Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“ДТЕК Мережі” інвестував в підвищення надійності електропостачання 2,3 млрд грн

Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у першому півріччі 2025 року продовжували проводити ремонти енергоінфраструктури, на відновлення та будівництво якої компанія інвестувала майже 2,3 млрд грн, повідомила її пресслужба.

“У першому півріччі ми інвестували майже 2,3 млрд грн в нове будівництво, технічне переоснащення та реконструкцію електричних мереж та енергообладнання, зокрема 686 млн грн – на впровадження та розвиток комерційного обліку е/е та інші напрямки – близько 930 млн грн. Також в ремонти за півроку ми вклали майже 352 млн грн у чотирьох регіонах України”, — зазначила генеральна директорка “ДТЕК Мережі” Аліна Бондаренко, слова якої наведено в повідомленні.

Як уточнили у пресрелізі “ДТЕК Мережі”, було оновлено 4,37 тис. км повітряних ліній електропередачі (ЛЕП), 2,87 тис. кабельних ліній, а також понад 3,6 тис. енергооб’єктів в Києві, Київській, Дніпропетровській та Одеській областях.

В межах інвестиційної програми в першому півріччі в ОСР реконструювали три трансформаторні та чотири розподільчі підстанції, побудували сім нових трансформаторних пунктів, а також встановили понад 101 тис. “розумних” лічильників.

“ОСР “ДТЕК Мережі” активно реалізують ремонтну програму 2025 року, готуючи енергетичну інфраструктуру чотирьох регіонів ­ Києва, Київської, Дніпропетровської та Одеської областей – до майбутнього опалювального сезону”, – зазначили в операційному холдингу.

Зокрема, за перше півріччя енергетики вже виконали понад 60% від запланованих ремонтів ЛЕП.

За її словами, за перші півроку енергетики “ДТЕК” також провели ремонти 634 трансформаторних підстанцій і розподільчих пунктів та майже 3 тис. інших енергооб’єктів.

“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР компанії обслуговують 5,1 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.

 

,

У Києві в рази зросла кількість госпіталізацій через COVID-19

Департамент охорони здоров’я Київської міської держадміністрації повідомляє про кратне збільшення кількості госпіталізацій через COVID-19 в українській столиці з початку липня.

“Якщо станом на 1 липня в інфекційних відділеннях стаціонарних комунальних комунальних медзакладів перебувало 15 осіб, то наразі – 68, 24 із них – діти. Зрозуміло, що до лікарень потрапляють ті, перебіг хвороби кого не можна назвати легким і хто потребує постійного контролю медиків, серйозного лікування, кисневої підтримки тощо”, – повідомляють на сторінці департаменту у Facebook у четвер увечері.

У повідомленні наголошується, що перебування в укриттях – замкнутих приміщеннях з обмеженими можливостями вентиляції – підвищує ризик зараження, зокрема COVID-19. “Не забувайте про маску в закритих обмежених просторах… Регулярно мийте руки або користуйтеся антисептиком. Залишайтеся вдома та звертайтеся до лікаря за перших симптомів”, – порадили в департаменті.

 

, ,

“Нафтогаз” сплатив 44,4 млрд грн податків за півріччя

Підприємства Групи Нафтогаз за перші 6 місяців 2025 року сплатили 44,4 млрд грн податків, з яких 40,7 млрд грн надійшло до держбюджету, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький

“За перше півріччя 2025 року підприємства групи “Нафтогаз” сплатили до бюджетів усіх рівнів 44,4 млрд грн податків – це майже 7% від усіх податкових надходжень до бюджету країни”, – йдеться в його повідомленні у Facebook у п’ятницю.

Як він зазначив, з цієї суми 40,7 млрд грн надійшло до державного бюджету, ще 3,7 млрд грн – до місцевих бюджетів.

“Підтримка фінансової стійкості держави – невід’ємна частина нашої відповідальності як компанії, яка працює у стратегічному секторі економіки”, – прокоментував Корецький.

Як повідомлялося, консолідована виручка Групи “Нафтогаз” у 2024 році зросла на 22,0% – до 298,75 млрд грн, чистий прибуток – на 63,9%, до 37,91 млрд грн.

 

,

Майже 2 тисячі кримінальних справ зупинили в Україні цьогоріч через мобілізацію

Щонайменше 7,3 тисячі кримінальних справ було зупинено через призов до армії обвинуваченого від початку повномасштабного вторгнення за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. Так, цьогоріч вже понад 1,9 тисячі справ призупинили через мобілізацію обвинуваченого. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік. Найбільше таких справ цьогоріч на Київщині, Львівщині та Дніпропетровщині.

