Міжнародна фінансова корпорація IFC, група Світового банку, прийняла рішення про надання EUR70 млн кредиту на спорудження вітрової електростанції (ВЕС) в Одеській області потужністю 120 МВт та загальною вартістю EUR 231 млн.
“IFC надає підтримку проєкту на етапі підготовки до інвестицій з метою підвищення його фінансової привабливості, особливо в частині аналізу ринку електроенергії та угод про закупівлю електроенергії”, – повідомила корпорація на сайті.
Передбачається, що проєкт отримає підтримку від партнерів Програми дій щодо підвищення економічної стійкості України (“Програма ERA”), зокрема Норвезьким агентством з питань співпраці в галузі розвитку (“NORAD”), урядом Французької Республіки та Європейською комісією в рамках Інвестиційної програми України (“EC-UIF”), як зазначено в розділі “Змішане фінансування”
Як вказали в корпорації, проєкт реалізується спеціалізованою компанією, зареєстрованою в Україні.
Водночас, за інформацією IFC, проєкт належить переважно німецькій Notus Energy GmbH, що володіє понад 1,6 ГВт вітроенергетичних потужностей по всьому світу. Структура акціонерів проєкту також передбачає міноритарних акціонерів в особі приватної інвестиційної компанії, що працює в Україні та Молдові, Horizon Capital через свій нещодавно створений фонд Catalyst Fund та Green for Growth Fund.
Як пояснили в IFC, додаткові вигоди від участі корпорації у вказаному проєкті мають як фінансовий, так і нефінансовий характер. Зокрема, фінансова цінність зумовлена структурою фінансування, оскільки IFC надає кредит із терміном погашення до 17 років. IFC також сприятиме залученню додаткового фінансування для проєкту.
“Нефінансова цінність полягає у зниженні некомерційних ризиків, оскільки очікується, що присутність IFC підвищить довіру інвесторів на складному ринку”, – зазначили в корпорації.
IFC також надає технічну підтримку, щоб допомогти проєкту підвищити свою фінансову привабливість, особливо в частині аналізу ринку та угод про закупівлю електроенергії.
Horizon Capital управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,6 млрд, серед яких також WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн), EEGF III ($200 млн), HCGF II ($258,3 млн) та HCGF IV ($350 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано у 191 компанію, у яких працевлаштовано понад 80 тис. осіб в Україні та Молдові.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 17 червня також затвердив рішення про надання до EUR65 млн кредиту на спорудження вказаної ВЕС в Одеській області потужністю 120 МВт.
IFC, Notus Energy, ВЕС, відновлювана енергетика, ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
Українські школярі завоювали п’ять медалей на Європейській олімпіаді з фізики EuPhO 2026, яка відбулася 12–16 червня в Гетеборзі, Швеція.
Згідно з офіційними підсумками олімпіади, команда України здобула три золоті, одну срібну та одну бронзову медалі.
Золоті медалі здобули Святослав Лавренюк, Назарій Вращук та Микита Возний. Лавренюк набрав 36,90 бала й посів друге місце в загальному індивідуальному заліку олімпіади. Вращук із результатом 30,10 бала посів десяте місце, Возний із 29,60 бала — одинадцяте.
Срібну медаль отримав Олег Курницький, який набрав 17,20 бала й посів 50-те місце. Бронзову медаль завоював Михайло Рубцов із результатом 12,50 бала та 101-м місцем у загальному заліку.
Абсолютним переможцем EuPhO 2026 став представник США Брайант Ю, який набрав 38,60 бала. Третє місце в загальному заліку посів представник Китаю Хаої Лі з результатом 34,60 бала.
Загалом у змаганні взяли участь 199 школярів із 41 країни. За підсумками олімпіади було присуджено 23 золоті, 37 срібних і 51 бронзову медаль, а також 34 почесні згадки.
Офіційний командний рейтинг у підсумковому протоколі EuPhO 2026 не опубліковано. При цьому за кількістю золотих медалей серед країн лідирував Китай, представники якого отримали п’ять золотих нагород.
Європейська фізична олімпіада проводиться для учнів старших класів. Кожна країна може надіслати команду у складі до п’яти учасників. У 2026 році олімпіада проходила в Гетеборзі за участю Технологічного університету Чалмерса та Університету Гетеборга.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, інвестував в модернізацію насосного обладнання 3,5 млн грн, яке окупиться за рік.
