальний внесок міжнародних партнерів сягнув 1,07 мільярда доларів.
«Ми дуже цінуємо внесок наших партнерів у гуманітарне розмінування в Україні. Йдеться не лише про обладнання, кошти чи проєкти – йдеться про порятунок життів в Україні та відновлення глобальної продовольчої безпеки. Завдяки цій послідовній підтримці ми вже досягли значного прогресу в розмінуванні. Рік тому ми зустрілися з партнерами на форумі з розмінування в Загребі, Хорватія. На той час у нас було 18 операторів, близько 3000 саперів і 32 машини для розмінування. Сьогодні сертифіковано 58 операторів, кількість саперів зросла до понад 4 000, і 98 машин розмінування працюють», – сказала Юлія Свириденко, перший віце-прем’єр-міністр України та міністр економіки.
Люксембург виділив 13 мільйонів доларів на проекти з гуманітарного розмінування в Україні. Ці кошти підуть на проекти, що реалізуються Програмою розвитку ООН (ПРООН) ($10,8 млн), міжнародною організацією HALO Trust ($1,08 млн) та через Механізм цивільного захисту ЄС ($1,08 млн).
Норвегія також оголосила про додаткове фінансування розмінування в Україні. Країна виділить $20 млн на 2025 рік, збільшивши свій загальний внесок до $70 млн. Зусилля Норвегії зосереджені на фінансуванні польових операцій, підтримці постраждалих громад і зміцненні потенціалу з розмінування.
Нідерланди, які вже виділили понад $40 млн на гуманітарне розмінування в Україні, оголосили про виділення додаткових $10,8 млн на проекти у 2025 році.
Канада надасть $24,5 млн на потреби гуманітарного розмінування в Україні, що збільшить загальний внесок до понад $50 млн.
Уряд Латвії виділив понад 270 000 євро на гуманітарне розмінування в Україні. Ці кошти підуть до HALO Trust, фахівці якого працюють над розмінуванням територій у кількох регіонах України, що постраждали від військових дій.
Швейцарія, країна, що приймає UMAC-2024, оголосила про плани передати Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) три важкі машини розмінування GCS-200. Символічна передача першої машини відбулася під час конференції. Швейцарія також взяла на себе зобов’язання надати 30 мільйонів швейцарських франків на один з проектів Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD), який працює в Україні. Це фінансування є частиною раніше оголошеного пакету допомоги на суму 100 мільйонів швейцарських франків.
Уряди Швейцарії та Великої Британії готові профінансувати пілотний проект з пріоритизації зусиль з гуманітарного розмінування. Система, заснована на платформі від технологічного гіганта Palantir, використовуватиме великомасштабні дані для визначення пріоритетних напрямків розмінування. Пілотний проект у Харківській області триватиме три місяці.
США, які у вересні оголосили про виділення $102 млн на гуманітарне розмінування, представили на конференції ініціативу, спрямовану на підвищення спроможності приватних операторів з розмінування. Вони планують оцінити потреби українських операторів і посилити їхні знання про те, як працюють міжнародні донорські організації, що допоможе цим операторам залучити майбутню міжнародну підтримку. Першим кроком у цьому напрямку може стати посилення співпраці між українськими та міжнародними операторами.
Підсумковий документ на підтримку гуманітарного розмінування в Україні підписали 42 країни. Одним з його ключових пунктів є те, що зусилля з розмінування повинні залишатися на міжнародному порядку денному. Підписанти зобов’язалися мінімізувати вплив мін і залишків війни на життя людей шляхом проведення операцій з розмінування та розвитку інноваційних технологій.
I. Представництво:
II. Фінансові зобов’язання:
Під час КСПМР-2024 країни-партнери оголосили про додаткові зобов’язання на гуманітарне розмінування на суму майже 70 мільйонів доларів США. З 2022 року загальний внесок партнерів у гуманітарне розмінування сягнув 1,07 мільярда доларів.
III. Додаткові угоди:
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у вересні поточного року наростив випуск сортового фасонного прокату.
