Чиста пропозиція іноземної валюти населенням України з початку квітня становить $160 млн, зокрема у безготівковій формі – $69 млн, повідомив голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.
“З початку квітня банки придбали у населення іноземної валюти на суму $160 млн, за рахунок безготівкових операцій із фізичними особами – на суму $69 млн”, – написав він у Facebook у вівторок.
Данилишин зазначив, що обмінний курс гривні на міжбанківському ринку за тиждень майже не змінився, проте обсяг попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків перевищував її пропозицію в середньому на $6,8 млн у день, формуючись на форвардному сегменті міжбанківського ринку.
Він додав, що згладжування коливань курсу гривні здійснювалося за рахунок операцій із валютної позиції банків без участі Нацбанку.
Як повідомлялося, чиста пропозиція іноземної валюти населенням України у березні становила $182 млн, зокрема $135 млн – у готівковій формі, $47 млн – у безготівковій.
На автодорозі Р-24 Татарів – Кам’янець-Подільський (Івано-Франківська обл.) за програмою “Велике будівництво” загалом будуть відремонтовані три мости, повідомляє Івано-Франківська обласна державна адміністрація.
За даними ОДА, на сьогодні активні роботи відбуваються на мосту через р. Лючка в с. Стопчатів (Косівський р-н). Тут завершується армування монолітної плити, влаштовують підходи до мосту. Для забезпечення робіт рух автотранспорту організовано через тимчасовий об’їзний міст.
Крім того, для капітального ремонту 12-метрового арочного мосту у Стопчатові розпочато виготовлення проектно-кошторисної документації. Як повідомляють в ОДА, наразі цей міст не відповідає вимогам щодо вантажопідйомності та габаритів.
Роботи також тривають на мосту через р. Мачура в селищі Ворохта. Зазначається, що цей міст був побудований у 1968 році, останнє його обстеження виявило численні дефекти та пошкодження.
Щойно дадуть змогу погодні умови, на побудованому тимчасовому об’їзному мосту та на підходах до нього буде влаштовано асфальтобетонне покриття, після чого старий міст демонтують і розпочнуть будівництво нового мосту довжиною 18,5 м.
Як повідомлялося, Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) планує у 2021 році відновити 150 мостів.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2020 році збільшив чистий прибуток у 5,1 раза – до EUR8,61 млн, а EBITDA на 45,6% – до EUR113,42 млн.
Як сказано в річному звіті компанії у понеділок, її виручка в минулому році скоротилася на 7,2% порівняно з 2019 роком – до EUR415,63 млн, валовий прибуток зріс на третину – до EUR121,53 млн. До того ж, через курсові коливання, чистий прибуток компанії у гривневому еквіваленті у 2020 році зріс у 7,5 раза – до 266,39 млн грн, її виручка незначно знизилася до 12,98 млрд грн, її валовий прибуток зріс на 42,9% – до 3,74 млрд грн.
“Ми завершили оптимізацію активів з виробництва цукру за рахунок концентрації виробництва на основних цукрових заводах і продажу непрофільних активів, щоб вивільнити внутрішні ресурси для більш ефективного управління виробничими і логістичними витратами на основних цукрових заводах”, – прокоментував результати минулого року засновник і CEO “Астарти” Віктор Іванчик.
Він додав, що компанія також зміцнила свій баланс за рахунок погашення більшої частини банківського боргу, щоб відновити гнучкість щодо майбутнього розподілу капіталу.
Рослинницький сегмент “Астарти” згенерував уполовину більше EBITDA порівняно з 2019 роком – EUR80,19 млн, цукровий виріс у 9,3 раза – до EUR21,52 млн, соєвий незначно виріс до EUR7,44 млн, молочний скоротився в 1,78 раза – до EUR8,75 млн.
Рентабельність продажу (EBITDA margin) компанії зросла на 10 п.п до 27%. Зв’язаність чистого боргу до EBITDA склала за підсумками 2020 року 1,1x проти 3,5x у 2019 році. Станом на кінець 2020 року чистий борг агровиробника скоротився у 2,2 раза порівняно з 2019 роком – до EUR129,1 млн.
“Астарта” уточнила, що загальний урожай зернових і олійних культур у 2020 році склав 811тис.тонн, при цьому урожай кукурудзи скоротився порівняно з 2019 роком на 28% – до 418 тис.тонн, пшениці на 10% – до 230 тис.тонн, олійних культур на 9% – до 156 тис. тонн, виробництво цукрових буряків зменшилося на 20% – до 1,6 млн тонн.
За даними агрохолдингу, виручка в сегменті рослинництва у 2020 році склала EUR175 млн проти 206 млн євро у 2019 року на тлі скорочення продажу кукурудзи і зниження врожаю зернових і олійних культур у минулому році. Зниження виручки частково компенсувало зниження витрат у сегменті, а валова рентабельність рослинництва збільшилася на 16 п.п до 41%. Агрохолдинг повідомив, що в минулому році експортував 80% врожаю цього сегмента.
Компанія зазначила, що в минулому році цукровий сегмент згенерував на 8,5% більше виручки порівняно з 2019 роком – EUR127 млн. Зниження врожаю цукрових буряків зумовило скорочення виробництва цукру на чверть – до 226 тис.тонн. Під час оптимізації цукрових активів компанія позбулася одного з шести цукрових заводів у 2020 році.
“Астарта” уточнила, що рентабельність валового прибутку в цукровому сегменті збільшилася на 14 п.п порівняно з 2019 роком – до 22% у 2020 році, що призвело до багаторазового зростання EBITDA до 22 млн євро у 2020 році. Експорт цукру знизився в минулому році порівняно з 2019 роком на 29% через ціни на українському ринку, більш вигідні, ніж світові. Компанія зберегла у 2020 році частку в 20% на українському ринку цукру.