Згідно з інформацією компанії, у межах інвестиційної програми 2025 року у Першотравневому кар’єрі Північного ГЗК встановили новий насосний агрегат. Його експлуатація упродовж дев’яти місяців вже показала значний економічний ефект за рахунок економії енергоресурсів.
При цьому уточнюється, що на розробках родовищ залізної руди відкритим способом насосне обладнання використовується для відкачування ґрунтових вод з дна кар’єра, що запобігає затопленню, укріплює стінки укосів та забезпечує безпеку видобутку. На нижній точці Першотравневого кар’єра розташована насосна станція, обладнання якої виконує ці функції.
Торік, у зв’язку з виробничими потребами заглиблення кар’єра на нижчий горизонт, виникла необхідність заміни насосного обладнання на більш потужне. На той час на станції експлуатувався насос ЦНС 300-560. Згідно з технічними характеристиками його продуктивність складала 300 куб. м перекачування води за годину і забезпечувала подачу її напором на висоту 560 м з подальшим транспортуванням до цеху технічного водопостачання та шламового господарства.
Для збільшення технічних можливостей насосного обладнання з відкачування води з нижніх рудоносних горизонтів був затверджений інвестиційний проєкт із придбання нового потужнішого насоса. Восени минулого року агрегат НСШ 315-630 був уведений в експлуатацію.
Продуктивність нового насоса вища за рахунок збільшення пропускної здатності – до 315 куб. м води на годину, він здатен викачувати воду на верхні горизонти напором до 630 м. При цьому енергоспоживання нового обладнання дорівнює попередньому. На обох агрегатах встановлені двигуни 800 кВт.
“У модернізацію насосного обладнання Першотравневого кар’єра підприємство торік інвестувало 3,5 млн грн. Підрахунки енергозаощадження на сьогодні доводять, що за повний рік експлуатації насоса НСШ 315-630 ми отримаємо економічний ефект, який повністю окупить вкладені інвестиції і надалі працюватиме в плюс комбінату”, – пояснив начальник Першотравневого кар’єра ПівнГЗК Максим Данилов.
Північний ГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Громадська організація «Союз ректорів закладів вищої освіти України» звернулася до Міністерства освіти і науки з проханням переглянути мінімальний конкурсний бал для вступу на низку спеціальностей у 2026 році.
Згідно зі зверненням до міністра освіти і науки Оксена Лісового, Союз ректорів пропонує знизити мінімальний конкурсний бал зі 150 до 130 для вступу на спеціальності «Міжнародні відносини», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Міжнародне право», «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія», «Медична психологія», а також для спеціалізації «Міжнародні економічні відносини» спеціальності «Економіка та міжнародні економічні відносини».
Для спеціальності «Фармація» організація пропонує встановити мінімальний конкурсний бал на рівні 140.
У Союзі ректорів пояснюють необхідність перегляду вимог складними умовами, в яких випускники складали національний мультипредметний тест у 2026 році. Значна частина тестувань відбувалася на тлі повітряних тривог, ракетних обстрілів, перебоїв з електропостачанням та наслідків тривалого дистанційного навчання.
У зверненні зазначається, що низькі результати НМТ часто пов’язані не лише з рівнем підготовки абітурієнтів, а й із високим психологічним навантаженням, стресом та нестабільністю освітнього процесу в умовах повномасштабної війни.
Представники Спілки ректорів також вказують на ризик посилення відтоку українських абітурієнтів за кордон за умови збереження високого прохідного балу для низки спеціальностей. На думку організації, запропоновані зміни дозволять більшій кількості випускників 2026 року продовжити навчання в Україні та сприятимуть збереженню потенціалу української системи вищої освіти.
Як повідомлялося, питання мінімального конкурсного бала раніше порушувалося й у контексті кадрового дефіциту у фармацевтичній галузі. Учасники круглого столу «Кадровий дефіцит у фармацевтичній галузі: виклики, регуляторні рішення та роль державної політики», проведеного Асоціацією фармацевтів України, зазначали, що вимога до абітурієнтів фармацевтичних спеціальностей набрати понад 150 балів може посилити дефіцит кадрів у галузі.