“На “Каметсталі” за підсумками вересня для шахтарів Покровська відвантажили понад 4 тис. тонн сортового фасонного профілю СВП-27. Таким чином, команда прокатного цеху вперше вийшла на стабільні промислові обсяги виробництва продукції, освоєної в рамках програми “Метінвесту” з відновлення частково втраченого сортаменту, який раніше виробляли на металургійних комбінатах Маріуполя”, – констатується в інформації компанії.
Також нагадується, що виробництво сортового фасонного профілю СВП-27 вперше в Україні було освоєно на “Каметсталі” на трубозаготівельному стані. Так звана шахтна стійка призначена для кріплення гірничих виробок у шахтах і є необхідним елементом у технології вуглевидобутку. Новий прокат пройшов атестаційні випробування, які підтвердили його відповідність вимогам державного стандарту.
Також зазначається, що з моменту освоєння, під час якого СВП-27 катали вагонними партіями 200-500 тонн на місяць, прокатники виконали чималу роботу, за результатами якої влітку-2024 виробництво збільшилось до 2 тис. тонн на місяць, а у вересні вперше було виготовлено та відвантажено споживачам понад 4 тис. тонн цієї маржинальної продукції.
Зокрема, підприємство придбало додаткову поліпшену привалкову арматуру, яку було встановлено на трубозаготівельному стані, водночас фахівці доопрацювали та вдосконалили наявне обладнання.
Крім того, на суміжній ділянці заздалегідь було відновлено обладнання правильної машини, призначеної для доведення металопрокату до відповідності з регламентними вимогами щодо прямолінійності профілів. Параметри машини відпрацювали і налагодили для роботи з цим складним профілем, замовна довжина якого становить 7-9 метрів.
В.о. головного прокатника Артем Лаптєв пояснив, що шлях від освоєння до промислового виробництва такого складного профілю – це системна робота всієї команди прокатників у співпраці з фахівцями технологічного управління, постійно вдосконалюючи процес прокатки.
“Усі зауваження, які виникають у процесі виробництва, відпрацьовуємо та усуваємо негайно. СВП-27 був освоєний у складний воєнний час, в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів, і завдяки системному навчанню технологічного та ремонтного персоналу цеху зараз усі спеціалісти ключових професій опанували навички прокатки цього профілю та роботи з устаткуванням. За підсумком 99% цієї важливої для вугледобувних підприємств компанії продукції приймається з першого пред’явлення, а додаткова обробка на правильній дільниці, завдяки якій продукція доводиться до необхідних якісних параметрів, дає можливість відвантажувати нашим клієнтам практично 100% прокатаного СВП-27”, – констатував Лаптєв.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Українцям незабаром перестануть виплачувати цивільну допомогу (Bürgergeld), яка призначається безробітним громадянам ФРН і становить EUR563 на місяць, і загалом переорієнтують соціальні пільги, заявив міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер, повідомляє видання Bild.
«Ми повинні розглянути питання про окремий правовий статус для біженців з України, Українці… не повинні… одразу отримувати цивільну допомогу, яка орієнтована на надання соціально-економічного прожиткового мінімуму та участь у житті суспільства навіть без роботи», – сказав Лінднер виданню Wirtschaftswoche.
За словами міністра, українці мають отримувати ті самі виплати, що й інші біженці. Зараз вони становлять EUR460 – менше, ніж Bürgergeld. За словами Лінднера, українцям, як і раніше, не доведеться проходити процедуру надання притулку, але вони не будуть автоматично отримувати цивільну допомогу.
Наразі в Німеччині близько 1,2 млн українців. Як вказує Bild, Bürgergeld отримують 65% із них, і ця частка значно більша, ніж серед вихідців з інших країн.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський під час зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем минулого тижня також виступив із пропозицією про зміну механізму соціальних виплат українським біженцям. В інтерв’ю TVP Info за підсумками візиту він сказав, що запропонував спрямувати соціальні виплати, які зараз отримують українські біженці в Німеччині, безпосередньо на підтримку України.
«Недобре, що є фінансовий стимул бути в Німеччині замість того, щоб чоловіки билися на фронті, а жінки відновлювали податкову базу», – заявив Сікорський, за словами якого виплати в Німеччині можуть досягати EUR1200 на місяць.