За даними “Астарти”, виручка в сегменті переробки сої за підсумками року склала 75 млн євро, знизившись на 9% через зниження обсягу продажу. Переробка соєвих бобів у 2020 році знизилася на 10% порівняно з 2019 роком – до 208 тис.тонн, частка експорту знизилася на 13 п.п – до 76% через більш привабливі українські ціни, а валова рентабельність знизилася на 1 п.п. – до 15%.
Компанія уточнила, що виручка в сегменті молочного тваринництва за підсумками 2020 року скоротилася на 4% порівняно з 2019 роком – до EUR33 млн, при цьому ціни на продукцію у минулому році незначно зросли – до EUR330 за тонну. Валова рентабельність в сегменті знизилася в 2020 році на 17 п.п порівняно з 2019 роком – до 29% через зниження справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції, а рентабельність продажу скоротилася на 19 п.п – до26%. “Астарта” не експортувала в минулому році молочну продукцію за межі України.
“Астарта” зазначила, що у 2020 році продовжила модернізацію парку сільгосптехніки.
“В умовах високої невизначеності ми продовжили інвестувати в сучасну сільськогосподарську техніку і забезпечили своєчасну закупівлю всіх основних матеріалів для рослинництва”, – зазначив Іванчик.
Станом на закінчення 2020 року у “Астарти” було два основні акціонери: Віктор Іванчик (генеральний директор), якому належало 39,57% від загальної кількості акцій в обігу і Fairfax Financial Holdings Ltd з часткою у 29,91%.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять п ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів великої рогатої худоби, сім елеваторів, біогазовий комплекс і завод з переробки сої в Полтавській області (ТОВ “Глобинський переробний завод”).
Сім українських готелів отримали категорії, з яких дві – “5 зірок”, повідомило Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ).
За результатами засідання комісії з присвоєння зірок готелям 9 квітня було розглянуто 17 заяв готелів, з них сім отримали категорію. Серед них київські City Holiday Resort & SPA і Mercure Kyiv Congress (“5 зірок”), одеські APC PALACE, Alice Place, “Гагарін” і львівська “Асторія” (“4 зірки”), а також Premier у Кам’янському (“3 зірки”).
Водночас готелям “Ювілейний” (Суми) і “Гелікоптер” (Кременчук) відмовили у присвоєнні категорії “3 зірки” через непридатні для проживання приміщення номерного фонду і відсутність належних умов для людей з інвалідністю.
Заяви семи готелів направили на доопрацювання.
Наступне засідання комісії призначено на 19 квітня.
Зі спецфонду держбюджету Кабінет Міністрів України виділив Національній академії медичних наук (НАМН) 55,4 млн грн для надання стаціонарної допомоги пацієнтам із COVID-19.
Відповідну постанову №330 від 31 березня 2021 року оприлюднено на сайті уряду.
Кошти буде спрямовано на закупівлю засобів індивідуального захисту, лікзасобів і медвиробів, а також на доплату медпрацівникам (14,89 млн грн).
Окрім цього, уряд затвердив порядок використання коштів, згідно з яким перелік держзакладів НАМН, котрі визначено для госпіталізації пацієнтів із COVID-19, затверджує керівник робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медично-біологічного характеру державного рівня. При цьому заклади повинні надати щонайменше 40 ліжок для лікування пацієнтів із COVID-19.
Станом на 1 квітня 2021 року на обліку у столичній службі зайнятості перебувало майже 19 тисяч осіб. Понад 16 тисяч з них отримували допомогу по безробіттю, середній розмір якої складав 5,3 тисячі грн. Загалом, послугами столичної служби зайнятості у першому кварталі 2021 року скористались понад 40 тис. громадян.
На початку квітня у базі КМЦЗ налічувалось майже 10 тисяч вакансій, інформацію про які подали понад чотири тисячі роботодавців. Середній розмір заробітної плати у вакансіях становить 9,6 тисячі грн. При цьому, на одну вакансію у м. Києві претендують 2 особи. Водночас, найбільш затребуваними у роботодавців м. Києва є працівники сфери адміністративного та допоміжного обслуговування (17 відсотків), державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (14,5%), освіти (13%), транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (11,5%), оптової та роздрібної торгівлі і послуг з ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів (10,6%).
З початку року 3,4 тисячі безробітних було забезпечено роботою. За відсутності підходящої роботи безробітним пропонують пройти професійне навчання або започаткувати власний бізнес. Профнавчання за направленням столичної служби зайнятості у першому кварталі 2021 року проходили 149 громадян. Восьми особам одноразово виплачено допомогу по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю.
На обліку в Київському міському центрі зайнятості перебували 6 тисяч осіб з числа соціально незахищених категорій населення, зокрема, понад 1,3 тисячі людей з інвалідністю. З них 324 особи були працевлаштовані за направленнями служби зайнятості (67 людей з інвалідністю).
У першому кварталі 2021 року мешканцям столиці було надано 20,5 тисячі профорієнтаційних послуг, з яких 18,6 тисячі – безробітним. Кар’єрний радник разом з безробітним (у період карантину – дистанційно) складають індивідуальний план працевлаштування. На вебінарах громадян навчають, як правильно писати резюме та готуватися до співбесіди з роботодавцем, знайомлять з джерелами пошуку вакансій та ситуацією на ринку праці. А участь у мініярмарках вакансій та презентаціях роботодавців дає змогу ближче ознайомитися з умовами праці та вимогами, які керівники підприємств ставлять до претендентів.
«КМЦЗ докладає максимум зусиль, щоб допомогти безробітним знайти роботу, а роботодавцям отримати кваліфікованих працівників», – зауважив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.
