Мережа супермаркетів Varus у січні-червні 2024 року сплатила до державного бюджету 700 млн грн податків і зборів, повідомила пресслужба ритейлера.
“Кожна гривня податків, сплачена до держбюджету – це ще одна цеглина в побудові міцної економіки України. Ми вдячні всім клієнтам супермаркетів Varus, завдяки яким ми продовжуємо працювати і робити свій внесок у підтримку нашої держави”, – коментує CFO Varus Марина Паніна.
За три квартали 2024 року Varus відкрив нові магазини в Покрові, Запоріжжі, два в Одесі та оновив в оновленому дизайні магазин у Кривому Розі.
У релізі зазначається, що розширення мережі та відкриття нових магазинів дає змогу Varus створювати та надавати українцям робочі місця в різних регіонах. Відзначається увага до внутрішньо переміщених осіб. Насамперед, компанія допомогла евакуювати і надала нові робочі місця своїм співробітникам з регіонів, де тривають активні бойові дії. Вимушених переселенців працевлаштовують у всіх містах, де є магазини мережі. В одному тільки місті Дніпро понад 500 ВПО отримали роботу в магазинах мережі.
У 2023 році Varus сплатив до держбюджету 1,1 млрд грн податків і зборів.
Зростання цін на картоплю в Україні триває, повідомляють аналітики проекту EastFruit. За даними регулярного моніторингу, позитивні цінові тенденції фіксуються вже понад місяць, починаючи з останньої декади вересня поточного року. Традиційно ціни на картоплю в Україні протягом першого осіннього місяця не підвищуються, оскільки триває активне збирання врожаю і на ринок надходять великі обсяги продукції, яку фермери намагаються реалізувати в найкоротші терміни. У цей період реалізується як картопля середньої та низької якості, що не підлягає тривалому зберіганню, так і якісна продукція, зберігати яку виробник не планує або не має такої можливості. Як результат, нинішній сезон на ринку картоплі в Україні вже точно став винятковим.
Так, на сьогоднішній день в основних регіонах виробництва картопля пропонується до продажу по 20-30 грн/кг ($0,48-0,73/кг), залежно від сорту, якості та обсягів пропонованих партій продукції, що в середньому на 18% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Можна констатувати, що ціни на картоплю продовжують встановлювати нові цінові рекорди останнього десятиліття.
Читайте також: Цибуля , картопля та інші овочі, а також яблуко дорожчають – огляд торгових майданчиків за тиждень
За словами ключових гравців ринку, позитивний ціновий тренд у даному сегменті зумовлений одразу кількома факторами. Так, поточного тижня більшість українських фермерів повідомили про завершення відвантаження картоплі безпосередньо з поля, через що господарства пропонували до продажу дану продукцію зі сховищ, ціни на яку традиційно вищі. Ще більш впевнену підтримку цінам продовжує надавати обмежену пропозицію картоплі на ринку, зважаючи на істотне зниження врожайності цієї культури в поточному сезоні. Нагадаємо, максимальної шкоди для майбутнього врожаю, за повідомленнями виробників, завдала посушлива і спекотна погода в Україні протягом усього липня поточного року
Ціни на картоплю в Україні залишаються найвищими серед усіх країн регіону моніторингу проекту. Даний факт дає змогу робити прогнози, що на внутрішній ринок, ще в першій половині поточного сезону надійдуть суттєві обсяги імпортної продукції. На думку експертів, саме з початком масового імпорту цінова ситуація на ринку картоплі в Україні може стабілізуватися.
