Ринок житлової нерухомості Північної Греції продовжує дорожчати на тлі високого попиту з боку іноземних покупців, які насамперед цікавляться квартирами в Салоніках, на Халкідіках та в прибережних районах Фракії, як свідчить дослідження Spitogatos Insights за перший квартал 2026 року.
За даними дослідження, за 2022–2026 роки середні ціни на купівлю житла в Салоніках зросли на 61% — до 2,3 тис. євро за кв. м. У Македонії (область Греції) показник зріс на 53,7% — до 1,992 тис. євро за кв. м, у Фракії — на 38,3% — до 1,5 тис. євро за кв. м.
Найдорожчим ринком Північної Греції залишається Халкідікі, де середня ціна на житло у першому кварталі 2026 року сягнула 2,716 тис. євро за кв. м. Муніципалітет Салонік впритул наблизився до цього рівня з показником 2,667 тис. євро за кв. м, а Кавала стала лідером за темпами зростання за п’ять років — плюс 68,1%, до 2,194 тис. євро за кв. м.
У сфері оренди Салоніки також залишаються найбільшим центром попиту: середня ставка зросла з 2022 року на 34,3%, до 9,4 євро за кв. м на місяць. У самому муніципалітеті Салонік орендна плата сягає 10,4 євро за кв. м, а на Халкідіках — 12,3 євро за кв. м, що пов’язано з сильним впливом туризму.
Іноземні покупці найчастіше розглядають передмістя Салонік, Халкідіки, сам муніципалітет Салонік, Кавалу та Пієрію. До десятки найпопулярніших серед іноземних покупців напрямків також входять Еврос, Серрес, Родопи та Ксанті.
Головним об’єктом попиту з боку іноземців є квартири. Вони лідирують як у сегменті купівлі, так і в оренді. Далі за популярністю йдуть окремо розташовані будинки та таунхауси. За оцінками аналітиків, іноземний капітал поступово виходить за межі великих міст і активніше проникає в прибережні та прикордонні райони Східної Македонії та Фракії.
Даних про національності іноземних покупців у опублікованих матеріалах не наводиться.
Хірурги та інженери Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше використали дистанційно керованих гуманоїдних роботів для виконання операцій на живих тваринах у рамках доклінічного дослідження.
Мова йде не про автономну хірургію: усіми рухами роботів керували хірурги з консолі. Проте експеримент став важливим кроком для медичної робототехніки, оскільки до цього гуманоїдні роботи не застосовувалися для повноцінних хірургічних процедур на живих об’єктах.
За даними UC San Diego, дві операції було виконано в рамках доклінічного випробування, результати якого опубліковано 8 липня в журналі Nature. В одному випадку операцію виконувала команда «людина-робот»: гуманоїдний робот працював під керуванням хірурга, а людина асистувала. У другому випадку процедуру виконали два гуманоїдні роботи, які працювали поруч один з одним. Обидві операції проводилися на свинях.
Ars Technica уточнює, що роботи виконали дві інвазивні операції з видалення жовчного міхура у живих свиней.
Роботи отримали назву Surgie. На відміну від спеціалізованих хірургічних комплексів, такі гуманоїдні системи компактніші й потенційно можуть використовуватися у звичайних операційних без масштабної перебудови приміщення. UC San Diego зазначає, що Surgie має зріст близько 5 футів і вагу близько 60 фунтів, тоді як традиційні роботизовані хірургічні платформи можуть важити близько 1 800 фунтів і потребують великої команди для встановлення.
За словами одного зі старших авторів дослідження, професора Майкла Йіпа, дистанційно керовані та, у перспективі, автономні гуманоїдні роботи можуть розширити доступ до хірургічної допомоги в регіонах, де бракує лікарів та спеціалізованої інфраструктури. У Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго вважають, що такі системи можуть бути корисними в сільських лікарнях, польових медичних умовах, зонах надзвичайних ситуацій та інших місцях, де неможливо швидко розгорнути повноцінний хірургічний центр.
