Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон за тиждень з 30 липня по 5 серпня становив близько 304 тис., тоді як на виїзд – близько 283 тис., порівняно з минулим тижнем обидва показники збільшилися на 8%. Держприкордонслужба у Facebook.
Згідно з її даними, в результаті чиста притока в країну збільшилася приблизно до 21 тис. з близько 19 тис. тиждень тому.
Число легкових авто, що проходять через кордон, зросло на 9% – до приблизно 130 тис. за тиждень, тоді як оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами – на 4%, до 447.
Такі дані підтверджує прикордонна служба Польщі. За її даними, з 30 липня по 5 серпня з України до Польщі в’їхало 167 тис. (тижнем раніше – 162 тис.), тоді як із Польщі до України – 191 тис. (173 тис.).
Загалом з початку війни до Польщі з України прибуло 5,297 млн., тоді як у зворотному напрямку – 3,409 млн. грн.
За даними Держприкордонслужби, потік на в’їзд в Україну більший за поток на виїзд у суботу-вівторок, тоді як у зворотному напрямку – у середу-четвер.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний кордон майже місяць стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, і чистий приплив за наступні два місяці знизився до 81 тис.
За даними УВКБ ООН на 2 серпня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 10,35 млн осіб, з них до Польщі 5,106 млн, Росію – 1,968 млн, Угорщину – 1,089 млн, Румунію – 964, 9 тис., Словаччину – 648,5 тис., Молдову – 557,2 тис., Білорусь – 16,7 тис.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 2 серпня липня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 4,272 млн осіб.
Американська актриса Джесіка Честейн у неділю приїхала до Києва, де побувала у дитячій лікарні “Охматдит”, повідомляє “Супільне” з посиланням на власних кореспондентів.
Зазначається, що, крім візиту до лікарні, Честейн також планує поїхати до Ірпені, а також зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським та головою Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Джессіка Честейн – американська актриса та продюсер. Відома ролями у серіалі “Похмурі тіні”, фільмах “Інтерстеллар”, “Марсіанін”, “Багровий пік”, “Люди Позов: Темний Фенікс”, “Очі Теммі Фей” та ін. Вона вже висловлювалася публічно на підтримку України у зв’язку з вторгненням РФ.
У 2012 році актриса була включена до щорічного списку ста найвпливовіших людей року за версією журналу Time. У 2022 році Честейн отримала “Оскар” за виконання ролі Теммі Фей у фільмі “Очі Теммі Фей”.
Кабінет Міністрів України затвердив проект указу президента про конфіскацію 903 об’єктів, які належать російській державі, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Як і обіцяли, забираємо на користь України та українського народу російські активи. Робимо це системно відповідно до всіх процедур. Ми не підмінюємо закон нашим бажанням, але реалізуємо це стратегічне завдання правовим способом. Конфісковані активи конвертуються у кошти, спрямовані на нашу оборону відновлення”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у п’ятницю.
За словами прем’єра, уряд ухвалив рішення про конфіскацію російського майна та активів в Україні. Зокрема, затверджено проект указу президента, яким пропонується конфіскація 903 об’єктів, що належать російській державі.
За словами Шмигаля, 79 позицій – це корпоративні права, 824 позиції – майно.
“Перелік об’єктів сформовано: це сотні будівель, корпоративних прав, земельних ділянок та фінансових активів. Все майно поділено на три категорії: перша – це майно, яке належить російській державі, друга – це активи, що належать підсанкціонним громадянам та компаніям із Росії, третя – це активи російських банків”, – додав він.
Прем’єр наголосив, що таке рішення є першим кроком, далі має відбуватися конфіскація активів Росії на заході.
Член фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко пропонує Верховній Раді визнати державний суверенітет та незалежність самопроголошеної Республіки Косово.
Відповідний проект постанови №7638 зареєстровано 5 серпня, але його текст зараз на сайті українського парламенту відсутній.
Водночас автор документа у своєму Телеграм-каналі зазначив, що ще у 2010 році Міжнародний суд ООН визнав, що право на державний суверенітет Косова не суперечить нормам міжнародного права, не порушує жодних резолюцій та міжнародних актів.
