У черговому відео YouTube-каналі аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто перспективи торговельно-економічних відносин України та Єгипту.
Як підкреслив засновник Клубу експертів Максим Уракін, Єгипет до початку війни був найвигіднішим торговельним партнером для України, позитивне сальдо торговельного балансу з яким становило майже 2 млрд дол США. Основними українськими товарами на єгипетському ринку були зерно та продукція металургії.
При цьому, в перші місяці війни блокада РФ морських комунікацій у Чорному морі обмежила український експорт до країн Африки і насамперед до Єгипту. Зернова угода поліпшила ситуацію, але тільки щодо експорту агропродукції. Щоб не втратити єгипетський ринок, українським компаніям потрібно адаптуватися до ситуації, що склалася, вже зараз, щоб не докладати додаткових зусиль після війни.
За словами президента Клубу експортерів України Євгенії Литвинової, українським виробникам насамперед слід звернути увагу на єгипетський ринок молочної продукції. При цьому необхідно врахувати поділ Єгиптом груп товарів для оптової та роздрібної торгівлі при створенні сприятливих умов для імпорту. Також, за її словами, попитом у Єгипті користуються консервовані та сухі фрукти, кондитерські вироби, шоколад, олії, жири, вода мінеральна, а також посуд, різні столові прилади, ванни, душові кабіни, раковини, будматеріали та інші товари для роздрібної торгівлі.
“Хочу звернути увагу, що всі українські експортери, які хочуть торгувати з Єгиптом, мають бути зареєстровані в генеральній адміністрації з контролю над експортом та імпортом. Після цього можна налагодити логістику через залізничні та автомобільні шляхи з урахуванням тимчасової недоступності порту Одеси”, – пояснила вона.
Крім того, Євгенія Литвинова зазначила, що з березня минулого року Єгипет зобов’язав Україну використовувати акредитив за багатьма групами товарів, що призводить до подорожчання угод від 0,2 до 0,5%. Цей фактор, на думку експерта, також безпосередньо вплине на торгівлю і на її кінцеві результати.
“Якщо говорити про поради нашому малому і середньому бізнесу під час виходу на єгипетський ринок, то, по-перше, потрібно розібратися в тому, що таке експорт, якщо ви раніше не були залучені в цей процес. Далі слід проаналізувати, в яких випадках можна вигідно відкрити українське підприємство в Єгипті для роботи, а в яких випадках вам це робити не завжди потрібно і не завжди вигідно. Нарешті, третя порада – пройти реєстрацію. Хоча б перегляньте, яким чином проходить авторизація, реєстрація через єдине вікно в Єгипті. Звертаю вашу увагу, що торговельна марка ваша має бути зареєстрована хоча б на території України до того моменту, як ви почнете проходити вже цю реєстрацію в Єгипті”, – резюмувала Євгенія.
Зі свого боку, голова Єгипетської діаспори в Україні, доктор Атія Валід зауважив, що останніми роками єгипетсько-українські торговельні відносини інтенсивно розвивалися, і нашу країну запросили до участі у великих інфраструктурних проєктах, що їх реалізує зараз єгипетська влада.
“Єгипет ще 2021 року обговорював з українським урядом інвестування в особливу економічну зону Суецького каналу. Тобто єгипетська економічна політика насамперед спрямована на стимулювання інвестування в економіку країни. Єгипет, звісно ж, зацікавлений у співпраці з українськими компаніями з погляду відкриття спільних підприємств на своїй території, що цілком можна реалізувати і сьогодні, незважаючи на війну. Я думаю, що для українських компаній цілком реально відкрити філії там, якщо їх цікавить ринок збуту. Єгипет готовий цьому сприяти”, – підкреслив представник Єгипту.
На його думку, наші постачальники мають активніше працювати як з єгипетським посольством у Києві, так і з українським посольством у Каїрі. Це полегшить проходження бюрократичних процедур і знизить імовірність стати жертвами шахрайства.
