Покращити умови вирощування енергетичних рослин як джерела біомаси – ціль законопроєктів, які розробило Держенергоефективності спільно з Міненерго, БАУ та стейкхолдерами.
Водночас підтримку цьому напряму висловили представники Парламенту. Так, У ВРУ зареєстровано два законопроєкти № 5227 та № 5228 від 12.03.2021 за ініціативи народного депутата Івана Шинкаренка.
«Вирощування енергетичних рослин – перспективний напрямок для України. Це шлях до швидшої декарбонізації, скорочення викидів парникових газів та енергетичної незалежності держави», – прокоментував Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України з питань євроінтеграції під час онлайн-наради.
В Україні плантації енергетичних рослин станом на 2019 рік складали лише 6400 га. Проте в Україні налічується близько 4 млн га малопродуктивних та деградованих земель. Вони не є придатними для сільськогосподарських культур і часто залишаються незадіяними.
Як пояснив Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, вирощування енергетичних рослин на маргінальних землях є оптимальним рішенням, яке дозволить одночасно:
– отримувати прибуток з малопродуктивних земель та поступово відновлювати їх родючість без додаткових витрат бюджету;
– заміщувати імпортний газ місцевими видами палива;
– створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджетів всіх рівнів;
– сприяти декарбонізації процесу виробництва теплової енергії;
За словами Юрія Шафаренка, заступника Голови Держенергоефективності, максимальний потенціал заміщення газу завдяки вирощуванню енергетичних рослин та їх використанню для виробництва енергії становить в еквіваленті до 20 млрд м3 у рік. Зважаючи на той факт, що у 2020 р. Україна імпортувала майже 16 млрд м3 газу, питання використання енергорослин як джерела біомаси – актуальне як ніколи.
Тому розробленими законопроєктами передбачається:
– визначити термін «енергетичні рослини»;
– спростити процедуру та подовжити строк оренди землі;
– зменшити максимальний розмір орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки;
– надавати в оренду малопродуктивні земельні ділянки без аукціону.
До України прибула вироблена у Південній Кореї партія вакцини AstraZeneca-SKBio від COVID-19 у кількості 367,2 тис. доз, яку доставили ЮНІСЕФ спільно з ВООЗ у рамках механізму COVAX.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, цю партію вакцин використовують для вакцинації пріоритетних груп та людей віком старше 65 років.
У прес-релізі ЮНІСЕФ уточнюється, що загалом до кінця 2021 року в рамках COVAX до України будуть поставлені вакцини для імунізації 8 млн українців.
У ЮНІСЕФ наголошують, що в рамках COVAX поставляються лише ті вакцини від COVID-19, які відповідають критеріям безпеки та ефективності ВООЗ.
“Важливо, що в умовах суворої конкуренції та боротьби за доступ до вакцин у світі COVAX на практиці підтверджує виконання завдань, для яких і створювалося це глобальне партнерство – забезпечити справедливі можливості для всіх. Україна, виконавши свої зобов’язання перед глобальним механізмом, отримує перше постачання, яке негайно буде передано тим категоріям, для яких воно призначається”, – пояснив Ляшко, слова якого наведено у прес-релізі ЮНІСЕФ.
Як повідомлялося, минулого тижня у рамках ініціативи COVAX ЮНІСЕФ доставив до України 117 тис. доз вакцини Pfizer.
COVAX – це глобальна ініціатива, створена для прискорення розробки та виробництва вакцин від COVID-19, а також для забезпечення їх рівномірного розподілу в усьому світі. Роботу COVAX координують Глобальний альянс з вакцин та імунізації (GAVI), ВООЗ та Коаліція з питань інновацій для готовності до епідемій (CEPI), ЮНІСЕФ взаємодіє з виробниками та партнерами із закупівель і логістики вакцин від COVID-19.
Партнерами механізму COVAX є, зокрема, виробники вакцин, уряди США, Європейського Союзу, Канади, Великої Британії, Німеччини, Світовий банк та інші.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив національному оператору фіксованого зв’язку та цифрових послуг компанії “Датагруп” (Datagroup Holding Limited) купити три компанії, що входять до структури групи Volia.