Варто зазначити, що на сьогоднішній день ціна на картоплю в Україні вже в середньому в 2,9 раза вища, ніж наприкінці жовтня 2023 року. При цьому великі гравці ринку не поспішають із продажем основних обсягів картоплі, оскільки розраховують на подальше зростання цін у цьому сегменті.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку картоплі та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
22.10.2024 Державна служба України з питань праці анулювала повністю Ліцензію на виробництво вибухових матеріалів промислового призначення на пересувних пунктах в умовах гірничодобувних підприємств, надану ТОВ «Юнігран-Сервіс»* в 2015 р. (АГ № 578984 від 23.01.2015). На щойно оприлюднений наказ Держпраці № 175 за підписом Голови Служби Ігоря Дегнери увагу NADRA.INFO звернули джерела на ринку надрокористування. Ліцензію анульовано за заявою Юнігран-Сервіс. Інших дозволів на виробництво вибухівки компанія не має.
Ліцензія Юнігран-Сервісу стала четвертим дозволом на виробництво вибухівки промпризначення, анульованим Держпраці в 2024 р.: у вересні ліцензію на виробництво вибухових матеріалів втратило Дочірнє підприємство «Західдорвибухпром» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»** (наказ), а в березні дві ліцензії – АТ «Криворізький залізорудний комбінат»*** (наказ). Всі ліцензії було анульовано за заявами компаній.
* – До лютого 2023 р. Юнігран-Сервіс контролював Ігор Наумець. З лютого 2023 р. кінцевою бенефіціарною власницею компанії значиться Елена Калпа (Наумець і Калпа – під санціями РНБО з травня 2023 р.). З січня 2024 р. товариство очолює Олександр Стадник (YouControl).
** – Засновник ДАК «Автомобільні дороги України» – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Керівник ДАК – Ольга Корх (YouControl). Керівник ДП «Західдорвибухпром» – Іван Петрусевич (YouControl).
*** – АТ «Криворізький залізорудний комбінат» належить до групи СКМ Ріната Ахметова (контролює 49,94%). Керівник – Сергій Новак (YouControl).
Джерело: https://nadra.info/2024/10/the-state-labor-service-canceled-four-licenses-for-the-production-of-explosives-for-mining-enterprises-in-2024/
Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує збільшення дефіциту поточного рахунку України з 5,4% ВВП у 2023 році до 8,1% і 14,3% ВВП у 2024 і 2025 роках відповідно, йдеться в оновленому глобальному економічному огляді (WEO), опублікованому у вівторок.
Раніше, у червні цього року, Фонд оцінював дефіцит поточного рахунку наступного року в 5,8% ВВП, у 2026 році – в 6,9% ВВП.
МВФ пов’язує розширення дефіциту поточного рахунку зі стійкими потребами в імпорті під час війни, впливом нестачі робочої сили на експорт і зменшенням обсягу грантового фінансування. На думку Фонду, ці негативні чинники переважатимуть над сприятливим впливом морських шляхів, що налагодилися, приватних переказів і реструктуризації боргу.
В опублікованих після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF матеріалах зазначено, що дефіцит поточного рахунку в першому півріччі 2024 року збільшився до $8,6 млрд порівняно з $1,8 млрд у першому півріччі минулого року. Основною причиною МВФ назвав зниження надходження грантів від партнерів.
Тим часом торговельний баланс товарів погіршився на 8% у річному вимірі, оскільки високий рівень імпорту з оборонної та енергетичної галузей компенсував обсяг експорту (особливо продукції сільського господарства та залізної руди). Тоді як баланс послуг, навпаки, покращився із зупинкою прикордонних блокад і скороченням обсягів зняття готівкових коштів українцями за кордоном.
МВФ прогнозує, що після падіння на 15,4% у 2023 році експорт у 2024-му зросте на 15,7%, а у 2025-му – ще на 6,2%. Водночас імпорт, який зріс 2023 року на 21,5%, цього року збільшиться ще на 14,4%, а наступного – на 7%.
За оцінками Фонду, приріст прямих іноземних інвестицій цього року сповільниться до 2% ВВП з 2,6% ВВП минулого року, а 2025-го лише незначно прискориться – до 2,1% ВВП.
