Група компаній “Нова пошта” 15 жовтня 2021 року відкрила адміністративний хаб для об’єднаних територіальних громад (ОТГ) у селах Луганської області, зазначено в повідомленні компанії.
Цей проект реалізовано в рамках приватно-державного партнерства спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Головне, це нова ідея – Центр культурного простору, який змінює поняття “сільський клуб”. Тут є можливість вчитися через інтернет, і не треба їхати в інше місто. Старші люди можуть прийти з онуками – діти займаються на 3D-принтері, а люди читають у цей час книжки або слухають лекцію”, – наведено в повідомленні компанії слова міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова.
Адміністративний хаб розташований на площі 700 кв. м у с. Шульгинка. У ньому розмістилися відділення “Нової пошти”, центр надання адміністративних послуг, продуктовий магазин, аптека, сервісний центр мобільного оператора тощо. Територія навколо озеленена, на ній встановлено лавки з сонячними батареями та зарядками для телефонів, а також ліхтарі на сонячних батареях. Поруч із хабом змонтовано дитячий майданчик із сучасними гойдалками та спеціальним безпечним гумовим покриттям. Для жителів селища побудовано також вуличний кінотеатр із великим LED-екраном.
У відкриття зазначеного адміністративного хабу “Нова пошта” інвестувала 16 млн грн.
В інноваційному відділенні “Нової пошти” можна одержувати та відправляти посилки вагою до 30 кг. Для зручності клієнтів, які купують онлайн одяг та взуття, у відділенні розташована примірочна.
У цьому відділенні “Нова пошта” також вперше тестує нову зону самообслуговування, розраховану на користування декількома клієнтами одночасно. Її обладнано сканером, двома екранами та круговим столом навколо металічного кронштейна.
Крім того, у відділенні надають фінансові послуги: можна оплатити комунальні платежі, зняти готівку з картки, здійснити грошові перекази тощо, а біля входу розміщено поштомат.
Раніше “Нова пошта” підтримала проект із відкриття сервісних центрів на лініях розмежування. Зокрема, у рамках нього в грудні 2020 року “Нова пошта” відкрила сервісний центр у Новотроїцькому Донецької області, в якому розмістилися центр надання адміністративних послуг, відділення компанії, центр зайнятості, банк, медичний пункт тощо.
NOVA POSHTA, АДМІНІСТРАТИВНИЙ ХАБ, ІНВЕСТУВАННЯ, ЛУГАНЩИНА, ОТГ
Оператор мобільного зв’язку “Vodafone Україна” приєднався до президентської програми “Нове село”.
Як повідомив оператор у понеділок, пілотний проект “Нове село” стартував у Шульгинській територіальній громаді Луганської області, де “Vodafone Україна” впровадив низку рішень у сфері зв’язку та цифровізації.
Оператор розширив на Шульгинку та прилеглі села покриття 4G (LTE900) і долучив громаду до туристичного проекту Find&Follow.
Крім того, у приміщенні Центру культурних послуг оператор розмістив експрес-тестування цифрових знань, розроблене фахівцями “Vodafone Україна”, Міністерства цифрової трансформації, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) та ОБСЄ.
“Тест дає змогу не лише швидко перевірити рівень своєї цифрової грамотності, а й отримати нові знання, оскільки містить роз’яснення, підготовлені фахівцями, з кожного питання теми: безпечне користування інтернетом, соціальні мережі та месенджери, перевірка достовірності інформації, мобільне шахрайство і загальний захист інформації”, – зазначає оператор.
Пілотний проект у Шульгинській територіальній громаді Луганської області розпочато в червні та реалізовано протягом трьох місяців. Пілотний проект комплексної будівлі передбачає такі сервіси: Центр надання адміністративних послуг, поштове відділення, аптечний пункт, магазин продовольчих товарів, магазин мобільного зв’язку Vodafone, літній кінотеатр, сквер, дитячі майданчики і перший в Україні Центр культурних послуг для громади, що є сільським клубом нового формату.
