Страхова група “ТАС” (Київ) у лютому 2025 року зібрала 465,6 млн грн страхових премій, що на 49,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Як повідомляється на сайті страховика, збори за КАСКО минулого місяця склали 14,3% від загального обсягу, або 66,7 млн грн, за ОСОБО – 50,97%, чи 237,3 млн грн, що у 2,4 раза більше ніж у лютому-2024, за “Зеленою карткою” – 23,12%, чи 107,65 млн грн (+28,1%).
За договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” зібрала 22,1 млн грн платежів, а за договорами страхування майна залучила 6,4 млн грн страхових премій.
За іншими договорами страхування страхова група зібрала 25,46 млн грн.
СГ “ТАС” також повідомила, що у лютому 2025 року виплатила за укладеними договорами страхування 188,6 млн грн., що на 26,8% перевищує суму відшкодувань за торішній аналогічний період.
З усього обсягу виплат на КАСКО припало 27,66% (52,2 млн грн), що на 9,6% більше, ніж за лютий-2024, на ОСАЦВ – 32%, або 60,37 млн грн (+14,1%), на “Зелену картку” – 22,4% (42,23 млн).
Частка ДМС у портфелі виплат компанії за підсумками лютого становила 15,4%, або 28,95 млн грн (+27,8%).
За іншими договорами страхування компанія виплатила 4,88 млн грн.
ГД “ТАС” зареєстрована у 1998 році. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій та філій та 450 офісів-продажів по всій території України.
Середня ціна гектара землі у 2023 році, грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна разом з європейськими партнерами починає новий проект EU4Green Recovery East, спрямований на розвиток циркулярної економіки, сталого управління водними ресурсами та управління екологічними даними, повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
“Ініціатива охоплює країни Східного партнерства та допомагатиме їм просувати реформи. Триватиме вона чотири роки та має загальний бюджет 21,5 мільйона євро. Для України, яка стоїть на порозі масштабної відбудови, це широкі можливості та суттєва допомога”, – написала Гринчук в Facebook.
Вона вказала, що наразі спільно з ПРООН в Україні ведеться робота над законопроєктом “Про зелене відновлення”, який повністю узгоджується із Зеленою таксономією та досвідом ЄС. Він стане українською стратегією стійкої відбудови, підкреслила міністр.
“Крім того, EU4Green Recovery East – це можливості й для українського бізнесу підвищувати ефективність використання ресурсів та створювати нові робочі місця”, – додала вона.
Наразі вже зроблено перші кроки у підготовці робочого плану для адаптації заходів Програми до конкретних потреб України. Попереду – технічні зустрічі спеціалістів у відповідних сферах.
“Стратегічне партнерство з ЄС вже має свої результати, у тому числі і у сфері захисту довкілля. В часи війни – це наша підтримка та наш тил. Впевнена, що в часи відбудови України – це будуть наші спільні успіхи та досягнення”, – резюмувала Гринчук.
ДП “Гарантований покупець” оголосив аукціон з розподілу квоти підтримки потужності “інших видів” ВДЕ, під якими мається на увазі біо- та мала гідрогенерація.
Згідно з умовами аукціону, розміщеними на сайті ГарПока заявки на участь у ньому приймаються до 20.00 11 травня, сам аукціон буде проведений у системі Prozorro Продажі о 12.55 12 травня.
Строк надання підтримки становить 12 років після підтвердження введення в експлуатацію об’єкта, щодо якого переможець аукціону набув право на підтримку.
Максимальний розмір цінової пропозиції учасника – 12 євроцентів/1 кВт*год.
Як повідомлялося, інвестори проігнорували перший в 2025 році аукціон з розподілу квоти підтримки нової потужності на 33 МВт СЕС, який мав відбутися 13 березня.
Максимальний розмір цінової пропозиції учасника – 8 євроцентів/1 кВт*год. Термін підтримки – 12 років.
В інтерв’ю “Енергореформі” в кінці січня голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський зазначав, що розраховувати на успішне проведення у березні 2025 року “зеленого” аукціону, де буде розподілятися квота на будівництво 33 МВт СЕС, не доводиться, оскільки для СЕС дуже мала квота, за його словами, просто мізерні обсяги.
Кабінет міністрів України визначив загальну квоту підтримки “зеленої” енергетики на 2025 рік у розмірі 330 МВт: 250 МВт для вітроелектростанцій, 33 МВт – для сонячних станцій, а також 47 МВт – для станцій на інших видах альтернативних джерел енергії (крім енергії вітру, сонця, доменного та коксівного газів, і лише для мікро-, міні- та малих ГЕС).
У квітні 2025 року мають бути проведені аукціони на 100 МВт ВЕС, а в липні – ще на 150 МВт ВЕС.