Водночас завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці, яка зберігається, МВФ прогнозує зростання резервів країни з $40,5 млрд торік до $42,6 млрд цьогоріч і $44,9 млрд – у 2025-му.
Обсяг експорту агропродукції України протягом січня-вересня 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс більш ніж на чверть – до 48,9 млн тонн, повідомляє Державна митна служба України (Держмитслужба).
“Протягом перших дев’яти місяців 2024 року обсяги експорту агропродукції України зросли більше ніж на чверть, а саме на 9,9 млн тонн. Їх вартість зросла на 1,4 млрд доларів США. Загалом за 3 квартали 2024 року Україна експортувала 48,9 млн тонн агропродукції на 10,5 млрд доларів США”, – ідеться в повідомленні Держмитслужби в телеграмі в середу.
Зазначається, що основною причиною такого зростання стало відновлення морського сполучення. Завдяки цьому на сьогодні 89% від загального обсягу експорту агропродукції було здійснено морським видом транспорту. На суходолі експортери надають перевагу залізничному транспорту, лише 2% переміщується автомобільним транспортом.
Ключовою групою експортованих агротоварів залишаються зернові культури – за 9 місяців експортували 42,3 млн тонн на суму $7,1 млрд. Іншою суттєвою складовою експорту агропродукції є насіння і плоди олійних рослин – 5 млн тонн, вартістю $2,2 млрд.
“Ситуація з імпортом має дещо інші особливості. Зокрема, 80% усієї імпортованої агропродукції потрапило в Україну автотранспортом, близько 18% – морем і майже 2% – залізницею. Здебільшого це пов’язано з імпортом із країн Європи, на відміну від експорту, де товари постачаються по всьому світу”, – зазначено в повідомленні Держмитслужби.
Повідомляється, що загалом в Україну імпортували 978,8 тис. тонн агропродукції на суму $1,7 млрд. Майже половину всього імпорту становлять їстівні плоди та горіхи – 468 тис. тонн, вартістю $563,8 млн. Крім них, значними за кількістю ввезених агропродуктів є овочі – 194,2 тис. тонн ($246,6 млн), а за вартістю – насіння олійних рослин на $346,5 млн (50,2 тис. тонн).
“Аграрний сектор України продовжує демонструвати стійке зростання, забезпечуючи стабільне постачання продукції на зовнішні ринки та задовольняючи внутрішні потреби через імпорт. Важливою у цьому процесі стала ініціатива “Шляхи солідарності”, розширивши можливості для агровиробників шляхом розбудови альтернативних логістичних маршрутів”, – зазначають у Держмитслужбі.
Найбільша українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” сплатила понад 4,5 млрд грн податків і зборів за січень-вересень 2024 року, зокрема понад 455 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів громад, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
За його даними, за три квартали поточного року компанія є найбільшим платником податків у Полтавській територіальній громаді – сума надходжень склала 139,9 млн грн.
Із загальної суми сплачених податків 1,37 млрд грн склали митні платежі, 1,36 млрд грн – ПДВ із реалізації, 522 млн грн – єдиний соціальний внесок, 803,1 млн грн – податок на прибуток, 37,9 млн грн – військовий збір.
“Так само важливо підтримувати місцевий виробничий бізнес. Понад 500 партнерів “Аврори” – українські виробники. Вони постачають понад 47% асортименту українського виробництва на полиці наших магазинів. 80% із них – це непродовольчі товари”, – повідомив Панасенко.
Крім того, 25 українських виробників експортують свою продукцію для реалізації в мережі “Аврора” в Румунії.
Як повідомив підприємець, у жовтні “Аврора” має намір реалізувати на 1 млрд грн товарів, які беруть участь у програмі “Національного кешбеку”.
Головний офіс торговельної мережі “Аврора” розташований у Полтаві. “Аврора” була заснована 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На 1 жовтня 2024 року мережа налічує 1533 магазини в Україні та 25 у Румунії. У компанії налічується близько 14 тис. співробітників.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденко. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