Як повідомляється на сайті АМКУ, йдеться про ТОВ “Київські телекомунікаційні мережі”, ТОВ “Телесвіт” і Oisiw Limited (Кіпр).
Комітет зазначає, що під час розгляду цих справ оцінювалися задіяні товарні ринки, а саме: надання послуг доступу до пакетів телепрограм юридичним і фізичним особам; надання послуг доступу до інтернету юридичним і фізичним особам; надання послуг хостингу серверів.
У процесі розгляду справ встановлено, що найбільша сукупна частка учасників концентрації – на регіональному ринку доступу до пакетів телепрограм фізособам у межах Київської області, і вона за підсумками 2018, 2019 років та дев’яти місяців 2020 року не перевищує 29%.
Крім того, АМКУ було встановлено, що на кожному із задіяних ринків присутня значна кількість суб’єктів господарювання, що надають зазначені послуги. Споживачі послуг мають широкий вибір провайдерів інтернету і телебачення та можуть вільно вибирати між ними.
“Майже всі опитані комітетом конкуренти учасників концентрацій повідомили про те, що, зважаючи на високий рівень конкуренції, зазначені концентрації не приведуть до зміни наявного ринкового балансу у задіяних територіальних межах, ринки є насиченими і такими, які динамічно розвиваються”, – розповіли в АМКУ.
“Зважаючи на зібрану у рамках розгляду справ інформацію, комітет дійшов висновку, що заявлені концентрації не призводять до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України, і надав відповідні дозволи на концентрацію”, – підсумовується у повідомленні.
Oisiw Limited – компанія, спеціально створена для спільного інвестування з Sigma Bleyzer Southeast European Fund IV у поліпшення телекомунікаційної та медіа-інфраструктури в Україні. Працює з 2006 року.
ТОВ “Телесвіт” і “Київські телекомунікаційні мережі” є субхолдинговими компаніями Oisiw, яку, у свою чергу, контролює кіпрська Volia LTD.
Комп’ютеризовані відділення АТ “Укрпошта” почали приймати електронні документи у застосунку “Дія” для оплати платежів від 5 тис. грн, повідомила прес-служба поштового оператора у четвер.
При цьому у компанії зазначили, що в разі здійснення фінансової операції на загальну суму понад 30 тис. грн, згідно з внутрішніми нормативними документами “Укрпошти” з питань фінансового моніторингу, клієнт має заповнити анкету.
У разі здійснення фінансової операції на суму 400 тис. грн або більше додатково до анкети необхідно надати копії документів, що підтверджують джерела походження коштів. Це може бути довідка про зарплату, виписка про суму коштів на рахунку, документи, що підтверджують отримання спадщини.
Як повідомлялося, у березні 2021 року “Укрпошта” почала приймати електронні документи в мобільному застосунку “Дія” для отримання посилок із післяплатою від 5 тис. грн та поштових переказів.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення національної інвентаризації лісів і відкриття даних про них, повідомило Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів у прес-релізі.
“Усі європейські країни вже давно проводять національні лісові інвентаризації за 5-річним циклом. В Україні такий процес запроваджується вперше. Нарешті держава отримає достовірну інформацію про площу лісів, реальні запаси деревини, обсяг приросту, санітарний стан, обсяг мертвої деревини, стан поновлення лісу”, – зазначив глава Мінприроди Роман Абрамовський, слова якого наводить прес-служба відомства.
За його даними, під час інвентаризації фахівці зберуть понад 50 найменувань показників із 18 тис. лісових ділянок, дерева на яких мають важливі екологічні та економічні характеристики. Для фіксації всіх змін, що відбуваються в лісі, контрольні ділянки регулярно вивчатимуться протягом двох п’ятирічних циклів, що дасть змогу підготувати масив із понад 70 видів звітних даних з узагальненою інформацією про ліси України.
“Ці дані критично важливі для правильного прийняття управлінських рішень в умовах зміни клімату. Адже від наявності таких даних, які дадуть об’єктивні відомості про сучасний стан та якість українських лісів, залежить ефективність ведення лісового господарства, захист лісів та формування стратегічного бачення розвитку лісів у майбутньому”, – заявив Абрамовський.
