З початку року Національна служба здоров’я України заплатила лікарням за лікування пацієнтів із COVID-19 понад 11 млрд грн, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на брифінгу у четвер.
Він також нагадав, що напередодні в середу Кабмін збільшив тариф на пакет лікування COVID-19 у стаціонарі до 634,33 тис. грн.
“З 1 листопада 2021 року НСЗУ платитиме за одну команду, яка надає допомогу пацієнтам із COVID-19 у стаціонарі медзакладу, 634,33 тис. грн. Тариф збільшився на 56,6 тис. грн. Це вже друге збільшення тарифу, у жовтні тариф збільшували на 23 тис. грн”, – повідомив він.
Ляшко уточнив, що необхідність збільшення тарифу виникла, зокрема, через збільшення споживання кисню хворими уп’ятеро та збільшення кількості хворих у відділеннях інтенсивної терапії.
Група компаній “Нова пошта” продовжує тестувати нові маршрути для доставки посилок безпілотними літальними апаратами (БПЛА), щоб наступного року запропонувати клієнтам швидку доставку між містами-мільйонниками.
Як зазначено в повідомленні компанії в середу, 17 листопада здійснено вже другу тестову доставку посилок із Києва до Львова на БПЛА на відстань у 500 км.
Безпілотник о 9:00 піднявся в повітря з майданчика Київського інноваційного термінала, щоб доставити до Львова 10 посилок загальною вагою понад 2 кг.
“Для “Нової пошти” це перший досвід доставки вантажу безпілотником із власного термінала на термінал – із київського на львівський. Оскільки під час першого тестового польоту безпілотником із Києва до Харкова точками сполучення були міські аеродроми. Сьогодні для польоту використовували БПЛА, що має вертикальний зліт і не потребує розгону, тому здатний доставляти безпосередньо до місця призначення”, – наводяться в повідомленні слова директора Департаменту з досліджень і розробки “Нової пошти” Володимира Масюка.
Безпілотник має вантажопідйомність до 16 кг, може підніматися на висоту до 900 метрів і провести в повітрі до 12 годин без додаткової підзарядки.
Дальність каналу зв’язку для дистанційного керування становить 200 км. На борту розміщені резервні канали зв’язку, що дають змогу управляти апаратом з будь-якої точки України. За БПЛА стежить оператор, котрий контролює апарат на випадок непередбачених моментів, і може приймати управління.
У компанії наголосили, що “Нова пошта” планує стати першою компанією з безпілотної доставки в Україні та запустити послугу в комерційну експлуатацію вже наступного року.
Виконком Української асоціації футболу, засідання якого відбулося у столичному Будинку футболу, затвердив Олександра Петракова головним тренером національної збірної України.
“Я вношу пропозицію про призначення Петракова Олександра Васильовича головним тренером національної збірної команди України з футболу терміном до 30 грудня 2022 року (тобто до завершення чемпіонату світу в Катарі) з можливістю пролонгації за згодою сторін до 30 липня 2024 року (тобто на цикл відбору та фінальної частини Євро-2024)”, – цитує президента Української асоціації футболу (УАФ), члена Виконкому УЄФА Андрія Павелка прес-служба УАФ.
Члени Виконкому УАФ підтримали цю пропозицію одноголосно.
При цьому Павелко зазначив, що за час роботи Петракова збірна виборола право на виступ у плей-оф відбору чемпіонату світу-2022. Також команда не програла жодного матчу, звела до нічиєї поєдинок проти чинного чемпіона світу, збірної Франції та здобула дві ключові виїзні перемоги над прямими конкурентами — збірними Фінляндії та Боснії та Герцеговини.
Державний Укрексімбанк (Київ) надав Запорізькій міській раді кредит у розмірі 300 млн грн терміном до 5 років, повідомила прес-служба банку у вівторок.
Згідно з повідомленням, фінансування буде спрямовано на розвиток транспортної, житлово-комунальної та соціальної інфраструктури, а також оновлення матеріально-технічної бази комунальних підприємств.
“Запоріжжя має великий досвід роботи на ринку запозичень, але Укрексімбанк був обраний як партнер уперше. Водночас банк є одним із лідерів за обсягами фінансування економіки регіону, і тепер збільшуватиме кредитний портфель, зокрема в муніципальній сфері та комунальному господарстві”, – наводить прес-служба слова члена правління банку Михайла Медка.
Укрексімбанк створено у 1992 році, єдиним власником є держава.
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 вересня 2021 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (241,973 млрд грн) серед 72 банків, що діяли в країні.
Компанія Uber оголосила про зупинення роботи сервісу Uber Shuttle у Києві з 19 листопада, повідомила прес-служба компанії.
“Після 2,5 років роботи Uber Shuttle ми ухвалили нелегке рішення зупинити роботу цього сервісу з 19 листопада”, – йдеться у повідомленні.
У компанії пообіцяли повернути користувачам невикористаний баланс пакетів Shuttle, дійсних на 19 листопада. Повернення коштів відбуватиметься на карту, з якої було здійснено покупку.
Пакети Shuttle, куплені за готівку, повертатимуться у вигляді кредитів Uber, які можуть бути використані у будь-якому сервісі компанії в Україні.
При цьому в Uber заявили, що сервіси UberX та Uber Comfort продовжать працювати у Києві.