Щонайменше 7 312 кримінальних проваджень було зупинено через мобілізацію обвинувачених до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. Такий правовий механізм з’явився у 2022 році, коли до Кримінального процесуального кодексу України внесли відповідні зміни й з того часу її активно застосовують суди.

Рік до року кількість таких зупинень росте. Так, 858 справ було зупинено у перший рік повномасштабної, з кожним роком кількість таких справ лише збільшувалась. Рекордним став 2024 рік — тоді зупинили 2 406 справ, де обвинувачений вступив до лав Збройних сил. Цьогоріч вже нараховується 1973 зупинені справи.

Найбільше рішень про зупинення справ через мобілізацію було ухвалено на Київщині — 617. На другому місці — Львівщина (582), третю сходинку посідає Дніпропетровщина (559).

Варто розуміти, що зупинення провадження — це не те саме, що й автоматичне звільнення від відповідальності. Втім, фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Це створює можливість для зловживань — особливо в резонансних корупційних справах або коли йдеться про тилові посади, де участь у бойових діях не передбачена.

Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13284, який пропонує змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси щодо особливостей притягнення до відповідальності осіб, призваних на військову службу. Зокрема, йдеться про можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого.

Новий законопроєкт також має скоротити можливості для зловживання мобілізацією: зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборонного характеру, підтверджених бойовим наказом (розпорядженням), виданим командиром військової частини або підрозділу.

“Наразі, вочевидь, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Звісно, мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні”, — коментує Тетяна Поповська, старша юристка Asters.

https://opendatabot.ua/analytics/mobilization-and-court

, ,

Ціни на золото продовжують встановлювати рекорди

Ціни на золото піднялися до рекорду на новинах про те, що США будуть обкладати митом імпортовані зі Швейцарії злитки вагою 1 кілограм. Під час торгів у п’ятницю на біржі Comex котирування грудневих ф’ючерсів на дорогоцінний метал досягали $3534,1 за унцію, що є історичним максимумом. Зараз вони торгуються на рівні $3484,5 за унцію, що на 0,9% перевищує рівень на закриття попередніх торгів.

Митньо-прикордонна служба США заявила, що золоті злитки вагою 1 кг і 100 унцій (2,8 кг) повинні класифікуватися за митним кодом, який підпадає під дію імпортних мит, згідно з постановою від 31 липня, з якою ознайомилося видання Financial Times.

Рішення митниці стало несподіванкою для галузі. Експерти припускали, що ці типи золотих злитків повинні класифікуватися за іншим митним кодом, що не підпадає під нові мита, введені президентом США Дональдом Трампом.

Кілограмові злитки є найбільш поширеною формою торгівлі на Comex, найбільшому в світі ринку ф’ючерсів на золото, і складають основну частину експорту золотих злитків зі Швейцарії до США.

Відносини між Вашингтоном і Берном погіршилися після того, як минулого тижня США оголосили про введення імпортних мит у розмірі 39% для продукції з цієї країни. Згідно з митними даними, золото є одним з основних предметів експорту Швейцарії до США.

«Переважала думка, що дорогоцінні метали, переплавлені швейцарськими афінажними заводами і експортовані в США, можуть поставлятися без сплати мита», – заявив президент Швейцарської асоціації виробників і торговців дорогоцінними металами Крістоф Вільд. Рішення про введення мита завдало «ще одного удару» по торгівлі золотом між Швейцарією і США, вважає він.

Україна збільшила імпорт до $45,9 млрд

Імпорт товарів з України в січні-липні 2025 року в грошовому еквіваленті становив $45,9 млрд, що більше за показники аналогічного періоду 2024 року на 17,4%, проте експорт зріс на 2,7% – з $22,6 млрд до $23,2 млрд, повідомили в Державній митній службі (ДМС).

“При цьому оподатковуваний імпорт становив $34,7 млрд, це 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту в січні-липні 2025 року становило $0,52/кг”, – ідеться в публікації в телеграм-каналі відомства в четвер.

Традиційно, найбільше імпортували товарів в Україну Китай (на $9,9 млрд), Польща ($4,4 млрд) і Німеччина ($3,7 млрд).

Експортували з України найбільше до Польщі (на $2,9 млрд), Туреччини ($1,9 млрд), Італії ($1,3 млрд).

Зазначається, що в загальних обсягах ввезених у січні-липні 2025 року товарів 68% становили машини, обладнання та транспорт – $18 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 112,7 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $7,3 млрд (57 млрд грн, або 15%), паливно-енергетичні – $5,9 млрд (105,5 млрд грн, або 27%).

Трійка найбільш експортованих товарів також залишається незмінною: продовольчі товари ($13 млрд), метали та вироби з них ($2,6 млрд), машини, обладнання та транспорт ($2,2 млрд).

За сім місяців під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 159,1 млн грн.