Українські підприємства в січні-квітні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 5 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 56,449 тис. тонн з 12,470 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період склав $16,684 млн (збільшення в 3 рази).
При цьому в березні та квітні відбулося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, лютому – 16,5 тис. тонн, то в березні – 15,45 тис. тонн, а в квітні – близько 16,19 тис. тонн.
Експорт металобрухту в січні-квітні-2023 здійснювався до Польщі (97,37%), Нідерландів (1,10%) і Словаччини (0,67%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-квітні ввезла 176 тонн брухту на $64 тис. (49,23% зі Словаччини, 21,54% з Молдови і 15,38% з Нідерландів).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував, що металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас за минулий рік країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному виразі у 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у грошовому виразі – до 1,824 тис. тонн, а у натуральному – до 1,824 тис. тонн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
Власник Twitter Ілон Маск у п’ятницю повідомив, що новою главою компанії стала Лінда Яккаріно, яка до цього була керівником рекламного напрямку американської медіакорпорації NBCUniversal.
“Я радий вітати Лінду Яккаріно як нового гендиректора Twitter”, – написав Маск у Twitter.
Він додав, що Яккаріно зосередиться, головним чином, на бізнес-процесах, а він сам на “дизайні продукту і нових технологіях”.
Раніше в п’ятницю NBCUniversal оголосила, що Лінда Яккаріно залишає свою посаду в цій компанії.
Сам Маск напередодні повідомив, що знайшов нового главу для купленої ним соціальної мережі.
Нещодавно Маск і Яккаріно з’явилися разом на конференції в Маямі, де виступили з програмною промовою під назвою “Twitter 2.3: Від розмов до партнерств”.
Маск купив сервіс мікроблогів за $44 млрд минулого року. Оголошена у квітні угода була закрита тільки наприкінці жовтня після довгих розглядів між сторонами.
Швейцарська Nestle, найбільший виробник продуктів харчування та безалкогольних напоїв у світі, розпочала анонсоване будівництво підприємства з виробництва макаронних виробів та інших продуктів харчування в селі Смолигів Торчинської громади Волинської області, інвестиції в яке раніше оцінювало в інвестувала CHF40 млн (майже $45 млн), повідомляє business.rayon.
Генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі в середу на урочистому заході з приводу старту будівництва висловив упевненість, що завод у Торчині стане європейським регіональним хабом для категорії кулінарних виробів.
“Я бачив українські міста, які були зруйновані після різного роду атак і як їх відновили протягом року. Українці успішно працюють із відновлення інфраструктури. Звичайно, ми підраховуємо можливі ризики, але ми впевнені, що чинимо правильно. Україна варта того, щоб у неї інвестувати”, – заявив виконавчий віцепрезидент Nestlé, головний виконавчий директор Європейської зони Марко Саттембрі.
Вказується, що на першому етапі роботи підприємство створить 300-400 робочих місць. До роботи на заводі залучені фахівці з Харкова, де вже працює фабрика з виробництва локшини швидкого приготування “Мівіна”, і місцевий персонал.
Nestle – один із найбільших у світі виробників продуктів харчування зі штаб-квартирою у Веве (Швейцарія). Компанія має 376 фабрик у 84 країнах, і випускає шоколадні та кондитерські вироби, готові сніданки, корми для домашніх тварин, дитяче та лікувальне харчування, каву, мінеральну воду тощо. Її портфель охоплює понад 2 тис. брендів, зокрема марки Nestle, Nescafe, KitKat, Gerber, Maggi.
Nestle в Україні виробляє каву і напої, кондитерські вироби, продукти кулінарії (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин. Найвідоміші українські бренди компанії – “Світоч”, “Торчин” і “Мівіна”.
Як повідомлялося, у грудні 2022 року компанія Nestle повідомила про рішення відкрити виробництво “Мівіни” на Волині.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) готує до передачі в концесію перший і п’ятий термінали морського порту “Чорноморськ”.
“Перший етап – розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), наступний – проведення конкурсу серед охочих отримати в концесію термінали порту “Чорноморськ”, – ідеться в повідомленні пресслужби Мінвідновлення в п’ятницю.
Відомство нагадало, що процес передачі терміналів у концесію почався ще до повномасштабного вторгнення Росії.
Віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков пояснив, що приватне партнерство призведе до значних інвестицій у термінали, дасть змогу оптимізувати логістику перевезень і підвищить якість надання послуг.
Крім того, за його словами, завдяки концесії Україна щорічно отримуватиме концесійний внесок і надходження податків до бюджету.
Підготовку ТЕО профінансує Глобальний інфраструктурний фонд, експертів і консультантів залучає Європейський банк реконструкції та розвитку і Міжнародна фінансова корпорація.
Як повідомлялося, 2021 року Міністерством інфраструктури та ДП “Адміністрація морських портів України” приватним партнерам держави було передано державні стивідорні компанії морських портів “Херсон” і “Ольвія”.