“Українським бізнесменом потрібно перевіряти в посольстві Єгипту або Торговій палаті достовірність документів тих організацій, з якими вони співпрацюють. І тільки після цього, укладати договір за всіма міжнародними правилами. Не треба вірити обіцянкам і красивим очам, і не забувати ази ведення бізнесу у сфері експорту-імпорту. Бажаю всім бізнесменам у Єгипті та в Україні тільки успіху”, – заявив доктор Атія Валід.
Більш детально дивіться у відео:
Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Сільськогосподарський кластер “Бровари” групи компаній A.G.R. Group навесні 2022 року був окупований російськими військами, які вторглися в північні регіони України, ракетними та артилерійськими обстрілами у холдингу було пошкоджено операційний силос, зерносушильний комплекс і зерносховище ємністю 20 тис. тонн.
Як повідомив власник аграрної групи Мисак Хідірян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, на відновлення працездатності кластера знадобилося понад 5 млн грн і півтора місяця інтенсивних робіт, оскільки агрохолдинг поспішав вчасно провести посівну і збиральну кампанії.
Крім того, російськими обстрілами також пошкодило техніку A.G.R. Group, поставлену на зимове зберігання, внаслідок чого постраждали трактори John Deere та причіпні агрегати.
“Наш кластер “Бровари” навесні опинився в окупації. Російські окупанти вибили БТРом ворота, взяли охорону в заручники і почали мародерствувати: поцупили дизельне пальне, обладнання зі складів, пошкодили дорогу сільгосптехніку… Аж до того, що окупанти поламали дверцята в самохідних обприскувачах, щоб дістати магнітоли. Зняти не змогли – просто розкурочили панелі”, – розповів власник A.G.R. Group в інтерв’ю.
Хідірян уточнив, що крім відновлення сільськогосподарських будівель, розмінування кластера “Бровари” зайняло близько 10 днів. Також на полях залишилося багато пошкодженої і знищеної військової техніки окупантів.
“Біля Броварського кластера залишилося багато битої російської техніки, яку ми своїми тракторами стягували для подальшого передання ЗСУ – там були здебільшого биті танки, але були й цілі. Частину техніки окупантів тягли до нас на базу, вантажили на трали і везли на ремонт. Було таке, що з полів доводилося один танк трьома потужними тракторами витягувати. Також їздили до сусідніх сіл і в людей з городів витягали трофеї рашистів”, – зазначив Хідірян.
Як повідомлялося з посиланням на Національну академію аграрних наук України (НААН), сумарний прямий збиток, заподіяний сільськогосподарській галузі України внаслідок повномасштабного російського вторгнення, на кінець 2022 року сягнув $9,3-9,8 млрд, що можна порівняти із сумарним прибутком аграрних підприємств країни за 2020-й і 2021 рр.
До цієї цифри включено збитки від блокади українських морпортів і вимушеної зміни логістики експортних перевезень ($7,5-8,0 млрд), вартості непроданого торішнього зерна ($0,5 млрд) і вартості знищених або захоплених окупантами складських приміщень і елеваторів ($1,3 млрд).
До холдингу A.G.R. Group входить понад 20 компаній. Основний напрямок його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування і зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі в Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вся вирощена продукція реалізується на зовнішніх ринках.
Президент холдингу і голова його наглядової ради – бізнесмен Мисак Хідірян.
США відправили в Україну партію з 60 бойових машин піхоти (БМП) “Бредлі”, повідомило Транспортне командування (TRANSCOM) американських збройних сил.
“Вантаж, що включає понад 60 “Бредлі”, минулого тижня залишив Норт-Чарльстон, штат Південна Кароліна, вони нададуть українським силам додаткові наступальні та оборонні можливості”, – йдеться в повідомленні.
При цьому вказується, що Транспортне командування ЗС США доправляє в Україну першу партію бойових машин піхоти “Бредлі” в рамках пакету військової допомоги на суму $2,85 млрд, про яку було оголошено раніше в січні.
