Фонд соціального страхування України (ФССУ) протягом перших трьох кварталів 2021 року прийняв на фінансування допомоги на поховання сім’ям 9,3 тис. українців, які працюють, що на 14,9% більше, ніж у січні-вересні 2020 року.
Як повідомляє прес-служба ФССУ, загальна сума призначених допомог становить 38 млн грн, а розмір допомоги сім’ям померлих або особам, які здійснили поховання, становить 4100 грн.
ФССУ також повідомляє, що до наведених даних не зараховано відшкодування фондом вартості ритуальних послуг, пов’язаних із похованням померлого, що фінансуються ФССУ в разі смерті застрахованих осіб через нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання.
Объем выполненных строительных работ в Украине в сентябре 2021 года увеличился на 10% по сравнению с сентябрем 2020 года.
Как сообщила Государственная служба статистики (Госстат), в январе-сентябре 2021 года по сравнению с январем-сентябрем 2020 года индекс строительной продукции составил 103,2%. Объем выполненных стройработ за девять месяцев составил 149,1 млрд грн.
По данным статведомства, в сентябре-2021 сезонно скорректированный индекс строительной продукции составил 101,6% по сравнению с предыдущим месяцем.
Госстат сообщил, что в сентябре-2021 к сентябрю-2020 рост объема стройработ наблюдался в строительстве жилых зданий – на 1,8%, и инженерных конструкций – на 18%, тогда как строительство нежилых зданий сократилось на 4,3%.
Доля нового строительства в общем объеме выполненных стройработ составила 33,1%, ремонта – 41,3%, реконструкции и технического переоснащения – 25,6%.
Рост объема строительных работ в январе-сентябре 2021 года по сравнению с январем-сентябрем-2020 зафиксирован в Тернопольской (на 54,2%, до 2,73 млрд грн), Черкасской (на 32,8%, до 2,18 млрд грн), Одесской (на 24%, до 22,3 млрд грн), Ривненской (на 23,3%, до 2,53 млрд грн), Хмельницкой (на 14%, до 4,84 млрд грн), Ивано-Франковской (на 12,2%, до 2,9 млрд грн), Харьковской (на 12,1%, до 12,73 млрд грн), Волынской (на 11,9%, до 1,8 млрд грн), Николаевской (на 8,9%, до 2,73 млрд грн), Киевской (на 6,9%, до 10,18 млрд грн) областях и Киеве (на 3,7%, до 33 млрд грн).
В остальных регионах наблюдалось снижение объемов строительства. Самое значительное падение показали Черновицкая (на 39,1%) и Закарпатская (на 30%) области.
У ніч проти неділі, 31 жовтня, Україна перейде на “зимовий час”. О 4:00 годинники переведуть на одну годину назад.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №509 від 13 травня 1996 року, щорічно останньої неділі жовтня о 4:00 годинники переводять на одну годину назад.
Водночас щороку останньої неділі березня о 3:00 годинники переводять на “літній час” на одну годину вперед.
Як повідомлялося, Верховна Рада повернеться до розгляду законопроекту про відмову від переходу на “літній час” узимку. Про це заявив голова Верховної Ради та автор законопроекту Руслан Стефанчук.
“Сталося те, що ми перейшли на літній час, і голосувати його (законопроект – ІФ) в період літнього часу, мені здається, немає сенсу, тому що ідеологія, яка закладалася в цей законопроект, – це зберегти природний для України час +2, а це зимовий час. Тому, я думаю, що після того, як Україна перейде на зимовий час (перехід на зимовий час у 2021 році відбудеться з 30 на 31 жовтня – ІФ), цю дискусію має бути знову піднято”, – сказав Стефанчук, пояснюючи, чому законопроект не був проголосований у другому читанні.
Мобільний оператор “Київстар” у третьому кварталі 2021 року збільшив загальний прибуток на 11,9% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 7,275 млрд грн; загалом за дев’ять місяців загальний дохід компанії становить 21,211 млрд грн, що на 14,9% більше, ніж за дев’ять місяців 2020 року, повідомила прес-служба компанії у четвер.
За оприлюдненими даними, за третій квартал “Київстар” збільшив показник EBITDA на 11,4% до аналогічного торішнього періоду – до 4,915 млрд грн. При цьому маржа EBITDА скоротилася на 0,3 процентних пункти (п. п.) – до 67,6%.