За даними Мінприроди, в Україні не існує актуальної інформації про ліси. Національна інвентаризація як система виборчих обстежень лісового фонду України дасть змогу отримати достовірні дані про ліси, їх кількість, якість і ресурсний потенціал.
Як повідомлялося, Державне агентство лісових ресурсів України запустило на своєму сайті автоматизовану систему “Пожежі” – інтерактивну карту лісових насаджень, на яку вноситься в ручному режимі або фіксується супутником інформація про пожежі, класи пожежної небезпеки ділянок лісового фонду та інші допоміжні дані.
Основна мета автоматизованої системи “Пожежі” – створення єдиної електронної бази даних лісових пожеж, автоматизація процесів внесення й обробки інформації про них, відстеження перебігу ліквідації пожеж і громадська доступність цієї системи.
На роздрібному ринку нафтопродуктів зростає частка АЗС з ознаками торгівлі фальсифікатом або порушеннями касової дисципліни. Це шкодить споживачам, автомобілям, навколишньому середовищу, призводить до збільшення втрат державного бюджету та спотворення конкуренції. Про це повідомили експерти Консалтингової групи «А-95» за результатами дослідження роздрібного ринку в 2020-2021 році.
В Україні функціонує близько 7 650 АЗС, які під час дослідження було розподілено на п’ять цінових сегментів.
«Такої конкуренції на паливному ринку немає більше в жодній країні Європи. Про це говорить не тільки різноманітність форматів АЗС і їх висока концентрація, а й діапазон цін, який досягає майже 25%. В Європі це максимум 5%, і така українська аномалія вказує на проблему, адже закупівельна вартість пального у всіх майже однакова», – пояснює директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Експерти досліджували структуру цін у всіх сегментах ринку, з огляду на закупівельну вартість пального, податки (акциз і ПДВ), експлуатаційні витрати і типові дисконти.
У результаті розрахунків було визначено, що в мережах вищого і середнього цінового сегментів націнка склала 2,5-3,0 грн/л (тут і далі без ПДВ). У свою чергу 56% українських АЗС, які торгували в нижньому ціновому діапазоні, протягом другого півріччя 2020 року і I кварталу 2021-го отримували прибуток винятково від продажу дизельного пального обсягом 0,5-0,6 грн/л, тоді як реалізація скрапленого газу і бензину була збитковою.
«Перед нами постало питання: за рахунок чого продавці дешевого палива продовжують розширення свого бізнесу, орендуючи й купуючи нові АЗС, газонаповнювальні станції, нафтобази, спонсоруючи футбольні клуби й політичні проєкти? Адже діяльність цих мереж збиткова або принаймні неприбуткова. Тому ми звернули увагу на джерела постачання і якість палива, а також провели доступні будь-якому споживачеві дослідження касової дисципліни на цих АЗС і знайшли пояснення цьому феномену», – каже Сергій Куюн.
Контрольні закупівлі пального виявили відчутні відхилення від нормативів за такими ключовими показниками, як вміст сірки, бензолу, ароматичних вуглеводнів. У пробах бензину з «БРСМ» і SunOil було виявлено моно-метил-анелін, або ММА – токсичну октанозбільшуючу речовину, заборонену для використання в паливах не тільки в Україні, але і в Європі й США. Це є свідченням кустарного походження пального, яке набагато дешевше від легального за рахунок несплати акцизу.
Експерти також провели дослідження касових чеків. Онлайн-сервіс Державної податкової служби України з перевірки автентичності чеків не ідентифікував чеки зі станції Мotto. Чеки з АЗК «БРСМ-Нафта» не відображали проведену операцію купівлі за готівку.
«Ми отримали докази продажу фальсифікату і порушення касової дисципліни, не виїжджаючи за межі Києва. Це говорить про масштаби проблем на паливному ринку, які ніхто не розв’язує, й тому вони будуть тільки розростатися. У легального бізнесу незабаром не залишиться вибору, робота без відходу в «тінь» стане неможливою», – заявив Сергій Куюн.
Консалтингова група «А-95» прогнозує, що через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також через порушення касової дисципліни на АЗС державний бюджет України в 2021 році недоотримає понад 22 млрд грн акцизу і ПДВ, або на 21% більше, ніж у 2020 р.