Програма “Нове село” посилить стійкість територіальних громад, наблизить державні послуги до користувачів у громадах, що допоможе охопити додаткові потреби населення, підвищить інвестиційну привабливість територій, стимулює соціально-економічний розвиток регіонів України.
Як повідомлялося, “Нова пошта” інвестувала 16 млн грн у відкриття адміністративного хабу для ОТГ у Шульгинці Луганської області.
На Youtube-каналі «Клуб експертів» пройшла прем’єра першої передачі, присвяченої підбиттю підсумків 30-річчя незалежності України в економічній і соціальній сферах.
У пілотному випуску, присвяченому демографічної ситуації в нашій країні, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін і провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко, проаналізували основні тенденції зміни чисельності населення України за останні 30 років, вивчили історичні дані і прогнози ООН на найближче сторіччя.
Гість програми зазначила, що Україна має одні з найгірших демографічних показників на пострадянському просторі. За її словами, це пов’язано перш за все з різким зниженням народжуваності в другій половині 90-х, початку 2000-х років.
“Ще з радянських часів однієї з найбільших проблем підвищення народжуваності залишалися масові аборти, які фактично стали інструментом регулювання чисельності населення. При цьому, народжуваність до 1990-го року залишалася порівняно високою – в середньому 2-3 дитини на сім’ю на території УРСР “, – зазначила експерт.
Вона також додала, що на сьогодні народження дитини в українській родині є “героїчним вчинком” через складну соціально-економічну ситуацію, тому в найближчі десятиліття очікувати сплеску народжуваності не доводиться.
Ткаченко наголосила, що з 60-х років минулого століття в Україні практично відсутня позитивна динаміка тривалості життя. Середній вік як чоловіків так і жінок в нашій країні зараз приблизно такий же як і 60 років тому, не дивлячись на значний загальносвітовий прогрес в сфері медицини та охорони здоров’я.
«Ця ситуація характерна як для пізнього СРСР, так і для пострадянського періоду. При цьому країни як західної, так і східної Європи, навіть ті, що входили до соцтабору, демонстрували набагато більш позитивну динаміку », – додала науковець.
Більш детально з аналізом демографічної ситуації в Україні Ви можете ознайомитися в відеоролику, опублікованому на каналі «Клуб експертів»:
https://www.youtube.com/watch?v=Gc04wUpexnE
Підписатися на канал “Клуб Експертів” можна тут.
URAKIN, ВІДЕО, ДЕМОГРАФІЯ, КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ЛИДИЯ ТКАЧЕНКО
Україна передала лист-заявку на участь у відборі країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки EXPO-2030 в Одесі Міжнародному Бюро Виставок у Парижі.
Сьогодні, 15 квітня, українська делегація перебуває у Парижі з офіційним візитом. Лист-заявку за підписом Прем’єр-Міністра України Дениса Шмигаля на участь у відборі країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки EXPO-2030 в Одесі передали Генеральному секретарю Міжнародного Бюро Виставок Димитрію Керкентзесу.
У складі української делегації: Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Вадим Омельченко, радник заступника голови Офісу Президента Борис Баум, директор Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської ОДА Роман Григоришин та співзасновник і керуючий партнер груп компаній «D GROUP» Вадим Дашут.
Одесу обрано в якості майбутнього кандидата як один з ключових економічних та історико-культурних центрів України.
«У нас гарні шанси на перемогу. Уряд України на чолі з Прем’єр-Міністром України Денисом Шмигалем гарантує повну підтримку у проведенні Всесвітньої виставки EXPO-2030 в Одесі та виконання зобов’язань організаторами відповідно до статті 10 Паризької Конвенції 1928 року у разі визначення України переможцем за результатами голосування країн-учасниць Міжнародним Бюро Виставок. У нас немає вибору – ми повинні перемогти», – підкреслив Вадим Омельченко.