Екіпаж “Бредлі” складається з трьох осіб, може перевозити до шести піхотинців у десантному відділенні. БМП надійшла на озброєння 1981 року, всього було випущено 9753 екземпляри різних варіантів. Їх застосовували війська США у війнах у Перській затоці, Іраку та в Афганістані.
Загальна сума американської військової допомоги Україні з лютого 2022 року становила $27,1 млрд, нагадали в командуванні.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Міністерство закордонних справ України у 2022 році погодили 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту продукції тваринництва до 12 країн світу.
Як випливає з пресрелізу відомства в понеділок, за минулий рік відкрито ринок Албанії для м’ясних напівфабрикатів з України; у Грузію – равликів; до Домінікани – молока й молочних продуктів; до Ізраїлю – декоративної прісноводної риби, живих кроликів, жувальних предметів для домашніх тварин, свіжих і оброблених шкір і шкур, до Канади – м’яса птиці і продуктів із нього; до Кенії – молока й молочних продуктів.
Крім того, дозволено експорт українських жувальних предметів для домашніх тварин, сирих і консервованих кормів для домашніх тварин до Північної Македонії, кормів для домашніх тварин до Сінгапуру; інкубаційних яєць, консервованих і перероблених кормів для домашніх тварин до Сербії; продуктів переробки тваринного білка (не для споживання людиною) і рибних продуктів до Туреччини, столових яєць до Пакистану, а також м’ясних продуктів і напівфабрикатів до Чорногорії.
Держпродспоживслужба також наголосила, що за 2022 рік до 432 збільшилася кількість підприємств-виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції до ЄС, що на 53 більше, ніж було на початку 2022 року. Для порівняння, за 2021 рік таке право отримали 23 підприємства.
“Ця позитивна динаміка у збільшенні кількості українських експортерів на європейський ринок є надзвичайно важливою в умовах набутого Україною статусу країни – кандидата на вступ до Європейського Союзу. Робота в цьому напрямі триватиме постійно та за умови виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС у межах наших зобов’язань щодо вступу до Євросоюзу ця цифра збільшуватиметься щодня”, – підсумувало відомство у пресрелізі.
Фондові індекси більшості найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) знижуються напередодні засідань великих світових центральних банків.
Трейдери оцінюють статистичні дані з Китаю і Японії.
Китайський індекс Shanghai Composite до 7:41 кв опустився на 0,35%.
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) у переробній промисловості Китаю піднявся в січні до 50,1 пункту з 47 пунктів місяцем раніше, свідчать дані Державного статистичного управління КНР (ДСУ). Експерти в середньому очікували його підвищення до 49,8 пункту, зазначає Trading Economics.
PMI вище позначки в 50 пунктів вказує на зростання активності в промисловому секторі. Значення індексу перевищило цей рівень вперше з вересня на тлі зняття антиковідних обмежень.
Сукупний прибуток великих китайських промислових підприємств упав на 4% у річному вираженні за підсумками 2022 року і становив 8,4 трлн юанів ($1,24 трлн), свідчать дані Державного статистичного управління (ДСУ) країни.
При цьому темпи зниження прискорилися порівняно із січнем-листопадом, спад за які становив 3,6%.
Тим часом гонконгський індикатор Hang Seng впав на 1,5%.
Найбільш значне зниження на Гонконгській фондовій біржі демонструють папери Sunny Optical Technology Group Co. Ltd. (-5,6%), Hang Lung Properties Ltd. (-5,3%) і Wharf Real Estate Investment Co. Ltd. (-4,2%).
Значення японського індексу Nikkei 225 до 7:39 кв зменшилося на 0,2%.
Роздрібні продажі в Японії в грудні 2022 року зросли за підсумками десятого місяця поспіль, темпи їхнього підвищення прискорилися і виявилися кращими за очікування аналітиків.
Продажі збільшилися на 3,8% порівняно з груднем 2021 року, повідомило міністерство економіки, торгівлі та промисловості. У листопаді вони зросли на 2,5%.