“Не дарма 22 з 27 країн-членів ЄС, якого ми так прагнемо, вже визнали Косово. Також Косово визнано США, Канадою та Великобританією. Тому послідовним кроком України буде визнання державного суверенітету Косова та висловлювання міжнародної підтримки”, – написав Гончаренко.
При цьому парламентарій наголосив, що “ситуація між Україною та пседовреспубліками “Л/ДНР” – це не та сама ситуація, як у Косово та Сербії”. “Це момент, коли Косово справді має право на незалежність”, – додав він.
Сербія втратила контроль над територією Косова після втручання НАТО у 1999 році, проте не визнає декларації про незалежність Косова 2008 року. При цьому північна частина Косова із сербською етнічною більшістю, де також проживає багато сербів-біженців із південних районів краю, не підпорядковується косовській владі.
У 2016 році підписано Угоду про асоціацію між Косово та ЄС; республіку визнано 97 країнами-членами ООН. Україна у свою чергу не робила жодних рішень щодо юридичного визнання незалежності Косова і розцінює край як частину території Сербії.
“Не дарма 22 з 27 країн-членів ЄС, якого ми так прагнемо, вже визнали Косово. Також Косово визнано США, Канадою та Великобританією. Тому послідовним кроком України буде визнання державного суверенітету Косова та висловлювання міжнародної підтримки”, – написав Гончаренко.
При цьому парламентарій наголосив, що “ситуація між Україною та пседовреспубліками “Л/ДНР” – це не та сама ситуація, як у Косово та Сербії”. “Це момент, коли Косово справді має право на незалежність”, – додав він.
Сербія втратила контроль над територією Косова після втручання НАТО у 1999 році, проте не визнає декларації про незалежність Косова 2008 року. При цьому північна частина Косова із сербською етнічною більшістю, де також проживає багато сербів-біженців із південних районів краю, не підпорядковується косовській владі.
У 2016 році підписано Угоду про асоціацію між Косово та ЄС; республіку визнано 97 країнами-членами ООН. Україна у свою чергу не робила жодних рішень щодо юридичного визнання незалежності Косова і розцінює край як частину території Сербії.
На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшов черговий відеоматеріал з аналізом подій, які відбудуться в Україні та світі найближчим часом.
Засновник клубу експертів Максим Уракін разом із провідною Ольгою Левкун проаналізували найважливіші події в Україні та світі у період з 8 по 14 серпня 2022 року.
Серед українських подій анонсовано проведення кількох конференцій та круглих столів, присвячених, зокрема, веденню бізнесу в умовах війни, підготовки до опалювального сезону, розвитку профтехосвіти та інших тем. Також у п’ятницю буде презентовано законопроект, що імплементує в Україні загальний стандарт звітності.
Серед світових подій, окрім війни в Україні, низка інших конфліктів також перейшла у гарячу фазу. Серед них палестино-ізраїльський конфлікт у секторі Газа та вірмено-азербайджанське протистояння у Нагірному Карабаху. Крім того, Китай продовжує військово-політичний тиск на Тайвань у зв’язку з недавнім візитом на острів спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі.
Наступного тижня очікується також запровадження нових санкцій щодо імпорту вугілля з РФ з боку Євросоюзу та Великобританії.
Про ці та багато інших подій дивіться у новому ролику на каналі Клуб експертів за посиланням:
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут – https://www.youtube.com/channel/UC4plQ0XBaoLOKPIXrb1aMGQ
URAKIN, АНОНСЫ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, ЛЕВКУН, МАКСИМ_УРАКІН, ПОДІЇ
Папа Римський Франциск розглядає можливість відвідати Україну, щоб висловити свою підтримку, повідомив посол України у Ватикані Андрій Юраш за підсумками зустрічі у суботу.
“Я дуже близький до України і хочу висловити цю близькість шляхом свого візиту до України” – важливі слова Папи Франциска, сказані під час сьогоднішньої зустрічі зі Святим Отцем. Україна багато років, особливо з початку війни, чекала на Папу і буде рада зустріти його перед його поїздкою до Казахстану”, – написав Юраш у Twitter.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.