Громадська організація «Союз ректорів закладів вищої освіти України» є професійним об’єднанням керівників українських вишів. Організація діє як майданчик для координації позицій закладів вищої освіти, обговорення питань освітньої політики, законодавства, фінансування, якості освіти та міжнародного співробітництва. Головою організації є Петро Куликов. Раніше він очолював Київський національний університет будівництва та архітектури й бере участь у публічних обговореннях реформ у сфері вищої освіти.
Україна має розглядати освіту як окремий експортний сектор, здатний приносити валютні надходження, формувати міжнародні зв’язки та посилювати вплив країни на глобальному ринку, вважає президентка ГС “Міжнародний рух “PRORYV”, доктор філософії в галузі освіти Голда Виноградська.
У блозі на сайті агентства “Інтерфакс-Україна” вона зазначила, що в публічній дискусії про нові драйвери економіки найчастіше згадуються аграрний сектор, металургія, IT, оборонна промисловість, енергетика та логістика, тоді як освітній експорт залишається майже поза увагою.
За словами Виноградської, освіта в багатьох країнах уже давно стала не лише соціальною сферою, а й повноцінним експортом послуг, інструментом м’якої сили та частиною економічної політики. Такий підхід використовують Велика Британія, Канада, Австралія, Франція, Туреччина та Китай, формуючи через міжнародну освіту мережі майбутніх партнерів, управлінців, підприємців, лікарів, інженерів і лідерів думок.
Україна також має базу для розвитку цього напряму: сотні закладів вищої освіти, сильні наукові школи, досвід підготовки іноземних студентів, викладацький потенціал і міжнародну репутацію українських фахівців.
До повномасштабної війни Україна була помітним гравцем на ринку міжнародної освіти. У 2019-2021 роках в українських закладах вищої освіти навчалися близько 76-80 тис. іноземних студентів із понад 150 країн. Найбільшими центрами були Харків, Київ, Одеса, Дніпро та Запоріжжя, а серед ключових країн походження студентів були Індія, Марокко, Нігерія, Туреччина, Азербайджан, Єгипет, Туркменістан і Китай.
Після 2022 року кількість іноземних студентів значно скоротилася через війну, безпекові ризики, закриття авіасполучення та ускладнення процедур в’їзду. У 2023 році в Україні залишалося близько 51,7 тис. іноземних студентів, що майже на 30 тис. менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Станом на початок 2026 року в українських вишах навчалося понад 21 тис. іноземних студентів із 127 країн, а у 2025 році було зараховано близько 5,5 тис. нових студентів, що дещо перевищило показник 2024 року.
Виноградська зазначає, що ці дані свідчать не лише про втрати, а й про збереження потенціалу. На її думку, попит на українську освіту не зник повністю навіть в умовах війни, однак модель залучення іноземних студентів багато в чому залишилася довоєнною.
Ключовим обмеженням експертка вважає застарілу архітектуру доступу до української освіти. Традиційно система була побудована навколо фізичного приїзду студента в Україну ще до початку повноцінного навчання. У мирний час така модель працювала, але в нинішніх умовах стала одним із головних бар’єрів.
“Повномасштабна війна не знищила ринок міжнародної освіти для України, а виявила слабке місце старої моделі: “спочатку приїдь в Україну, а потім вступай”, – зазначила Виноградська.
На її думку, студент XXI століття очікує цифрового вступу, дистанційної комунікації з університетом, прозорої верифікації документів, гнучких форматів навчання, зрозумілих процедур і сервісу, що відповідає міжнародним стандартам.
Серед можливих кроків для розвитку освітнього експорту Виноградська називає цифровізацію вступу іноземних студентів, переведення первинних процедур в онлайн, дистанційну верифікацію документів, розвиток моделі “study online first, arrive later”, визначення пріоритетних ринків і розвиток англомовних програм.
Перспективними напрямами для України можуть бути медицина, інженерія, IT, аграрні технології, відновлення інфраструктури, енергетика, кібербезпека, оборонні технології, управління кризами, публічне адміністрування та післявоєнна реконструкція.