Проведення Expo 2030 в Україні, зокрема в Одесі, сприятиме створенню цілісної ефективної системи співробітництва з державами та регіонами світу, міжнародними структурами, відкриттю нових перспектив для послідовного налагодження партнерських відносин, підвищенню репутації нашої країни, міста та області, збільшенню туристичної привабливості та покращенню інфраструктури. Проведення такого заходу — локомотив розвитку для Одеси. Це сприятиме розкриттю інфраструктурного та туристичного потенціалу регіону, а також створенню нових робочих місць.
«Сьогодні обласна державна адміністрація докладає максимум зусиль для економічного розвитку Одеського регіону, зокрема розвитку територіальних громад. Ми маємо на меті максимально ефективно використовувати економічний, інфраструктурний, туристичний, культурний потенціал Одещини, як всередині країни, так і на міжнародній арені. Одним із векторів для покращення економічної, інвестиційної та соціальної сфер вбачається проведення EXPO 2030 в Україні, зокрема в місті Одеса», — наголосив Роман Григоришин.
Всесвітня виставка EXPO-2030 в Одесі – це інноваційний проєкт, що пропонує нову тему – «Відродження. Технології. Майбутнє» на період з 1 травня по 31 жовтня 2030 року з місцем розташування в районі полів фільтрації. Відродження – новий етап у розвитку суспільства, свідомого споживання та безвідходного виробництва. Це про створення стійкої інфраструктури, сприяння інклюзивній і сталій індустріалізації, інноваціям і технологіям. Про комфортне життя для майбутнього покоління. Така тематика акцентується на інноваційному та технологічному майбутньому світу та повністю узгоджується з Цілями сталого розвитку ООН.
«Це важлива історична подія, адже наша держава вперше подала заявку на проведення Всесвітньої виставки. Це стане двигуном економічного зростання для України. Expo-2030 в Одесі покращить імідж держави серед світової спільноти, дасть розвиток інновацій, а також залучить чимало інвестицій. Далі нас чекає велика злагоджена та командна робота на шляху до перемоги України на прийняття Expo-2030», – зазначив Вадим Дашут.
Заявку на проведення Expo 2030 вже подали Південна Корея (Пусан), Росія (Москва) та Італія (Рим). Заявки будуть прийматися до 29 жовтня 2021 року, а відбір фіналістів відбудеться влітку 2023 року. Рішення про місце проведення Всесвітніх виставок приймає Міжнародне Бюро Виставок Bureau International des Expositions (BIE) шляхом таємного голосування.
Україна регулярно бере участь у Всесвітній та Спеціалізованій виставках. На спеціалізованій виставці Expo-2017 в Астані наша країна була нагороджена бронзовою нагородою у своїй категорії за тематичну розробку. Наразі на виставці Expo-2020 у Дубаї Україна бере участь у самостійно побудованому павільйоні на тему «Розумна Україна: з’єднання точок».
«Міжнародне Бюро Виставок раде отримати кандидатуру України на організацію Всесвітньої виставки Expo-2030 в Одесі. Ця четверта кандидатура свідчить про переконливий інтерес до Всесвітньої виставки як до глобальних подій, які породжують тривалі трансформації на користь кращого світу», – підкреслив Димитрій Керкентзес.
Разом із заявкою потрібно сплатити перші 10% від суми основного реєстраційного внеску у розмірі 105 600 євро. Слід зазначити, що сплату внеску буде забезпечено ініціаторами проєкту. За інформацією Міжнародного бюро виставок зазначена сума є обов’язковою вимогою під час подання заявки на реєстрацію проведення Всесвітньої виставки.
Довідково.
Всесвітня виставка або EXPO — це міжнародна виставка, яка є символом індустріалізації і відкритим майданчиком для демонстрації технічних і технологічних досягнень. Expo — є найбільш престижними іміджевими виставковими заходами у світі, на яких країни-учасниці демонструють унікальність своїх культур та національну ідентифікацію, свій економічний та науково-технічний потенціал.
6 жовтня Кабінет Міністрів України прийняв рішення Про подання заявки Міжнародному бюро виставок нa участь України (м. Одеса) у відборі країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки Expo-2030.
