Наглядова рада НАСК «Оранта» (Київ) 18 жовтня призначила Юлію Козаченко заступником голови правління, а також обрала її членом правління компанії, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Як зазначається, до цього 15 років Козаченко обіймала посаду заступника фінансового директора, головного бухгалтера СК «Альфа Україна», з березня 2023-го – фінансового директора НАСК «Оранта».
«НАСК «Оранта» є правонаступником «Укрдержстраху», заснованого 25 листопада 1921 року.
Основним бенефіціарієм компанії з правом голосу 99,99% є Олександр Ярославський.
Украина в январе-сентябре 2024 года импортировала 526,545 тыс. тонн соли на $69,844 млн, что соответственно на 65,6% и 6,64% больше, чем за аналогичный период прошлого года. Согласно статистике, обнародованной Государственной таможенной службой (ГТС), самым крупным поставщиком соли в Украину стал Египет, который в январе-сентябре 2024 года обеспечил 55,41% всего импорта на сумму $38,7 млн.
На долю Турции и Румынии пришлось 15,7% и 15,6% поставок, за которые эти страны выручили $10,96 млн и $10,81 млн соответственно.
Годом ранее в тройку импортеров соли Украины входили Турция с долей 30,9%, Египет и Румыния с 21,6% и 20,9% соответственно. Их выручка от ее продажи составила тогда $20,3 млн, $14,11 млн и $13,697 млн соответственно.
Украина в январе-сентябре 2024 года рекордно снизила экспорт соли до 21 тонн, за которую заработала $21 тыс. Ее покупателями стали Румыния, которая приобрела 17 тонн (80,9%), Молдова и Испания приобрели по 1 тонне, что составило по 4,8% на долю каждого государства.
Экспорт соли годом ранее составлял 38 тонн, за которые Украина выручила $155 тыс. Поддержали сократившийся экспорт этого товара Румыния, которая купила 35 тонн (94,6%) и Молдова с 1 тонн (2,7%).
Как сообщалось, Украина в довоенном 2021 году экспортировала 710,04 тыс. тонн соли на $28,32 млн, тогда как в 2022 году он упал в натуральном выражении впятеро – до 142,038 тыс. тонн, а выручка – еще больше, до $3,82млн. Основными покупателями украинской соли в 2021 году были Польша (39,1%), Венгрия (27,4%) и Румыния (7,3%). В 2021 году Украина импортировала соли 142,81 тыс. тонн на $12,92 млн.
После оккупации российскими войсками крупнейшего производителя соли в стране – “Артемсоли” – за первое полугодие 2023 года экспорт украинской соли составил всего 149 тонн на $32 тыс. Ее купили Румыния (93,5% поставок) и Молдова (3,2%).
В Україні вже реалізується низка великих інвестиційних проєктів за участю фінського бізнесу, очікуємо, що скоро їх буде набагато більше, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Під час зустрічі з фінськими підприємцями в Гельсінкі 18 жовтня за участю прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо Шмигаль зазначив, що понад 20 проєктів фінських компаній отримали підтримку за розробленим Планом участі у відбудові України, який передбачає дієві інструменти, які стимулюють приватний бізнес інвестувати в українську економіку.
Як повідомляє пресслужба Кабміну в суботу, Шмигаль виокремив галузі, в яких «інвестиції будуть особливо успішними для бізнесу та корисними для України».
Зокрема, у будівництві – це передові технології, енергоефективність, досвід у побудові об’єктів цивільного захисту.
В енергетиці – розвиток відновлюваної енергетики, децентралізація енергосистеми, розвиток розумних мереж, системи накопичення енергії, перетворення відходів на енергію.
В освіті – цифровізація та розвиток моделі R&D на основі синергії між урядом, університетами та приватним сектором.
У сфері телекомунікацій – технології шостого покоління бездротового зв’язку, а також передові технології цифрової безпеки.
Україна з початку 2024/25 МР станом на 21 жовтня експортувала 12,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,57 млн тонн відвантажено цього місяця, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на оперативні дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату 2023 року загальний показник відвантажень оцінювався у 8,333 млн тонн, зокрема в жовтні – 1,58 млн тонн.
У розрізі культур із початку поточного сезону експортовано пшениці 7,228 млн тонн (у жовтні – 1,13 млн тонн), ячменю – 1,673 млн тонн (350 тис. тонн), жита – 10,6 тис. тонн (3,1 тис. тонн), кукурудзи – 3,844 млн тонн (1,08 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 21 жовтня оцінюється у 22,7 тис. тонн (у жовтні – 3,8 тис. тонн), зокрема пшеничного – 20,6 тис. тонн (3,3 тис. тонн).
Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) у січні-вересні збільшив обсяг транзакцій на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 292 млн грн.
Згідно з повідомленням пресслужби “НоваПей” у понеділок, обсяг грошових переказів у системі за 9 місяців зріс на 29% – до 213,7 млрд грн.
“Зростання наших бізнес-показників стало можливим завдяки кільком ключовим факторам. По-перше, ми розвиваємо наш власний мобільний застосунок, зручність і переваги якого вже оцінили понад 300 тисяч користувачів-українців і понад 20 тисяч бізнес-клієнтів. По-друге, споживачі дедалі більше віддають перевагу онлайн-покупкам: продавці відправляють товари, покупці – отримують їх за допомогою «Нової пошти». А ми забезпечуємо легкі та вигідні платіжні рішення для бізнесу та українців”, – цитує пресслужба “НоваПей” фінансового директора компанії Ігоря Приходька.
У NovaPay повідомляють, що спостерігають зростання клієнтського попиту на послуги із поповнення та зняття готівки з карток NovaPay у відділеннях “Нової пошти”, а також послугу післяплати за доставлені “Новою поштою” товари.