“Зелені” аукціони вперше запроваджені 2024 року, але вони закінчилися провалом. На аукціон із СЕС 31 жовтня не було жодної заявки, на аукціон із ВЕС 29 листопада було подано тільки одну заявку (за даними Української вітроенергетичної асоціації, від компанії з турецькими інвестиціями ТОВ “Атлас Глобал Енерджі”). Таким чином, обидва аукціони визнано такими, що не відбулися. У жовтні-листопаді було визначено для підтримки приблизно лише 0,9 МВт малої гідроенергетики, ще 0,6 МВт залишалися під питанням.
АО “Укрзалізниця” (УЗ) у лютому 2025 року скоротила обсяги перевезення зернових вантажів в експортних напрямках до 2 363,1 тис. тонн, що на 496,3 тис. тонн, або на 17,4%, менше порівняно з січнем 2025 року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи Валерій Ткачов на засіданні Офісу експортерів УЗ у середу.
За його інформацією, у напрямку портів у лютому 2025 року було перевезено 2 171,0 тис. тонн, що на 455,7 тис. тонн, або на 17,3%, менше проти січня цього року, через сухопутні прикордонні переходи – 192,1 тис. тонн (на 40,6 тис. тонн, або на 17,5%, менше).
“Порівняно з лютим 2025/2024 обсяги перевезень зернових вантажів в експортному сполученні зменшилися на 28,5% (на 941,1 тис. тонн)”, – акцентував представник УЗ.
Ткачов звернув увагу, що УЗ у січні-лютому 2025 року на експорт перевезла 5 222,5 тис. тонн зернових вантажів, що на 1 448,2 тис. тонн, або на 21,7%, менше проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому в напрямку портів за два місяці 2025 року було перевезено 4 797,6 тис. тонн, а через сухопутні переходи – 424,9 тис. тонн.
Відтак частка обсягів перевезень в експортному сполученні зернових вантажів у напрямку портів наразі становить 92%, сухопутних переходів – 8%.
Київський КПК робить черговий крок до сталого виробництва, перетворюючи промислові відходи в економічно вигідне паливо. Завдяки інвестиціям власника з Австрії, підприємство налагодило використання подрібненої плівки як альтернативного енергоресурсу, що дозволяє партнерам комбінату зменшити витрати на традиційні енергоносії.
Енергоефективність та екологічність діяльності – базові принципи стратегії сталого розвитку ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», розробленої спільно з австрійським бенефіціаром Pulp Mill Holding. В умовах війни та економічної кризи в Україні саме раціональне використання ресурсів може стати рятівним колом для вітчизняної індустрії.
Київський картонно-паперовий комбінат, як промислове підприємство замкненого циклу, залежить від стабільних інвестицій. Незважаючи на непрості економічні умови, директор PMH доктор Хайнц Ціннер (Dr. Heinz Zinner) ініціював масштабну програму оновлення виробничих ліній. За період війни комбінат вклав у переоснащення 15 млн євро, з них близько 10 млн євро – у 2024 році.
Одним з ключових векторів модернізації ККПК є підвищення ефективності виробництва. Торік стартував амбітний екологічний проєкт, націлений на раціональне використання ресурсів – встановлення високотехнологічного шредера для переробки джгута, який дозволяє сепарувати відходи в процесі рециклінгу та отримувати цінні вторинні матеріали: альтернативне паливо SRF і металевий дріт.
Подрібнена плівка – готове SRF паливо
Київський КПК наближається до максимально екологічної та ефективної виробничої моделі. З ініціативи д-ра Хайнца Ціннера (Dr. Heinz Zinner) комбінат інвестував 710 тисяч євро у придбання шредера. Нині об’єми переробки джгута на новому обладнанні вже сягають понад 200 тонн на місяць. Планується, що у близькій перспективі завод в Обухові зможе наростити цей показник до пів тисячі тонн.
Такий підхід відкриває для Київського картонно-паперового комбінату одразу кілька стратегічних можливостей:
Відходи паперового виробництва сьогодні підлягають 100% переробці
SRF – це тверде паливо, отримане Київським картонно-паперовим комбінатом з відпрацьованих відходів у результаті переробки макулатури. Сьогодні в Україні вже впроваджено понад 40 євростандартів, які регулюють виробництво, використання та комерційний обіг SRF-палива.
Крім екологічних переваг, використання SRF дозволяє клієнтам ККПК заощадити кошти, замінюючи традиційні, більш дорогі й дефіцитні енергоносії, такі як вугілля та газ, доступною й ефективною альтернативою. Виготовлене з переробленої плівки паливо має високу теплотворну здатність і, як наслідок, значну енергетичну цінність за прийнятної ціни.
Таким чином, відповідальний підхід до рециклінгу вторсировини та оптимізації енергоспоживання формує нові ринкові можливості не лише для самого Київського картонно-паперового комбінату, а й для його партнерів.
Pulp Mill Holding, Київський картонно-паперовий комбінат, Київський КПК, ККПК, Хайнц Ціннер
