Українські сільгоспвиробники станом на 27 вересня провели посів основних озимих зернових культур на площі 709 тис. га (15% від прогнозу в 4,56 млн га), за минулий тиждень 20-27 вересня засіяно 298 тис. га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
За даними відомства, пшеницею засіяно 16% від запланованих площ, або 622 тис. га (+258 тис. га за тиждень 20-27 вересня), ячменем – 65 тис. га (+33 тис. га, 10% площ), житом – 27 тис. га (+11,7 тис. га, 31% площ).
При цьому уточнюється, що найбільш інтенсивно сівба озимих зернових ведеться у Чернігівській області, де засіяно 33,1 тис. га, або 37% від прогнозу.
Крім того, в Україні повністю завершено посів озимого ріпаку, остаточна площа під цією культурою склала 961 тис. га.
Таким чином, до 27 вересня в Україні сумарно засіяно озимими 1,67 млн га, або 18,8% від минулорічного показника. У 2021 році Україна виділила під озимі культури 8,87 млн га, у тому числі під пшеницю 6,66 млн га, ячмінь – 1,02 млн га, жито – 160,6 тис. га, ріпак – 1,03 млн га.
Фондові індекси країн Західної Європи впевнено зростають під час торгів у вівторок, відновлюючись після падінь минулого тижня.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:00 піднявся на 1,16% і склав 393,25 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 зростає на 0,61%, німецький DAX – на 1,29%, французький САС 40 – на 1,32%. Італійський FTSE MIB зріс на 1,06%, іспанський IBEX 35 – на 0,79%.
Інвестори, як і раніше, турбуються через прогнози глобальної економічної рецесії на тлі стійко високої інфляції та агресивних заходів найбільших центробанків щодо її стримування. Проте на ринку з’явилися настрої до купівлі акцій, що впали в ціні після розпродажу на початку цього і впродовж попереднього тижня, пише Bloomberg.
Тим часом повідомлення про проблеми роботи “Північного потоку” чинять тиск на трейдерів. Перспективи скорочення постачання енергоресурсів до Європи є однією з основних причин для зростання економічної кризи в регіоні.
Інвестори також стежать за динамікою британського фунта та держоблігацій. У понеділок валюта Великобританії у парі з доларом США оновила історичний мінімум на очікуваннях податкових послаблень у країні. Минулого тижня новий міністр фінансів Великобританії Квазі Квартенг оголосив про масштабне зниження податків, яке торкнеться фізичних та юридичних осіб і підвищить дефіцит бюджету цього фінроку більш ніж на 70 млрд фунтів.
Курс фунта у вівторок зростає на 1%, до $1,0802 порівняно $1,0688 на день раніше.
Серед лідерів зростання у складі індексу Stoxx 600 торгуються акції італійської Nexi S.p.A. (+6,8%). Компанія, яка спеціалізується на платежах, очікує отримати вільний грошовий потік у розмірі 2,8 млрд євро в період з 2023 по 2025 рік, який може направити на укладання угод M&A та зворотний викуп акцій.
Також активно підвищуються ціни паперу німецької енергетичної компанії Uniper SE (+10,6%) і швейцарської мережі онлайн-аптек Zur Rose Group AG (+6,7%).
Тим часом у лідерах падіння торгуються акції британської Admiral Group PLC (-6%), що спеціалізується на автострахування.
Папери найбільшого банку Кіпру Bank of Cyprus Holdings дешевшають на 10% на новини про те, що фонд прямих інвестицій LSF XI Investments LLC (Lone Star) не має наміру покращувати пропозиції щодо купівлі банку.
Індекс цін на сировинні товари Bloomberg Commodity Spot впав до мінімуму за вісім місяців на тлі побоювань рецесії світової економіки.
Індекс, який розраховується на основі цін на широке коло сировинних товарів – від нафти та міді до пшениці, у понеділок знизився на 1,6%, до мінімуму з 24 січня. Його значення опустилося на 22% з пікового рівня, зафіксованого у липні. Підйом, пов’язаний із стрибком цін на сировину одразу після початку Росією війни в Україні, повністю зійшов нанівець.