Експерти, опитані Trading Economics, у середньому прогнозували зростання на 3%.
Лідерами падіння стали акції Nippon Light Metal Holdings Co. Ltd. (-6,8%), Daiichi Sankyo Co. Ltd. (-4,5%) і Resona Holdings Inc. (-2,8%).
Значення південнокорейського Kospi опустилося на 0,9%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. зменшилися на 3,3%. Компанія скоротила операційний прибуток у четвертому кварталі на 69% порівняно з роком раніше на тлі різкого падіння попиту в підрозділах чипів пам’яті та смартфонів.
Акції автовиробника Hyundai Motor подешевшали на 1,5%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 за день втратив близько 0,1%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto збільшилася відповідно на 0,3% і 0,9%.
Водночас папери Pilbara Minerals Ltd. впали на 5%.
ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА) і державне експортно-кредитне агентство Словаччини Eximbanka SR підписали меморандум про взаєморозуміння, що визначає основні принципи співробітництва між ними у сприянні розвитку експорту товарів і послуг України та Словаччини, повідомляється на сайті ЕКА.
“Підписанням меморандуму про взаєморозуміння ми закладаємо підґрунтя для подальшого розкриття торговельного та інвестиційного потенціалу між нашими сусідніми країнами в нинішні важкі часи. З погляду Eximbanka SR, меморандум про взаєморозуміння є новим імпульсом для поглибленого партнерства і зміцнює нашу впевненість у продовженні співпраці у вигляді конкретних проєктів, що становлять взаємний інтерес”, – прокоментували подію в словацькому Eximbanka SR.
Згідно з повідомленням, за даними Державної служби статистики України, загальний товарообіг України зі Словаччиною до повномасштабних воєнних дій на території України 2021 року становив $1,84 млрд. Україна мала позитивне сальдо в торгівлі зі Словаччиною: обсяг експорту становив $0,93 млрд за обсягу імпорту – $0,91 млрд. Частка України в імпорті Словаччини становила 0,9%.
“2021 року ми бачили зростання обсягів нашої торгівлі на 20,8% ($332,2 млн). На жаль, основними статтями експорту товарів з України до Словаччини все ще залишилася сировина”, – зазначає членкиня правління ЕКА Оксана Очеретяна.
Це, зокрема, продаж руди, шлаків і золи – 47,8% ($539,6 млн), чорних металів – 8,8% ($87,7 млн), деревина та вироби з деревини – 4,2% ($41,5 млн).
“Завдання ЕКА це змінити”, – підкреслила Очеретяна.
За її словами, на ринку Словаччини є попит на українські електричні машини (2021 року вона наростила закупівлі на 33,1% – до $90,8 млн), залізничні локомотиви (експорт України за цією товарною групою зріс на 22,8% 2021 року, до $17,1 млн), українські меблі (присутність меблевиків на словацькому ринку за зазначений період збільшилась майже вдвічі, обсяги експорту склали $9,8 млн).
“Експортери всіх цих товарних груп можуть бути підтримані ЕКА в рамках діючих продуктів товариства”, – зазначає член правління ЕКА.
Eximbanka SR – державне експортно-кредитне агентство Словаччини, створене 1997 року з метою стимулювання експортної діяльності словацького бізнесу. Eximbanka SR пропонує широкий спектр фінансових продуктів: фінансування, страхування кредитів експортерам, гарантування.
Як повідомлялося, ЕКА створено з метою стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження та підтримки експортерів-резидентів України шляхом страхування, перестрахування, надання гарантій за забезпечувальними договорами розвиток експорту.
Національний банк із 7 січня 2023 року отримав повноваження з регулювання діяльності Експортно-кредитного агентства, яке має привести її у відповідність із вимогами, встановленими зазначеною постановою, та подати у зазначеному регулятором порядку документи на отримання ліцензії до 7 липня 2023 року.
