Роботу Запорізької АЕС повністю зупинено, у ніч на неділю від електромереж відключено 6-й енергоблок, повідомляє НАЕК “Енергоатом”.
“Сьогодні, 11 вересня 2022 року, вночі о 03:41 енергоблок №6 ЗАЕС відключили від енергомережі. Триває підготовка до його охолодження та переведення в холодний стан”, – сказано в повідомленні.
В “Енергоатомі” зазначили, що останні три доби 6-й енергоблок працював у режимі “острова”, забезпечуючи лише власні потреби ЗАЕС на критично низькому рівні потужності (від 114 до 140 МВт), оскільки через російські обстріли були пошкоджені всі лінії зв’язку Запорізька АЕС з енергосистемою України.
У НАЕК зазначили, що ввечері в суботу після поновлення працездатності однієї з цих ліній зв’язку електроживлення власних потреб ЗАЕС стало можливим від енергосистеми України. Отже, було прийнято рішення про відключення енергоблоку №6 та переведення його в найбільш безпечний стан – холодну зупинку.
“У разі повторного пошкодження ліній зв’язку з енергосистемою, ризик чого залишається більшим, харчування власних потреб ЗАЕС відбуватиметься від дизель-генераторів, термін роботи яких обмежений технологічним ресурсом та обсягами дизельного палива”, – зазначили у НАЕК.
НАЕК “Енергоатом” вживає всіх можливих заходів, щоб організувати постачання на ЗАЕС додаткових партій дизельного пального, а також закликає припинити російські обстріли ліній зв’язку ЗАЕС з енергосистемою та створити навколо неї демілітаризовану зону для запобігання аварійній ситуації на станції.
У прес-службі наголосили, що після цього лінії зв’язку можна буде відремонтувати, забезпечити включення та безпечну роботу станції.
Польська тенісистка Іга Швентек обіграла представницю Тунісу Онс Жабер у фіналі турніру Великого шолома US Open.
Результат зустрічі – 6:2, 7:6 (7:5). Суперниці провели на корті 1 годину 53 хвилини.
Швентек очолює рейтинг Жіночої тенісної асоціації (WTA), Жабер іде на п’яту позицію.
Швентек стала триразовою переможницею турнірів Великого шолома. Раніше вона перемагала на Roland Garros-2020 та Roland Garros-2022.
Жабер грала у другому фіналі турнірів Великого шолома цього року. У липні вона програла представниці Казахстану Олені Рибакіній у вирішальному матчі Вімблдону.
Призовий фонд US Open-2022 становить понад $60 млн.
Серія турнірів Великого шолома є найпрестижнішою у тенісі та об’єднує чотири змагання: відкриті чемпіонати Австралії (Australian Open), Франції (Roland Garros) та США (US Open), а також Вімблдонський турнір у Великій Британії.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок прибула до Києва вдруге від початку повномасштабного вторгнення РФ до України, повідомляє німецьке видання Spiegel.
Як пише журнал, поїздкою Бербок хотіла показати, “що ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно – постачанням зброї, гуманітарною та фінансовою підтримкою”, – сказала вона в суботу вранці, коли приїхала.
“Сьогодні я поїхав до Києва, щоб показати, що вони (українці – ІФ-У) можуть і далі покладатися на нас”, – підкреслила глава МЗС.
У Києві Бербок має намір провести переговори, зокрема з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Решта програми трималася в секреті з міркувань безпеки.
Уряд України на засіданні у суботу ухвалив рішення про залучення від Світового банку додаткового фінансування у розмірі $530 млн у рамках спільного з банком та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) проекту “Підтримка державних видатків щодо забезпечення сталого державного управління в Україні”.
“Кредит буде надано на пільгових умовах під гарантії Великобританії та Данії: термін погашення кредиту – 19 років із п’ятирічним пільговим періодом”, – повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з його релізом, процентна ставка – 0,25% річних (нараховується на невикористану частину позички).
Мінфін уточнив, що кошти буде направлено на оплату роботи працівників бюджетної сфери, забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, таких як оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, ВПО, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій тощо.
Як повідомлялося, проект “Підтримка державних видатків щодо забезпечення сталого державного управління в Україні” впроваджується з червня 2022 року. Загальний обсяг залучених коштів становить $7,3 млрд. Мета зазначеного проекту – підтримка стійкої спроможності уряду України здійснювати адміністративну діяльність та надавати послуги для виконання основних державних функцій на національному та регіональному рівнях.
Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі у вересні, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“На доручення Президента України, на прохання польської сторони Україна готова розглянути можливість відкриття квот на експорт вугілля до Польщі. Йдеться про 100 тис. тонн у вересні, які зараз критично необхідні нашим польським партнерам”, – написав він у телеграм-каналі.
Шмигаль уточнив, що запаси вугілля на складах українських електростанцій становлять майже 2 млн. тонн, що в 2,5 рази більше, ніж рік тому. “Тому готові підставити плече підтримки нашим польським друзям”, – наголосив він.
Прем’єр України додав, що під час візиту свого польського колеги Матеуша Моравецького до Києва сторони також обговорили відновлення та введення в експлуатацію ЛЕП “Хмельницька АЕС – Жешув”.
“Планували закінчити до 14 грудня, але завдяки прискоренню робіт можемо завершити тижнем раніше. Це дозволить експортувати до Польщі додатково 1000 МВт. Зі свого боку просимо Польщу сприяти розширенню експортних квот в рамках ENTSO-Е”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна розраховує, що до кінця 2022 року величина доступної пропускної спроможності у напрямку Словаччини, Румунії та Угорщини збільшиться з 300 МВт ще на 200-300 МВт, а у напрямку Польщі – понад 1000 МВт.
Як повідомлялося, Україна із середини червня 2022 року встановивши нульові квоти на експорт усіх видів вугілля, крім коксівного, а 7 вересня – вже повністю заборонила експорт українського вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 5,29 млн. тонн зернових культур, серед яких 3,17 млн. тонн кукурудзи (60% загального обсягу поставок), 1,65 млн. тонн пшениці (31%) та 447 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 1,94 рази нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня-9 вересня 2021 року експортовано 10,29 млн тонн).
При цьому, згідно з даними відомства, за з 31 серпня по 9 вересня на зовнішні ринки поставлено 1,33 млн. тонн зернових культур (147,8 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період, 26-31 серпня – 550 тис. тонн. зернових культур (110 тис. тонн щодобово), 19-26 серпня – 430 тис. тонн зернових культур (61,4 тис. тонн щодобово), а 11-19 серпня – 770 тис. тонн (96,2 тис. тонн щодобово) ). Таким чином, середньодобові темпи експорту за дев’ять днів зросли на третину в порівнянні з попереднім періодом і досягли максимального значення з початку МР.
Загалом з початку 2022/2023 МР та до 9 вересня 2022 року Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці (у 3,6 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 447 тис. тонн ячменю (у 6,7 разів менше), 0,8 тис. тонн жита (у 18 разів менше) та 15,6 тис. тонн борошна (у 1,7 раза менше). Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 3,17 млн тонн, що у 2,37 разу перевищує показники 2021/2022 МР.
Усього за період 31 серпня-9 вересня на зовнішні ринки поставлено 680 тис. тонн кукурудзи, 510 тис. тонн пшениці, 137 тис. тонн ячменю, 0,3 тис. тонн жита та 3,7 тис. тонн борошна.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