Агенція регіонального розвитку Одеської області разом із компанією «Д Груп Експо–2030» стали ініціаторами проєкту і спільними зусиллями з Одеською Обласною державною адміністрацією, Департаментом інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської ОДА, Одеською Міською радою за підтримки Міністерства економіки України працювали над розробкою концепції та дорожньої карти проєкту.
Від Одеської облдержадміністрації за дорученням голови Сергія Гриневецького підготовкою до подачі заявки на відбір країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки Expo-2030 та самим прєктом займається команда на чолі з Романом Григоршииним, директором Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської ОДА.
Подальшу координацію та керування проєктом буде здійснювати Організаційний комітет Всесвітньої виставки в Одесі, куди увійдуть представники: Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України та інших міністерств, Одеської Обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради, Одеської міської ради, Інвестиційної ради регіону, ініціаторів проєкту — Агенції регіонального розвитку Одеської області іТОВ «Д ГРУП ЕКСПО-2030» та інших представників бізнесу.
Еко-Гільдія України спільно з інформаційно-аналітичним порталом «Коментарі», який за версією USAID-Internews входить в ТОП-20 найпопулярніших ЗМІ України, запрошують вас приєднатися до круглого столу “Захист навколишнього середовища: соціальна відповідальність бізнесу”.
КОЛИ: 20 жовтень 2021 роки з 15-00 до 18-00
ДЕ: готель Hyatt Regency (вул. Алли Тарасової, 5).
МЕТА:
Актуалізувати необхідність соціальної відповідальності та основ сталого розвитку компаній, започаткувати спільну роботу вчених, громадських організацій та органів влади над впровадженням програм зі стимулювання бізнесу в екологічній трансформації.
За підсумками заходу будуть розроблені «дорожня карта» щодо стимулювання соціальної відповідальності бізнесу, а також засади взаємодії бізнесу і держави на шляху сталого розвитку країни.
Учасники заходу:
– Руслан Стрілець, заступник Міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
– Ольга Бойко, координатор Комітету екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації
– Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру
– Олена Марушевська, проект ЄС-ПРООН “Європейський Союз для екологічного моніторингу Чорного моря” (EU4EMBLAS)
– Тетяна Сахарук, генеральний директор ГД ООН в Україні
– Юлія Овчиннікова, народний депутат України, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного і рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України
– Ольга Казанцева, помічник віце-президента ІСС Ukraine з питань сталого розвитку, енергоефективності та охорони навколишнього середовища
– Діана Мироненко, Miss Ukraine Earth 2017 року, Director of Foundation “У нас є сили”, автор дитячої книги за програмними цілями сталого розвитку “17call Earth”
– Віктор Гольдський, засновник Еко-Гільдії України, власник медіагрупи “Коментарі”
Захід відбудеться в дві панелі. Перша – виступи представників організацій, друга – дискусійна панель. Між панелями для гостей буде проведено каву-брейк. Тривалість заходу – три години.
Акредитація журналістів: o.kazantseva.o@gmail.com
Для акредитації заповніть форму.
Для оффлайн-учасників:
Відповідно до вимог “жовтої” зони карантину, участь дозволено тільки за наявності одного з документів:
– сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однієї дозою або двома дозами вакцини;
– негативний результат ПЛР / антиген-тесту (зроблений не більше, ніж за 72 години);
– довідка про одужання.
Наявність цих документів буде перевірятися під час входу на локацію. Приймаються міжнародні, внутрішні, іноземні сертифікати, дію яких підтверджено за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, в паперовій або цифровій формі в мобільному додатку “Дія”.
Вакцина повинна бути схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного застосування. Всі учасники заходу зобов’язуються дотримуватись санітарних правил, пройти температурний скринінг, дотримуватися маскового режиму і правил соціального дистанціювання. У разі порушення цих вимог, учаснику може бути відмовлено у відвідуванні заходу.
Кількість місць для участі оффлайн обмежена.