За оцінкою авторки, освітній експорт поки не став таким самим державним пріоритетом, як залучення інвестицій, підтримка експорту товарів або просування українських технологічних компаній за кордоном. При цьому окремий університет не може самостійно сформувати національний бренд української освіти, тому для розвитку напряму необхідна координація держави, вишів, бізнесу та міжнародних партнерів.
Виноградська вважає, що кожен іноземний студент — це не лише плата за навчання, а й майбутній фахівець, потенційний партнер українського бізнесу, лікар, інженер, чиновник, науковець або підприємець, який може зберігати зв’язок з Україною протягом десятиліть.
“Україна конкурує за інвестиції, експортні контракти, міжнародну допомогу, технології та ринки. Настав час так само серйозно почати конкурувати і за студента”, – підкреслила вона.
Голда Виноградська – президентка ГС “Міжнародний рух “PRORYV”, доктор філософії в галузі освіти, експертка з публічно-приватного партнерства, інновацій та розвитку людського капіталу, радниця міністра освіти і науки України у 2016-2021 роках.
Політична криза в Румунії поглибилася після того, як парламент не підтримав уряд, запропонований прем’єр-міністром Адріаном Вештя. Кабінет отримав 189 голосів «за» при необхідних щонайменше 233, що не дозволило йому скласти присягу та розпочати роботу.
Після провалу голосування президент Румунії Нікушор Дан має провести новий раунд консультацій із партіями, представленими в парламенті, та запропонувати нову кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це може бути як новий політик, так і кандидатура, яка раніше обговорювалася, якщо партії зможуть домовитися про нову конфігурацію більшості.
Ситуація ускладнюється тим, що це вже друга поспіль невдала спроба сформувати новий уряд. Раніше кандидат Євген Томак відкликав мандат після того, як не зміг зібрати достатню підтримку в парламенті. Тепер провал кабінету Вештя посилює ризик затяжного політичного тупика.
Згідно з румунськими процедурами, якщо дві спроби сформувати уряд протягом встановленого терміну не призводять до затвердження кабінету, президент може отримати підстави для розпуску парламенту та призначення дострокових виборів. Формально такий сценарій стає дедалі ймовірнішим, однак політично він залишається ризикованим для проєвропейських партій, оскільки на тлі кризи посилюються позиції правопопулістських та євроскептичних сил.
Тривала політична нестабільність у Бухаресті може мати наслідки не лише для внутрішньої економічної політики, а й для регіональної стабільності.
Експерти аналітичного центру Experts Club зазначають, що нинішня криза в Румунії демонструє ширшу тенденцію в країнах Центральної та Східної Європи — фрагментацію партійних систем, зростання недовіри до традиційних політичних сил та посилення партій, які будують свої кампанії на критиці Брюсселя, міграційної політики, підтримки України та бюджетної дисципліни.
Для України ситуація в Румунії має особливе значення. Бухарест залишається важливим партнером Києва у сфері безпеки, транспортної інфраструктури та європейської інтеграції. Через румунський напрямок проходять значні обсяги української торгівлі, а Дунайський регіон після початку повномасштабної війни набув стратегічного значення для українського експорту.
За оцінкою Experts Club, базовим сценарієм поки що залишається не проведення дострокових виборів, а спроба політичних партій домовитися про новий, можливо, більш вузький або технічний уряд. Причина проста: дострокові вибори можуть посилити партії, які вже виграють від кризи довіри до традиційних політичних еліт.
Водночас кожна нова невдала спроба сформувати уряд підвищує ціну компромісу. Чим довше Румунія залишається без повноцінного уряду, тим складніше буде ухвалювати рішення щодо бюджету, реформ, відносин з ЄС та економічної стабілізації.
Румунія вже стикається з високим бюджетним дефіцитом, інфляційним тиском та необхідністю зберігати доступ до європейського фінансування. У цих умовах політична криза може посилити невизначеність для інвесторів і загальмувати реалізацію реформ, необхідних для підтримки макроекономічної стабільності.
Він зазначив, що Румунія вступає в період підвищеної політичної турбулентності, де питання формування уряду безпосередньо пов’язане зі стабільністю курсу, економічною політикою та роллю країни в регіоні.
EXPERTS CLUB, голосування, дострокові вибори, ризик, РУМУНІЯ, Уряд