За дев’ять місяців показник EBITDA збільшився на 14,6% і становить 14,357 млрд грн.
Доходи від послуг мобільного зв’язку в третьому кварталі збільшилися на 11,5% – до 6,766 млрд грн, за дев’ять місяців – на 14,7% – до 19,720 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в третьому кварталі 2021 року використання мобільного інтернету на одного абонента збільшилося в середньому на 19,8% порівняно з третім кварталом 2020 року, до 7 Гб. Збільшилося також використання послуг міжнародного роумінгу, зокрема передачі даних. Кількість абонентів, які використовують послуги 4G, збільшилась на 31,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,6 млн.
Абонентська база у третьому кварталі 2021 року зросла на 1,8% і становить 26,3 млн. Абонентська база послуги “Домашній інтернет” збільшилася на 9,5%, до 1,18 млн користувачів.
Капітальні витрати “Київстару” збільшилися за зазначений звітний період на 10,7% порівняно з третім кварталом 2020 року і становлять 1,190 млрд грн. Кошти були спрямовані на будівництво мереж 4G у віддалених та малонаселених районах та на покриття зв’язком 4G основних автомобільних трас міжнародного значення. За даними компанії, загалом за дев’ять місяців капітальні витрати “Київстару” становлять 3,729 млрд грн (+3,6%).
Для покращення якості послуг оператор запровадив технологію SON (self-organizing network) – технологічне рішення, яке в автоматичному режимі оптимізує роботу базових станцій мобільного зв’язку.
У третьому кварталі 2021 року “Київстар” перерахував до держбюджету 2,5 млрд грн податків та інших платежів і залишається найбільшим платником податків у галузі зв’язку, зазначається у повідомленні компанії.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку і передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G. Його послугами до кінця 2020 року користувалися майже 25,9 млн абонентів мобільного зв’язку і приблизно 1,1 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Україна у листопаді планує імпортувати 562 тис. тонн вугілля, із яких майже 200 тис. тонн буде поставлено на адресу ПАТ “Центренерго”, повідомило Міністерство енергетики.
“Згідно з інформацією, наданою компаніями теплової генерації, у листопаді планується імпортувати 562 тис. тонн вугілля, з яких майже 200 тис. тонн – компанія “Центренерго”, – йдеться в повідомленні Міненерго на сайті в четвер.
За інформацією міністерства, у жовтні “Центренерго” імпортувало 30,1 тис. тонн вугілля.
Загальний обсяг імпорту на 28 жовтня становить 216,5 тис. тонн, зазначається у релізі.
Як повідомлялося, за словами члена дирекції “Центренерго” Володимира Галущака, компанія законтрактувала приблизно 1,5 млн тонн імпортного вугілля, з яких за період жовтень 2021 року – березень 2022 року планує отримати 1-1,1 млн тонн.
Водночас він звернув увагу, що “Центренерго” аналогічно з компанією ДТЕК стикається з проблемами закупівлі вугілля, враховуючи його дефіцит на світових ринках.
На початку жовтня виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук зазначав, що вугілля доводиться купувати в умовах вкрай напруженої ситуації на зовнішніх ринках, зокрема через величезний дефіцит вугілля, який відчуває Китай, що серйозно загострив ситуацію на зовнішніх ринках і ускладнив його купівлю для потреб української генерації.
Водночас раніше ДТЕК (“Західенерго”, “Дніпроенерго”, “Східенерго”) повідомило про контрактування майже 0,5 млн тонн вугілля, зокрема із Польщі – 320 тис. тонн, США – 150 тис. тонн. Обсяги постачання вугілля з РФ та Казахстану компанія поки що не розголошувала.
Україна за 9 міс. 2021 року збільшила видобуток вугілля на 3,7%, у вересні знизила на 19,1%.
Міністр енергетики на початку цього місяця зазначав, що у жовтні 2021 року – березні 2022 року очікується витрата вугілля енергетичних марок на рівні 15,3 млн тонн, із яких український видобуток становитиме приблизно 9 млн тонн, а вже законтрактовані обсяги імпорту – приблизно 4 млн тонн. Отже, Україна має додатково законтрактувати ще приблизно 2-2,5 млн тонн енерговугілля.