Реєстрація відбувається за принципом порядку надходження заявок і може бути закрита до кінцевого терміну реєстрації (19 жовтня, 18:00).
Для онлайн-учасників захід транслюватиметься через Youtube і Facebook. Посилання на трансляцію буде надано після реєстрації. Попередня реєстрація обов’язкова і тільки зареєстровані учасники будуть повідомлені про будь-які можливі зміни в розкладі.
7-8 жовтня в КВЦ «Парковий» відбувся Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Захід, в ході якого відбулося 25 панельних дискусій, відвідали понад 1500 учасників. Своїм баченням майбутнього світової економіки поділились понад 120 спікерів з провідних міжнародних організацій та приватних компаній, зокрема Європейського інвестиційного банку, інвестиційного інституту BlackRock, WTO, ЄБРР, OECD, Римського клубу, Світового економічного форуму, McKinsey & Company, та інших.
Ініціатором Форуму виступила холдингова компанія UFuture, очолювана підприємцем Василем Хмельницьким. КМЕФ є майданчиком для формування стратегії економічного розвитку України. Форум орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу і влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку і сприяння конвертації ідей в реальні дії.
Головне питання форуму в 2021 році – світ в епоху радикальних змін. Від бізнес-кейсів до візіонерських ідей – доповідачі КМЕФ розповіли про зміни економіки під впливом пандемії. Підприємці, топ-менеджери, представники міжнародних організацій, аналітики і стратеги компаній в ході Форуму представили свою думку про ключові проблеми світової та української економіки і способах їх вирішення, про кліматичні зміни та їх вплив на бізнес і соціум.
Форум відкривав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який під час виступу з оцінки перспективності України поділився баченням уряду для розвитку ключових правил національної економіки.
Ініціатор Форуму та голова холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький поділився своїм баченням перспектив національної економіки, запуску інноваційних виробництв і розвитку культури підприємництва.
На його думку, Україна має суттєві перспективи на світовому ринку. Потужний агросектор створює перспективи для розвитку сучасних виробництв у сфері foodtech. У той же час уряд і бізнес повинні більше інвестувати в переробку сировини і виробництво готової продукції, що створює додаткові робочі місця і сприяє загальному економічному зростанню.
За словами засновника КМЕФ, зараз в Україні існує проблема з розвитком інфраструктури стартапів. Незважаючи на наявність якісної технічної освіти випускники вузів не мають належної бізнес-освіти. Для цього держава повинна створювати екосистему для розвитку стартапів.
Василь Хмельницький відзначив позитивні зміни в підході держави до розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. Позитивний приклад – програма кредитування «5-7-9», яка спростила доступ підприємців до капіталу. Однак, за словами підприємця, держава має багато чого зробити. Так, частка МСБ в структурі економіки України становить 1,5%, тоді як у світі – в середньому 3-4%. Для розвитку підприємництва держава повинна проводити освітню роботу, зокрема починаючи зі школи.
Генеральний директор Форуму Юрій Пивоваров відзначив, що репутація країни важлива для лідерів, бізнесу та самої країни. Світ має розуміти, чи тут комфортно жити, працювати, інвестувати, розвивати бізнес. А тому слід розробити довгострокову стратегію розвитку іміджу України, і КМЕФ вже восьмий рік робить великий вклад в розвиток цієї репутації.
«Є три основні тренди, щоб бути економічно успішною країною. Перший: гроші йдуть в інновації та ідеї. Тут у нас є шанс. Потрібно розвивати інфраструктуру інкубаторів, стартапів, а державі підтримувати перспективні проєкти. Другий тренд – клімат. Туди йдуть великі гроші, будують нові екологічніші виробництва. Третій тренд – розвиток виробництва. Пандемія показала, що є логістичні складнощі при транспортуванні з Китаю в Європу. В України є вікно можливостей, але воно невелике. Ведеться робота в напрямку розвитку виробництва, зокрема Верховна Рада ухвалила законопроєкт про розвиток індустріальних парків. Але потрібно більше зусиль», – сказав Пивоваров.