При цьому дослідники підкреслюють, що технологія поки що далека від клінічного застосування на людях. Під час операцій роботів доводилося кілька разів перекалібрувати, через що процедури займали більше часу, ніж при використанні спеціалізованих хірургічних систем. Ще одна проблема — затримка між рухом хірурга на консолі та рухом робота, що є особливо важливою для майбутніх операцій на відстані.
Головне значення експерименту — не в тому, що роботи замінили хірургів, а в тому, що гуманоїдна форма вперше була випробувана в реальному хірургічному середовищі. Дослідники розглядають найближчу перспективу таких систем насамперед як роль асистентів: вони можуть допомагати в операційній, подавати інструменти, виконувати фізичні завдання та з часом брати на себе частину телеопераційних процедур.
Для ринку медичних технологій це може відкрити новий напрям між класичними хірургічними роботами та універсальними гуманоїдними платформами. Якщо такі системи стануть достатньо точними, безпечними та доступними, вони зможуть знизити бар’єри для роботизованої хірургії в невеликих лікарнях та країнах з обмеженими ресурсами.
Українські аграрії станом на 14 липня розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур у всіх областях країни та намолотили 3,1 млн тонн зерна нового врожаю з 763 тис. га, або 6% прогнозованих площ, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
За її інформацією, найбільший валовий збір наразі забезпечив ячмінь – 1,84 млн тонн із 417,7 тис. га за середньої врожайності 44,1 ц/га.
Пшениці намолочено 1,11 млн тонн із 280,7 тис. га за врожайності 39,6 ц/га, гороху – 156,4 тис. тонн із 64,6 тис. га за врожайності 24,2 ц/га.
За темпами жнив лідирує Одеська область, де намолочено 1,001 млн тонн зерна з 238 тис. га. У Миколаївській області зібрано 805,1 тис. тонн із 227,3 тис. га, у Дніпропетровській – 567,3 тис. тонн із 148,2 тис. га.
Крім того, аграрії розпочали збирання озимого та ярого ріпаку. На сьогодні його обмолочено на площі 77 тис. га, намолочено 149,1 тис. тонн за середньої врожайності 19,4 ц/га.
Як повідомлялося, всього цього року озимими, яровими зерновими те зернобобовими культурами в Україні було засіяно близько 11,3 млн га, тоді як з олійними культурами загальні посіви становили понад 20 млн га.
ТОВ «Євро Ленд Юей» (Euro Land UA) планує залучити $8 млн на будівництво заводу з виробництва рідких мікродобрив у Тернопільській області, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, представленому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську (Польща), яка відбулася наприкінці червня.
Загальний бюджет проєкту становить $13 млн, з яких $5 млн компанія готова профінансувати за рахунок власних коштів. Передбачається змішана структура фінансування (власний капітал та позикові кошти).
Проєкт передбачає будівництво сучасного підприємства з виробництва рідких мікродобрив на основі EDTA-технології. Його потужність становитиме 10 тис. тонн рідких мікродобрив, 5 тис. тонн спеціальних добрив та 3 тис. тонн хелатованих мікроелементів на рік. Продукція постачатиметься українським агровиробникам, а також на експортні ринки, насамперед до країн ЄС.
Згідно з каталогом, запуск виробництва заплановано через 1,5 року після початку реалізації проєкту. Термін окупності — чотири роки.
Наразі проєкт перебуває на стадії розширеної підготовки: розроблено концепцію продукції, її рецептуру та ринкове позиціонування, ведуться переговори з технологічними партнерами, а також вибір майданчика та проєктування майбутнього заводу. Серед потенційних партнерів зазначені британська компанія OMEX, європейські постачальники обладнання та сировини.
ТОВ «Євро Ленд Юей» зареєстровано у 2017 році в Тернопільській області. Спеціалізується на постачанні засобів захисту рослин, мікродобрив та іншої агрохімічної продукції. Власником, кінцевим бенефіціаром та директором компанії є Богдан Камінський.