Зміцнення долара, що продовжується, робить сировинні товари, ціни яких котируються в доларах, дорожчими для закордонних покупців, що погіршує перспективи попиту, зазначає агентство Bloomberg.
Експерти бачать можливість для подальшого зниження цін на сировинні товари, незважаючи на те, що пропозиція багатьох видів сировини є обмеженою. Безпрецедентні темпи зростання ключових процентних ставок світовими центробанками, які намагаються стримати максимальну за кілька десятиліть інфляцію, викликають побоювання рецесії у світовій економіці. Спад у свою чергу погіршить перспективи попиту на енергоресурси та апетит інвесторів до ризиків, попереджають економісти.
Одночасне руйнування трьох ниток газопроводу в Балтійському морі є безпрецедентним, заявили в Nord Stream AG – операторі першого “Північного потоку”.
“Руйнування, що сталися в один день одночасно на трьох нитках морських газопроводів системи “Північний потік”, мають безпрецедентний характер. Терміни відновлення працездатності газотранспортної інфраструктури поки що оцінити неможливо”, – заявили в проектній компанії.
У ніч із неділі на понеділок стався витік на одній із ниток магістралі “Північний потік 2”. Це сталося в данській ІЕЗ на південний схід від Борнхольма.
Крім того, витік газу зафіксовано з обох ниток першого “Північного потоку” – у винятковій економічній зоні Данії на північний схід від о. Борнхольм.
Навколо зон витоків встановлені 5-мильні зони заборони для судноплавства.
Перший “Північний потік” потужністю 55 млрд. куб. м газу на рік на сьогодні зупинено у зв’язку з напрацюванням двигунами газоперекачувальних станцій міжремонтного пробігу, а також поломками компресорного обладнання, які неможливо усунути через санкції.
“Північний потік 2” – аналогічної потужності – побудований та готовий до експлуатації, але не запрацював через санкційні обмеження.
Пункт пропуску “Шегині” на українсько-польському кордоні відновив оформлення та пропуск транспортних засобів, повідомляє Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.
“Пропуск осіб та транспортних засобів у пункті пропуску “Шегині” відновлено. Наразі на виїзд з України становить 120 легковиків та 4 автобуси”, – зазначається у повідомленні у Facebook.
Як повідомлялося, вранці у вівторок перепустку транспортних було припинено в обох напрямках у зв’язку зі збоєм у роботі бази даних Митної служби України.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір залучити фінансування у вигляді кредиту або інших фінансових інструментів на суму, що не перевищує 1 млрд грн, терміном не більше 5 років.
Таке питання внесено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 14 жовтня поточного року, які пройдуть дистанційно. Рішення про проведення зборів ухвалила наглядова рада компанії 26 вересня поточного року.
На зборах акціонери мають намір дати згоду на отримання суспільством кредитів/позик (прийняття/отримання грошових зобов’язань, іншого фінансування, коштів/зобов’язань), овердрафтів, гарантій, акредитивів та/або будь-яких інших банківських продуктів/послуг шляхом укладання відповідних договорів та додаткових угод до них .
При цьому сума фінансування, що залучається, не може перевищувати 1 млрд грн з терміном таких зобов’язань не більше 5 років, але не пізніше 1 вересня 2027 року.
Крім цього, акціонери мають намір дати згоду на передачу в заставу/іпотеку майна товариства (нерухомого, рухомого) та/або укладення інших договорів на забезпечення виконання зобов’язань на суму не більше 1 млрд грн.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, прийняли рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому згідно з затвердженим розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Сілур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції ПАТ “Стальканат”, що створюється, розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, до якої буде переведено одеський проммайданчик. У свою чергу, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Сілур”, на балансі якого буде “Силур”, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинення філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” Пізніше керівництво ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву до Національної поліції.
За даними НДУ, на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) знаходиться 50,0001% акцій компанії, у Антона Міхаленка – 23,7%, у Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Статутний капітал “Стальканат-Силур” складає 26,083 млн. грн.
