“Українське Дунайське пароплавство” (УДП) завершило 2023 рік із рекордним прибутком 719 млн грн, ліквідувавши наявну заборгованість, повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
“Підприємство сплатило до державного бюджету понад 140 млн грн, виконавши зобов’язання перед державою в повному обсязі. Дивіденди склали майже 216 млн грн, що є рекордним показником за всі роки існування Українського Дунайського пароплавства. Водночас підприємство ліквідувало наявні борги”, – зазначено в повідомленні.
Результат став можливий переважно завдяки єдиній логістичній послузі – об’єднанню фрахту з перевалкою в Україні та Констанці. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення зберігається високий попит на річкові перевезення, які відбуваються без посередників за ринковою ціною. Також було структуровано систему закупівель і проведено велику кількість антикорупційних заходів, зазначили в Мінвідновлення.
“Українське Дунайське пароплавство” стабільно демонструє зростання за всіма показниками. Окрім надходжень до бюджету, тут розширюють і власні потужності за рахунок модернізації старого флоту”, – цитується в повідомленні віцепрем’єр із відновлення – голова Мінвідновлення Олександр Кубраков.
Кубраков висловив подяку за роботу всій команді ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство”.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-березні 2024 року збільшила обсяг виробництва на 23% до аналогічного періоду 2023 року – до 343 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Раніше повідомлялося, що в січні-лютому фабрика збільшила цей показник на 12,8% до того ж періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 16,4% – до 12 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 12,5% – до 37,7 млн шт. КБФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КБК.
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію тільки на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Польщі доцільно зберегти блокаду на імпорт українського зерна, однак транзит варто дозволити, коли в польських портах будуть вільні потужності з перевалки, заявила президентка Зернової та кормової палати Польщі Моніка Пьонтковська в інтерв’ю farmer.pl.
“Сьогодні було б краще, якби блокада імпорту зерна зберігалася, а коли справа доходить до транзиту, ми могли б певною мірою реалізувати її і таким чином допомогти Україні, коли у нас будуть вільні потужності з переробки в польських портах”, – сказала вона.
Пентковська зазначила, що в першому кварталі 2024 року польські порти не були завантажені на 100%.
“Ми маємо зробити висновки, що наша портова інфраструктура, а й залізнична інфраструктура неефективні. Зараз саме час її розширити. Я вважаю, що ми проспали останні два роки в цьому контексті. Румунія отримала кошти від Євросоюзу, розширює свою інфраструктуру, а Польща досі цього не зробила”, – наголосила громадська діячка.
Вона впевнена, що Польща має показати і Україні, і міжнародній спільноті, що хоче ефективно допомагати, але, з іншого боку, твердо захищає інтереси польського фермера. Ці дві мети, на її думку, потрібно поєднати.
“Що швидше ми дійдемо порозуміння, що швидше розробимо механізми, то менш складною буде атмосфера, яка може стати на заваді нашій ширшій співпраці не тільки з Україною, а й на європейській арені”, – резюмувала президент Зернової палати Польщі.
Металургійні підприємства України в січні-березні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 28,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $752,5 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 7,48% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 5,66% за січень-березень-2023.
У березні надходження від експорту чорних металів становили $230,184 млн.
Водночас Україна в січні-березні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 23,9% – до $322,788 млн. У березні ввезено продукції на $101,233 млн.
Крім того, за три місяці 2024 року Україна знизила експорт металовиробів на 5,6% – до $230,009 млн. У березні їх експортовано на $77,626 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 33,9% – до $233,253 млн. У березні цієї продукції ввезено на $88,481 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
11 квітня 2024 року у київському кінотеатрі «Жовтень» відбулося урочисте відкриття щорічного фестивалю «Тиждень австрійського кіно», який триватиме до 15 квітня включно.
Пізніше покази також пройдуть в інших містах: 22-25 квітня у Дніпрі (кінотеатр «Мост-Кіно» в ТРК «Мост-Сіті»), 9-12 травня в Чернівцях (кіноконцертна зала «Чернівці»),16-19 травня у Львові (кінотеатр «Планета кіно» в ТРЦ Forum).
Фестиваль проводять Посольство Республіки Австрія в Україні спільно з кінокомпанією «Артхаус Трафік» за підтримки генерального партнера AMIC ENERGY.
До програми цьогорічного фестивалю увійшли найцікавіші картини австрійського кінематографа останніх років.
Кінофестиваль розпочався показом драми «Ціле життя»режисера Ганса Штайнбіхлера за мотивами однойменного бестселера Роберта Зітхалера «Ціле життя». Представив фільм-відкриття Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні доктор Арад Бенкьо.
Після завершення кінофестивалю генеральний партнер AMIC ENERGY пожертвує в знак підтримки та поваги до незламного українського народу суму, еквівалентну касовим зборам фестивалю.
Всі фільми демонструватимуться мовою оригіналу з українськими субтитрами.
Також до події долучилися дипломати з різних країн: Онтал Гейзер, Посол Угорщини в Україні, Валеріу Ківерь, Посол Республіки Молдова в Україні, Елена Летісія Тереса Мікусінскі, Посол Аргентинської Республіки в Україні, Радек Пех, Посол Чехії в Україні.
Тиждень австрійського кіно щорічно проходить в Україні вже понад 11 років. Винятком через війну став лише 2022 рік.
Детальніше https://www.facebook.com/UkrDiplomatic/
