Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у 2024 році збільшила випуск гофротари на 19,1% порівняно з 2023 роком – до 98,8 млн кв. м.
Як повідомлялося, протягом року фабрика практично зберігала аналогічний темп приросту виробництва – зокрема, за підсумками січня-листопада він становив 18,7%.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином фабрика продовжує стабільно входити до трійки лідерів з випуску цієї продукції після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За минулий рік підприємство збільшило також виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) на 2,6% – до 80,4 тис. тонн, а паперу – на 24%, до 0,95 тис. тонн.
Водночас у грудні вона знизила випуск гофроящиків на 14% до грудня-2023, але наростила на 10,6% до листопада-2024 – до 12,8 млн кв.м. Випуск паперу та картону скоротився відповідно на 6% і на 4,7% – до 7,3 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКПФ-Україна” за рік випустила продукції на 2 млрд 732,4 млн грн (+15,3%).
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за 2024 рік в Україні випуск картонних ящиків зріс на 12,3% до 2023 року – до 590,1 млн кв. м., паперу та картону на 3,1% – до 601 тис. тонн (зокрема, виробництво картону знизилося на 0,7% до 463,5 тис. т, паперу зросло на 18,2% – до 137,5 тис. т).
Понінківська фабрика (раніше – Понінковський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає переважно гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КПФ-Україна” (Волинська обл.), яка торік (за даними “Укрпапір”) випустила 63,7 тис. тонн різного картону (на 3,4% менше) та 48,8 млн кв. м гофроящиків проти 17,4 млн кв.м роком раніше.
Як повідомлялося, “ПКПФ-Україна” 2023 року випустила продукцію майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 27 млн грн.
Незважаючи на тимчасову окупацію ворогом частини с/г земель, Україна 2024 року продемонструвала хороші результати в агросекторі та змогла повернути історичні шляхи агроекспорту, а тому пропонує Португальській Республіці посилити співробітництво, заявив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль на онлайн-зустрічі з міністром сільського господарства і рибальства Португалії Жузе Мануелем Фернандешем.
“У 2024 році 57% агроекспорту України припало на країни ЄС. Загалом, Україна експортувала сільгосппродукції на $24,6 млрд, зокрема на $211,6 млн – у Португалію”, – цитує міністра пресслужба Мінагрополітики.
Крім того, він наголосив, що минулого року Україна повернулася у свої історичні шляхи агроекспорту, адже 86% сільгосппродукції вивозиться через Одеські та Дунайські порти. За його словами, Україна активно працює над відкриттям нових ринків, зокрема країн Африки та Близького Сходу.
Коваль закликав португальського колегу разом боротися із незаконним продажем РФ українського зерна.
Міністр також подякував народу Португалії за послідовну підтримку України та президентської гуманітарної ініціативи Grain From Ukraine.
За інформацією щотижневого моніторингу проекту, тільки з початку поточного тижня морква на українському ринку подешевшала в середньому на 10%. Сьогодні виробники пропонують до продажу дані коренеплоди по 23-30 грн/кг ($ 0,54-0,71/кг) залежно від якості та обсягу партії. При цьому зазначимо, що йти на такі цінові коригування виробники змушені навіть в умовах обмеженої пропозиції якісної моркви на ринку.
За словами виробників, тиск на ціни чинить вельми стриманий попит на овочі середньої та низької якості. Оптові компанії та роздрібні мережі готові закуповувати зазначені коренеплоди тільки невеликими партіями, пояснюючи своє рішення вкрай низькими темпами реалізації в роздробі.
Проблеми з якістю овочів у поточному сезоні виробники пояснюють несприятливими погодними умовами в період вегетації та збирання врожаю. Починаючи з другого літнього місяця 2024 року, в Україні встановилася посушлива спекотна погода, яка не давала нормально розвиватися насадженням. Восени минулого року, через рясні опади під час збирання, фермери змушені були закладати на зберігання продукцію з високою вологістю.
При цьому, незважаючи на здешевлення моркви, на сьогоднішній день ці коренеплоди в Україні пропонуються до продажу в середньому в 2,2 раза дорожче, ніж у середині січня минулого року.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-nachala-deshevet-morkov/
Кохавинська паперова фабрика (КПФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у 2024 році наростила обсяг виробництва на 85,2% до 2023 року – до 2 млрд 132 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Як повідомлялося, фабрика почала минулий рік із приросту обсягу виробництва на 9% до січня-2023, проте щомісяця нарощувала приріст, і вже в січні-листопаді він становив 82% до того самого періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статданими асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці за минулий рік збільшилося на 42,2% – до 59,3 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках становив 137,3 млн шт., несуттєво знизившись до 2023 року. КПФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КПК.
Як повідомлялося, в жовтні минулого року Кохавинська ПФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію лише на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КПФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві ПРМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто і міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович-Хандановіч у середу домовилися активізувати інвестиційну політику у сфері енергетичної безпеки і прискорити будівництво першого нафтопроводу між двома країнами, повідомив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
«Ми домовилися розширити спільні інвестиції в енергетику та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема йдеться і про будівництво першого сполучного нафтопроводу», – написав Сіярто в соцмережі Facebook (інформаційний ресурс Meta Platforms Inc.).
Крім того, Сіярто і Джедовіч-Ханданович домовилися активізувати фінансування «нової лінії електропередач, що з’єднує мережі двох країн»
«Для нашої країни Сербія є стратегічним партнером, без Сербії не буде енергетичної безпеки Угорщини, і навпаки», – додав глава угорського МЗС.
Як повідомлялося, будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією передбачається реалізувати до 2026 року. Нова гілка буде з’єднана з нафтопроводом «Дружба» і дасть змогу Сербії диверсифікувати постачання нафти і не залежати від Хорватії.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у співпраці з YASNO Energy Efficiency виконали капітальний ремонт з модернізацією найпродуктивнішої в турбінному цеху ТЕЦ турбоповітродувки (ТПД) №1.
Згідно з пресрелізом, у турбінному цеху реалізовано проєкт з модернізації системи автоматичного регулювання агрегату, забезпечити стабільну безперебійну подачу дуття заданих параметрів на доменну піч ДП-1М – головне завдання ТПД-1.
Також уточнюється, що в межах реконструкції було демонтовано вузли управління агрегату – старе гідравлічне обладнання замінила сучасна гідроелектромеханічна система регулювання з електронікою та програмним забезпеченням, що дало змогу перейти на автоматичне регулювання параметрів подачі дуття операторами турбінного цеху. Раніше управління ТПД здійснювалося вручну – важелями або кнопками. Після модернізації цей процес відбувається тільки на екрані монітора. Тепер енергетики можуть чітко контролювати витрату пари з точністю до кількох кубометрів, а отже, і подачу повітря на доменні печі.
Під час капремонту паралельно модернізації було виконано великий обсяг робіт. Зокрема, ремонт парової турбіни – ключового вузла ТПД-1. Також відревізували допоміжне обладнання.
Модернізація виконувалася протягом другого півріччя 2024 року. Основну частину робіт виконували підрядники та фахівці YASNО Energy Efficiency. Планові постремонтні випробування пройшли успішно, у грудні оновлена ТПД приступила до роботи.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
