Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” розпочав посівну кампанію ярих культур, під яку виділить 36 тис. га, що відповідає площам, зайнятими під ярі торік, – 37 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Згідно з повідомленням, флагманською культурою “Нібулону” в сезоні-2025, як і торік, буде кукурудза. Крім того, вдвічі буде збільшено площі під соєю і вдвічі зменшено під соняшником. Це пов’язано з ціновими очікуваннями на товарні партії зерна цього року та прогнозуванням кращого економічного результату.
“Насіння використовуємо ощадливо, з нормами висіву по кукурудзі 55–70 тис./га, сої 350–500 тис./га, соняшнику – 45 тис./га (Миколаївщина). Зокрема закладено та підготовлено до посівної 800 тонн насіння сої власного виробництва”, – зазначили в агрохолдингу.
Посівна соняшнику, яка через швидке підвищення температур і дефіцит вологи в ґрунті розпочинається раніше, ніж було заплановано, стартувала в Миколаївському кластері. Після 12 квітня в компанії планують розпочати сівбу кукурудзи у Черкаській, Вінницькій та Хмельницькій областях. За сприятливих умов аграрії “Нібулону” розраховують закінчити посівну кампанію уже до середини травня, адже є технічна можливість сіяти 2-2,5 тис. га на добу посіву на продуктивну добу.
Директор з агровиробництва “Нібулону” Олег Веселов зауважив, що вологи в ґрунті в регіонах присутності агрохолдингу недостатньо, але є надія на квітневі і травневі опади, тому компанія розраховує на валовий збір ярих культур на рівні: кукурудза – 180 тис. тонн, соя – 25 тис. тонн, соняшник – 70 тис. тонн.
В “Нібулоні” додали, що озимі культури в Миколаївській області знаходяться в доброму й задовільному стані.
ТОВ “СП “Нібулон” створено у 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (з них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції і поставив на зовнішні ринки рекордні обсяги в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
ПрАТ “Луцьк Фудз” (Волинська обл.), один із найбільших виробників бакалійної продукції в Україні, у 2024 році отримав 32,28 млн грн чистого прибутку, що на 29,1% менше, ніж роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 квітня поточного року в дистанційному режимі, акціонерам пропонують чистий прибуток товариства за 2024 рік у розмірі 32,284 млн грн залишити нерозподіленим.
Крім того, акціонерам пропонують затвердити звіт наглядової ради товариства за 2024 рік і визнати роботу наглядової ради за результатами 2024 року задовільною, затвердити висновки та заходи за результатами розгляду аудиторського звіту ТОВ “Грант Тортон Легіс” і пролонгувати на рік роботу з цим аудитором.
Акціонери також мають схвалити низку укладених у 2023-2025 рр. з ПАТ “Банк Восток” кредитних угод і дозволити голові правління впродовж року вчиняти значні правочини для залучення інвестицій в модернізацію виробничих потужностей та виробничих приміщень, гранична сукупна вартість кожного з яких не повинна перевищувати 300 млн грн.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПАТ “Луцьк Фудз” у 2024 році скоротило дохід на 3,3% – до 828,13 млн грн, Водночас боргові зобов`язання підприємства збільшилися на 26% – до 118,36 млн грн, активи – на 14,8%, до 304,96 млн грн. Чисельність персоналу скоротилася на 15 осіб – до 340 співробітників. Статутний капітал становить 16 млн грн. Кінцевим бенефіціаром є Олег Ходачук через АТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвесицйний фонд Тесей
ПАТ “Луцьк Фудз” засновано у 1997 році на базі Луцького міського продовольчого комбінату, створеного у 1945 році. Виготовляє широку лінійку соусів на основі томатної пасти, а також кетчупи, аджику, гірчицю, майонез та різні види оцту під торговими марками “Руна”, “Рідний край”, “Срібниця”. З 2009 року співпрацює з низкою торгових мереж і випускає понад 40 найменувань продукції під їхньою private label. ПрАТ “Луцьк Фудз” експортує свою продукцію на ринки понад 20 країн.
Україна в березні 2025 року експортувала 5,4 млн тонн агропродукції, що на 9,8% більше аналогічного показника попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Зростання порівняно з попереднім місяцем продемонстрували всі групи товарів, але найбільший приріст був у продуктів переробки олійних рослин, а саме макухи й олії, обсяги експорту яких зросли на 42% та 29% відповідно, зауважили аналітики.
За їх інформацією, в структурі експорту агропродукції в лютому 2025 року превалювали зерновій культури, яких було поставлено на зовнішні ринки 3,6 млн тонн, що на 5% більше, ніж місяцем раніше. При цьому на частку кукурудзи припадало 66% обсягів експорту, пшениці – 31%, ячменю – 2%.
Водночас у березні 2025 року виросли на 4% обсяги експорту олійних культур – до 433,6 тис. тонн (соя – 85%, ріпак – 7% та соняшник – 6%), на 29% рослинних олій – до 495,6 тис. тонн (соняшникова олія – 89% та соєва – 11%), на 11% макухи після вилучення рослинних олій – до 493,5 тис. тонн (соняшникова – 70%, соєва – 30%), на 11% інших видів агропродукції – до 363,2 тис тонн.
