Страховики у 2024 році зосередяться на збільшенні інвестицій у приватні ринки, інфраструктуру чистої енергії та інноваційні технології. Як повідомляє сайт Reinsurance News, про це йдеться в 13-му щорічному Глобальному звіті зі страхування компанії з управління активами BlackRock.
У звіті третій рік поспіль зазначається, що більшість страховиків планує збільшити обсяги відрахувань на приватні ринки, при цьому 91% респондентів вказали, що зроблять це протягом наступних двох років.
Цей показник досягає 96% для страховиків в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Північній Америці. Звіт ґрунтується на інформації, отриманій від 410 страхових інвесторів на 32 ринках, які керують активами на суму близько 27 трильйонів доларів.
«Оскільки 2024 рік, як очікується, стане знаменним роком виборів, страховики дедалі більше занепокоєні тим, як політична невизначеність може вплинути на макроекономічні ризики, називаючи головними проблемами зміни в регулюванні (68%), а також зростання геополітичної напруженості та фрагментації (61%)», – зазначається в повідомленні.
Крім того, як критичні було виокремлено такі ринкові ризики, як волатильність процентних ставок (69%) і проблеми з ліквідністю (52%).
Незважаючи на ці проблеми, 74% страховиків не планують змінювати свої поточні профілі ризиків. Багато страховиків відзначили цінність партнерств у поліпшенні їхньої внутрішньої експертизи для оцінювання ризиків і управління портфелем, водночас 40% респондентів підкреслили, що інвестиційний партнер, який розуміє як їхній страховий бізнес, так і операційну модель, має вирішальне значення для досягнення їхніх стратегічних цілей.
На публічних ринках 42% страховиків планують збільшити інвестиції в державні та агентські облігації, тоді як 33% зосереджуються на облігаціях, прив’язаних до інфляції, оскільки 46% розглядають інфляцію як значний макроекономічний ризик. Крім того, 44% страховиків прагнуть збільшити свої активи в готівці та короткострокових інструментах для підтримки ліквідності.
BLACKROCK, ІНВЕСТИЦІЇ, інновації, приватні ринки, Страховики, чиста енергія
Компанія з турецькими інвестиціями «Атлас Глобал Енерджі» планує побудувати в Житомирській області нові потужності вітрової енергетики, повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко за підсумками зустрічі в понеділок із технічним директором компанії в Україні Онуром Копчуоглу.
«Обговорили перспективи співпраці та реалізації проєкту на території області. Ми впевнені, що новий проєкт вітрової електростанції стане ще одним прикладом нашої плідної співпраці та відкриє нові перспективи для енергетичної незалежності України», – написав він у Facebook.
Бунечко зазначив, що в Житомирській області вже працюють проєкти у сфері альтернативної енергетики (СЕС, ГЕС і біогазові установки), загальна встановлена потужність яких перевищує 240 МВт, а приблизно 60% котелень у регіоні працюють на альтернативному паливі.
Будівництво вітрових електростанцій він назвав «логічним розвитком цього треку».
Бунечко також зазначив, що ще до повномасштабного вторгнення область була визнана міжнародним рейтингом Doing Business кращим регіоном України для ведення бізнесу, і жоден із великих інвесторів не залишив її під час війни.
«Навпаки, міжнародні компанії вкладають додаткові кошти в розвиток власного виробництва на території нашої області. Особливу увагу ми зараз приділяємо розвитку альтернативної та розподіленої енергетики. Для нас це не тільки екологічний порядок денний, а й виклик воєнного часу. Адже саме така конфігурація енергосистеми є більш стійкою до ворожих ударів», – пояснив очільник ОВА.
На сайті Atlas Global Energy зазначається, що це компанія з розвитку відновлюваної енергетики, що працює в Україні з 2016 року з портфоліо потужністю понад 300 МВт вітрових і фотоелектричних проєктів. Зокрема, повідомляється про ВЕС 60 МВт у Львівській області та СЕС 50 МВт – у Херсонській.
30 жовтня Американська торговельна палата та наша компанія-член Sayenko Kharenko проведуть традиційний День донора крові на Хелловін, і ми хочемо, щоб ви допомогли змінити ситуацію на краще!
Одягайте свій улюблений костюм (необов’язково, але заохочується!) та приєднуйтесь до нас, щоб здати кров для тих, хто її потребує. Разом ми покажемо, що герої не завжди носять плащі – іноді вони носять маленьку пов’язку на руці.
Незалежно від того, чи ви донор вперше, чи досвідчений рятівник, ми вітаємо вас усіх! Ваш внесок допоможе врятувати життя, і немає кращого способу перейнятися духом Геловіну, ніж перетворити щось моторошне на щось вражаюче!
Дотримуйтесь усіх правил та рекомендацій щодо підготовки до здачі крові.
Будь ласка, візьміть з собою паспорт та ідентифікаційний код. Громадяни інших країн також можуть бути донорами, якщо вони мають посвідку на проживання в Україні та документ, що посвідчує особу.
З міркувань безпеки, інформація про місце проведення буде надана за день до початку. Локація має підземне сховище.
