“Укрзалізниця” (УЗ), монопольний залізничний оператор, за період з 11 по 17 серпня перевезла 644 тис. пасажирів, що на 4,8% або майже на 30 тис. більше, ніж за аналогічний період у 2024 році.
“Як і в попередні пікові тижні чимало напрямків, де попит перевищує пропозицію в 5-7 разів. Маємо продовжувати замовляти нові вагони, винаходити ресурс на ще більші обсяги ремонтів, рушити з місця програму нарощення кількості потягів Інтерсіті!” – написав голова правління УЗ Олександр Перцовський на своїй сторінці у Facebook.
За даними компанії, порівняно із попереднім тижнем перевезення також збільшилися – на 1,1%.
Згідно до статистики, кількість перевезених одним вагоном пасажирів за тиждень досягла в середньому 476, що на 8,2% більше за аналогічний період 2024 року.
Окрім того кількість пасажирів у дитячих групах зросла у 1,5 рази – до 29,8 тис., а кількість перевезених військових через спецрезерв – у 2,4 рази, до 12,5 тис.
Окремо у статистиці зауважили, що найбільше пошуків за минулий тиждень було на напрямки в обидві сторони “Київ-Львів” – 151,6 тис. запитів проти 21,8 тис. місць. Напрямок “Київ-Одеса” – 92,3 тис. запитів проти 19,1 тис. наявних місць, “Київ-Харків” – 69,2 тис. пошуків і 18,5 тис. місць, “Київ-Перемишль” – 65 тис. запитів проти наявних 22,8 тис. місць та напрямок “Київ-Дніпро” – 55 тис. пошуків і 16,9 тис. місць.
Поточним рішенням від “УЗ” є збільшення ефективності використання вагонів, а саме після прибуття зі свого основного рейсу, вагони йдуть у наступну подорож, встигаючи зробити ще одне “коло” між своїм основним маршрутом.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” у першому півріччі 2025 року збільшило пасажиропотік на 1,2% порівняно з першим півріччям 2024 року– до 13,52 млн. Це на 23% більше за показник січня-червня 2023 року, повідомляв раніше Перцовський у Facebook.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня зменшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $234,8 млн, або на 27,9% – до $607,8 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними, оприлюдненими Нацбанком, упродовж минулого тижня негативно сальдо купівлі та продажу клієнтами банків – юридичними особами валюти зростало від $43,2 млн у понеділок до $103,1 млн у четвер, що майже вдвічі менше, ніж минулого тижня.
Подібна ситуація спостерігалася й на ринку валютообмінних операцій населення: якщо за суботу-понеділок продаж валюти перевищив її купівлю на $7,6 млн, то у четвер – на $10,5 млн, тоді як у минулий четвер цей показник сягав $27,5 млн.
Якщо тижнем раніше вперше за довгий час фіксувалося негативно сальдо у сегменті безготівкових операцій населення, то минулого тижня населення знову більше продавало безготівкової валюти, аніж купувало її – на $2-5 млн щодня.
Офіційний курс гривні до долара того тижня зміцнився з 41,3895 грн/$1 до 41,3401 грн/$1.
Така сама динаміка спостерігалася й на готівковому ринку, де курс гривні упродовж минулого тижня зміцнився на і самі 3-5 коп.: купівля – приблизно до 41,37 грн/$1, а продаж – до близько 41,45 грн/$1.
“Український валютний ринок по долару перебуває у фазі штилю — міжнародні чинники не дають драйверів для різких змін, а дозовані інтервенції та лібералізація НБУ підтримують низьку волатильність і керованість ринку”, – зазначають експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.
За їх оцінкою, внутрішній попит — без ажіотажних чи накопичувальних драйверів, імпортери діють планово, не провокуючи аномальних сплесків, у котируваннях гривня-долар менші чи практично відсутні “страхові” націнки операторів ринку.
У “КИТ Group” прогнозують на найближчі 1–3 тижні курс у базовому діапазоні 41,30–41,85 грн/$1: пробиття нижче 41,20 грн/$1 малоймовірне без сильного зовнішнього каталізатора, але можливі короткі імпульси на даних зі США чи новинах щодо зовнішнього фінансування для України.
