Експорт соняшникової олії з України у вересні-квітні 2023-2024 маркетингового року (МР) склав понад 4,4 млн тонн, що на 17% перевищило показник за аналогічний період попереднього сезону та стало другим за величиною обсягом експорту за всю історію після 2019-2020 МР, коли він досяг 4,49 млн тонн за цей самий період, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ».
«Підвищенню попиту на дану продукцію поточного сезону з боку ключових світових імпортерів сприяла більш приваблива ціна на соняшникову олію порівняно з іншими рослинними оліями, внаслідок чого українські заводи активно нарощували переробку соняшнику», – пояснили аналітики.
Вони також вказали, що важливим фактором є забезпечення відносно стабільних відвантажень олії морським транспортом.
Експерти агентства нагадали, що оцінювали експорт соняшникової олії на сезон-2023/24 на рівні 5,6 млн тонн (+4% до квітневої оцінки; -1% до 2022-2023 МР). Однак, враховуючи, що вже близько 79% прогнозу експортовано, до кінця сезону очікується значне зниження помісячних обсягів відвантаження.
«Скорочення експорту даної продукції вже в травні-серпні поточного сезону може бути обумовлено зниженням переробки соняшнику на тлі вичерпання його запасів, які в цілому по країні на початок травня оцінюються як мінімальні за останні три сезони», – резюмували в «АПК-Інформ».
Українські сировари зіткнулися з проблемою зниження продажів як через високу ціну українських сирів, так і через зростання імпорту, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство «Інфагро».
«У березні імпорт сиру зріс більш ніж на 40%, а у квітні цей показник може збільшитися ще на 15-20%. Тобто частка європейських сирів уже знову становить близько третини загальної реалізації сирів в Україні”, – зазначили аналітики.
Вони підкреслили, що частка імпорту на внутрішньому ринку України поки що менша, ніж до війни, але це повинно змусити виробників вживати заходів, щоб утриматися на власному ринку.
«Через девальвацію гривні експорт сиру стає ще вигіднішим. Водночас експорт сирного продукту, наприклад, до Казахстану, стрімко падає. Українські сирні продукти російські виробники вже практично витіснили з ринку Казахстану. Якщо експорт сирного продукту до Казахстану припиниться, його виробництво доведеться суттєво зменшити”, – прогнозують в “Інфагро”.
Міністерство освіти і науки України затвердило розподіл 18,8 млрд грн видатків державного бюджету між 134 закладами вищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління Міносвіти.
Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, розмір виділених державних коштів для кожного університету визначено з урахуванням 5 основних критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.
Зокрема, основний критерій розподілу – контингент здобувачів, які навчаються за кошти бюджету, а також ідеться про такі показники, як: наукова діяльність – кількість коштів, що виш заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки; інтернаціоналізація – місце в міжнародних рейтингах або участь в європейських проєктах Еразмус+; працевлаштування – відсоток працевлаштованих випускників; регіональний коефіцієнт – для підтримання закладів освіти, що є найбільш розвинутими в Європі; регіональний коефіцієнт – для підтримання закладів освіти, що розташовані в регіоні.
Так, найбільше коштів отримають: Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут імені Сікорського” (1 530,9 млн грн), Національний університет “Львівська політехніка” (980,1 млн грн), Національний університет біоресурсів і природокористування (620 млн грн). ), Львівський національний університет імені Франка (568,4 млн грн.), Національний авіаційний університет (498,8 млн грн.), Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (496,6 млн грн.), Харківський національний університет імені Каразіна (412 млн грн.).
“МОН розробляє методичні рекомендації щодо використання резерву, сума якого налічує 504 млн грн. Передбачено, що частина цього резерву буде спрямована на розв’язання проблем, пов’язаних із функціонуванням переміщених закладів освіти”, – ідеться в повідомленні.
Банк-партнер державної програми з доступного кредитування SKY Bank акредитував для участі в програмі “еОселя” житлові комплекси компанії DIM, що перебувають на фінальній стадії будівництва, – будинки №4 і №6 у ЖК LUCKY LAND і будинок №3 ЖК “Метрополіс” у Києві, повідомили у пресслужбі забудовника.
“АТ СКАЙ БАНК вітає початок співпраці з провідним девелопером столичного ринку нерухомості та продовжує реалізовувати стратегічну місію державної пільгової програми іпотечного кредитування “еОселя”, зробивши для громадян доступною купівлю житла на етапі будівництва”, – цитується у релізі директор з роздрібного бізнесу, член правління АТ СКАЙ БАНК Володимир Чорненький.
Керуючий партнер компаній DIM Олександр Насіковський повідомив, що DIM регулярно отримуємо запити від клієнтів щодо можливості купівлі квартири за держпрограмою “еОселя”.
“Будинок має бути у кожного – ми в цьому впевнені. З початку року ми ввели в експлуатацію понад 1000 квартир і активно працюємо над розробкою комфортних умов придбання житла для наших клієнтів, зокрема працюємо з державною програмою доступного кредитування житла”, – розповів Насіковський.
Lucky Land (вул. Берковецька, 6) – житловий комплекс комфорт-класу, спроектований як багатофункціональний район із розвиненою інфраструктурою. Передбачає 23 будівлі заввишки 13-14 поверхів, загалом 5183 квартир, з гостьовим паркінгом на 2,5 тис. і підземним на 356 машиномісць. За програмою “єОселя” доступні в іпотеку одно-, дво- та трикімнатні квартири площею від 41 кв. м у будинку №3, що вже отримав сертифікат готовності, та будинках №4, №6, в яких введення в експлуатацію заплановано на третій та четвертий квартал цього року.
Придбати квартиру за програмою “еОселя” можна також у споруджуваному будинку №3 ЖК “Метрополіс” (ак.Заболотного, 1), запланований термін введення в експлуатацію будинку в третьому кварталі.
Також доступні по “еОселі” квартири в добудованому ЖК “Новий Автограф” (Кн. Романа Мстиславича (Генерала Жмаченка), 26).
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “еОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки й оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.
З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “еОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
У цю програму інтегровано вісім банків-партнерів: Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank, Укрексімбанк, СЕНС і “Банк Кредит Дніпро”. Подати заявку на участь у програмі можна в мобільному застосунку “Дія”.
На 30 квітня обсяг виданих кредитів за “еОселею” сягнув 14,9 млрд грн, позики було видано для 9613 сімей. При цьому 2,9% квартир придбано на первинному ринку, 71,7% – на вторинному, 25,4% – у забудовників.
Група компаній DIM заснована 2014 року і складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва. До теперішнього часу ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК загальною житловою площею понад 218 тис. кв. м. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land, А136 Highlight Tower, Olegiv Podil.
Імпорт енергоносіїв, млрд дол.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
На кінець 2023 року вони становили 18,6 відсотка від загальної кількості 181 370 іноземців у землі, як повідомило Державне статистичне управління в Галле в четвер. На основі даних Центрального реєстру іноземців. Другу і третю за чисельністю групи складають вихідці з Сирії (15,9%) і Польщі (7,8%). Кількість іноземців у Саксонії-Ангальт збільшилася на 12 150 осіб з кінця 2022 року до кінця 2023 року.
https://www.zeit.de/news/2024-05/02/ukrainer-sind-groesste-auslaendische-bevoelkerungsgruppe