Повідомляється, що за підсумками 9 місяців сервіс “НоваПей” збільшив податкові відрахування на 22% – до 4,5 млн грн.
NovaPay – це заснований 2001 року міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova і забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. співробітників у більш ніж 3,5 тис. відділеннях “Нової пошти” по всій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ одержав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що надала змогу відкривати рахунки і випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.
Кількість активних платіжних карт NovaPay у другому кварталі цього року зросла з 82,48 тис. до 151,85 тис., що дало змогу сервісу обійти Кредобанк і банк “Південний” і впритул наблизитися до двадцятки лідерів ринку.
Загальна кількість активних карток в Україні за другий квартал скоротилася з 52 млн 738,88 тис. до 52 млн 653,61 тис. У лідера, державного Приватбанку, зниження було невеликим – з 28 млн 163,33 тис. до 28 млн 163,14 тис., тоді як у державного Ощадбанку, що йде третім, було відчутнішим – з 7 млн 631,25 тис. до 7 млн 346,02 тис. Водночас monobank продовжив зміцнювати свою другу позицію на ринку: кількість його активних карток збільшилася з 8 млн 446,74 тис. до 8 млн 716,85 тис.
7 листопада відбудеться 10-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) 2024 на тему «Сила виклику. Що формуватиме майбутнє України та світу?».
Вже втретє форум відбудеться в Києві в умовах воєнного стану. Його учасники обговорять теми війни в Україні в контексті глобального світу: захист економічних інтересів України у ЄС, можливості та виклики для людського капіталу, майбутнє енергетичної системи, український Defence Tech на світовому ринку технологій, відносини бізнесу з владою задля відновлення України.
Цьогоріч Форум проходитиме на тлі президентських виборів у США, запланованих на 5 листопада. Результати виборів стануть однією з ключових тем для обговорення серед спікерів та учасників.
«Важливо, щоб бізнес, держава та суспільство працювали разом над створенням ефективних механізмів співпраці. Особливо зараз, коли до повномасштабного вторгнення в Україні додається ще й глобальна нестабільність. Ми перебуваємо на межі великих змін, і перед нами стоїть питання: як ми їх використаємо? Чи стануть ці виклики нездоланною перешкодою чи, навпаки, стимулом для пошуку нових рішень і руху вперед?» — зазначає Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
Організатори очікують на понад 100 спікерів, які візьмуть участь у 16 панельних дискусіях.
Серед них:
Представники міжнародної спільноти
· В’ячеслав Домбровскіс, Міністр економіки та енергетики Латвії (2014), Міністр освіти та науки Латвії (2013-2014)
· Катаріна Матернова, Посол Європейського Союзу в Україні
· Майкл Макфол, професор політичних наук при Стенфордському університеті (онлайн)
· Джон Дентон, генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC)
· Кріспін Еллісон, старший партнер компанії Marsh McLennan
· Константінос Накіс, партнер і президент Chicago Atlantic Trident
· Ден Райс, Президент Aмерікан Юніверсіті Київ, колишній офіцер армії США
Лідери бізнес-спільноти
· Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone Україна
· Василь Хмельницький, Ініціатор форуму, засновник холдингу UFuture
· Євген Осипов, CEO компанії Kernel
· Наталія Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю та комунікацій SCM
· Галина Герега, співзасновниця групи компаній «Епіцентр»
· Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів компанії SoftServe
· Сергій Войцеховський, член ради директорів BGV Group Management
До дискусійних панелей також долучаться учасники з державного сектору — представники Кабінету Міністрів, Офісу Президента України та Верховної Ради.
Оновлення програми та анонсування спікерів можна відслідковувати на сайті.
Цьогоріч КМЕФ у партнерстві з Gen.Ukrainian спрямовує частину коштів від продажу квитків на психологічну реабілітацію дітей, які постраждали внаслідок війни. Кошти будуть використані для організації таборів Gen.Camp, де діти отримають професійну допомогу від кваліфікованих психологів і психотерапевтів. Окрім цього, охочі можуть зробити додаткові пожертви за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум — один з найбільших у Східній Європі міжнародних форумів, який об’єднує представників бізнесу, влади та суспільства для обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів.
Низка ідей, які обговорювалися на КМЕФ, згодом були втілені в життя, зокрема, на законодавчому рівні: індустріальні парки, експортно-кредитне агентство, енергосервісні контракти, мораторій на експорт лісу-кругляку, зниження ЄСВ. Ці інструменти дозволили залучити мільярди доларів інвестицій та збільшили ВВП України.
Реєстрація учасників на Київський міжнародний економічний форум за посиланням.
Титульні партнери: UFuture, Mastercard, Нова Пошта, AEQUO
Партнери: Biopharma, ІНТЕРПАЙП, ПУМБ, МХП, Епіцентр, ПриватБанк, ДТЕК, Lamel, Ajax Systems, Biosphere Corporation, Sense Bank, Kernel, Vodafone, OKKO, Метінвест
Програмні партнери: ACC (Американська торговельна палата в Україні), Центр соціальних змін і поведінкової економіки, GLOBSEC
Бізнес-експерт: Forbes Ukraine
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 media
Медіапартнери: New Voice, LIGA.net, РБК-Україна, Delo.ua, Інтерфакс-Україна, The Kyiv Independent, TAVR Media, Mind.ua, Kyiv Post
Залишити заявку на акредитацію ЗМІ: форма для акредитації.
Контактна особа з питань реєстрації учасників:
Олександра Барабаш
Тел.:+380 50 880 0010
Email: tickets@forumkyiv.org
Контактна особа з питань акредитації ЗМІ:
Богдана Мишковська
Тел.: +380 63 597 4806
Email: bogdana@sameandfriends.com
Інтерфакс-Україна – медіа-партнер Форуму.
