Польські фермери планують пропускати через пункт пропуску “Рава-Руська – Гребенне” на в’їзд до Польщі вантажівки, крім тих, що переміщують товари 1-24 групи УКТЗЕД (сільськогосподарську продукцію).
Як повідомляють у Телеграм-каналі Держприкордонслужби України в суботу, попередньо рух вантажівок має розпочатися о 8:00 21 квітня.
Раніше повідомлялося, що рух вантажівок у пунктах пропуску “Шегині-Медика” і “Краковець-Корчова” на польсько-українському кордоні було відновлено в суботу вранці після того, як польські фермери завершили акцію протесту перед ними. Оформлення та пропуск через кордон вантажних транспортних засобів за двома напрямками здійснюється у звичайному режимі.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-березні випустив продукцію на 417,4 млн грн, що на 8,2% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 1,7% – до 31,9 млн шт., що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (64,5 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (37,7 млн шт.).
Таким чином, за підсумками першого кварталу компанія сповільнила темп приросту виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду 2023 року – за підсумками двох місяців він становив 13,8%. Сповільнився і темп приросту випуску продукції в натуральному вираженні.
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося, 2023 року підприємство випустило продукцію на 1 млрд 611 млн грн, що на 64,8% більше, ніж за 2022 рік.
За даними ресурсу Clarity-project, 2023 року компанія отримала 185,2 млн грн чистого прибутку проти 3,6 млн грн роком раніше.
Україна в січні-березні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 9,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 111,600 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 7,1 раза – до $42,718 млн.
У перші три місяці року країна експортувала 5 тонн коксу на $1 тис. до Латвії (у січні та березні експорт був відсутній, як і в січні-березні-2023).
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (95,34% поставок у грошовому вираженні), Чехії (3,42%) та Угорщини (1,23%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) станом на 1 квітня 2024 року підтримало український експорт на 627 млн грн, що дало змогу експортерам країни у співпраці з агентством залучити 99,8 млн грн фінансування від банків-партнерів, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Підтримка та розвиток переробних підприємств, які експортують свою продукцію до інших країн світу, – один із пріоритетів державної політики “Зроблено в Україні”. Адже зростання обсягів вітчизняного експорту сприяє збільшенню виробництва і разом з цим – створенню нових робочих місць в економіці. У рамках програми “Зроблено в Україні” плануємо просувати українські товари на зовнішні ринки. Нашу продукцію мають знати споживачі всього світу. Вона має стати для них справжнім символом якості”, – процитувала його прес-служба Міністерства економіки.
За його словами, найчастіше програмою підтримки експортерів за участю ЕКА та банків-партнерів користувалися підприємці Вінницької області, де обсяг майбутнього експортного виторгу в області становив 243,2 млн грн, Києва (235,3 млн грн) та Харківської області (33,7 млн грн).
Найпопулярнішими товарами для продажу за кордон у першому кварталі були іграшки та ігрове обладнання, одяг і різноманітні харчові продукти, які постачалися іноземним контрагентам до Німеччини, США та Індії.
ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” засновано 2018 року. Його єдиним засновником і акціонером є держава в особі Кабінету міністрів. Управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ЕКА, здійснює Кабмін через уповноважений орган управління – Міністерство економіки.
Головна мета діяльності ЕКА – підтримка та стимулювання експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження. Установа захищає українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов’язаних із виконанням контрактів ЗЕД, надає низку послуг з посилення кредитної політики українських експортерів.
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України до аналогічного періоду минулого року в березні 2024 року становило 4,9% порівняно з 5,0% у лютому та 5,2% у січні, ідеться в Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Підприємства зіткнулися з обмеженнями на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП. У квітні ми також очікуємо сповільнення зростання ВВП внаслідок проблем із доступом до електроенергії через масивні руйнування генерації”, – зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
За оцінками інституту, у березні приріст реальної валової доданої вартості (ВДВ) у переробній промисловості сповільнився майже до 11% порівняно з 17% у січні, а реальна ВДВ у галузі виробництва електроенергії скоротилася на 2%, і очікується ще більше її падіння у квітні.
Вказується, що реальна ВДВ у транспорті продовжувала зростати більш ніж на 20%. Зростання зберігалося і в будівництві, зокрема, завдяки зведенню фінансованих з бюджету фортифікаційних споруд, а приріст у торгівлі сповільнився до 4,6%.
З основних макроекономічних тенденцій за минулий місяць експерти ІЕД додатково виокремили збільшення перевезень “Укрзалізниці” та через Український морський коридор, що сприяє розвитку низки секторів економіки, рекордне зовнішнє фінансування в сумі $9 млрд, зниження інфляції до 3,2% та облікової ставки до 14,5%, а також ослаблення гривні до 39 грн/$1 на тлі стриманих інтервенцій НБУ.
Зазначається також, що вартість товарного експорту різко скоротилася в березні цього року порівняно з березнем минулого на тлі продовження зниження цін на зерно і залізну руду.
Як повідомлялося, після зростання ВВП України на 5,3% у 2023 році Нацбанк очікує його сповільнення цього року до 3,6%, тоді як уряд – до 4,6%. На думку, Мінекономіки зростання ВВП за січень-лютий цього року становило 3,6%, тоді як НБУ в січні прогнозував його в першому кварталі на рівні 7,1%.
Виробничо-конструкторське об’єднання “МААНС” (Рівненська обл.), один із найбільших виробників устаткування і запчастин, збільшило виробництво сільгосптехніки, незважаючи на війну, повідомила прес-служба Рівненської обласної військової адміністрації.
“Незважаючи на війну, підприємство у 2 рази збільшило виробництво своєї продукції. Минулого року “МААНС” сплатив понад 31 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів і завершив рік із прибутком. Поступово збільшується і зарплата працівників. Сьогодні тут створено 140 робочих місць”, – розповів заступник голови ОВА Олександр Кохан.
“МААНС” має сучасні виробничі приміщення площею 9 тис. кв м. Є обладнання для розкрою, згинання, штампування, термообробки, фрезерування, зварювання та шліфування металу. Тут представлений повний цикл виробництва жниварок, візків до них, запчастин і витратних матеріалів до них, зазначили в ОВА.
Підприємство третину продукції експортує за кордон. “МААНС” долучився також до державної платформи “Зроблено в Україні”: 27 одиниць обладнання – у переліку державної програми компенсації вартості сільгосптехніки.
ПП “ВКО “МААНС” зареєстровано 2010 року в Здолбунові Рівненської області. Статутний капітал підприємства 100 тис. грн. Його бенефіціарами є Станіслав Середюк (70%) та Ігор Середюк (30%).