Середньостроково, на 2–3 місяці, у компанії очікують на курс 41,50–42,20 грн/$1 та додають, що очікування вересневого рішення ФРС з імовірним, але далеко не гарантованим зниженням ставок зсуває очікування по котируваннях до нижньої межі коридору. В той же час осінні бюджетні виплати та імпорт енергоносіїв можуть підштовхувати котирування вгору, втім старт експортного сезону та його успішність — сильний стабілізуючий фактор.
“За умови реалізації сценарію зростання невизначеності (безпека, економічні індикатори, політичні зсуви) або погіршення зовнішніх надходжень — імовірні короткі виходи до 42,30–42,40/$1”, – вважають експерти “КИТ Group”.
Найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар” назвав ціну викупу у травні цього року 28% у цифровій платформі охорони здоров’я Helsi, що дозволило йому збільшити свою частку до 97,99% з 69,99% – вона склала $11 млн.
Як свідчать дані звіту “Київстару” на SEC, мова йде про 26,9% акцій ТОВ “Українська інвестиційна платформа” та 1,1% акцій інших міноритаріїв.
Зазначається, що одночасно були розірвані раніше укладені угоди про опціони пут і колл на 30,01%, які оцінювались в $10 млн на кінець березня, а замість них погоджені укладені нові на тих самих умовах для решти 2,01% акцій.
“Київстар” нагадав, що в серпні 2022 року придбав контрольний пакет Helsi в 69,99% за $15 млн.
Дохід Helsi за 2024 рік збільшився на 48% порівняно з 2023 роком – до $5,1 млн.
У звіті також вперше повідомляється про купівлю “Київстаром” за $2 млн у вересні минулого року компанії LanTrace (Бориспіль) – регіонального постачальника фіксованого широкосмугового інтернет-доступу в Київській області.
Згідно з даними ресурсу YouControl, власником 96,3% ТОВ “Українська інвестиційна платформа” є Самвел Акопян, а ще 3,7% – Артем Михайлюк.
Helsi — це цифрова платформа для управління даними, яка підтримує надання медичних послуг медичними установами та лікарями і покращує доступ пацієнтів до медичної допомоги, зокрема, шляхом спрощення дистанційних консультацій і запису на прийом, а також зберігання медичних даних. Станом на 1 січня 2025 року компанія мала приблизно 29 млн зареєстрованих пацієнтів з доступом до 1600 державних і приватних клінік та понад 60 тис. медичних працівників. Станом на кінець 2024 року додаток Helsi завантажили 10 млн користувачів, що в 2,5 рази більше, ніж двома роками раніше.
Як повідомлялося, АМКУ цього тижня почав розгляд заявки на покупку “Київстаром” власника онлайн-сервісу Tabletki.ua, наголосивши, про сукупні частки учасників концентрації на одному із задіяних у концентрації ринків можуть перевищувати 35%. Першу заявку на придбання “МТПК” “Київстар” подав у листопаді 2024-го, але комітет повернув її як таку, що не відповідає вимогам положення про порядок розгляду заяв та справ про концентрацію суб’єктів господарювання.
Як повідомив заявив СЕО “Київстару” Олександр Комаров, “Київстар” планує в кінці 2025 року досягти частки 10% доходу від не пов’язаного з телекомунікаційними послугами бізнесу – Uklon, “Київстар ТБ”, сервіс Helsi, а також хмарні сервіси та послуги Big Data.
Уряд Норвегії виділив Україні 1 млрд норвезьких крон ($98,3 млн) для закупівлі природного газу, повідомив СЕО НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
“Це чітка відповідь наших партнерів на російський терор, спрямований на те, щоб позбавити українців тепла взимку”, – написав він у Facebook у п’ятницю.
За словами Корецького, Група “Нафтогаз” використає ці кошти на закупівлю газу задля забезпечення потреб опалювального сезону.
“Отримана допомога стане важливим внеском у стабільне проходження зими 2025–2026 рр. та зміцнення енергетичної безпеки країни”, – підкреслив він.
Як повідомлялося з посиланням на прем’єр-міністра Юлію Свириденко, 13 серпня НАК “Нафтогаз України” і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі EUR500 млн.
“Це найбільший проєкт банку в нашій країні. Але найважливіше – вперше такий кредит надається під гарантію ЄС, без державної гарантії України”, – прокоментувала вона.
Крім того, у квітні повідомлялося про надання “Нафтогазу України” кредиту на EUR270 млн від ЄБРР під державну гарантію на створення стратегічних резервів газу, який Норвегія доповнила грантом EUR139 млн.