Страхова компанія “ІНГО” (Київ) за результатами програми індексного страхування “Метеозахист” від компанії “Сінгента”(Syngenta) у сезоні-2024 виплатила аграріям відшкодувань на загальну суму 231 млн грн, що удесятеро більше, ніж роком раніше.
Це найбільший показник компенсацій за весь час роботи програми з 2016 року. 97% аграріїв, які стали її учасниками у сезоні-2024, отримали рекордні страхові відшкодування через надзвичайно посушливий та спекотний сезон у період цвітіння та наливу зерна. Програма дозволила 349 господарствам частково знизити збитки від несприятливих погодних умов, наголошується у повідомленні.
“Цього сезону покриття “Метеозахист” розширилося на 88%, до 502 тис. га. Через несприятливі погодні умови розмір компенсацій збільшився удесятеро, а середній рівень відшкодування становив 52%. Ми підтримуємо українських фермерів агротехнологічними інноваціями, сервісами та унікальними фінансовими продуктами навіть у прифронтових зонах”, – зазначає керівник напряму “Фінансові програми та страхові рішення” компанії “Сінгента” Роман Хрипко.
При цьому наголошується, що майже 50% загальної суми компенсації припало на фермерські господарства у Харківській, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях.
Основні культури зі страхових виплат у сезоні-2024 – це кукурудза та соняшник із загальною площею посівів у 335 тис. га та сумою компенсації 225 млн грн. Агровиробники застрахували посіви соняшнику та кукурудзи у 1039 анкетах, серед них 1033 анкети – з відшкодуванням 99%, а 386 – з виплатами 100%.
Програма “Метеозахист” охоплює всю територію України. У сезоні-2024 “Метеозахист” пропонував страхування для посівів соняшнику, зернової групи, кукурудзи та ріпаку від трьох погодних ризиків: посухи, спеки та зливи. Ключовий період роботи програми – фази цвітіння та наливу зерна. Наразі погоджуються умови програми на 2025 рік для подальшої підтримки агровиробників.
У центрі механізму “Метеозахисту” перебуває індекс – спеціальний показник, що характеризує вплив інтенсивності певного ризику на врожайність культури. Граничне значення цього показника характеризує настання страхового випадку та відповідає критичній втраті врожайності для сільгоспвиробника, яка визначається ще під час розробки страхового продукту. Індекс має дуже точно показувати, як певний ризик впливає на врожайність культури, і це переважно залежить від якості розробки страхового продукту, саме даних, математичної моделі тощо. В рамках програми точка метеоданих для фіксації індексу є ділянкою 6х8 км, що вважається цілком прийнятною площею для страхування від спеки чи посухи, адже ці погодні явища охоплюють порівняно велику територію.
Syngenta є частиною групи компаній Syngenta Group – одного з найбільших світових розробників сільськогосподарських технологій, що налічує близько 60 тис. співробітників. Провадить свою діяльність у більш ніж 100 країнах світу і тісно співпрацює з виробниками та партнерами для досягнення чотирьох пріоритетів сталого розвитку.
За 22 роки діяльності в Україні компанія сформувала команду експертів у сфері сільського господарства, міцне партнерство з науковими установами, урядовими та неурядовими організаціями, продовжуючи інвестувати у розвиток інфраструктури бізнесу.
INGO, АГРАРІЙ, ВЫПЛАТЫ, Метеозахист, СК
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” спрямував близько 8 млн грн на придбання та встановлення потужного кондиціонера для обладнання прокатного стану БТЛС-1680 (безперервний тонколистовий стан) цеху гарячої прокатки (ЦГП).
Згідно з інформацією підприємства, важливе обладнання з урахуванням високих температур роботи потребує охолодження.
Уточнюється, що кондиціонер Hisense забезпечує оптимальний температурний режим для обладнання прокатного стану БТЛС-1680, стежить за тим, щоб приводи чистової групи клітей стану “не згоріли” на роботі.
Водночас уточнюється, що вперше монтаж і налагодження складного кліматичного обладнання виконували фахівці ЦГП, ЦЕТЛ (Центральна електротехнічна лабораторія) і “Метінвест-Промсервісу”.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Аграрії всіх областей України станом на 15 жовтня засіяли 4,75 млн га озимими порівняно з 3,8 млн га за минулий тиждень, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озимі зернові сіють у всіх областях. Загалом уже засіяно майже 3,7 млн га. Зокрема, озиму пшеницю посіяно на 3,3 млн га (тижнем раніше цей показник становив 2,6 млн га), ячмінь – на 331,7 тис. га (208,7 тис. га), жито – на 51,6 тис. га (45,9 тис. га), ріпак – на 1 млн га (986,4 тис. га).
За інформацією міністерства, лідирують із посіву озимих зернових аграрії Полтавської області, які засіяли 224,5 тис. га (90,3%), Тернопільської – 176 тис. га (89,3%) та Хмельницької – 213,2 тис. га (88,8%) областей. Аграрії 11 областей завершили сівбу озимого ріпаку.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було засіяно 4,5 млн га озимими культурами, пшеницею – 3,018 млн га, ячменем – 260 тис. га, житом – 63 тис. га.