В ході форуму було порушено питання інвестицій в країни, що розвиваються, їхнього ризику і прибутковості. Якщо раніше це було більш вигідним, ніж інвестування в розвинені країни, то в останнє десятиліття тренд розвернувся. І потрібно зрозуміти, чи може Україна за таких умов бути привабливою для зовнішніх і внутрішніх інвесторів. Серед переваг України спікери назвали низьку конкуренцію, що створює передумови для швидкого повернення інвестицій і отримання великих прибутків. Інший плюс – Україна прагне приєднатися до Європейського союзу. Цей вибір означає гармонізацію її законодавства і регуляції з європейським, передбачуваність, прогнозованість і побудову рівних правил гри. Найбільш привабливими з точки зору інвестицій фахівці назвали ІТ, інфраструктуру, аграрний, банківський сектор, фінтех, електронну комерцію, сектор big data.
Під час панелі «Роль ринків, що розвиваються, у відновленні глобальної економіки» її учасники відзначили, що цифровий тренд зростає по всьому світу, а ковід тільки сприяє цьому. Старший фахівець з питань інвестиційних стратегій Інвестиційного інституту BlackRock Беата Харасім сказала, що багато країн є недофінансованими, щоб перейти на зелену енергетику. Отже, ринки, що розвиваються потребують додаткової підтримки від заможних країни. «Ковід допомагав підсилювати кількість трендів, де одним з них є перехід до нульового викиду вуглецю. Країни, економіка яких базується на вичерпних ресурсах, повинні приділяти все більше уваги до поновлюваних джерел енергетики», – сказала Беата Харасім.
Одним з обговорень стала тема «Фінансування майбутнього: великі гроші для сталого розвитку». Виступаючи в ході неї, директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Маттео Патроне сказав, що для забезпечення цілей сталого розвитку, поставлених до 2030 року, потрібно інвестувати приблизно $30 трлн, або хоча б $1 трлн щорічно. При цьому внесок повинен робити і приватний сектор, тому що державний не володіє необхідними ресурсами. За його словами, $27 трлн, інвестовані в облігації з низькою і негативною прибутковістю, можуть бути реінвестовані для досягнення цілей сталого розвитку. Він вважає, що час для таких інвестицій ще не втрачено. «В Україні і багатьох інших спостерігається відхід від цілей сталого розвитку. Приблизно $1 млрд інвестицій в Україну під загрозою», – констатував Патроне.
В ході панелі «Економіка XXI століття: епоха змін і можливостей» виступила виконавча віце-голова Mastercard Енн Кернс. Вона сказала, що за останні 10 місяців Mastercard спостерігала зміну в онлайн-покупках, більше, ніж за останні 5 років. Люди стали більше витрачати локально, що зрозуміло в зв’язку з масовими локдаунами. При цьому виплати від своїх урядів у всьому світі за період ковід отримали майже мільярд людей. Коронокриза посилила цифровізацію: ми бачимо розвиток штучного інтелекту і впровадження цифрових валют, а також величезний розвиток в фінансовому секторі.
А віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що під час пандемії найбільше почали розвиватися технологічні компанії, ті, які зручні: Uber, Booking тощо. Вони трансформували сталі бізнес-моделі. На думку спікера, держави повинні перетворюватися в технологічні компанії, бути швидкими, зручними, розвивати ті сфери, де немає бізнес-складової. А найкращий шлях для України – стати найзручнішою країною в світі, а це можливо завдяки технологіям. Цифровізація зробила стрибок у нашій країні не тільки завдяки пандемії, а й завдяки зміні споживчої культури і зміні уряду. Федоров вважає, що Україна зробила цифровізацію певної поп-культурою, саме тому ми стоїмо на правильному шляху, де зручність – це конкурентна перевага в боротьбі за розвиток.
КМЕФ залишається постійно діючим дискусійним майданчиком для напрацювання стратегічних рішень для українського істеблішменту, бізнесу і соціуму. Організатори прогнозують, що наступного року Форум буде ще масштабнішим і розширить географію учасників.
