Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” спрямував близько 8 млн грн на придбання та встановлення потужного кондиціонера для обладнання прокатного стану БТЛС-1680 (безперервний тонколистовий стан) цеху гарячої прокатки (ЦГП).
Згідно з інформацією підприємства, важливе обладнання з урахуванням високих температур роботи потребує охолодження.
Уточнюється, що кондиціонер Hisense забезпечує оптимальний температурний режим для обладнання прокатного стану БТЛС-1680, стежить за тим, щоб приводи чистової групи клітей стану “не згоріли” на роботі.
Водночас уточнюється, що вперше монтаж і налагодження складного кліматичного обладнання виконували фахівці ЦГП, ЦЕТЛ (Центральна електротехнічна лабораторія) і “Метінвест-Промсервісу”.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Аграрії всіх областей України станом на 15 жовтня засіяли 4,75 млн га озимими порівняно з 3,8 млн га за минулий тиждень, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озимі зернові сіють у всіх областях. Загалом уже засіяно майже 3,7 млн га. Зокрема, озиму пшеницю посіяно на 3,3 млн га (тижнем раніше цей показник становив 2,6 млн га), ячмінь – на 331,7 тис. га (208,7 тис. га), жито – на 51,6 тис. га (45,9 тис. га), ріпак – на 1 млн га (986,4 тис. га).
За інформацією міністерства, лідирують із посіву озимих зернових аграрії Полтавської області, які засіяли 224,5 тис. га (90,3%), Тернопільської – 176 тис. га (89,3%) та Хмельницької – 213,2 тис. га (88,8%) областей. Аграрії 11 областей завершили сівбу озимого ріпаку.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було засіяно 4,5 млн га озимими культурами, пшеницею – 3,018 млн га, ячменем – 260 тис. га, житом – 63 тис. га.
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по 2024 рік (млн. грн.)
Open4Business.com.ua
У Ташкенті 16-17 жовтня цього року відбудеться перший Центральноазійський форум університетів, організований Times Higher Education (THE) за підтримки університету «Новий Узбекистан».
Форум об’єднає понад 200 делегатів з Центральної Азії та інших країн, серед яких представники академічного середовища, державної політики та індустрії. Експерти обговорять актуальні питання та інноваційні рішення, що формують майбутнє вищої освіти в регіоні.
Ключовими темами обговорення стануть:
Програма форуму включатиме лекції, панельні дискусії, майстер-класи та сесії для обміну досвідом, а також презентації новітніх досягнень у сфері освітніх технологій.
Напередодні форуму відбудеться серія лекцій за участю таких всесвітньо відомих учених, як Жан Тіроль (лауреат Нобелівської премії з економіки), Лучіано Рецолла (один із провідних спеціалістів у галузі теоретичної астрофізики) та Ерік Грімсон (канцлер і віцепрезидент Массачусетського технологічного інституту).
Підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої на 50%, передбачене законопроектом №11416д про внесення низки змін до Податкового кодексу України, позитивно позначиться на алкогольному ринку країни, заявив у коментарі «Інтерфакс-Україна» голова правління громадського об’єднання «Укрсадвинпром» Володимир Печко.
Він нагадав, що мінімальні роздрібні ціни на вино-горілчані вироби не піднімали з 2018 року, до того ж їх регулює Кабінет Міністрів.
«Це призведе до підвищення податкових надходжень до держбюджету і вирішить питання з фальсифікованою продукцією», – запевнив голова галузевого об’єднання.
Печко звернув увагу на те, що зараз на прилавках магазинів присутнє дуже дешеве вино, яке має вкрай низьку якість.
«Подібний продукт коштує часом по 40-45 грн/л. І порівняйте цю ціну з соками, які суттєво дорожчі, – такого в принципі бути не може. Щоб дешево продавати, горе-виробники змушені підмішувати щось у свій продукт або розбавляти вино водою. Відповідно, запропоноване парламентом рішення «виб’є» з ринку недобросовісних виробників», – пояснив керівник “Укрсадвінпрому”.
Печко підтвердив, що внаслідок таких дій парламенту вино для кінцевого споживача подорожчає, зазначивши також, що цей процес щодо алкогольної продукції в країні почався вже давно. Зростання цін на вино-горілчану продукцію він пояснив подорожчанням газу, що спричинило підвищення цін на скляну тару.
Крім того, у сезоні-2024 подорожчали засоби захисту рослин, а ціна на виноград б’є рекорди, підскочивши майже вдвічі. «Якщо вино одночасно не подорожчало, то це має викликати у споживача запитання і має його турбувати. Підвищення мінімальної роздрібної ціни на 50% для алкогольної продукції – це дуже скромне подорожчання. Наразі мінімальна роздрібна ціна, яка оподатковується акцизним податком, становить 42 грн/л, тоді як мала б бути не менше 95 грн/л», – сказав Печко.
Голова «Укрсадвінпрому» порадив споживачам обирати на прилавках магазинів вино за ціною щонайменше 130, 150, 200 грн за пляшку, щоб не ризикувати здоров’ям і бути впевненим у якості продукту, який вони купують.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила в цілому закон (№11416д) про внесення зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування в умовах дії воєнного стану, який передбачає підвищення з 1 жовтня цього року військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5%, податку на прибуток банків до 50% за 2024 рік. З інших нових норм – введення авансових внесків на прибуток АЗС, прив’язка ставки авансового внеску для пунктів обміну валюти до євро, збільшення мінімального податкового зобов’язання для сільгоспземель і збільшення ренти на видобуток щебеню, але водночас звільнення від оподаткування одержуваних громадянами коштів у межах національної програми кешбеку.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв 9 жовтня цього року ознайомився з проєктом генерального плану міста Ташкент.
Наразі територія міста становить 43 822 гектари, чисельність населення — понад 3 мільйони осіб. У майбутньому ці показники, безсумнівно, зростатимуть. У зв’язку з цим було розроблено генеральний план Ташкента на період до 2045 року.
Згідно з проєктом, територію Ташкенту буде поділено на три зони. У зоні консервації забезпечать збереження об’єктів культурної спадщини, історичних місць, будівель та зелених зон. У зоні реконструкції стане можливим додаткове будівництво на основі майстер-планів. У зоні реновації здійснюватиметься нове будівництво на місці старого житла та старих будівель, а також їх ремонт.
Зокрема, планується збільшити площу зелених зон у Ташкенті та його околицях у три рази — до 25 тисяч гектарів. Завдяки цьому площа зелених насаджень на душу населення збільшиться з теперішніх 3 до 6 квадратних метрів.
Згідно з вимогами містобудування, жителі повинні мати змогу дістатися до найближчого дитячого садка, школи, лікарні, торгових і сервісних об’єктів від місця проживання не більше ніж за 15 хвилин. У зв’язку з цим буде розширено мережу громадського транспорту, збільшено кількість вузлів і зупинок, побудовано нові дороги та організовано маршрути метробусів.
Ріст Ташкенту створює додатковий тиск на електроенергетичну, водопровідну та каналізаційну інфраструктури. У новому генеральному плані передбачено заходи щодо збільшення потужностей цих систем для забезпечення сталого функціонування.
Президент Узбекистану поставив за мету перетворити Ташкент на мегаполіс із населенням щонайменше 7,5 мільйона осіб. Для цього планується розвиток районів Ташкентської області — Кібрайського, Зангіатинського, Юкоричирчицького, Уртачирчицького та Ташкентського — на основі єдиної агломерації зі столицею.
Проєкт спрямований на створення комфортних умов для життя та роботи в швидкозростаючому мегаполісі, що зробить Ташкент ще більш екологічним і сучасним.