Поставки свинцю та виробів із нього в Україну у січні-лютому 2025 року зросли у 8,7 рази – до $1,228 млн. Лише у лютому було імпортовано свинцю на $647 тис. Водночас експорт свинцю скоротився на 23,4% – до $1,346 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
MediGroup стає частиною фінської Mehiläinen в рамках найбільшої угоди на ринку приватної охорони здоров’я Центральної та Східної Європи
Фінська медична група Mehiläinen купує найбільшу мережу приватних медичних установ у Сербії MediGroup, що є найбільшою угодою у сфері приватної охорони здоров’я в Центральній і Східній Європі.
Компанія MediGroup, заснована 2013 року, охоплює 13 клінік, три пологові будинки, два лабораторні центри і три лабораторії по всій Сербії. Мережа надає широкий спектр медичних послуг, включно з діагностикою, амбулаторним і стаціонарним лікуванням.
Mehiläinen, провідний фінський оператор медичних послуг, уже присутній на ринках Швеції, Німеччини та Латвії. Купівля MediGroup відкриває для компанії можливість зміцнити позиції в Південно-Східній Європі та розширити доступ пацієнтів до високоякісного медичного обслуговування.
Директор Mehiläinen International Мікко Веттервірі зазначив, що цей крок відповідає стратегії компанії з міжнародної експансії та впровадження нових технологій у медицину. Він наголосив, що інвестиції в сербський ринок зумовлені його високим потенціалом зростання і зростаючим попитом на приватну охорону здоров’я.
Закриття угоди очікується після схвалення регулюючих органів. Надалі планується модернізація медичних центрів MediGroup, розширення спектра медичних послуг і впровадження цифрових технологій, якими вже користуються пацієнти Mehiläinen в інших країнах.
Джерело: https://t.me/relocationrs/737
Загальні витрати провідних вітчизняних виробників топ-100 лікарських засобів на компенсацію залишків дистриб’юторам після зниження відпускних цін з 1 березня перевищили 601,7 млн грн, свідчать дані, отримані агентством «Інтерфакс-Україна» від учасників фармринку.
Зокрема, за залишки товару, які на момент зниження цін уже було поставлено фармдистриб’юторам і аптекам, фармкомпанія «Фармак» виплатила 150,7 млн грн, «Дарниця» – 107 млн грн, Київський вітамінний завод (КВЗ) – 83 млн грн, «Артеруїм» – 78,08 млн грн, «Кусум-фарм» – 58,87 млн грн, «Юрія-Фарм» – 43,6 млн грн, «Інтерхім» – 28,45 млн грн, Борщагівський хімфармзавод (БХФЗ) – 26,04 млн грн, фармфірма «Віола» – 2,46 млн грн.
Загальний чистий збиток компаній від зниження цін перевищив 1,741 млрд грн.
За інформацією учасників фармринку, більшу частину подорожчання ліків за три воєнні роки створила аптечна ланка. Так, ціни виробника за три роки війни зросли на 18-45%, тоді як роздрібні ціни – на 79%, аптечні націнки в грошовому вираженні зросли на 125-340%.
Водночас учасники ринку зазначають, що на ринку після введення обмежень на маркетингові виплати почала фіксуватися тенденція до зростання роздрібних націнок з боку низки аптечних мереж на тлі зниження закупівельних цін. Таким чином, аптеки піднімають націнки до максимально дозволеного рівня, не маючи на це об’єктивних причин.
При цьому, коментуючи вплив зниження цін на розвиток аптечної мережі, оператори фармринку зазначають, що національна політика у сфері охорони здоров’я має враховувати оптимальну кількість аптек, а також щільність населення, попит, географію розташування. Водночас збільшення кількості аптек у містах за одночасного дефіциту персоналу є системною проблемою. Тож певна оптимізація мереж з урахуванням споживання та попиту може допомогти вирішити дефіцит кадрів, зменшити витрати та підвищити ефективність роботи.
Утім, учасники фармринку очікують від регуляторів оновлення механізмів прозорого ціноутворення та продовження реформи. Зокрема, вони обговорюють механізми реферування цін, правила прозорого маркетингу та регуляторного коригування цін.
Як повідомлялося, у лютому президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО України від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з цим рішенням, уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня знизять ціни на 30%. Також воно передбачає встановлення з 1 березня заборони на здійснення маркетингових послуг та послуг із просування лікарських засобів, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачеві, до запровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Виконуючи рішення РНБО, вітчизняні виробники найпопулярніших лікарських засобів підписали декларацію про зниження на 30% цін на 100 найпопулярніших препаратів з 1 березня. Серед підписантів, зокрема, асоціація «Виробники ліків України» (АВЛУ) та фармкомпанії «Фармак», «Борщагівський хімфармзавод» (БХФЗ), «Дарниця», корпорація «Артеріум», Київський вітамінний завод, «Юрія-Фарм», «Інтерхім», «Кусум Фарм» і фармфарбріка «Віола».
Пізніше, у березні, МОЗ отримало додаткові пропозиції щодо зниження з 1 квітня цін на 273 препарати від 26 виробників, представлених у топ-100 найпопулярніших препаратів, ціни на які знизилися з 1 березня. Пропозиції щодо 273 препаратів подали «Фарма Старт» (компанія Асіпо), «Валартин Фарма», «Астрафарм», «Біофарма Плазма», «Інфузія», «Фармацевтична фірма «Здоров’я», Фармфірма «Віола», АТ «Лекхім», ПрАТ «Технолог», ТОВ «НВФ “Мікрохім”, “Новофарм-Біосинтез”, “Тернофарм”, “Лубнифарм”, “Фарматрейд”.
Додаток: Фінансові показники дев’яти виробників: баланс витрат і очікувань (у млн грн)
Джерело: Інтерфакс-Україна