ТОВ «Євро Ленд Юей» у 2025 році скоротило виручку на 4,0% — до 89,83 млн грн та чистий прибуток на 33,1% — до 10,88 млн грн.
Промислові рибалки України у січні-червні 2026 року виловили у внутрішніх водоймах понад 1,92 тис. тонн водних біоресурсів, повідомила пресслужба Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Найбільшу частку вилову традиційно становив карась сріблястий – 857 тонн, або близько 45% загального обсягу.
Крім того, було виловлено 360 тонн ляща, 139 тонн тарані (плітки), 103 тонни чорноморського оселедця, 95 тонн плоскирки, 83 тонни рослиноїдних риб (товстолоб і білий амур), 66 тонн судака та 49 тонн окуня.
У Держрибагентстві зазначили, що через блокування Чорного та Азовського морів внаслідок військової агресії РФ промисловий вилов більшості морських видів риби фактично не здійснюється, тому основне навантаження припадає на внутрішні водойми.
Найбільші обсяги вилову у першому півріччі зафіксовано у Кременчуцькому водосховищі – понад 536 тонн. У пониззі Дністра разом з озерами, рукавом Турунчук та Дністровським лиманом добуто 400 тонн водних біоресурсів, у Кам’янському та Дніпровському водосховищах – 373 тонни та 230 тонн відповідно.
Крім того, у річці Дунай вилов склав 105 тонн, у Канівському водосховищі – 101 тонну, Київському – 71 тонну, Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 64 тонни. В акваторіях Тилігульського та Березанського лиманів виловили 17 тонн та 15 тонн водних біоресурсів відповідно. Найменші обсяги промислу зафіксовано у Чернігівській області – 5 тонн у річці Дніпро та 3 тонни у річці Десна разом з озерами.
Як повідомляє Сербський Економіст, люди з оточення британського політика Найджела Фараджа за останні роки сформували помітні ділові та політичні інтереси в Чорногорії, яку прем’єр-міністр Мілойко Спаїч хоче просувати як майданчик для криптоіндустрії, пише Financial Times.
За даними видання, інтерес до Чорногорії виявляють кілька осіб, пов’язаних із Фараджем та партією Reform UK. Серед них називають криптоінвестора Крістофера Харборна, колишнього скарбника Reform UK Мехрташа Азамі, колишнього керівника відділу комунікацій Фараджа Гавейна Таулера та давнього радника Джорджа Коттрелла. Видання пов’язує їхній інтерес до країни з низькими витратами, сприятливим кліматом, лояльним ставленням до криптосектору та політичними можливостями невеликої балканської економіки.
Харборн, який раніше переказав Фараджу 5 млн фунтів, у 2023 році зареєстрував у Тіваті компанію Longevity Biotech Systems, а Азамі та Таулер також створювали бізнес-структури в цьому місті. Коттрелл, за даними видання, давно працює в Чорногорії через консалтингову структуру Geostrategy; його юристи заперечували звинувачення, пов’язані з імовірною підтримкою політичних кампаній у країні.
Чорногорія стала особливо привабливою для таких гравців на тлі курсу прем’єра Мілойко Спайїча на розвиток криптоіндустрії. Спайїч просував ідею, згідно з якою майнінг і торгівля криптовалютами могли б стати значущою частиною економіки країни.
Увага до Чорногорії посилюється й через її європейську перспективу. Країна подала заявку на членство в ЄС у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. За даними Ради ЄС, Чорногорія відкрила всі 33 переговорні розділи, а до середини червня 2026 року тимчасово закрила 16 із них і залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС.
Найджел Фараж — один із найвідоміших британських євроскептичних політиків, колишній лідер UKIP і нинішній лідер Reform UK. Він багато років був одним із головних публічних прихильників Brexit. За даними офіційного сайту британського парламенту, Фараж був депутатом від округу Клактон з 4 липня 2024 року і покинув Палату громад 8 липня 2026 року.
https://telegram.me/relocationrs/3226