За даними ЄБРР, загальна сума фінансування ним НАК “Нафтогаз України” від початку повномасштабної війни у 2022 році досягла EUR1,6 млрд.
Україна в липні цього року експортувала близько 1,98 тис. тонн великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою, що на 62% більше відносно попереднього місяця і на 14% більше аніж у липні минулого року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
Асоціація зазначила, що грошова виручка за експортованих тварин становила $4,19 млн і була на 24% меншою аніж у червні-2025, однак на 32% більшою, аніж у липні рік тому. У січні-липні 2025 року Україна експортувала ВРХ живою вагою 11,71 тис. тонн (+72% порівняно з аналогічним періодом рік тому) на суму $25,65 млн (+111%).
У липні українські експортери поставили на зовнішні ринки 35 тонн свіжої або охолодженої яловичини, у 70 разів перевершивши червневі обсяги цього року і у 50 разів – показник аналогічного періоду рік тому. Експортний виторг за поставлений товар становив $165 тис. і був лише на 9% вищим за попередній місяць, однак аж у 20 разів перевершив виручку за липень 2024 року.
В січні-липні 2025 року Україна відвантажила на зовнішні ринки 101 тонн охолодженої яловичини (-89%) на суму $587 тис. (-89%).
При цьому натуральні обсяги експорту мороженої яловичини з України у липні 2025 року становили 1,68 тис. тонн, що на 4% більше відносно червня-2025, але на 1% менше відносно липня-2024. Виторг за поставлений товар у цьому сегменті становив майже $7,56 млн (-48% та -9% відповідно).
В січні-липні 2025 року Україна експортувала 11,27 тис. тонн мороженої яловичини (+21% до аналогічного періоду минулого року) на суму $45,14 млн (+17%).
“Збільшення поставок Україною в липні ВРХ живою вагою та яловичини цілком відповідає ситуації на світовому ринку. Пропозиції корів та червоного м’яса на світовому ринку скорочується”, – пояснив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
Водночас Україна в липні 2025 року імпортувала 242 тонн ВРХ живою вагою, що на 1% менше аніж у червні 2025 року, але на 125% більше за обсяги липня рік тому. Обсяги імпорту охолодженої яловичини скоротилися до 10 тонн (на 30% щодо попереднього місяця і на 20% щодо обсягів рік тому), а мороженої яловичини – до 123 тонн (-17% та -39% відповідно).
В січні-липні 2025 року Україна збільшила порівняно з аналогічним періодом минулого року імпорт ВРХ живою вагою до 494 тонн (+36%,), охолодженої яловичини – до 80 тонн (+10%) та скоротила імпорт мороженої яловичини до 941 тонн (-36%).
Зовнішньоторговельне сальдо у липні 2025 року було позитивним і становило $8,81 млн, резюмували в АВМ.
Агрохолдинг “ТАС Агро” завершив жнива ранніх зернових сезону-2025, зібравши з площі 22 тис. га понад 130 тис. тонн зерна, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
У “ТАС Агро” зазначили, що середня урожайність озимої пшениці склала 5,9 т/га, що перевищило планові показники. Найкращі результати – у Північному кластері (Чернігівська обл.), де урожайність досягла понад 7 т/га.
“Жнива 2025 року стали випробуванням для всіх аграріїв, адже дощова погода в розпал збору стримувала темпи робіт та могла вплинути на якість зерна. Проте агрохолдинг задіяв усі можливості для оперативного збору врожаю, а його елеватори забезпечили своєчасне приймання та якісне зберігання урожаю”, – зазначив CEО “ТАС Агро” Олег Заплетнюк.
За його інформацією, до жнив було залучено 75 зернозбиральних комбайнів та іншу необхідну техніку. Хороших результатів, на думку СЕО, агрохолдинг досяг завдяки своєчасним змінам у технології вирощування, системній аналітиці, відповідальній та злагодженій роботі всіх підрозділів.
“ТАС Агро” паралельно зі жнивами розпочав посівну компанію 2026 року та підготовку ґрунту до посіву озимої пшениці. Станом на середину серпня посіяно 11 тис. га озимого ріпаку із 16 тис. га запланованого.
У кластерах компанії готуються до збирання пізніх культур та проведення комплексу осінньо-польових робіт. Незабаром у Південному кластері розпочнеться збирання соняшнику.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, яку засновано в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
