Металургійні підприємства України в січні-вересні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 15,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 399,675 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 7,78% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,66% за січень-вересень-2023.
У вересні надходження від експорту чорних металів становили $332,827 млн, тоді як у попередньому місяці – $314,901 млн.
При цьому Україна за дев’ять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 14,5% – до $1 млрд 121,398 млн. У вересні ввезено продукції на $109,289 млн.
Крім того, у січні-вересні 2024 року Україна наростила експорт металовиробів на 4% – до $721,678 млн. У вересні їх експортовано на $78,452 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 29,9% – до $786,432 млн. У вересні цієї продукції ввезено на $88,938 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Державний Ощадбанк уклав кредитну угоду з ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” (“ФВТ”), релокованим із Краматорська 2022 року українським виробником вітроенергетичного обладнання, для закупівлі самохідного автокрану LIEBHERR LG 1750 на суму 147 млн грн, повідомила пресслужба банку.
У релізі компанії в четвер зазначається, що у фінансуванні проєкту було використано можливості державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”, а кран із такими характеристиками вантажопідйомності, висоти підйому та вильоту стріли стане другим в Україні.
Ощадбанк наголосив, що угода є послідовним продовженням партнерської співпраці з єдиним виробником в Україні, який виготовляє вітроенергетичне устаткування мультимегаватного класу потужністю 5,2 МВт “під ключ”.
“Ступінь локалізації виробництва ТОВ “ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ” наразі становить близько 40%, у найближчих планах компанії – збільшення до 70%, що здешевить вартість вітроустановок і сприятиме скороченню термінів окупності проєктів. Придбання власного монтажного крана – один із кроків у цьому напрямі розвитку компанії. який Ощадбанк підтримуватиме й надалі”, – зазначив заступник голови правління банку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
За його словами, інвестиції в розвиток зеленої енергетики – серед стратегічних цілей Ощадабанку.
“В нинішніх умовах підтримка державних банків, таких як Ощад, є вирішальною для успішної реалізації наших проєктів. Завдяки банківському фінансуванню ми не лише впроваджуємо новітні технології, а й сприяємо децентралізації енергетики, що є критично важливим для енергетичної безпеки України під час війни”, – прокоментував генеральний директор “ФВТ” Владислав Єременко.
У релізі уточнюється, що “ФВТ” уже почав будувати першу чергу вітропарків із 16 вітроустановок.
Станом на початок жовтня перший вітряк, встановлений у Нижньоворітській громаді, виробив перший мільйон кВт*год зеленої енергії. Загальний обсяг встановленої потужності всіх запланованих вітропарків розглядається на рівні 1,5 ГВт. Наразі проєкт реалізується за кошти приватних інвесторів, а згодом фінансуватиметься за допомогою банківського синдикованого кредитування. Ощадбанк також візьме участь у підтримці проєкту, йдеться в релізі.
Як повідомлялося, у березні 2024 року Юрій Каціон повідомив, що Ощадбанк візьме участь у реалізації проєкту ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” з будівництва ВЕС потужністю 520 МВт на заході України.
“ФВТ” займається проєктуванням і виробництвом комплектувальних для вітрових електростанцій. Відповідає за виробництво обладнання в проєкті будівництва вітропарку “Островський” компанії “Вітряні парки України” загальною встановленою потужністю 80 МВт, розташованого на території Нижньоворітської громади на кордоні Львівської та Закарпатської областей.
У 2022 році Краматорський завод важкого верстатобудування, на майданчику якого випускала вітроенергетичні установки компанія “Фурлендер Вінд Технолоджі”, ухвалив рішення про релокацію з Краматорська до Перечина Закарпатської області.
ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі”, за інформацією ресурсу Opendatabot, зареєстровано в Перечині в жовтні 2022 року, кінцевий бенефіціар і керівник – Владислав Єременко.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 54,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 202,421 тис. тонн зі 131,131 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у вересні було експортовано 24,767 тис. тонн брухту, у серпні – 28,425 тис. тонн, у липні – 24,702 тис. тонн, у червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому виразі експорт металобрухту зріс на 71,4% – до $64,703 млн з $37,749 млн.
Експорт металобрухту в січні-вересні здійснювався переважно в Польщу (83,40%), Грецію (12,81%) і Німеччину (3,44%).
За дев’ять місяців року країна імпортувала 90 тонн металобрухту на $104 тис., тоді як у січні-вересні-2023 було завезено 793 тонни брухту на $301 тис. Імпорт цьогоріч здійснювали, здебільшого, з Туреччини (68,27% у грошовому виразі), Британських Віргінських Островів (13,46%) і Панами (6,73%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому виразі вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначав, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни.
Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому виразі він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Державний борг Франції на кінець другого кварталу 2024 року зріс до 112 відсотків ВВП порівняно зі 110,5 відсотка, зафіксованими наприкінці березня.
