Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2023 році збільшила експорт своєї металопродукції до Польщі приблизно на 16% порівняно з попереднім роком – до понад 800 тис. тонн із приблизно 700 тис. тонн у 2022 році.
Як повідомила керівниця відділу логістики Metinvest Polska Юлія Мезенцева в інтерв’ю провідному польському виданню Puls Biznesu, збільшенню вантажопотоку сприяє розблокування шляхів, проте вузькими місцями залишається перевалка в портах і перетин кордону.
При цьому наголошується, що, незважаючи на війну, “Метінвест” розширює свою діяльність на польському ринку.
“2023 рік був для нас дещо кращим, ніж попередній. На залізничній мережі Польщі вже не було стільки заторів і черг, що сприяло підвищенню ефективності перевезень. Порівняно з минулим роком ми зафіксували зростання тоннажу на 16%. Через польські порти і залізниці ми загалом перевезли 1,9 млн тонн, з яких близько 1,3 млн – металопродукція, 378 тисяч – залізна руда і 237 тисяч – коксівне вугілля”, – констатувала Мезенцева.
З усього обсягу продукції, доставленої з України до Польщі, 939 тис. тонн експортовано в інші країни через польські порти.
“Вугілля, необхідне для роботи наших метзаводів в Україні, також перевантажували в польських портах”, – зазначає менеджер.
Частину товарів, привезених з України до Польщі, доставляли залізницею або вантажівками до Німеччини, Чехії, Італії, Словаччини та інших країн.
Мезенцева уточнює, що раніше в структурі поставок з України переважала залізна руда, але зараз імпортується переважно металопродукція. За даними Металургійної торгово-промислової палати країни, Україна – найбільший постачальник сталі до Польщі серед країн, що не входять до ЄС.
Керівник відділу логістики Metinvest Polska прогнозує, що у 2024 році “Метінвест” принаймні збереже, а, можливо, навіть дещо збільшить обсяги поставок деяких товарів на польський ринок. Вона припускає, що їхня структура зміниться, особливо зростуть обсяги сталі, імпортованої з України.
Зі свого боку місцеві виробники побоюються: якщо попит у Польщі почне зростати, то українська сталь заполонить наш ринок. Пшемислав Штучковський, президент компанії Cognor, навіть пропонує запровадити ліміти на поставки металопродукції з України до країн ЄС. Ідея полягає в тому, щоб дозволити вільний транзит через Польщу в інші країни і щоб обсяги імпорту на польському ринку не загрожували стабільній роботі польських виробників.
При цьому Мезенцева констатує. “У 2021 році безпосередньо на польський ринок пішло 1,2 млн тонн нашої металопродукції, за рік – 0,7 млн тонн, а у 2023 році – 0,8 млн тонн. Через війну у нас обмежені можливості для зростання виробництва і поставок”, – зазначає вона.
Крім того, вона звертає увагу на проблеми з транспортуванням товарів через польсько-український кордон і перевалкою в портах, які перешкоджають поставкам на наш ринок і транзиту морськими шляхами.
“Польсько-українська угода передбачає, що шість поїздів на день зі сталлю та рудою мають проходити широкою колією на пункті пропуску “Медика”. На практиці пропускають три-чотири, оскільки польська прикордонна та залізнична адміністрації віддають пріоритет іншому транспорту. Тому ми часто змушені довго чекати на кордоні, що збільшує наші витрати. За кожну годину простою нам доводиться платити 1,9 швейцарських франків за комерційний вагон”, – каже Мезенцева.
Вона припускає, що однією з причин великих черг на кордоні могли стати нещодавні протести польських перевізників і фермерів.
“Черга з українського боку іноді сягала 70 км. У випадку з делікатними товарами, які потрібно було швидко доставити до клієнтів, ми інколи вирішували змінити види транспорту і перевантажувати товар з автомобілів на поїзди, щоб не стояти в дуже довгій черзі”, – розповідає менеджерка.
Вона сподівається, що призупинення протестів посприяє безперебійному перевезенню автомобільним і залізничним транспортом. І підкреслює, що після перетину кордону транспортні перевезення через Польщу йдуть досить ефективно.
“У 2022 році нам часто доводилося чекати на під’їзних шляхах, але зараз компанія PKP PLK значно поліпшила пропускну спроможність шляхів, що ведуть до портів”, – каже Мезенцева, додаючи, що під’їзд до терміналів майже безпроблемний, але є труднощі з перевалкою.
“Сипучі вантажі, такі як залізна руда і вугілля, перевантажуються набагато швидше, ніж металопродукція. Перевалка в польських портах проходить у чотири рази повільніше, ніж на чорноморських терміналах”, – зазначає Мезенцева.
За її словами, однією з причин цього може бути брак персоналу в терміналах.
Представник “Метінвесту” також звертає увагу на те, що польські митні правила не враховують зміни ваги сипучих вантажів під час транзиту. Однак вони можуть виникнути, наприклад, унаслідок погодних умов. Тож працівники компаній, що займаються перевезеннями та перевалкою, змушені витрачати багато часу під час перевірок, пояснюючи, що вугілля чи руда можуть важити трохи більше за дощової погоди. Також можуть виникнути так звані природні втрати під час транспортування.
“Залізничні правила допускають певний відсоток псування для різних груп товарів. Натомість митні правила не допускають жодних втрат, які підлягають індивідуальній перевірці службою. Для нас це означає чималі збитки”, – підкреслює Мезенцева.
Група “Метінвест” зазначає, що зацікавлена в побудові довгострокових бізнес-відносин на польському ринку.