Концесія – договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об’єктів, що належать державі або територіальній громаді, у тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.
Влада Болгарії переглянула умови в’їзду іноземних громадян, тепер мандрівники з невідкритими шенгенськими однократними і багаторазовими візами, а також із національними візами Румунії, Хорватії та Кіпру не можуть в’їхати в країну, пише урядовий вісник республіки.
“Республіка Болгарія розглядатиме такі документи, видані державами-членами Шенгенської угоди: одноразова віза, дійсна для двох або кількох в’їздів після того, як її було використано один раз для в’їзду в країну шенгенської зони, а також віза з обмеженою територіальною дією для двох або кількох візитів після одноразового в’їзду до шенгенської зони”, – ідеться в документі.
Як зазначає видання, аналогічні вимоги пред’являтимуться до власників національних короткострокових і довгострокових віз Кіпру або Румунії. Після відвідування цих країн в’їзд до Болгарії можливий на термін не більше ніж 90 днів протягом 180-денного періоду.
Видані владою Хорватії до 31 грудня 2022 року національні короткострокові та довгострокові візи і посвідки на проживання до закінчення терміну їхньої дії визнаються еквівалентними болгарським національним візам для транзиту і перебування.
“Метінвест” за підсумками січня-березня поточного року знизив виплавку сталі на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 491 тис. тонн, повідомляють у пресрелізі материнської компанії Metinvest B.V. у п’ятницю ввечері.
Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося також на 75% – до 448 тис. тонн, коксу – на 59%, до 318 тис. тонн, проте товарного коксу зросло на 1% – до 213 тис. тонн.
Уточнюється, що в поточному році виплавка сталі та чавуну здійснювалася на “Каметсталі”. У зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення тимчасово зупинити виробничу діяльність низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема МК “Азовсталь”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ (АКХЗ) і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили своє виробництво. Своєю чергою, активи підприємств групи в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як м. Маріуполь наразі тимчасово окупований.
Також повідомляється, що українські підприємства групи, окрім тих, що розташовані в Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження з огляду на фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні фактори.
У 1-му кварталі 2023 року виробництво чавуну зросло на 66% порівняно з попереднім кварталом переважно завдяки збільшенню фонду робочого часу обох доменних печей у роботі на МК “Каметсталь” після зупинки комбінату в аварійному порядку через відсутність електропостачання наприкінці листопада, з поступовим поновленням роботи в грудні, а також стабілізації ситуації з постачанням електроенергії з кінця січня. У результаті, виробництво сталі зросло на 96% до попереднього кварталу.
Показники з виробництва чавуну і сталі в 1-му кварталі 2023 року менші за аналогічний період минулого року на 75% через зупинку маріупольських комбінатів з кінця лютого 2022 року, а також перехід на роботу двома доменними печами, замість трьох, на “Каметсталі”.
У 1-му кварталі 2023 року виробництво товарних напівфабрикатів становило 282 тис. тонн – це вдвічі більше, ніж у попередньому кварталі, через збільшення виробництва рідкого чавуну, але на 46% менше за аналогічний період минулого року через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року.
У січні-березні 2023 року випуск готової продукції збільшився на 28% порівняно з попереднім кварталом, до 547 тис. тонн. Водночас виробництво плоского прокату збільшилося на 67 тис. тонн – до 285 тис. тонн – здебільшого через збільшення портфеля замовлень на гарячекатаний товстий лист на перекатних заводах в Італії та Великій Британії; виробництво довгого прокату зросло на 53 тис. тонн – до 262 тис. тонн – завдяки збільшенню виробництва сталі на тлі стабілізації електропостачання на “Каметсталі”.
У 1-му кварталі 2023 року виробництво готової продукції знизилося на 63% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, оскільки виробництво плоского прокату знизилося на 828 тис. тонн – через зупинку маріупольських комбінатів з кінця лютого 2022 року, а також через зміну портфеля замовлень на користь гарячекатаних товстих листів на Ferriera Valsider в Італії. Крім того, виробництво довгого прокату знизилося на 66 тис. тонн – здебільшого внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” з кінця лютого 2022 року та зменшення виробництва готової продукції на “Каметсталі” на тлі нестабільних постачань електроенергії, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.
Виробництво рейкової та трубної продукції було відсутнє, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.
У 1-му кварталі 2023 року обсяг виробництва коксу збільшився на 12% порівняно з попереднім кварталом, основна причина – відновлення коксохімічного виробництва на “Каметсталі” після зупинки в аварійному порядку через відсутність електропостачання наприкінці листопада 2022 року. Водночас обсяг виробництва коксу в цей період знизився на 59% порівняно з I кв. -2022 через зупинення виробництва на “Азовсталі” та АКХЗ з кінця лютого 2022 року.
Як повідомлялося, “Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з попереднім роком – до 2,918 млн тонн, чавуну на 72% – до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, що знаходяться в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