З 2023 року Україна має приймати на зберігання оскловані продукти переробки відпрацьованого ядерного палива (високоактивні радіоактивні відходи або ВАВ) з трьох своїх атомних станцій — Рівненської, Хмельницької та Південно-Української. Свого часу Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відправила це паливо до РФ.
Російські атомники здійснили його переробку, залишивши собі певну частину радіоактивних матеріалів, придатних для повторного використання у промисловості або інших сферах. До України ж повернуться непридатні для використання матеріали, оброблені до прийнятного рівня радіаційної безпеки.
Перероблені відходи мають потрапити на територію України у 2023 році. До того часу в Чорнобильській зоні має бути збудоване спеціальне сховище, спорудження якого має розпочатися після завершення тендерних процедур. Загальна сума контракту на будівництво сховища первищує 4 мільярди гривень.
На думку представників Громадської ради при Міндовкілля будівництво сховища відбувається не тільки з порушенням визначених проєктною документацією термінів, а і з порушенням чинного законодавства.
Згідно з міжурядовою угодою, початок ввезення осклованих ВАВ з РФ, після переробки та витримки, в Україну заплановано на початок 2023 року. Спочатку приїдуть ВАВ від переробки ядерного палива АЕС з реакторами ВВЕР-440 (Водо-Водяний Енергетичний Реактор потужністю (електричною) 440 МВт).
Тобто це буде повернення переробленого палива з Рівненської АЕС, бо такі реактори стоять саме там. Обсяг таких відходів — 260 кубометрів. А з 2025 року почнуть завозити ВАВ від переробки ядерного палива АЕС України з реакторами ВВЕР-1000. Тобто, залишки з відпрацьованого та переробленого палива Хмельницької та Південно-Української АЕС.
Загалом, до України повернеться не тільки 590 кубометрів таких ВАВ, а ще й понад вісім тисяч кубометрів середньоактивних радіоактивних відходів. Для надійного зберігання цих відходів має бути збудовано фактично три сховища, хоча і на одному будівельному майданчику.
У 2009 році ухвалено закон, відповідно до якого будівництво кожного особливо небезпечного ядерного об’єкту — нової атомної станції або дослідницького реактора — відбувається після ухвалення окремого, для кожного нового об’єкта, свого закону.
Це зроблено з метою забезпечення широкого обговорення та залучення до ухвалення такого серйозного рішення народних депутатів. Це ж правило поширюється і на сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів із проєктним строком зберігання понад 30 років. Тобто — якраз на наш випадок.
Проєкт такого документу щодо будівництва сховища для ВАВ у Чорнобильській зоні був розроблений у серпні цього року, при цьому він досі не схвалений Кабінетом Міністрів.
Проведення тендерів на будівництво сховищ в умовах відсутності законодавчого врегулювання, на думку екологів, є неприпустимою. Так, 11 серпня 2021 р. Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», яке перебуває в управлінні ДАЗВ, у четвертий раз оголосило тендер «Будівництво сховища для проміжного зберігання високоактивних відходів (ВАВ), які повертаються з РФ після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС».
Також представники Громадської ради наголосили, що затверджено проєкт сховища (відбулось у 2019 році) без належних законодавчих підстав є ще одним грубим порушенням чинних нормативних актів.
Зважаючи на поточний стан вирішення питання та з урахуванням необхідності виконання додаткових науково-дослідних робіт, розроблення технічних специфікацій на обладнання, важливе для радіаційної безпеки та їх узгодження з Держатомрегулювання, будівництво може розпочатись не раніше 2023 року.
Тобто навіть у разі дотримання проєктних термінів будівництва (24 місяці) приймання ВАВ ВВЕР-440 може початися не раніше 2026 року. А якщо врахувати досвід будівництва СВЯП-2 (сховище відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу — об’єкт, призначений для прийому, підготовки до зберігання та безпосередньо зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок і відпрацьованих додаткових поглиначів, які накопичилися на Чорнобильській АЕС, збудований у 2001-2020 роках), то взагалі складно визначити чіткі терміни завершення будівництва.
Найбільш імовірно, що до введення в дію сховища відходи будуть понадтерміново зберігатися у РФ, що призведе до незапланованих витрат бюджетних коштів на оплату такого зберігання.
Крім, того, на думку екологів існує проблема недостатнього фінансування будівництва сховищ для ВАВ. Відповідно до чинних норм, такі сховища фінансується з Фонду радіоактивних відходів України, який поповнюється НАЕК «Енергоатом» за рахунок екологічного податку. За січень-грудень 2020 року екологічний податок становив 1 015 004 тис. грн. Разом з тим, кошторисна вартість об’єкта становить 4 112 739 805 грн у цінах 2019 року (яка буде зростати станом на 2022 рік та у подальші роки через інфляцію та зростання цін на ресурси). Навіть якщо екологічний податок буде накопичуватися тільки для будівництва сховища, то у Фонді РАВ на кінець 2023 року будуть кошти у сумі 4 060 018 508,72 грн, що може негативно вплинути на терміни завершення проєкту.
Для виходу з ситуації можна запропонувати наступні шляхи:
По перше, необхідно визнати визнати існування проблеми на державному рівні.
По друге, терміново провести конгсультації з фахівцями та експертною спільнотою.
По третє, оперативно ухвалити відповідний закон, провести якісну оцінку впливу на доввкілля, переписати умови тендеру тощо. Для цього має попрацювати і РНБО — це ж явно проблема національної безпеки. І парламент. І президент, який може подати закон, про який ішлося вище.
За матеріалами https://greenpost.ua/