“Ми говоримо про виклики, але при цьому готові напрацьовувати рішення разом з польською стороною. Ми хочемо спрощення процедур і транспортування”, – додає керівник відділу логістики Metinvest Polska.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Введення в експлуатацію житла в Україні, млн кв. м.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Детективи ТУ БЕБ в Одеській області завершили досудове розслідування щодо організованої злочинної групи, яка протидіяла законній господарській діяльності та заволоділа нерухомістю іноземних компаній в Одесі та Києві. Майно, вартістю 29 млн грн, уже повернуто власнику.
Під час досудового розслідування детективи встановили, що майже за півтора року злочинна група привласнила 4 квартири в Одесі, земельну ділянку та будинок у столиці, що належали іноземним компаніям.
Для цього учасники ОЗУ налагодили схему незаконного переоформлення нерухомості для подальшого її продажу. За допомогою “чорних” рієлторів вони створювали фіктивні компанії. Використовуючи підроблені печатки нерезидентів, органів влади та нотаріату іноземних юрисдикцій, до статутного капіталу згадуваних фірм вносили нерухомість. Надалі її переоформляли, укладаючи угоди купівлі-продажу та інші оборудки. Загальна сума завданих збитків становить 41 млн грн.
Майно, вартістю 29 млн грн, уже повернуто одній із постраждалих іноземних компаній – детективи ініціювали скасування реєстрації відчуження права власності земельної ділянки та будинку в столиці.
Організатору та 3 членам злочинної групи повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209. 3 ст. 209, ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Двом особам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ще двом – у вигляді застави. Обвинувальний акт стосовно 4 осіб скеровано до суду.
Оперативний супровід – Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР Нацполіції України. Процесуальне керівництво – Одеська обласна прокуратура.
Нещодавно громадянин Іспанії Анхель Мігель Сересо Гальярдо (Angel Miguel Cerezo Gallardo) публічно звернувся до держорганів України з проханням про підтримку. Іспанський інвестор оцінює втрати від рейдерського захоплення українським співзасновником компанії Selecto Markets, співзасновником якої він є, у 20 млн грн. Детальніше дивіться за посиланням – Відео пресконференції доступне тут
Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) придбав 85 вагонів-зерновозів для найбільшого експортера українського зерна та олійних культур серед іноземних компаній Louis Dreyfus, повідомила пресслужба проєкту у Facebook.
Згідно з повідомленням, перші 20 вагонів уже доставлено до одного з елеваторів компанії.
У USAID очікують, що використання додаткових вагонів дасть змогу збільшити експорт зерна на 110 тис. тонн щорічно. Крім того, Louis Dreyfus зможе розширити географію роботи і відвантажувати зерно з регіонів України, звідки вивозити зерно не було можливості.
Представництво Louis Dreyfus в Україні володіє 660 вагонами, частина з яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Агротрейдер експортує зерно в країни Азії, Африки та Європи.
У USAID уточнили, що закупівлю обладнання для агрокомпаній проводять у межах Ініціативи сталості сільського господарства в Україні (АГРІ-Україна), яку реалізує Агентство США з міжнародного розвитку, для пом’якшення глобальної продовольчої кризи, що загострилася через війну Росії проти України.
Підприємства сфери туризму сплатили 2 млрд 49,462 млн грн податків у 2023 році, що на 32% більше за результати попереднього року, але на 8% менше за 2021 рік, повідомила голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів під час підсумкової пресконференції в середу.
“Після дуже стресового 2022 року людям просто необхідний був час на відновлення, психологічного перезавантаження, і саме подорожуючи, відвідуючи туристичні місця, вони досягали своїх цілей. Інтерес до своєї культури реалізується саме через подорожі”, – сказала Олеськів.
Готелі забезпечили 63,6% податкових надходжень, 10,1% – туристичні оператори, 9,7% – інші місця розміщення, 9,4% – турагенції. Водночас загальна кількість платників податків у 2023 році становила 16645, що на 9% менше, ніж у 2022-му, і на 25% ніж у 2021-му.
У четвер, 8 лютого, в Україні, крім півдня, невеликий дощ та мокрий сніг, у західних областях помірні, вдень у Карпатах та на Закарпатті значні опади, повідомляє Укргідрометцентр.
На північному сході України на дорогах місцями ожеледиця.
Вітер переважно західний, 7-12 м/с, у Карпатах та східних областях вночі місцями пориви 15-20 м/с.
Температура в південній частині вночі 2-7° тепла, вдень 10-15°; на решті території протягом доби 1-6° тепла, на півночі України від 2° морозу до 3° тепла, у Сумській області 0-5° морозу.
У Києві в четвер невеликий дощ із переходом у мокрий сніг. Вітер західний, 7-12 м/с. Температура протягом доби 0-2° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 8 лютого найвища температура вдень була 11,0° у 2011 р., найнижча вночі -28,5° у 1929 р.
У п’ятницю, 9 лютого, в Україні, крім південної частини, часом опади у вигляді снігу та дощу. На північному сході країни на дорогах місцями ожеледиця.
Вітер південно-західний із переходом на південно-східний, 5-10 м/с, у Карпатах пориви 19-24 м/с.
Температура вночі 0-5° морозу, вдень 0-5° тепла, у Сумській та Чернігівській областях вночі 6-11° морозу, вдень 0-5° морозу; у південних та південно-західних, а також у більшості західних і центральних областей вночі 1-6° тепла, вдень 6-11° тепла, місцями 13-18°.
У Києві в п’ятницю часом сніг із переходом у дощ. Вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 0-2° морозу, вдень 0-2° тепла.
