План перемоги України складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків, заявив президент Володимир Зеленський.
«Пункт перший – геополітичний. Пункти другий і третій – військові. Пункт четвертий – економічний. Пункт п’ятий Плану перемоги – безпековий», – сказав Зеленський під час представлення Плану перемоги народним депутатам та українській спільноті у Верховній Раді.
Він нагадав, що пункти Плану перемоги розраховані в часі. Президент пояснив, що «перші чотири – це час війни, щоб її завершити». П’ятий пункт Плану – на час після війни, щоб гарантувати безпеку.
«Якщо Україна не посилиться зараз, Росія посилитися наступного року. І ми маємо чесно говорити – українці та всі наші партнери: якщо ми не посилимося зараз, Путін встигне посилитися наступного року так, щоб назавжди відкинути дипломатію. Росія має програти у війні проти України. І це не «заморозка».
«Ми повинні реалізувати План перемоги, щоб змусити Росію бути на Саміті миру і бути готовою закінчити війну», – заявив президент.
Отже, План складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків.
Президент першим пунктом назвав запрошення України до НАТО – «вже зараз». За словами Зеленського, рішучість у питанні НАТО для України означає неминучість євроінтеграції.
Пункт другий «Оборона». Він включає: операції на території РФ, щоб не допустити буферних зон на території України; допомогу партнерів у комплектуванні бригад резерву для ЗСУ; спільні захисні операції з європейськими сусідами в Європі для збивання російських ракет і дронів; зняття обмежень на застосування далекобійної зброї.
Пункт третій – стримування російської агресії. Під нього також є таємний додаток, до якого мають доступ лідери США, Британії, Італії. Україна пропонує розмістити на своїй території комплексний неядерний пакет стримування подальшої російської агресії.
Четвертий пункт – стратегічно-економічний потенціал України. Плюс таємний додаток, який передається США та ЄС. Він передбачає угоду з партнерами.
П’ятий пункт розрахований на повоєнний час. Український досвід має бути використаний для всього Альянсу і захисту Європи. Київ пропонує заміщення американських військових у Європі українськими після війни.
Другий, третій і четвертий пункти мають секретні додатки, які презентували партнерам.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт олова і виробів з нього на 1,7% – до $2,086 млн (у вересні – $244 тис.). Експорт олова та виробів становив $346 тис. (у вересні – $2 тис.) проти $57 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила ввезення олова і виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн. Експорт олова і виробів 2023 року становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
В Україні з’явилася нова порода рисистих коней, створена селекціонерами на базі популяції рисистих коней вітчизняної селекції, схрещеної з американською стандартбредною і французькою рисистою породами, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“Її (породу – ІФ-У) затвердила експертна комісія Мінагрополітики. Це нове селекційне досягнення у тваринництві, адже робота зі створення рисистої породи проводилася протягом 30 років. (…) Звертали увагу і на жвавість, дистанційність, екстер’єрні показники”, – написав він у телеграмі.
Як зазначив Коваль, українська відрізняється від інших рисистих порід за комплексом ознак і географічною приналежністю, методами селекції та генетичними маркерами.
“Наші коні характеризуються сухою міцною конституцією, у масі мають гармонійну статуру з виразним упряжним типом. Темперамент енергійний, лагідний. Коні нової породи невибагливі, добре пристосовані до різних екологічних умов України”, – розповів міністр.
Апробація нової породи відбулася в Миргородському районі Полтавської області на господарстві філії “Дібрівський кінний завод № 62” держпідприємства “Конярство України”.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20241016/v-ukrayini-viveli-novu-porodu-risistih-koney.html
Акціонери СК «Українська пожежно-страхова компанія» («УПСК», Київ) на зборах 5 листопада планують ухвалити рішення спрямувати на дивіденди 4,8 млн грн нерозподіленого прибутку за 2023 рік, повідомила копання в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Розмір дивідендів на одну акцію становить 0,3 грн.
Як повідомлялося, акціонери страховика на зборах 7 травня 2024 року ухвалили рішення направити на дивіденди 25,6 млн грн нерозподіленого прибутку за 2022 рік. Розмір дивідендів на одну акцію становив 1,6 грн.
ПрАТ «УПСК» зареєстровано 1993 року. Спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів і багажу.
Страховик є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України та має 36 ліцензій на здійснення страхової діяльності: 20 – на здійснення добровільного страхування, 16 – обов’язкового страхування.
Згідно з даними НКЦПФР, станом на другий квартал 2024 року власником 99,999% акцій страховика є Олександр Михайлов.
Статутний капітал страховика становить 100 млн грн.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт цинку і цинкових виробів – на 28,1%, до $43,550 млн (у вересні – $5,308 млн).
Експорт цинку за дев’ять місяців цього року становив $277 тис. (у вересні – $77 тис.), тоді як у січні-вересні-2023 він був $88 тис.
Україна за 2023 рік збільшила ввезення цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн. Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та в інших цілях.
Група “Нафтогаз” у січні-вересні 2024 року сплатила до державного бюджету України понад 61 млрд грн і 5 млрд грн – до місцевих бюджетів, повідомляється на сайті компанії.
За вересень спрямовано до держбюджету 5,8 млрд грн, зокрема 0,6 млрд грн – до місцевих бюджетів.
Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” 2023 року сплатили 90,2 млрд грн податків, 83,4 млрд грн із яких – до державного бюджету та 6,8 млрд грн – до місцевих бюджетів.