Про це повідомив Національний інститут статистики та економічних досліджень (Insee).
З квітня по червень борг збільшився на 68,9 млрд євро, досягнувши 3.228,4 млрд євро.
Більш детально про держборги та економіку Ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі аналітичного центру Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
Уряд Нідерландів вивчає можливість відправки шукачів притулку з Африки до Уганди, якщо їхні прохання про надання притулку були відхилені.
“Уряд вивчає можливість відправки шукачів притулку з Африки, яким було відмовлено в отриманні притулку в Нідерландах до Уганди”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що нідерландська міністерка зовнішньої торгівлі та розвитку Рейнетт Клевер під час робочого візиту до Уганди заявила, що є така ідея щодо відправлення до цієї країни шукачів притулку, чиї звернення в Нідерландах були відхилені. Цю пропозицію ще має розглянути міністерка у справах притулку Маржолейн Фабер.
Останнім часом у Європі дедалі частіше лунають заклики працювати над так званими центрами повернення. Це місця за межами Європейського Союзу, де мають бути прийняті шукачі притулку, які отримали відмову.
Нідерланди зосередили свою увагу на Уганді, країні на сході Африки, яка вже приймає досить багато біженців. Ідея ще потребує подальшого опрацювання, але суть у тому, що африканські шукачі притулку, яким було відмовлено у наданні притулку в Нідерландах, можуть бути депортовані та розміщені в Уганді. Країна має одержати за це фінансову компенсацію.
Варто зазначити, що угоди з Угандою поки що немає. Водночас в Уганді не позбавлені симпатій щодо цієї ідеї, адже йдеться про шукачів притулку із самої Уганди або сусідніх держав. Країни не проводили офіційних переговорів з цією метою, тому конкретних умов такого механізму наразі не відомо.
Уряд Нідерландів має намір припинити “фінансування даху над головою та харчування” шукачам притулку, яким відмовили у наданні статусу резидента.
17 жовтня 2024 року в Києві відбувся урочистий дипломатичний прийом, організований посольством Республіки Індонезія в Україні з нагоди 79-ї річниці незалежності країни. Захід пройшов за участі численних дипломатів, урядовців та почесних гостей, включаючи заступника міністра закордонних справ України Євгена Перебийніса.
Під час свого виступу посол Індонезії в Україні пан Аріф Мухаммед Басалама (Arief Muhammad Basalamah) подякував українським партнерам за підтримку і висловив глибоке переконання у важливості подальшого розвитку двосторонніх відносин між країнами.
«Ми глибоко цінуємо нашу дружбу з Україною, яка розвивається вже понад три десятиліття. Важливість наших дипломатичних зв’язків підкреслюється зростанням обсягів двосторонньої торгівлі, яка досягла 443,2 мільйона доларів США за перші вісім місяців 2024 року», — сказав посол.
Він також наголосив на символічному значенні святкування Дня незалежності Індонезії саме в у Києві, що підкреслює нашу спільну прихильність двох країн до свободи та миру. За словами посла Індонезійська республіка, яка об’єднує понад 17 тисяч островів, є прикладом єдності в різноманітті, що перегукується з українськими цінностями.
Особливу увагу посол приділив досягненням Індонезії під час правління президента Джоко Відодо, акцентуючи на інфраструктурних реформах та економічних досягненнях країни.
«Президент Відодо розпочав трансформацію Індонезії, зокрема через масштабні інфраструктурні проєкти, що включають будівництво нових доріг, мостів і аеропортів. Ці зусилля забезпечують довгостроковий розвиток нашої економіки та сприяють її інтеграції в глобальні ринки», — підкреслив він.
Пан Басалама також зупинився на стратегії цифрової трансформації країни: За його словами, цифрова економіка Індонезії стрімко розвивається, відкриваючи нові можливості для інновацій і підприємництва. Країна прагне до побудови економіки знань, яка дозволить нашій нації залишатися конкурентоспроможною у глобальному світі.
Посол також торкнувся питання нової столиці Індонезії — Ibu Kota Nusantara (IKN), яка будується в провінції Східний Калімантан. Проєкт IKN — це відповідь на виклики майбутнього. Нова столиця символізує прагнення народу Індонезії до сталого розвитку та децентралізації, вона стане взірцем “зеленого міста”, що базується на принципах сталого розвитку.
Окрім економічних та інфраструктурних проєктів, посол відзначив культурні й освітні ініціативи, які поглиблюють зв’язки між двома країнами. Він підкреслив важливість співпраці у сфері освіти та культури.
«Наша виставка “Індонезія через об’єктив” у Львові та університетах України, а також підписання меморандуму про співпрацю між університетами, свідчать про нашу спільну мету — посилити взаєморозуміння між нашими народами», – наголосив Аріф Мухаммед Басалама.
Індонезія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року, а 11 червня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Індонезією.
